Рішення № 75038340, 02.07.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1847/17

2/683/83/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого – судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Старокостянтинові справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпро до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

В липні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 24 червня 2010 року в розмірі 39214,95 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач відповідно до укладеного договору № б/н від 24 червня 2010 року отримав кредит в розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http.privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом в заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http.privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених в договорі. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за договором позичальник повинен на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову. Вказує, що відповідач не виконує зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 30 червня 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 39214,95 грн., з яких: 634,33 грн. - заборгованість за кредитом; 31742,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4495,00 грн. – пеня та комісія; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1843,57 грн. - штраф (процентна складова).

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 10 травня 2017 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено судове засідання.

Представник позивача направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав за обставин на їх обґрунтування. Додатково надав письмові пояснення щодо відсутності підстав застосування строків позовної давності, оскільки п. 1.7.31 умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Сторона відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав пропуску строків позовної давності, вказала на те, що договір кредиту не був укладений у належній формі. В своїх запереченнях вказала, що позов визнає в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 433,26 грн., неустойки в розмірі 500 грн., просила зменшити розмір відсотків, зваживши на скрутне матеріальне становище, складні життєві обставини.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24 червня 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, за умовами якого банк надав останньому кредит в розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Сторони уклали кредитний договір шляхом приєднання відповідача до запропонованих банком Умов та Правил надання банківських послуг, визначивши, що заява клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг.

Подавши банку анкету-заяву клієнта від 24 червня 2010 року, ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартних формах Умовах і Правилах, Тарифах. При цьому, відповідач своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування.

Таким чином, ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

Укладаючи кредитний договір, сторони визначили право ПАТ КБ «ПриватБанк» змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунку.

З 01 липня 2013 року банк змінив процентну ставку за кредитом до 30 % на рік, 01 вересня 2014 року – 34,80 %, з 01 квітня 2015 року – 43,20 %.

У випадку порушення ОСОБА_1 строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань більш ніж на 30 днів, остання зобов'язалася сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків та комісій /п. 2.1.1.7.6 Умов і Правил/. Судом встановлено, про що не заперечувалося сторонами, на виконання вимог договору позивач протягом всього строку дії кредитного договору належним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів позичальнику.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач надав суду розрахунок заборгованості за кредитом, згідно якого станом на 30 червня 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 39214,95 грн., з яких: 634,33 грн. - заборгованість за кредитом; 31742,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4495,00 грн. – пеня та комісія; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1843,57 грн. - штраф (процентна складова).

Вказані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: заявою ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 24 червня 2010 року, розрахунком заборгованості за договором № б/н від 24 червня 2010 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, станом на 30 червня 2017 року, Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Щодо заявленого відповідачем застосування строку позовної давності.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Нормами п. 1.7.31 умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

За таких обставин строк позовної давності не був пропущений.

Оскільки відповідачем не оспорюються кредитний договір, тому його посилання на неналежність укладення кредитного договору, невизнання заявленого розміру кредитної заборгованості, суд розцінює необґрунтованими.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 546 цього Кодексу встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При вирішенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідачки пені та штрафу, суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 546 цього Кодексу встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу ч. ч. 1, 2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов»язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» у частині стягнення штрафу в сумі 500 грн. штраф (фіксована частина) + 672 грн. штраф (процентна складова) не може бути задоволений, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути лише пеню та комісію у розмірі 4495 грн.

Всього з ОСОБА_1 на корить ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 червня 2010 року в загальній сумі 36871,38 грн., з яких: 634,33 грн. – тіло кредиту; 31742,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4495 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 39214,95 грн., а задоволено на суму 36871,38 грн., тобто на 94,02 % (36871,38 х 100 : 39214,95).

За таких обставин з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 1504,32 грн. судового збору (1600 х 94,02 % /100).

Керуючись ст. ст. 263-265, 355 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 червня 2010 року, яка виникла станом на 30 червня 2017 року, на загальну суму 36871,38 грн., з яких: 634,33 грн. – заборгованість за кредитом; 31742,05 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4495,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1504,32 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя __