Ухвала суду № 75037353 від 25.06.2018 , Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 487/8972/15-к Головуючий у 1-й інстанції: Агєєва Л.І.

Номер провадження: 11-кп/791/113/18 Доповідач: Калініна О.В.

Категорія: ч. 5 ст. 191, ч 1 ст. 366, ч 2 ст. 172 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Калініної О.В.

суддів: Коломієць Н.О.

ОСОБА_1

при секретарі: Темнюк Т.А.

за участю прокурора: Петренка А.О.

адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5

обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника потерпілого: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2017 року відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2017 року ОСОБА_6 визнано невинуватоюу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, за відсутності в її діях складу кримінального правопорушення виправдано.

ОСОБА_6 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень виправдано.

ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень виправдано.

Цивільний позов ТОВ «Центральний ринок» залишено без розгляду.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 у вигляді застави - скасовано.

Як видно із обвинувального акту органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувалася у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172, ч 1 ст. 366, ч 5 ст. 191 КК України за наступних обставин.

11.05.2006 року Миколаївська обласна спілка споживчих товариств уклала контракт з ОСОБА_6 про призначення її на посаду виконавчого директора КП «Центральний ринок», за рішенням ОСОБА_10 Засновників підприємства терміном до 11.05.2009 року, в подальшому контракт було переукладено 12.05.2009 року терміном до 12.05.2012 року. Згідно з даним контрактом, керівник зобов’язується здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високорентабельну беззбиткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна і товарно-матеріальних цінностей.

17.01.2012 року на загальних зборах засновників КП «Центральний ринок» прийнято рішення про дострокове розірвання контракту з виконавчим директором КП «Центральний ринок» ОСОБА_6

07.12.2012 року на засіданні загальних зборів засновників КП «Центральний ринок», зафіксованого протоколом №6, на посаду виконавчого директора підприємства призначено ОСОБА_11

Виконавчий директор КП «Центральний ринок» ОСОБА_11 призначив наказом №27/1 від 11.12.2012 року на посаду інспектора відділу кадрів підприємства ОСОБА_12 та наказом №20 від 19.11.2012 року на посаду виконавчого директора по фінансово-економічній та організаційній діяльності ОСОБА_13

При призначенні на посаду ОСОБА_12, до її особової справи було долучено автобіографію, в якій зазначено про наявність дитини віком до чотирнадцяти років, а саме ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7.

22.02.2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва по справі №1412/10886/12, ОСОБА_6 поновлено на посаді виконавчого директора КП «Центральний ринок».

У цей же день, ОСОБА_6 приступила до виконання обов’язків виконавчого директора КП «Центральний ринок». Вказане рішення ОСОБА_6 зафіксувала своїм наказом від імені директора підприємства №42 від 22.02.2013 року.

У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_6 у супроводі працівників охоронної фірми зайняла приміщення адміністративних кабінетів КП «Центральний ринок» та обмежила доступ до зазначених кабінетів та документації підприємства, яка в них знаходилась, виконавчому директору ОСОБА_11, інспектору відділу кадрів ОСОБА_12, виконавчому директору по фінансово-економічній та організаційній діяльності ОСОБА_13 та іншим працівникам підприємства.

Указаними діями ОСОБА_6 грубо порушила ст. 46 КЗпПУ, в частині безпідставного відсторонення від роботи ОСОБА_12 та ОСОБА_13

У період з 22.02.2013 року по 05.07.2013 року виконавчий директор КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 переслідуючи умисел на незаконне звільнення працівників КП «Центральний ринок» ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з особистих мотивів систематично грубо порушувала ст. 46 КЗпПУ в частині безпідставного відсторонення останніх від роботи та не надання доступу до робочих місць.

Окрім того, ОСОБА_6 протягом вищезазначеного періоду часу систематично грубо порушила ст. 97 КЗпПУ в частинні прийняття рішення з питань оплати праці в односторонньому порядку без погодження з ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а саме – невиплата заробітної плати за вищезазначений період.

ОСОБА_6 з метою надання своїм діям законного вигляду при звільнені ОСОБА_12 та ОСОБА_13, штучно створила умови, за яких останні не мали можливості реалізовувати своє право на працю. При цьому, спланувала, в подальшому, посилаючись на нібито відсутність ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на роботі без поважних причин прийняти незаконне рішення про їх звільнення.

Так, виконавчий директор КП «Центральний ринок» ОСОБА_6, достовірно знаючи, що за її вказівкою працівників КП «Центральний ринок» у тому числі ОСОБА_12 та ОСОБА_13, не допускають до адміністративних кабінетів, своїм розпорядженням від 23.02.2013 року створила комісію завданням якої, було фіксування фактичної відсутності останніх на роботі. До складу комісії входили: заступники виконавчого директора – ОСОБА_7 та ОСОБА_15, головні юрисконсульти – ОСОБА_16 та ОСОБА_17; інспектор з обліку персоналу – ОСОБА_18, бухгалтер ОСОБА_19 та секретар-референт ОСОБА_20, які складали акти фіксування фактичної відсутності працівників КП «Центральний ринок» у тому числі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на робочому місті.

Окрім того, виконавчий директор КП «Центральний ринок» ОСОБА_6, переслідуючи злочинні наміри на незаконне звільнення з роботи працівників, достовірно знаючи, що їх відсутність на робочому місті штучно нею створена, у червні 2013 року направила подання до профспілкового комітету зазначеного підприємства, з пропозицією звільнити ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з займаних посад. При цьому, вказане подання ОСОБА_6 мотивує наявністю актів фіксування відсутності ОСОБА_12 в період з 25.02.2013 року по 05.07.2013 року та ОСОБА_13 в період з 26.03.2013 року по 05.07.2013 року на робочому місці, як таких що не з’являються на робочому місці без поважних причин, будь-яких доказів поважності відсутності не надали і дати пояснення відмовились.

При цьому, розслідуванням встановлено, що з 23.02.2013 року по 05.07.2013 року працівники КП «Центральний ринок» у тому числі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 прибували до адміністративної будівлі КП «Центральний ринок» для виконання покладених на них обов’язків. Однак, охорона підприємства, за вказівкою ОСОБА_6 не допустила працівників КП «Центральний ринок», у тому числі ОСОБА_12 та ОСОБА_13, до їх робочих місць.

22.04.2013 року ОСОБА_6, здійснюючи підготовку до незаконного звільнення працівників, на адресу ОСОБА_12 надіслала лист про необхідність повідомлення її щодо причини відсутності на робочому місці.

У відповідь на вказаний лист працівники КП «Центральний ринок», у тому числі ОСОБА_12 та ОСОБА_13, у письмовій формі звернулись до виконавчого директора КП «Центральний ринок» ОСОБА_6І з пояснювальною запискою, зареєстрованою 29.04.2013 року за вих. №128, в якій вказано, що з 23.02.2013 року працівники щоденно прибували до адміністративного комплексу КП «Центральний ринок», проте працівники адміністрації та охорони підприємства не допускали їх до робочих місць.

На вказане звернення ОСОБА_6 умисно не відреагувала, переслідуючи мету незаконно звільнити ОСОБА_12 та ОСОБА_13

ОСОБА_6 маючи доступ до всієї організаційної та службової документації КП «Центральний ринок», в тому числі до особової справи ОСОБА_12 достовірно була обізнана, що остання має дитину віком до чотирнадцяти років, а саме ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7.

05.07.2013 року, незважаючи на вищезазначене, виконавчий директор КП «Центральний ринок» ОСОБА_6, перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 25, з особистих мотивів, грубо порушуючи законодавство про працю, своїм наказом №102 від 05.07.2013 року, незаконно приймає рішення про звільнення з посади інспектора відділу кадрів ОСОБА_12, яка є матір’ю дитини віком до чотирнадцяти років.

У цей же день, виконавчий директор КП «Центральний ринок» ОСОБА_6, перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 25, з особистих мотивів, грубо порушуючи законодавство про працю, своїм наказом №103 від 05.07.2013 року, незаконно прийняла рішення про звільнення з посади директора по фінансово-економічній та організаційній діяльності ОСОБА_13

Зазначені незаконні рішення ОСОБА_6 безпідставно мотивувала відсутністю вищезазначених осіб на робочому місці без поважних причин, ненадання письмових пояснень з приводу відсутності на роботі, рішенням профспілкового комітету підприємства від 28.06.2013 року про згоду на звільнення ОСОБА_12 та ОСОБА_13

19.12.2013 року рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва по справі №2/487/2817/13 скасовано, як незаконний, наказ виконавчого директора КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_13 та поновлено останнього на раніше займаній посаді.

04.03.2014 року Апеляційним судом Миколаївської області рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.12.2013 року, в частині скасування, як незаконного, наказу виконавчого директора КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_13 та поновлення останнього на раніше займаній посаді, залишено без змін.

20.12.2013 року рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №490/8739/13-ц скасовано, як незаконний, наказ виконавчого директора КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_12 та зобов’язано КП «Центральний ринок» поновити останню на раніше займаній посаді.

18.02.2014 року Апеляційним судом Миколаївської області рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.12.2013 року, в частині скасування, як незаконного, наказу виконавчого директора КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_12, залишено без змін.

Всі дії по незаконному звільненню працівників ОСОБА_12 та ОСОБА_13 із займаних посад виконавчий директор КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 вчиняла виключно з особистих мотивів, направлених на реалізацію злочинного умислу по заволодінню майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», а саме нерухомими об’єктами за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 25.

ОСОБА_6 достовірно розуміла, що зазначені працівники не будуть виконувати її доручень та, при викритті її злочинних дій по заволодінню майном, невідкладно повідомлять керівництво ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», правоохоронні органи, що унеможливить реалізацію спланованих нею злочинних дій.

Крім цього, 11.05.2006 року Миколаївська обласна спілка споживчих товариств уклала контракт з ОСОБА_6 про призначення її на посаду виконавчого директора КП «Центральний ринок», за рішенням ОСОБА_10 Засновників підприємства терміном до 11.05.2009 року, в подальшому контракт було переукладено 12.05.2009 року терміном до 12.05.2012 року.

17.01.2012 року на загальних зборах засновників КП «Центральний ринок» прийнято рішення про виведення зі складу засновників КП «Центральний ринок» ОСОБА_21, ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_15 за систематичне порушення статуту підприємства; припинення повноважень голови ради засновників КП «Центральний ринок» ОСОБА_21, розірвання з ним трудових відносин, та дострокове розірвання контракту з виконавчим директором КП «Центральний ринок» ОСОБА_6

19.02.2013 року Одеським апеляційним господарським судом по справі №5016/2445/2012(14/85) визнано не дійсним рішення загальних зборів засновників КП «Центральний ринок» від 17.01.2012 року про виведення зі складу засновників КП «Центральний ринок» ОСОБА_21, ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_15, звільнення ОСОБА_21 з посади голови ради засновників та визнано незаконним дострокове розірвання контракту з виконавчим директором ОСОБА_6

ОСОБА_10 засновників КП «Центральний ринок» ОСОБА_21 усвідомлюючи, що поновивши свої владні повноваження, має доступ до всіх правоустановчих та бухгалтерських документів, вступивши у злочинну змову з виконавчим директором КП «Центральний ринок» ОСОБА_6, вирішує заволодіти майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», шляхом виготовлення та надання до відомчих організацій завідомо неправдивих офіційних документів.

25.02.2015 року для реалізації свого злочинного наміру на заволодіння майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», виконавчий директор ОСОБА_6 наказом №43/к поновлює на посаді: головного бухгалтера КП «Центральний ринок» - ОСОБА_22; заступника виконавчого директора – ОСОБА_7, ОСОБА_15, головних юрисконсультів - ОСОБА_16 (ОСОБА_23) та ОСОБА_17; інспектора з обліку персоналу - ОСОБА_18, тим самим усунувши з керівних посад осіб, які б могли сповіщати основного засновника КП «Центральний ринок» - Миколаївську облспоживспілку про їх протиправні наміри.

У подальшому, зловживаючи своїм службовим становищем, користуючись наділеними повноваженнями, ОСОБА_21 за попередньою змовою з ОСОБА_6, заволоділи майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», нерухомими об’єктами за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 25, при наступних обставинах:

Так, маючи доступ до всіх правоустановчих та бухгалтерських документів, ОСОБА_21 та ОСОБА_6 стає відомо, що згідно з актами приймання-передачі від 22.11.2012 року №№ 1, 2, на підставі постанови Миколаївської облспоживспілки від 12.11.2012 року №236 нежитлові об’єкти за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 були передані з оперативного користування КП «Центральний ринок» на баланс Миколаївської облспоживспілки.

Окрім того, на підставі постанови правління Миколаївської облспоживспілки від 22.11.2012 року №244, сформовано частку зазначеної спілки в статутному капіталі ТОВ «Миколаївський Центральний ринок» у розмірі 40% шляхом передачі нежитлових об’єктів за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12.

14.12.2012 року на підставі постанови Миколаївської облспоживспілки від 22.11.2012 року №244 виконком Миколаївської міської ради прийняв рішення №1300, яким право власності на нежитлові будівлі і споруди, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12 передано ТОВ «Миколаївський Центральний ринок».

На підставі п.п. 1.36, 1.37 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012 року №1300 ТОВ «Миколаївський Центральний ринок» отримало свідоцтва від 18.12.2012 року серія САЕ №837842 та від 19.12.2012 року серія САЕ №857705 про право власності на нежитлові будівлі і споруди, які розташовані за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12.

ОСОБА_21, усвідомлюючи, що поновивши свої владні повноваження голови ОСОБА_10 Засновників КП «Центральний ринок», згідно з розділом 8 Статуту підприємства, наділений правом здійснювати загальне керівництво підприємством, має вплив на виконавчу дирекцію, а саме виконавчого директора ОСОБА_6, визначає порядок розподілу прибутків, визначає напрямки цільового використання майна Засновників та земельної ділянки, закріпленої за підприємством, наділений правом приймати рішення щодо розпорядження основними засобами підприємства, розглядає питання щодо зміни (прийняття та вибуття) у складі Засновників, делегує виконавчій дирекції право здійснювати управління майном підприємства, має доступ до правоустановчих та бухгалтерських документів, крім того, усунувши з керівних посад осіб, які б могли сповіщати Миколаївську облспоживспілку, як основного засновника підприємства, про всі їх протиправні дії, крім цього поновивши у посаді осіб, які будуть сприяти їм у реалізації злочинного наміру вирішують заволодіти нежитловими об’єктами за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12.

ОСОБА_21 достовірно знаючи, що нежитлові об’єкти за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25, а саме об’єкти: за літ. К площею 258,8 кв.м, за літ. П площею 273,0 кв.м, за літ. А-2 площею 8643,8 кв.м, за літ. З площею 262,8 кв.м, за літ. М площею 269,3 кв.м, за літ. Я критий навіс-павільйон (модуль Кисловодськ) на 704 торгових місця, на праві власності належать Миколаївській облспоживспілці згідно свідоцтва САА №855497 від 22.07.2004 року та 22.11.2012 року вказані об’єкти передані ТОВ «Миколаївський Центральний ринок» як внесок до статутного капіталу, вирішує, шляхом введення в оману виконавчого комітету Миколаївської міської ради, скасувати свідоцтва право власності на нежитлові об’єкти за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 ТОВ «Миколаївський Центральний ринок».

26.03.2013 року ОСОБА_21 доручив виконавчому директору КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 звернутись з заявою до виконавчого комітету Миколаївської міської ради в якій просив скасувати рішення №682 від 27.10.2000 року про оформлення права власності на нежилі приміщення за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна 25 за Миколаївською облспоживспілкою; рішення №901 від 19.05.2004 року в частині встановлення ідеальної частки Миколаївської облспоживспілки на об’єкти нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна 25; рішення №1728 від 26.08.2009 року в частині оформлення права власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25/12 за Миколаївською облспоживспілкою; рішення №1300 від 14.12.2012 року в частині оформлення права власності на нежитлові будівлі за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна 25 та 25/12 за ТОВ «Миколаївський Центральний ринок». У своїй заяві ОСОБА_6 надає до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради недостовірні відомості, стверджуючи, що КП «Центральний ринок» є єдиним власником нежитлових будівель за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна 25 та 25/12 та просить визначити право власності на вищеперераховані об’єкти за КП «Центральний ринок».

29.03.2013 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення №325 «Про скасування рішень виконкому Миколаївської міської ради та внесення змін до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012 року №1300».

Пунктами 4, 5 вищевказаного рішення скасовано п.п. 1.36, 1.37 попереднього рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012 року №1300 в частині оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12 за ТОВ «Миколаївський Центральний ринок» та в частині отримання свідоцтва про право власності.

Пунктом 6 внесено зміни до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012 року №1300 та викладено п.п. 1.55, 1.56 в такій редакції:

«1.55. на нежитлову будівлю за літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м по пр. Леніна, 25/12 права власності визначити за кооперативним підприємством «Центральний ринок».

«1.56. на нежитловий об’єкт, що складається з 8-ми основних будівель: за літ. К площею 258,8 кв.м, за літ. П площею 273,0 кв.м, за літ. А-2 площею 8643,8 кв.м, за літ. З площею 262,8 кв.м, за літ. М площею 269,3 кв.м, за літ. Я критий навіс-павільйон (модуль Кисловодськ) на 704 торгових місця, службові будівлі та споруди по пр. Леніна, 25, право власності визначити за кооперативним підприємством «Центральний ринок».

Так, у період з 22.02.2013 року по 25.04.2013 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_21 за попередньою змовою з ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», організував складання завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до нього завідомо неправдивих відомостей з метою видачі такого документу до Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області, для привласнення нерухомих об’єктів за адресами: пр. Леніна, 25 та 25/12 у місті Миколаєві.

ОСОБА_21 та ОСОБА_6, при невстановлених слідством обставинах, організував внесення завідомо неправдивих відомостей до акту приймання-передачі основних фондів і малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року, в частині виконання постанови правління Миколаївської облспоживспілки від 31.01.2002 року №13 стосовно передачі основних фондів КП «Облкоопзаготторг» до КП «Центральний ринок», включивши до них об’єкти нерухомого майна за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12, а саме: літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м; за літ. А-2 загальною площею 8643,2 кв.м; за літ. З загальною площею 262,8 кв.м; за літ. М загальною площею 269,3 кв.м; за літ. Г загальною площею 34,1 кв.м; за літ. Р загальною площею 137,6 кв.м, за літ. К загальною площею 258, 8 кв. м, за літ. П загальною площею 273 кв.м, за літ. Я загальною площею, критий навіс - павільйон (модуль Кисловодськ) на 704 торгових місць, засвідчивши вказаний акт своїм підписом.

При цьому, ОСОБА_21 та ОСОБА_6, було відомо про існування достовірного акту прийому-передачі від 31.01.2002 року, яким зафіксовано передачу від КП «Облкоопзаготторг» до КП «Центральний ринок» лише нежилої будівлі за літ. У-2 загальною площею 4867, кв.м., яка знаходилась на балансі КП «Облкоопзаготторг», так як на підставі постанови правління Миколаївської облспоживспілки №13 від 31.01.2002 року, наказу №18 від 31.01.2002 року директора КП «Центральний ринок» ОСОБА_21, відповідно до якого заступника директора ОСОБА_6 призначено відповідальною за приймання об’єкту, та розпоряджень №№ 6, 7, 8, 9, КП «Облкоопзаготторг» прийом-передачу основних засобів, малоцінного інвентарю, планових показників згідно переданому штатному розкладу торгового комплексу КП «Облкоопзаготторг», про що складено акт прийому-передачі основних засобів: 104040,43 - молочний павільйон, малоцінний інвентар 15357,40 та 21 трудова книжка робітників, штатний розпис, технічний паспорт на будівлю торгового комплексу. Крім того, ОСОБА_21 обіймаючи посаду ОСОБА_10 ради засновників КП «Центральний ринок» 24.09.2010 року надіслав до Миколаївської облспоживспілки клопотання «Про оформлення правоустановчих документів на нерухоме майно, що належить КП «Центральний ринок», на правах власності», в якому визнав право власності Миколаївської облспоживспілки на нерухомі об’єкти за адресою: м ОСОБА_5, пр. Леніна 25 посилаючись на свідоцтво САА №855497 від 22.07.2004 року, та просив дозволу на оформлення права власності на ці об’єкти за КП «Центральний ринок».

Окрім того, ОСОБА_21 та ОСОБА_6, були обізнані з тим, що вказана передача об’єкту за літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м, здійснювалась на підставі постанови правління Миколаївської облспоживспілки та президії обкому профспілки працівників споживчої кооперації від 12.03.2002 року №96 «Про реорганізацію КП «Облкоопзаготторг» та передачу торгового комплексу - молочний павільйон (нежитлова будівля за літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м.) до КП «Центральний ринок» як внесок правління Миколаївської облспоживспілки до статутного капіталу КП «Центральний ринок» з 15.03.2002 року та інші документи, які містять у собі дані про суб’єкта права власності.

Зазначені офіційні достовірні документи свідчать про те, що у володінні КП «Облкоопзаготторг» перебувала лише нежитлова будівля за літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м., яка була при вищезазначених обставинах 31.01.2002 року передана КП «Центральний ринок».

25.04.2013 року директор КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 звернулась до Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області, з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), а саме на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12 за КП «Центральний ринок».

Перебуваючи в приміщенні Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області, ОСОБА_6, на ряду з іншими документами, надала завідомо неправдивий офіційний документ державному реєстратору - акт приймання-передачі основних фондів і малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року з вищезазначеними завідомо неправдивими відомостями.

25.04.2013 року Державною реєстраційною службою ММУЮ Миколаївській області в особі головного спеціаліста ОСОБА_27, нерухомі об’єкти розташовані за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25, а саме: за літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м.; за літ. А-2 загальною площею 8643,2 кв.м; за літ. З загальною площею 262,8 кв.м; за літ. М загальною площею 269,3 кв.м; за літ. Г загальною площею 34,1 кв.м; за літ. Р загальною площею 137,6 кв.м, за літ. К загальною площею 258,8 кв.м, за літ. П загальною площею 273 кв.м, за літ. Я загальною площею, критий навіс - павільйон (модуль Кисловодськ) на 704 торгових місця, зареєстровано за КП «Центральний ринок» (свідоцтво №2985408 від 26.04.2013 року).

З метою приховання своїх злочинних дій, ОСОБА_21 та ОСОБА_6, при невстановлених слідством обставинах знищили перший екземпляр (оригінал) підробленого акту приймання-передачі основних фондів і малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року із завідомо неправдивими відомостями та його нотаріально завірену копію.

Окрім зазначеного, ОСОБА_21 та ОСОБА_6, з метою заволодіння майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», отримання можливості у своїх інтересах ним володіти та користуватись, та в інтересах третіх осіб, здійснили наступні злочинні діяння щодо виключення зі складу КП «Центральний ринок» наступних засновників: Миколаївської облспоживспілки – 55%, ОСОБА_28 – 2,67%, інших фізичних осіб – засновників у кількості 53 особи – 8,45%.

Так, голова ради засновників КП «Центральний ринок» ОСОБА_21 05.04.2013 року скликає загальні збори засновників КП «Центральний ринок». ОСОБА_10 зазначених зборів обрано ОСОБА_7, секретарем Страшней Т.М.

ОСОБА_21 та ОСОБА_6, розуміючи, що голова Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28, який являється представником вказаної організації, як одного із засновників КП «Центральний ринок», не підтримає запропоновані рішення на загальних зборах, вчинили наступні дії, направлені на унеможливлення його участі при їх проведені.

Відповідно до п. 7.10 статуту КП «Центральний ринок», призначення дати, місця і порядку денного чергових чи позачергових Загальних Зборів засновників здійснює голова ради засновників за погодженням з Миколаївською облспоживспілкою не пізніше ніж за 15 днів до проведення Загальних Зборів засновників.

Однак, ОСОБА_21 та ОСОБА_6, переслідуючи корисливу мету, спрямовану на виключення Миколаївської облспоживспілки зі складу засновників КП «Центральний ринок» та безперешкодне привласнення нежитлових об’єктів за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12, які Миколаївська облспоживспілка внесла, як статутний капітал до ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», доручають ОСОБА_7 направити листа до Миколаївської облспоживспілки, який завідомо не дійшов би до адресата, з метою несповіщення останнього про дату та час проведення загальних зборів.

01.04.2013 року переслідуючи злочинний намір, ОСОБА_7 звертається до УДППЗ «Укрпошта» та оформлює відправку листа з оголошеною цінністю №5402903014414, який подано до відправки 01.04.2013 року у відділ поштового зв’язку Миколаїв-29 на ім’я Миколаївської облспоживспілки. При цьому, ОСОБА_7 на поштовому конверті умисно, зазначає замість адреси Миколаївської облспоживспілки адресу свого місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8, достовірно знаючи, що адреса Миколаївської облспоживспілки: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 49.

У період з 01.03.2013 року по 05.04.2013 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_21 за попередньою змовою з ОСОБА_6, при невстановлених слідством обставинах, організував складання завідомо неправдивого документу – заяви №01-01/295 від 25.02.2013 року від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 на адресу КП «Центральний ринок», внісши у вказану заяву завідомо неправдиві відомості про вихід Миколаївської облспоживспілки зі складу засновників КП «Центральний ринок».

При невстановлених обставинах, невстановленою особою за вказівкою ОСОБА_21 підпис у вказаній заяві від імені ОСОБА_28 було підроблено.

У вказаний період часу, ОСОБА_21 та ОСОБА_6 при невстановлених слідством обставинах, також організували підроблення підпису від імені ОСОБА_28, як представника Миколаївської облспоживспілки та фізичної особи-засновника у офіційному документі - реєстраційний список засновників КП «Центральний ринок», які взяли участь у Загальних Зборах засновників 05.04.2013 року.

Окрім того, ОСОБА_21 та ОСОБА_6, переслідуючи корисливу мету на збільшення своєї частки у статутному капіталі КП «Центральний ринок», чим мати можливість одноособово розпоряджатись майном підприємства, при невстановлених слідством обставинах, організував складання ОСОБА_7 та ОСОБА_22 завідомо неправдивого офіційного документу – протоколу №1 загальних зборів засновників КП «Центральний ринок», в який внесено завідомо неправдиві відомості про участь ОСОБА_28 як представника Миколаївської облспоживспілки та фізичної особи-засновника у проведені зборів та голосування ним за прийняття рішень з питань включених до порядку денного, а саме.

За рішення по питанню №1: «1. Виключення зі складу засновників КП «Центральний ринок» наступних засновників: Миколаївську облспоживспілку з часткою 55% та 53 фізичні особи з часткою 11,12%;

2. Повернути виключеним засновникам їх вклади до статутного фонду підприємства;

3. Внести зміни до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з урахуванням виключених засновників».

За рішення по питанню №2: «1. Надати згоду ОСОБА_21 на придбання та закріплення за ним часток в статутному капіталі тих засновників, які виключені зі складу КП «Центральний ринок» на загальну частку 66,12 % від статутного капіталу».

За рішення по питанню №4: «1. Затвердити статутний фонд КП «Центральний ринок» у розмірі 1871207 грн.».

За рішення по питанню №5: «Затвердити нову редакцію статуту КП «Центральний ринок».

За рішення по питанню №6: «Здійснити державну реєстрацію змін до відомостей КП «Центральний ринок», які містяться в ЄДР, рішення щодо яких прийнято на загальних зборах засновників та державну реєстрацію нової редакції статуту».

У липні 2013 року ОСОБА_21 делегував директору КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 звернутись до Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, з метою внесення змін до реєстраційної справи КП «Центральний ринок» та реєстрації нової редакції статуту підприємства.

Перебуваючи в приміщенні Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області, ОСОБА_6, на ряду з іншими документами, надала реєстратору завідомо неправдивий офіційний документ - протокол №1 від 05.04.2013 року Загальних Зборів засновників КП «Центральний ринок», в який внесено завідомо неправдиві відомості про участь ОСОБА_28, як представника Миколаївської облспоживспілки та фізичної особи-засновника у проведені зборів та голосування ним за прийняття рішень з вищенаведених питань включених до порядку денного.

23.07.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області ОСОБА_29 внесено зміни до реєстраційної справи КП «Центральний ринок» та зареєстровано нову редакцію статуту підприємства.

Згідно з новою редакцією статуту, змінено склад засновників КП «Центральний ринок», із якого виключено Миколаївську облспоживспілку, ОСОБА_28 та інших фізичних осіб-засновників у кількості 53 особи, також осіб, які добровільно вийшли зі складу учасників у кількості 29 чоловік.

З метою приховання своїх злочинних дій ОСОБА_21 та ОСОБА_6, при невстановлених слідством обставинах, знищили оригінал реєстраційного списку засновників КП «Центральний ринок», які взяли участь у Загальних зборах засновників 05.04.2013 року.

Видачу вищезазначених завідомо неправдивих документів із внесеними завідомо неправдивими відомостями, ОСОБА_21 здійснив з метою отримання повного контролю над підприємством та можливістю самостійно розпоряджатись майном підприємства, та безперешкодно заволодіти майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», а саме нерухомими об’єктами за адресами: м. Миколаїв, проспект Леніна, 25, 25/12.

Згідно нової редакції Статуту КП «Центральний ринок» розмір частки ОСОБА_21 у статутному капіталі підприємства складає – 89,26%, розмір частки ОСОБА_6 збільшена до 3,20%, крім цього орган управління ОСОБА_10 засновників замінена на ОСОБА_30 раду. Розділом 10 Статуту наділено ОСОБА_30 раду наступними правами: здійснює загальне керівництво підприємством, розглядає та затверджує квартальні баланси та звіти, приймає рішення про передачу основних засобів у заставу, здачу в оперативну оренду, їх списання, делегування ОСОБА_10 ОСОБА_30 та Генеральному директору право здійснювати управління підприємством, продаж та здача в оренду (суборенду) майна, засобів виробництва та інших матеріальних цінностей.

ОСОБА_10 ОСОБА_30 згідно п. 10.6 Статуту, може бути засновник підприємства з вкладом не менше 10% у статутному капіталі, з цього свідчить, що лише ОСОБА_21 може обіймати цю посаду, яка наділена повноваженням керівництва підприємством та розпорядження майном підприємства.

У подальшому, у квітні 2013 року, голова ОСОБА_30 ради КП «Центральний ринок» ОСОБА_21 за попередньою змовою з генеральним директором ОСОБА_6, будучи службовою особою, реалізовуючи свій злочинний намір на протиправне і безоплатне вилучення нерухомих об’єктів за адресою: пр. Леніна, 25 та 25/12 міста Миколаєва, з подальшим оберненням їх на свою користь та користь третіх осіб, приймають рішення на Загальних зборах засновників, засвідчивши цю дію протоколом від 29.04.2013 року, стати засновником ТОВ «Карлет», ЄРДПОУ 37758525, шляхом внеску вказаних об’єктів у статутний капітал товариства, директором якого є виконавчий директор «Центральний ринок» ОСОБА_7, і стає учасником даного товариства з часткою у статутному капіталі що дорівнює – 99%, сформованої за рахунок нежитлових об’єктів за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12.

Таким чином, ОСОБА_21, будучи службовою особою, займаючи на КП «Центральний ринок» посаду ОСОБА_10 ОСОБА_30 ради, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з генеральним директором ОСОБА_6 та ОСОБА_7, привласнили майно ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», нерухомими об’єктами за адресами: м. Миколаїв, проспект Леніна, 25 та 25/12, шляхом видачі завідомо неправдивих офіційних документів із внесенням завідомо неправдивих відомостей, спричинивши при цьому своїми умисними діями товариству майнову шкоду у сумі 3 419 723,84 грн., що більше ніж у шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

За вищевикладених обставин, органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувалася у тому, що своїми умисними протиправними діями скоїла злочини, передбачені: ч. 2 ст. 172 КК України (в редакції Закону, що діяла до 28.12.2014 року), тобто незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю, вчинені щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років та ч. 5 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене групою осіб, в особливо великих розмірах і за ч. 1 ст. 366 КК України, тобто службове підроблення, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувався у вчиненні злочинів за наступних обставин:

17.01.2012 року на загальних зборах Засновників КП «Центральний ринок» прийнято рішення про виведення зі складу засновників КП «Центральний ринок» ОСОБА_21, ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_15 за систематичне порушення статуту підприємства; припинення повноважень голови ради засновників КП «Центральний ринок» ОСОБА_21, розірвання з ним трудових відносин, та дострокове розірвання контракту з виконавчим директором КП «Центральний ринок» ОСОБА_6

19.02.2013 року Одеським апеляційним господарським судом по справі №5016/2445/2012(14/85) визнано недійсним рішення загальних зборів засновників КП «Центральний ринок» від 17.01.2012 року про виведення зі складу засновників указаного підприємства ОСОБА_21, ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_15, звільнення ОСОБА_21 з посади голови ради засновників та визнано незаконним дострокове розірвання контракту з виконавчим директором ОСОБА_6

ОСОБА_10 Засновників КП «Центральний ринок» ОСОБА_21 вступивши у злочинну змову з виконавчим директором КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 та заступником виконавчого директора КП «Центральний ринок» ОСОБА_7, поновивши свої владні повноваження, маючи доступ до всіх правоустановчих та бухгалтерських документів, вирішують заволодіти майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», шляхом виготовлення та надання до відомчих організацій завідомо неправдивих офіційних документів.

25.02.2015 року для реалізації свого злочинного наміру на заволодіння майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», виконавчий директор ОСОБА_6 наказом №43/к поновлює на посаді: головного бухгалтера КП «Центральний ринок» - ОСОБА_22; заступника виконавчого директора - ОСОБА_7, ОСОБА_15, головних юрисконсультів - ОСОБА_16 (ОСОБА_23) та ОСОБА_17; інспектора з обліку персоналу - ОСОБА_18, тим самим усунувши з керівних посад осіб, які б могли сповіщати основного засновника КП «Центральний ринок» - Миколаївську облспоживспілку про їх протиправні наміри.

У подальшому, зловживаючи своїм службовим становищем, користуючись наділеними повноваженнями, ОСОБА_21, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заволоділи майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», нерухомими об’єктами за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 25, при наступних обставинах.

Маючи доступ до всіх правоустановчих та бухгалтерських документів, ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стає відомо, що, згідно з актами приймання-передачі від 22.11.2012 року №№1, 2, на підставі постанови Миколаївської облспоживспілки від 12.11.2012 року №236 нежитлові об’єкти за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна 25 були передані з оперативного користування КП «Центральний ринок» на баланс Миколаївської облспоживспілки.

ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усвідомлюючи, що поновили свої владні повноваження згідно Статуту КП «Центральний ринок», наділені правом здійснювати загальне керівництво підприємством, визначають порядок розподілу прибутків, контролюють напрямки цільового використання майна Засновників та земельної ділянки, закріпленої за підприємством, наділені правом приймати рішення щодо розпорядження основними засобами підприємства, як виконавча дирекція наділена правом делегованим ОСОБА_10 Засновників здійснювати управління майном підприємства, мають доступ до правоустановчих та бухгалтерських документів, крім того, усунувши з керівних посад осіб, які б могли сповіщати Миколаївську облспоживспілку, як основного засновника підприємства, про всі їх протиправні дії, крім цього поновивши у посаді осіб, які будуть сприяти їм у реалізації злочинного наміру, вирішують заволодіти нежитловими об’єктами за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12.

ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 достовірно знаючи, що нежитлові об’єкти за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25, а саме об’єкти: за літ. К площею 258,8 кв.м, за літ. П площею 273,0 кв.м, за літ. А-2 площею 8643,8 кв.м, за літ. З площею 262,8 кв.м, за літ. М площею 269.3 кв.м, за літ. Я критий навіс-павільйон (модуль Кисловодськ) на 704 торгових місця, на праві власності належать Миколаївській облспоживспілки згідно свідоцтва САА №855497 від 22.07.2004 року та 22.11.2012 року вказані об’єкти передані ТОВ «Миколаївський Центральний ринок» як внесок до статутного капіталу, вирішує, шляхом введення в оману виконавчого комітету Миколаївської міської ради, скасувати свідоцтва право власності на нежитлові об’єкти за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 ТОВ «Миколаївський Центральний ринок».

Так, 26.03.2013 року ОСОБА_21 доручає виконавчій дирекції КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернутись з заявою до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в якій останні просили скасувати рішення №682 від 27.10.2000 року про оформлення права власності на нежилі приміщення за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна 25 за Миколаївською облспоживспілкою; рішення №901 від 19.05.2004 року в частині встановлення ідеальної частки Миколаївської облспоживспілки на об’єкти нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна 25; рішення №1728 від 26.08.2009 року в частині оформлення права власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25/12 за Миколаївською облспоживспілкою; рішення №1300 від 14.12.2012 року в частині оформлення права власності на нежитлові будівлі за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна 25 та 25/12 за ТОВ «Миколаївський Центральний ринок». У своїй заяві ОСОБА_6 надає до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради недостовірні відомості, стверджуючи, що КП «Центральний ринок» є єдиним власником нежитлових будівель за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна 25 та 25/12 та визначити право власності на вищеперераховані об’єкти за КП «Центральний ринок».

29.03.2013 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення №325 «Про скасування рішень виконкому Миколаївської міської ради та внесення змін до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012 року №1300».

Пунктом 6 внесено зміни до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 14.12.2012 №1300 та викладено п.п. 1.55, 1.56 в такій редакції:

Так, у період з 22.02.2013 року по 25.04.2013 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_21, за попередньою змовою з ОСОБА_6, маючи умисел на заволодіння майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок» організував складання завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до нього завідомо неправдивих відомостей, з метою видачі такого документу до Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області, для привласнення нерухомих об’єктів за адресами: пр. Леніна, 25 та 25/12 у місті Миколаєві.

ОСОБА_21 при невстановлених слідством обставинах, організував внесення завідомо неправдивих відомостей до акту приймання - передачі основних фондів і малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року, в частині виконання постанови правління Миколаївської облспоживспілки від 31.01.2002 року №13 стосовно передачі основних фондів КП «Облкоопзаготторг» до КП «Центральний ринок», включивши до них об’єкти нерухомого майна за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12, а саме: літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м; за літ. А-2 загальною площею 8643,2 кв. м; за літ. З загальною площею 262,8 кв. м; за літ. М загальною площею 269,3 кв.м; за літ. Г загальною площею 34,1 кв.м; за літ. Р загальною площею 137,6 кв.м, за літ. К загальною площею 258,8 кв.м, за літ. П загальною площею 273 кв.м, за літ. Я загальною площею, критий навіс – павільйон (модуль Кисловодськ) на 704 торгових місця, засвідчивши вказаний акт своїм підписом.

При цьому, ОСОБА_21 та ОСОБА_6, було відомо про існування достовірного ату прийому-передачі від 31.01.2002 року, яким зафіксовано передачу від КП «Облкоопзаготторг» до КП «Центральний ринок» лише нежилої будівлі за літ. У-2 загальною площею 4867, кв.м., яка знаходилась на балансі КП «Облкоопзаготторг», так як на підставі постанови правління Миколаївської облспоживспілки №13 від 31.01.2002 року, наказу №18 від 31.01.2002 року директора КП «Центральний ринок» ОСОБА_21, відповідно до якого заступника директора ОСОБА_6 призначено відповідальною за приймання об’єкту, та розпоряджень №№ 6, 7, 8, 9, КП «Облкоопзаготторг» прийом-передачу основних засобів, малоцінного інвентарю, планових показників згідно переданому штатному розкладу торгового комплексу КП «Облкоопзаготторг», про що складено акт прийому-передачі основних засобів: 104040,43 - молочний павільйон, малоцінний інвентар 15357,40 та 21 трудова книжка робітників, штатний розпис, технічний паспорт на будівлю торгового комплексу. Крім того, ОСОБА_21 обіймаючи посаду ОСОБА_10 засновників КП «Центральний ринок» 24.09.2010 року надіслав до Миколаївської облспоживспілки клопотання «Про оформлення правоустановчих документів на нерухоме майно, що належить КП «Центральний ринок», на правах власності», в якому визнав право власності Миколаївської облспоживспілки на нерухомі об’єкти за адресою: м ОСОБА_5, пр. Леніна 25 посилаючись на свідоцтво САА №855497 від 22.07.2004 року, та просив дозволу на оформлення права власності на ці об’єкти за КП «Центральний ринок».

Окрім того, ОСОБА_21 та ОСОБА_6 були обізнані з тим, що вказана передача об’єкту за літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м, здійснювалась на підставі постанови правлінням Миколаївської облспоживспілки та президії обкому профспілки працівників споживчої кооперації від 12.03.2002 року №96 «Про реорганізацію КП «Облкоопзаготторг» та передачу торгового комплексу - молочний павільйон (нежитлова будівля за літ. У-2 загальною площею 4867,8 кв.м. до КП «Центральний ринок» як внесок правління Миколаївської облспоживспілки до статутного капіталу КП «Центральний ринок» з 15.03.2002 року та інші документи, які містять у собі дані про суб’єкта права власності.

Перебуваючи в приміщенні Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області ОСОБА_6, на ряду з іншими документами, надала завідомо неправдивий офіційний документ державному реєстратору - акт приймання-передачі основних фондів і Малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року з вищезазначеними завідомо неправдивими відомостями.

25.04.2013 року Державною реєстраційною службою ММУЮ Миколаївській області в особі головного спеціаліста ОСОБА_27, нерухомі об’єкти розташовані за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25, а саме: за літ. У-2 загальною площею 4867, кв.м.; за літ. А-2 загальною площею 8643,2 кв.м; за літ. З загальною площею 262,8 кв.м; за літ. М загальною площею 269,3 кв.м; за літ. Г загальною площею 34,1 кв.м; за літ. Р загальною площею 137,6 кв.м, за літ. К загальною площею 258,8 кв. м, за літ. П загальною площею 273 кв.м, за літ. Я загальною площею, критий навіс - павільйон (модуль Кисловодськ) на 704 торгових місця, зареєстровано за КП «Центральний ринок» (свідоцтво №2985408 від 26.04.2013 року).

З метою приховання своїх злочинних дій ОСОБА_21 та ОСОБА_6, при невстановлених слідством обставинах знищили перший екземпляр (оригінал) підробленого акту приймання-передачі основних фондів і малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року із завідомо неправдивими відомостями та його нотаріально завірену копію.

Окрім зазначеного, ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою заволодіння майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», отримання можливості у своїх інтересах ним володіти та користуватись, та в інтересах третіх осіб, здійснив наступні злочинні діяння щодо виключення зі складу КП «Центральний ринок» наступних Засновників: Миколаївської облспоживспілки – 55%, ОСОБА_28 – 2,67%, інших фізичних осіб - засновників у кількості 53 особи – 8,45%.

Так, ОСОБА_10 Засновників КП «Центральний ринок» ОСОБА_21 05.04.2013 року скликає загальні збори Засновників КП «Центральний ринок». ОСОБА_10 зазначених зборів обрано ОСОБА_7, секретарем - Страшней Т.М.

ОСОБА_21 та ОСОБА_6 розуміючи, що ОСОБА_10 Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28, який являється представником вказаної організації, як одного із засновників КП «Центральний ринок», не підтримає запропоновані рішення на загальних зборах, вчинили наступні дії, направлені на унеможливлення його участі при їх проведені.

Відповідно до п. 7.10 статуту КП «Центральний ринок», призначення дати, місця і порядку денного чергових чи позачергових загальних зборів Засновників здійснює ОСОБА_10 Засновників за погодженням з Миколаївською облспоживспілкою не пізніше ніж за 15 днів до проведення загальних зборів Засновників.

Однак, ОСОБА_21 та ОСОБА_6, переслідуючи корисливу мету, спрямовану на виключення Миколаївської облспоживспілки зі складу Засновників КП «Центральний ринок» та безперешкодне привласнення нежитлових об’єктів за адресами: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12, які Миколаївська облспоживспілка внесла, як статутний капітал до ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», доручають ОСОБА_7 направити листа до Миколаївської облспоживспілки, який завідомо не дійшов би до адресата, з метою не сповіщення останнього про дату та час проведення загальних зборів.

У період з 01.03.2013 року по 05.04.2013 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_21 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при невстановлених слідством обставинах, організували складання завідомо неправдивого документу - заяви №01-01/295 від 25.02.2013 року від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 на адресу КП «Центральний ринок», внісши у вказану заяву завідомо неправдиві відомості про вихід Миколаївської облспоживспілки зі складу засновників КП «Центральний ринок».

У вказаний період часу, ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при невстановлених слідством обставинах, також організували підроблення підпису від імені ОСОБА_28, як представника Миколаївської облспоживспілки та фізичної особи-засновника у офіційному документі - реєстраційному списку Засновників КП «Центральний ринок», які взяли участь у загальних зборах Засновників від 05.04.2013 року.

Окрім того, ОСОБА_21 та ОСОБА_6 переслідуючи корисливу мету на збільшення своєї частки у статутному капіталі КП «Центральний ринок», чим мати можливість одноособово розпоряджатись майном підприємства, при невстановлених слідством обставинах, організували складання ОСОБА_7 та ОСОБА_22 завідомо неправдивого офіційного документу - протоколу №1 загальних зборів Засновників КП «Центральний ринок», в який внесено завідомо неправдиві відомості про участь ОСОБА_28, як представника Миколаївської облспоживспілки та фізичної особи-засновника у проведені зборів та голосування ним за прийняття рішень з питань включених до порядку денного, а саме:

2. Повернути виключеним засновникам їх вклади до статутного фонду підприємства;

3. Внести зміни до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з урахуванням виключених засновників».

За рішення по питанню №4: «1. Затвердити статутний фонд КП «Центральний ринок» у розмірі 1871207 грн.».

За рішення по питанню №5: «Затвердити нову редакцію статуту КП «Центральний ринок».

У липні 2013 року ОСОБА_21 делегував директору КП «Центральний ринок» ОСОБА_6 звернутись до реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, з метою внесення змін до реєстраційної справи КП «Центральний ринок» та реєстрації нової редакції Статуту підприємства.

Перебуваючи в приміщенні реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_6, на ряду з іншими документами, надала реєстратору завідомо неправдивий офіційний документ - протокол №1 від 05.04.2013 року загальних зборів Засновників КП «Центральний ринок», в який було внесено завідомо неправдиві відомості про участь ОСОБА_28, як представника Миколаївської облспоживспілки та фізичної особи - засновника у проведені зборів та голосування ним за прийняття рішень з вищенаведених питань включених до порядку денного.

23.07.2013 року державним реєстратором ОСОБА_29 внесено зміни до реєстраційної справи КП «Центральний ринок» та зареєстровано нову редакцію Статуту підприємства.

Згідно з новою редакцією Статуту, змінено склад засновників КП «Центральний ринок», із якого виключено Миколаївську облспоживспілку, ОСОБА_28 та інших фізичних осіб-засновників у кількості 53 особи, також осіб, які добровільно вийшли зі складу учасників у кількості 29 чоловік.

З метою приховання своїх злочинних дій ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при невстановлених слідством обставинах, знищили оригінал протоколу від 05.04.2013 року та реєстраційного списку засновників КП «Центральний ринок», які взяли участь у загальних зборах Засновників від 05.04.2013 року.

Видачу вищезазначених завідомо неправдивих документів із внесеними завідомо неправдивими відомостями, ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснили з метою отримання повного контролю над підприємством та можливістю самостійно розпоряджатись майном підприємства, та безперешкодно заволодіти майном ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», а саме нерухомими об’єктами за адресами: м. Миколаїв, проспект Леніна, 25, 25/12.

Згідно нової редакції Статуту КП «Центральний ринок» розмір частки ОСОБА_21 у статутному капіталі підприємства складає - 89,26%, розмір частки ОСОБА_6 збільшена до 3,20%, та ОСОБА_7 отримав частку у статутному капіталі у розмірі - 0,19%, крім цього орган управління ОСОБА_10 Засновників замінена на ОСОБА_30. Розділом 10 Статуту наділено ОСОБА_30 раду наступними правами: здійснює загальне керівництво підприємством, розглядає та затверджує квартальні баланси та звіти, приймає рішення про передачу основних засобів у заставу, здачу в оперативну оренду, їх списання, делегування ОСОБА_10 ОСОБА_30 та Генеральному директору право здійснювати управління підприємством, продаж та здачу в оренду (суборенду) майна, засобів виробництва та інших матеріальних цінностей.

У подальшому, у квітні 2013 року, голова ОСОБА_30 Ради КП «Центральний ринок» ОСОБА_21 за попередньою змовою з генеральним директором ОСОБА_6 та виконавчим директором ОСОБА_7, будучи службовими особами, реалізовуючи свій злочинний намір на протиправне і безоплатне вилучення нерухомих об’єктів за адресою: пр. Леніна, 25 та 25/12, з подальшим оберненням їх на свою користь та користь третіх осіб, приймають рішення щодо скликання загальних зборів Засновників КП «Центральний ринок».

29.04.2013 року протоколом позачергових загальних зборів Засновників КП «Центральний ринок», головою яких ОСОБА_21 призначив ОСОБА_7, прийнято рішення про вхід КП «Центральний ринок» до складу засновників ТОВ «Карлет», ЄРДПОУ 37758525, з часткою у статутному капіталі - 99%, яка сформована за рахунок нерухомих об’єктів за адресою: пр. Леніна, 25 та 25/12, і КП «Центральний ринок», стає учасником даного товариства з часткою у статутному капіталі що дорівнює - 99%.

ОСОБА_21 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для реалізації свого злочинного наміру на привласнення майна ТОВ «Миколаївський Центральний ринок» нерухомих об’єктів за адресою: пр. Леніна, 25 та 25/12, 19.02.2014 року директором ТОВ «Карлет» рішенням загальних зборів Засновників ТОВ «Карлет», яким є КП «Центральний ринок», призначено ОСОБА_7 Згідно п. 16.5 Статуту товариства, директор наділений повноваженнями поточного управління діяльністю товариства та розпоряджатись майном і грошовими коштами, укладати будь-які угоди та договори.

ОСОБА_7 наділений правом розпоряджатись майном, а саме нерухомими об’єктами за адресою: пр. Леніна, 25 та 25/12, що належать ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», які були внесені КП «Центральний ринок» до статутного капіталу ТОВ «Карлет», звернувся до Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області, де 20.12.2013 отримав свідоцтво №15046327 про право власності на вказані об’єкти за ТОВ «Карлет».

В подальшому, ОСОБА_7 достовірно знаючи, що нерухомі об’єкти за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 та 25/12, згідно свідоцтв права власності САЕ 837842 від 18.12.2012 року та САЕ 857705 від 19.12.2012 року належать ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», 12.05.2014 року звернувся із заявою до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в якій просив присвоїти нові адреси вказаним об’єктам, надаючи при цьому витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з завідомо недостовірною інформацією, про те що єдиним власником нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 25 є ТОВ «Карлет».

16.05.2014 року Виконавчий комітет Миколаївської міської ради посилаюсь на недостовірну інформацію з офіційних документів, наданих ОСОБА_7, постановив рішення №410 «Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради» присвоєно нові адреси нерухомим об’єктам за адресою: пр. Леніна, 25 у м. Миколаєві, саме: пр. Леніна 25/13, пр. Леніна 25/14, пр. Леніна 25/15, пр. Леніна 25/16, пр. Леніна 25/18, пр. Леніна 25/19, пр. Леніна 25/20, пр. Леніна 25/24, пр. Леніна 25/23, пр. Леніна 25/21, пр. Леніна 25/22.

ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні наміри на присвоєння майна ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», з подальшим оберненням його на свою користь та користь третіх осіб, 01.10.2014 року звертається із завою до Державної реєстраційної служби Миколаївського МУЮ, та оформлює право власності на нерухомі об’єкти за адресами: пр. Леніна 25/13, пр. Леніна 25/14, пр. Леніна 25/15, пр. Леніна 25/16, пр. Леніна 25/18, пр. Леніна 25/19, пр. Леніна 25/20, пр. Леніна 25/24, пр. Леніна 25/23, пр. Леніна 25/21, пр. Леніна 25/22 за ТОВ «Карлет».

Таким чином, ОСОБА_7, будучи службовою особою, займаючи на КП «Центральний ринок» посаду виконавчого директора, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_10 ОСОБА_30 ОСОБА_21 та генеральним директором ОСОБА_6, привласнили майно ТОВ «Миколаївський Центральний ринок», нерухомі об’єкти за адресами: м. Миколаїв, проспект Леніна, 25 та 25/12, шляхом складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів із внесенням завідомо неправдивих відомостей, спричинивши при цьому своїми умисними діями товариству майнову шкоду у сумі 3 419 723,84 грн., що більше ніж у шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

За вищевикладених обставин, органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувався в тому, що своїми умисними протиправними діями скоїв злочини, передбачені: ч. 5 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене групою осіб, в особливо великих розмірах та ч. 1 ст. 366 КК України, тобто службовому підробленні, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення завідомо недостовірної інформації.

Суд першої інстанції визнав недоведеним предявлене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення за ч 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України обвинувачення , а також виправдав ОСОБА_6 за ч 2 ст. 172 КК України за відсутності в її діях складу кримінального правопорушення виправдано.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6, не погоджуючись із вироком суду в частині мотивів і підстав виправдання, просить вирок змінити в частині її виправдання за п 2 ч 1 ст. 373 КПК України, та виправдати її за ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Стверджує, що із пред’явленого обвинувачення неможливо встановити, хто на думку обвинувачення нібито вчинив внесення завідомо неправдивих відомостей до заяви від 26.03.2013 року ОСОБА_6 самостійно чи разом із ОСОБА_7 та чи є ці відомості неправдивими.

Із вироку вбачається, що суд дійшов висновку , що підробка акту прийому- передачі від 31.01.2002 року все ж таки мала місце , проте стороною обвинувачення не доведено, що цю підробку вчинила ОСОБА_6

Проте апелянт вважає, що відсутність належних та допустимих доказів вчинення підробки акту прийому-передачі свідчать про те, що ніякої підробки не було, тобто відсутні докази вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

У своїх поясненнях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стверджували , що акт прийому-передачі від 31.01.2002 року, за яким передавалися 10 об’єктів нерухомого майна дійсно складався, а свідки ОСОБА_28, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, які стверджували що нібито підписи деяких осіб в акті підроблені, фактично не оглядали оригінали цих актів. Крім того почеркознавча експертиза з питань підробки підписів не проводилася.

Апелянт зазначає, що за твердженням сторони обвинувачення достатнім доказом того, що лист від імені ОСОБА_28 від 25.02.2013 року , і протокол загальних зборів було підроблено є показання самого ОСОБА_28, про те, що участі у зборах він не приймав, не підписував реєстраційний список засновників і лист про вихід зі складу засновників.

Натомість досліджені судом письмові докази : листи від імені голови правління від 10.04.2013 року, 30.11.2012 року, пропозиція –вимога без дати , договір про наміри доводять, що ці документи підписані ОСОБА_28, і що він був обізнаний про збори. Присутність ОСОБА_28 на зборах в суді підтвердили свідки ОСОБА_22, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_36 та обвинувачені .

ОСОБА_6 стверджує, що суд дійшов правильного висновку про відсутність належних та допустимих доказів того, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, однак помилкового виправдав її за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК .

Крім того ОСОБА_6 вказує, що обвинувачення у завданні шкоди в особливо великому розмірі не доведено, оскільки експертиза для визначення розміру завданої шкоди не проводилася. Наявність злочинної домовленості між ОСОБА_6 та ОСОБА_21 також не підтверджується належними доказами. Крім того провадження щодо ОСОБА_21 закрито.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7, не погоджується із вироком суду в частині підстав та мотивів виправдання.

За результатами апеляційного перегляду просить вирок вирок змінити, виправдати його за ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

В обгрунтування апеляційних вимог наводить доводи , які повністю аналогічні доводам апеляційної скарги ОСОБА_6

Звертає також увагу на те, що в обвинувальноу акті не зазначено коли саме відбулося привласнення майна ТОВ « Центральний ринок». Під час судового розгляду встановлено, що нібито привласнене майно рахується за ТОВ « Центральний ринок» .

В апеляційній скарзі представник ТОВ « Миколаївський центральний ринок» просив вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винною за ч. 5 ст. 191 КК України та призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 366 КК України призначити покарання у виді 2 років обмеження волі; ОСОБА_7 визнати винним та призначити покарання за ч.5 ст. 191 КК України у виді 7 років позбавлення волі, ч. 1 ст. 366 КК України у виді 2 років обмеження волі.( т 7 а.п. 76).

09.02.2018 року до апеляційного суду надійшла заява директора ТОВ « Миколаївський центральний ринок» про відмову від апеляційної скарги , в якій він вказує, що детально проаналізувавши обвинувальний акт, прийшов до висновку про наявність суперечностей у цьому процесуальному документі, відсутність доказів вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та вини. Зазначає, що як на момент внесення відомостей до ЄРДР так і на сьогодні ТОВ «Миколаївський центральний ринок» є власником спірного нерухомого майна , з приводу якого існує господарський спір. Вважає неприпустимим виділення матеріалів кримінального провадження з подальшим закриттям стосовно головного фігуранта – ОСОБА_21, без чого втрачено сенс об’єктивного розгляду даної справи.( т 7 а.п. 153)

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на незаконність вироку через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесаульного закону, просить вирок скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким:

ОСОБА_6 визнати винною за ч.2 ст.172, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України та призначити покарання за ч.2 ст.172 КК України у виді шести місяців арешту, за ч.5 ст. 191 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки. На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

ОСОБА_7 визнати винним за ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України та призначити покарання за ч.5 ст. 191 КК України у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки. На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

Прокурор зазначає, що виправдовуючи ОСОБА_6 за ч 2 ст. 172 КК, суд безпідставно застосував редакцію ч.2 ст. 172 КК, яка не діяла на час вчинення інкримінованого злочину. Суд необгрунтовано зазначив, що ОСОБА_6 за фактом грубого порушення законодавства про працю стосовно потерпілого ОСОБА_37 обвинувачення не пред’являлося і вона не здійснювала захист від нього. Суд формально вказав, що проаналізував докази за вказаним епізодом , однак мотивів не навів, не врахував суд і правових висновків , викладених у постанові Верховного суду України від 01.10.2015 року у справі № 5-106 кс 15. Залишив поза увагою суд і ту обставину, що ОСОБА_6 обвинувачувалася як у незаконному звільненні потерпілих, так і у іншому грубому порушенні законодавства про працю: у системативночму і тривалому порушенні вимог ст 46 КЗпП в частині відсторонення потерпілих від роботи і ненадання доступу до робочих місць та у порушенні ст. 97 КЗпП в частині невиплати заробітної плати потерпілим.

Суд вийшов за межі судового розгляду, мотивуючи своє рішення про наявність протиріч предявленого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення і виправдання їх за ч 5 ст. 191 КК України. Суд надав оцінку процесуальному рішенню щодо особи, якій обвинувачення у вказаному провадженні не предявлялося, замість того, щоб оцінити надані обвинуваченням докази вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їх ролі як співучасників , форми вини й мотивів їх вчинення.

Виправдовуючи обвинувачених за ч 1 ст. 366 КК суд дійшов невірного висновку, що звернення ОСОБА_6 із заявою до виконкому не утворює складу злочину , оскільки саме за результатами розгляду цієї заяви , до якої ОСОБА_6 додала і копію підробленого нею акту приймання – передачі від 31.01.2002 року Виконком своїм рішенням від 29.03.2013 року скасував свої попередні рішення щодо визнання права власності на будівлі за ТОВ «Миколаївський центральний ринок» . Проте судом вказаному рішенню виконкому оцінки не надано.

Крім того підписаний ОСОБА_6 акт приймання- передачі основних фондів та малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року, до якого внесено неправливі відомості , був однією із підстав для юридичної реєстрації права власності нна це нерухоме майно. Проте дослідженим доказам, а саме документам щодо вчинення цих дій, що потягли настання юридичних наслідків суд оцінки не дав.

Крім того судом не було надано оцінку в частині обвинувачення щодо підроблення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 інших документів , зазначених в обвинувальному акті , зокрема заяви № 01-01/295 від 25.02.2013 року від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_38 на адресу КП « Центральний ринок», в частині внесення неправдивих відомостей про вихід Миколаївської облспоживспілки зі складу засновників КП « Центральний ринок» ;реєстраційного списку засновників КП « Центральний ринок » , які взяли участь у Загальних зборах засновників 05.04.2013 року ;протоколу № 1 загальних зборів засновників КП « Центральний ринок» , в який внесено завідомо неправдиві відомості про участь ОСОБА_28 та голосування ним за прийняття рішень;

Вказані документи у липні 2013 року ОСОБА_6 були використані при перереєстрації уставних КП « Центральний ринок» та реєстрації нової редакції статуту підприємства.

Прокурор вважає, що вина обвинувачених повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами,перелік , який він наводить в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора та заперечив проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених, пояснення представників потерпілого ТОВ « Миколаївський центральний ринок» ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_5, які висловили такі ж доводи , які були викладені в заяві про відмову від поданої потерпілою особою апеляційної скарги, пояснення обвинувачених та їх захисників, які наполягали на задоволенні апеляційних скарг сторони захисту та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження , дослідивши частину доказів, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Прохання про скасування вироку та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції апеляційна скарга прокурора не містить.

Визначених ст. 412 ч 2 , ст. 415 ч 1 КПК України підстав для безумовного скасування вироку та призначення нового судового розгляду колегія суддів не встановила.

Прокурор в апеляційній скарзі, вказуючи на безпідставне виправдання обвинувачених, порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення судом апеляційної інстанції нового вироку, яким на підставі наведених в апеляційній скарзі прокурора доказів, визнати обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованих їм злочинах.

Переглядаючи вирок в межах доводів апеляційної скарги виходячи із положень ч. 1 ст. 404 КПК України колегія суддів ретельно перевірила всі доводи апеляційної скарги прокурора з точки зору можливості покладення наданих стороною обвинувачення доказів в основу обвинувального вироку, як про те просить апелянт, частково дослідила зазначені в апеляційній скарзі письмові докази.

Як видно із пред’явленого ОСОБА_6 обвинувачення , ОСОБА_21 будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем , за попередньою змовою з генеральним директором ОСОБА_6 та ОСОБА_7 привласнили майно ТОВ «Миколаївський ринок» шляхом видачі завідомо неправдивих офіційних документів із внесенням завідомо неправдивих відомостей, причинивши при цьому своїми умисними діями товариству майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Виправдовуючи обвинувачених, суд першої інстанції виходів із того, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_21 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України , тобто у зв’язку із встановленням відсутності в діянні складу криімнального правопорушення , а винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7А у підробленні офіційних документів не доведено, а відтак і не доведено факт привласнення ними майна потерпілої особи шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб у особливо великому розмірі.

Не погоджуючись із висновками суду прокурор в апеляційній скарзі зазначав, що суд безпідставно надав оцінку та побудував свій висновок на процесуальному рішенні щодо ОСОБА_21 тобто особи , якій обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні не пред’являлося, замість того, щоб оцінити надані стороною обвинувачення докази вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів, їх ролі як співучасників, форми вини і мотивів їх вчинення.

Аналізуючи такі доводи апелянта судова колегія виходить із наступного.

Згідно ч 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

За обвинувальним актом службове підроблення ОСОБА_6 вчинила як виконавчий директор КП « Центральний ринок» за дорученням ОСОБА_21 шляхом подання до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради заяви про скасування рішення цього органу від 27.10.2000 року, рішення № 901 від 19.05.2004 року; рішення № 1728 від 26.08.2009 року, рішення № 1300 від 14.12.2012 року, в якій надала недостовірні відомості, стверджуючи, що КП « Центральний ринок » є єдиним власником нежитлових приміщень будівель за адресами: м. Миколаїв пр. Леніна 25 та 25/12 та просила визнати право власності на ці об’єкти за КП « Центральний ринок».

Крім того, згідно обвинувачення у період з 22.02.2013 року по 25.04.2013 року ОСОБА_21 за попередньою змовою з ОСОБА_6 організував складання завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до нього завідомо неправдивих відомостей з метою видачі такого документу до Реєстраційної служби ММУЮ для привласнення нерухомих об’єктів за адресами: пр. Леніна, 25 та 25/12 у м. Миколаєві.

ОСОБА_21 та ОСОБА_6 при невстановлених слідством обставинах, організував внесення завідомо неправдивих відомостей до акту приймання- передачі основних фондів і малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року № 13, засвідчивши вказаний акт своїм підписом.

25.04.2013 року ОСОБА_39 звернулася до Реєстраційної служби ММУЮ у Миколаївській області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , і наряду із іншими документами надала завідомо неправдивий офіційний документ державному реєстратору – акт приймання- передачі основних фондів і малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року .

У період з 01.03.2013 року по 05.04.2013 року ОСОБА_21 за попередньою змовою з ОСОБА_6 організував складання завідомо неправдивого документу- заяви № 01-01/295 від 25.02.2013 року від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 на адресу КП « Центральний ринок», внісши у вказану заяву завідомо неправдиві відомості про вихід Миколаївської облспоживспілки зі складу засновників КП « Центральний ринок» . Підпис у вказаній заяві від імені ОСОБА_28 було підроблено невстановленою особою за вказівкою ОСОБА_21

Також ОСОБА_6 обвинувачувалася в тому, що вона та ОСОБА_21 при невстановлених обставинах організували підроблення підпису від імені ОСОБА_28 як представника Миколаївської облспоживспілки та фізичної особи – засновника у офіційному документі- реєстраційному списку засновників КП « Центральний ринок».

В обвинувальному акті також зазначено, що ОСОБА_21 та ОСОБА_6 при невстановлених обставинах, організував складання ОСОБА_7 та ОСОБА_22 завідомо неправдивого документу- протоколу № 1 загальних зборів засновників КП «Центральний ринок» , в який внесено завідомо неправдиві відомості про участь ОСОБА_28 , як представника Миколаївської облспоживспілки та фізичної особи- засновника у проведенні зборів та голосування ним за прийняття рішень із питань , включених до порядку денного .

В подальшому за дорученням ОСОБА_21 ОСОБА_6 до Реєстраційної служби ММУЮ наряду з іншими документами надала реєстратору завідомо неправдивий документ- протокол № 1 від 05.04. 2013 року , в який внесено завідомо неправдиві відомості про участь ОСОБА_28 у проведенні зборів.

При цьому в обвинувальному акті вказано, що видачу завідомо неправдивих документів із внесенням завідомо неправдивиими відомостіями здійснив ОСОБА_21 з метою отримання повного контролю над підприємством та можливістю самостійно розпоряджатися майном підприємства та безперешшкодно заволодіти майном ТОВ « Миколаївський центральний ринок».

Дії ОСОБА_6 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч 1 ст. 366 КК України як службове підроблення , тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Нормативне визначення службового підроблення визнає офіційними документами ті з них, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, які посвідчують певні факти і події, що мають правове значення.

Колегія суддів , дослідивши в ході апеляційного розгляду зміст заяви ОСОБА_6 до виконкому Миколаївської міської ради про скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради ( т а.п. 188) , в яку, за твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_6 внесла недостовірні відомості , стверджуючи , що КП « Центральний ринок» є єдиним власником нежитлових приміщень, погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказана заява не є офіційним документом, оскільки не відповідає вимогам, встановленим у примітці до ст. 358 КК , оскільки сама по собі не здатна була спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків. Підставою для прийняття рішення виконкомом стала не сама по собі заява,а сукупність доданих до неї документів.

Посилання апеляційної скарги прокурора на рішення Виконкому Миколаївської міської ради від 29.03.2013 року як на доказ, який доводить винуватість ОСОБА_6 у службовому підробленні є непереконливим, оскільки це рішення лише підтверджує результати розгляду заяви ОСОБА_6 та доданих до неї документів. ( т 2 а.п. 198) і не доводить об’єктивної сторони злочину , передбаченого ч 1 ст. 366 КК.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про доведеність стороною обвинувачення виконання ОСОБА_6 об’єктивної сторони передбаченого ч 1 ст. 366 КК України – внесенні нею завідомо неправдивих відомостей до таких офіційних документів як:

заява № 01-01/295 від 25.02.2013 року від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_38 на адресу КП « Центральний ринок», в частині внесення неправдивих відомостей про вихід Миколаївської облспоживспілки зі складу засновників КП « Центральний ринок» ;

реєстраційний список засновників КП « Центральний ринок » , які взяли участь у Загальних зборах засновників 05.04.2013 року ;

протокол № 1 загальних зборів засновників КП « Центральний ринок» , в який внесено завідомо неправдиві відомості про участь ОСОБА_28 та голосування ним за прийняття рішень;

акту приймання -передачі основних фондів і малоцінного інвентарю від 31.01.2002 року, судова колегія дійшла наступного висновку.

Об’єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

Інше підроблення документів являє собою повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань чи використання інших подібних способів.

Складання неправдивих документів — це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

Вбачається, що дії обвинуваченої ОСОБА_6 за кваліфікуючою ознакою складання неправдивого документу, інше підроблення документів, використання завідомо підробленого документу органом досудового розслідування не кваліфікувалися і таке обвинувачення їй не пред’являлося.

Не пред’являлося ОСОБА_6 обвинувачення і у вчиненні службового підроблення як співучаснику цього злочину із посиланням на ст. 27 КК України.

В ході апеляційного розгляду за клопотанням прокурора було досліджено протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.05.2015 року, опис вилучених документів, копію акту приймання передачі основних фондів від 31.01.2002 року, копію постанови правління Миколаївської облспоживспілки від 12.03.2002 року № 96 , картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.04.2013 року ( т. 2 а. п.98-109).

Зазначені письмові докази доводять, що 25.04.2013 року до реєстраційної служби 25.04.2013 року ОСОБА_6 подала заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, до якої додано копію акту приймання – передачі від 31.01.2002 року, копію постанови № 96 від 12.03.2002 року про реарганізацію, однак ці докази не доводять, що саме ОСОБА_6 особисто внесла до акту приймання - передачі основних фондів від 31.01.2002 року, неправдиві відомості щодо передачі основних фондів КП « Облкоопзаготторг» , включивши до нього об’єкти нерухомого майна під літерами У-2, А-2, З , М, Г, Р.К,П,Я.

Показання державного реєстратора ОСОБА_27В, яка в якості свідка надала пояснення щодо порядку реалізації поданої ОСОБА_6 заяви та переліку документів, що надавалися, також не доводять вчинення саме ОСОБА_6 службового підроблення акту від 31.01.2002 року.

З копій наданих представником потерпілого судових рішень, зокрема ухвали Вищого адміністративного суду від 11.06.2015 року вбачається, що судом було встановлено, що видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2013 року стало наслідком порушення державним реєстратором процедури вчинення реєстраційних дій, який не перевірив достатність наданих заявником КП « Центральний ринок» документів для реєстрації права на нерухоме майно за заявником.

Сама ОСОБА_6 в суді заперечила факт внесення нею недостовірних відомостей до вказаних в обвинувальному акті документів.

Свідки ОСОБА_40, ОСОБА_31 , ОСОБА_41, ОСОБА_32, ОСОБА_28, ОСОБА_42, ОСОБА_43 дали в суді свідчення про те, що у січні 2002 року до КП «Центральний ринок» було передано лише один павільйон , однак показання цих свідків не можна визнати достатнім доказом того, що недостовірні відомості до акту від 31.01.2002 року вносила саме ОСОБА_6 чи ОСОБА_7

Клопотання , прокурора викладене в апеляційній скарзі , про повторний допит свідків ОСОБА_28, ОСОБА_42, ОСОБА_44, ОСОБА_41, ОСОБА_40, ОСОБА_31, ОСОБА_32 залишено без задоволення, оскільки прокурором не доведено наявність визначених ч 3 ст. 404 КПК України підстав для їх допиту , з огляду на те, що вони були допитані судом першої інстанції, і порушень під час їх допиту не встановлено.

Не можна покласти в основу доведеності обвинувачення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 завірені директором ТОВ « Миколаївський центральний ринок» та нотаріально завірені копії постанови правління від 31.01.2002 року, № 13, копію акту прийому- передачі від 31.01.2002 року, а також оригінал постанови правління № 13 від 31.01.2002 року , та акту прийому- передачі від 31.01.2012 року( т 5 а.п. 162-174) , оскільки вони також не доводять вчинення службового підроблення акту , який був доданий до заяви ОСОБА_6 25.04.2013 року до реєстраційної служби , саме ОСОБА_6 чи ОСОБА_7

В судовому засіданні 24.05.2017 року , як видно із технічного запису судового засідання, прокурор зняв своє клопотання про залучення постанови наказу № 18 КП Центральний ринок» . Розпорядження за номерами 6,7, 8,9 від 31.01.2002 року до справи не залучалося.

Стосовно доводів апелянта про доведеність вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 службового підроблення заяви № 01-01/295 від 25.02.2013 року від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 ( т 2 а.п. 123) , колегія суддів зауважує , що зідно обвинувального акту, підпис від імені ОСОБА_28 у цій заяві було підроблено невстановленою особою. Окрім того , стороною обвинувачення в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_21 за змовою із ОСОБА_6 організував складання цієї заяви і внесення неправдивих відомостей до неї про вихід Миколаївської облспоживспілки зі складу засновників. Які саме дії по реалізації об’єктивної сторони цього злочину, вчинила саме ОСОБА_6 в обвинувальному акті не зазначено.

Пояснення ОСОБА_28 в суді про те, що він не підписував цієї заяви не можна визнати достатнім доказом того, що підроблення цього документу здійснили саме обвинувачені.

Не можна визнати обгрунтованими і доводи апелянта про доведеність здійснення особисто ОСОБА_6 службового підроблення протоколу № 1 загальних зборів засновників КП « Центральний ринок» та реєстраційного списку засновників.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_21 та ОСОБА_6 організували складання ОСОБА_7 та ОСОБА_22М протоколу № 1 ( при цьому дату протоколу не зазначено) , в який внесено неправдиві відомості про участь ОСОБА_28 у проведенні зборів .

Обвинувачення у складанні завідомо неправдивого документу ОСОБА_6 не пред’являлося.

Підпис ОСОБА_6 у протоколі загальних зборів № 1 відсутній.

В суді першої інстанції свідок 21.02.2017 року ОСОБА_45 підтвердила , що саме вона складала протокол загальних зборів від 05.04.2013 року та показала, що ОСОБА_28 був присутнім на зборах.

Підвердили присутність ОСОБА_28 на зборах свідки ОСОБА_46, ОСОБА_15, ОСОБА_15 .

Експертного висновку про підроблення підпису ОСОБА_28 у реєстраційному листі сторона обвинувачення не надала.

В суді апеляційної інстанції було досліджено протокол № 1 від 05.04.2013 року, з якого вбачається, що він підписаний ОСОБА_7 та ОСОБА_45

Разом із тим, досліджені докази , зокрема і показання ОСОБА_45, яка саме і складала протокол, не дають підстав для висновку про доведеність , що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили службове підроблення протоколу № 1 загальних зборів та реєстраційного листку.

Надані прокурором як докази протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.06.2015 року з додатком та від 01.07.2015 року, ( т. 4 а.п. 16-137) колегія суддів вважає неможливим покласти в основу обвинувального вироку, оскільки у матеріалах провадження відсутні докази того, що ухвала Апеляційного суду від 10.04.2015 року за № 5/411 т на підставі якої було здійснено НСРД , стороні захисту відкривалася, до суду першої інстанції не надавалася, що унеможливлює відповідно до положень ст. 12 ст. 290 КПК України брати до уваги як допустимі докази , відомості , що містяться у протоколах за результатами НСРД.

На думку колегії суддів , суд першої інстанції підставно прийняв до уваги та проаналізував постанову органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_21, оскільки ОСОБА_6 було предявлено обвинувачення у вчиненні злочинів за попередньою змовою із ОСОБА_21

Відомостей про скасування цієї постанови про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_21 , матеріали провадження не містять.

Як слідує із постанови про закриття кримінального провадження від 01.04.2016 року, винесеної прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_47, кримінальне провадження щодо ОСОБА_21, який підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч 1 ст. 366, ч 5 ст. 191 КК України у співучасті з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, закрито на підставі п 2 ч 1 ст. 284 КПК УКраїни, тобто у зв’язку із тим, що було встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Мотивуючи постанову, прокурор зазначив, що не було добуто доказів того, що саме ОСОБА_21 організував внесення виконавчим директором завідомо неправдивих відомостей до акту від 31.01.202 року, а також звернення ОСОБА_6 із заявою про скасування свідоцтва про право власності , а також участь ОСОБА_21 у здійсненні вказаних дій.

Натомість отримані докази свідчать про обізнаність та участь голови Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 у зборах засновників 05.04.2013 року та передачі основних фондів Миколаївської облспоживспілки до КП « Центральний ринок» на підставі акту приймання передачі основних фондів і малоцінного інвентарю від 31.01.20102 року , який включає обєкти нерухомого майна за адресами: м. Миколаїв пр. Леніна , 24 та 25/12.

Такими доказами прокурор визнав:

лист від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 на імя виконавчого директора КП « Центральний ринок» датований 10.04.2013 року ;

лист від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 на імя виконавчого директора ТОВ« Центральний ринок» ОСОБА_48 датований 30.11.2012 року ;

договір про наміри від імені Миколаївської облспоживспілки в особі голови правління ОСОБА_28 на від імені КП « Центральний ринок» датований 25.02.2013 року;

пропозиція-вимога від імені правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 (без дати) щодо створення мандатно- лічильної комісії загальних зборів КП «Центральний ринок» ;

пропозиція - вимога від імені правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 (без дати) щодо порядку виходу засновника КП «Центральний ринок» зі складу заснивників.

У листі від 10.04.2013 року ОСОБА_28 як голова правління Миколаївської облспоживспілки вказав, що йому відомо про загальні Збори засновників КП «Центральний ринок» 05.04.2013 року.

У звязку із відсутністю оригіналів заяви № 01-01/295 від 25.02.2013 року, реєстраційного списку засновників КП «Центральний ринок» , протоколу № 1 від 05.04. 2013 року Загальних Зборів засновиків , та наявністю у матеріалах провадження документів, які свідчать про обізнаність з рішенням засідання зборів, прокурор зазначив про відсутність підстав вважати, що вищевказані документи підроблено. ( т 5 а.п. 95-102).

Вказані у постанові про закриття провадження щодо ОСОБА_21 обставини щодо обізнаності ОСОБА_49 у тому , що 05.04.2013 року відбудуться збори засновників в цілому також узгоджуються із доказами, які були предметом дослідження суду першої інстанції у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зокрема:

Висновком експертизи від 19.01.2016 року № 4941 та висновком експертизи № 4940 від 11.01.2016 року згідно яких відбитки печатки у наданому для дослідження листі від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 на імя виконавчого директора КП « Центральний ринок» датований 10.04.2013 року ; листі від імені голови правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 на імя виконавчого директора ТОВ« Центральний ринок» ОСОБА_48 датованому 30.11.2012 року ; договорі про наміри від імені Миколаївської облспоживспілки в особі голови правління ОСОБА_28 та від імені КП « Центральний ринок» датованому 25.02.2013 року; пропозиції-вимозі від імені правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 (без дати) щодо створення мандатно- лічильної комісії загальних зборів КП «Центральний ринок» ; пропозиції - вимозі від імені правління Миколаївської облспоживспілки ОСОБА_28 (без дати) щодо порядку виходу засновника КП «Центральний ринок» зі складу заснивників нанесені печаткою круглої форми , експериментальні та вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження ( т 3 а.п. 35, ), а підписи на цих документах виконані ОСОБА_28 ( т 3 а.п. 62).

Зазначені документи також були предметом дослідження суду першої інстанції ( т 5 а.п. 169-173) .

Враховуючи , що кримінальне провадження щодо ОСОБА_21 закрито, предявлене ОСОБА_6 обвинувачення про вчинення злочинів за попередньою домовленістю із ОСОБА_21 прокурором не змінювалося, суд, розглянувши кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 в межах предявленого обвинувачення , дійшов обгрунтованого висновку, що її винуватість у вчиненні службового підроблення зазначених в обвинувальному акті документів не доведена належними та допустимим доказами.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду , і проаналізувавши кожен довод апеляційної скарги прокурора , вважає неможливим ухвалити за результатами апеляційного розгляду на підставі наданих стороною обвинувачення доказів рішення про визнання винуватою ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч 1 ст. 366 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.

Крім того колегія суддів враховує, що згідно предявленого ОСОБА_6 обвинувачення , злочин передбачений ч 1 ст. 366 ККта ч 5 ст. 199 КК вона вчинила у співучасті з ОСОБА_21 Обвинувачення у вчиненні службового підроблення та інших дій у співучасті з ОСОБА_7 ОСОБА_6 не предявлялося. А тому суд вірно вказав на те, що предявлене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення містить протиріччя, а отже ОСОБА_6 не може бути визнано винуватою у вчиненні злочину у співучастю з ОСОБА_7, оскільки це виходить за межі предявленого їй обвинувачення.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч 5 ст. 191 КК України, колегія суддів враховує наступне.

ОСОБА_6 було інкриміновано привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене групою осіб в особливо великих розмірах.

Всупереч положенням ст. 242 КПК України слідчим та прокурорм не було призначено судову експертизу для визначення розміру матеріальної шкоди. Не заявлялося клопотанння про призначення такої експертизи ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді.

Отдже слід дійти висновку, що належних та допустимих доказів завдання потерпілому матеріальної шкоди у розмірі 3419723, 84 грн. стороною обвинувачення не надано.

Визначальна ознака, яка виокремлює (відмежовує) привласнення чужого майном шляхом зловживання службовим становищем від інших форм посягання на чужу власність, полягає у тому, що безоплатне обернення чужого майна на користь винної особи чи на користь іншої особи (осіб) відбувається через умисне протиправне використання можливостей службового становища. Предмети майна, на яке спрямована злочинна поведінка службової особи, можуть мати різну правову природу. Зокрема, не виключається можливість заволодіння майном, на яке не поширюється компетенція службової особи або яке їй не ввірене й не перебуває у її віданні. Злочинне використання службового становища може виявлятися у формі рішень, вказівок чи іншої спонукальної (зобов’язальної тощо) інформації.

За текстом обвинувального акту ОСОБА_6 вказується, що вона діє то як виконавчий директор, то як генеральний директор.

При цьому документів, які б підтверджували посадове становище ОСОБА_6 та її посадові обов’язки матеріали провадження не містять.

Стороною обвинувачення не вказано які саме посадові повноваження використовувала ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем.

За текстом обвинувачення привласнення майна відбулося саме шляхом видачі завідомо неправдивих документів із внесенням завідомо неправдивих відомостей .

Суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про недоведеність що саме ОСОБА_6 вчинила службове підроблення вказаних вище документів .

Дії обвинуваченої ОСОБА_6 за кваліфікуючою ознакою складання неправдивого документу, інше підроблення документів, використання завідомо підробленого документу органом досудового розслідування не кваліфікувалися і таке обвинувачення їй не пред’являлося.

Обвинувачення ОСОБА_6 , як уже було зазначено, у попередній змові з ОСОБА_7 не було предявлене, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_21 було закрито.

За таких обставин , колегія суддів погоджується із виправдання ОСОБА_6 за ч 5 ст. 191 КК України , оскільки органом обвинувачення поза розумним сумнівом не було доведено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину , предбаченого ч 5 ст. 191 КК України саме за вказаних в обвинувальному акті обставин шляхом підроблення документів.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора, з яких він не погоджується із вироком суду в частині виправдання ОСОБА_7 , судова колегія зауважує.

Як вже було зазначено вище, виходячи із меж предявленого ОСОБА_6 обвинувачення, яке суперечить предявленому ОСОБА_7 обвинуваченню, а також аналізуючи надані сторонами кримінального провадження докази, суд перої інстанції дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів саме за викладених в обвинувальному акті обставин.

Наведені вище письмові докази , зокрема заява ОСОБА_6 від 26.03.2013 року , доводить що до виконкому із заявою зверталася ОСОБА_6 , а не ОСОБА_7

Ні досліджені акти від 31.01.2002 року , лист від 25.02.2013 року , ні будь-який із інших письмових доказів , а також жоден із допитаних свідків не вказують на те, що акт від 31.01.2002 року, лист № № 010-01/295 від 25.02.20013 року був підроблений ОСОБА_7

Відправлення листа за іншою адресою не містить в собі ознак злочину передбаченого ч 1 ст. 366 КК.

Показання свідка ОСОБА_45, яка підтвердила , що саме вона складала протокол загальних зборів № 1 , показання свідків ОСОБА_46, ОСОБА_15, ОСОБА_36, які вказували на присутність ОСОБА_28 на зборах, відсутність експертного висновку про підроблення підпису ОСОБА_28 у реєстраційному листі , не дають підстав для висновку, що саме ОСОБА_7 підробив протокол загальних зборів від 05.04.2013 року та реєстраційний листок.

Обвинувачення у зверненні ОСОБА_7 із заявою до Виконкому міської ради про присвоєння нових адрес і надання витягу з Державного реєстру витягу речових прав, як зазначено в обвинувальному акті з завідомо недостовірною інформацією про те, що власником майна є ТОВ « Карлет», не підпадає під ознаки злочину , передбаченого ч 1 ст. 366 КК, оскільки на той час існувало свідоцтво про право власності ТОВ « Карлет» від 20.12.2013 року.

Враховуючи , що кримінальне провадження щодо ОСОБА_21 закрито, нове обвинувачення з урахуванням даної обставини ОСОБА_7 предявлене не було прокурором, з наведених вище підстав , ОСОБА_7 не можна визнати винуватим у вичненні злочину у змові з ОСОБА_6 , з урахуванням обсягу предявленого їй обвинувачення, за відсутності доказів , що доводять розмір спричиненої шкоди, та на підставі аналізу сукупності наданих стороною обвинувачення доказів , колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 199 КК України, ч 1 ст. 366 КК України та достатність наданих стороною обвинувачення доказів для ухвалення щодо нього обвинувального вироку.

Судова колегія вважає, що наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи та докази сторони обвинувачення , не доводять винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів саме за тих обставин, як вони зазначені в обвинувальному акті і саме за такою правовою кваліфікацією.

Суд не вправі вийти за межі предявленого обвинувачення , з урахуванням положень ст. 337 КПК України та самостійно встановлювати обставини , які підлягають доказуванню , і які мають бути чітко зазначені в обвинувальному акті , з урахуванням закриття кримінального провадження щодо одного із співучасників злочину.

Що стосується доводів апеляційних скарг обвинувачених, які не погодилися із підставами та мотивами їх випрадання , то колегія суддів також не може з ними погодитися.

Твердження апелянтів про те, що за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції дійшов висновку , що фактично стороною обвинувачення не було доведено , що взагалі було вчинено кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються , є необгрунтованими.

Натомість суд виклав мотиви , з яких він вважає недоведеним саме вчинення обвинуваченими інкримінованх їм злочинів і доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують.

Прокурор в апеляційній скарзі стверджує, що грубе порушення ОСОБА_6 трудового законодавства полягало як у незаконному звільненні потерпілих з особистих мотивів , так і у іншому грубому порушенні законодавства про працю, - грубому, систематичному , і тривалому порушенні ст. 46 КЗпП в частині безпідставного відсторонення потерпілих від роботи та не надання доступу до робочих місць та порушенні вимог ст. 97 КЗпП в частині прийняття рішення з питань оплати праці в односторонньому порядку без погодження з уповноваженими особами підприємства ОСОБА_12 та ОСОБА_50 , а саме – невиплаті заробітної плати за вищезазначений період.

Відповідно до положень ст. 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже відсторонення від роботи є тимчасовим припиненням працівником виконання трудової функції за розпорядженням роботодавця , з метою запобігання настанню можливих несприятливих наслідків і профілактики правопорушення .

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави дійти висновку, що відсторонення від роботи має місце в тому випадку, якщо роботодавець забороняє продовжувати роботу, коли працівник приступив до її виконання з початком робочого дня за наявності обставин, які перелічені у ст. 46 КЗпП.

Матеріали провадження не містять доказів наявності розпорядження саме ОСОБА_6 на відсторонення від роботи ОСОБА_51 та ОСОБА_50 у зазначений в обвинувальному акті період з 22.02.2013 року по 05.07.2013 року.

Судом апеляційної інстанції за клопотанням прокурора було досліджено письмові докази, які на його думку підтверджують факт незаконного відсторонення обвинуваченою ОСОБА_6 потерпілих від роботи, а саме акти про недопуск до робочого місця ( т 2 а.п. 65).

Вказані документи фіксують , що трудовий колектив в період часу з 23.02.2013 року по 19 квітня 2013 року прибув на територію підприємства , однак у приміщенні адміністрації допущений не був.

Недопущення до роботи означає, що роботодавець забороняє працівникові приступати до виконання трудової діяльності, яка з початком робочого дня ще не розпочалась.

На думку колегії суддів зазначені акти не можуть бути визнані достовірними та належними доказами того, що саме ОСОБА_6 безпідставно відсторонила потерпілих від роботи, оскільки доказів наявності такого розпорядження матеріали провадження не містять, а потерпілі вказують на те, що вони не були допущені до роботи, що не є ідентичним відстороненню від роботи.

Однак ні зазначені акти, на які посилається прокурор, ні інші докази у провадженні , зокрема показання свідків, беззаперечно не доводять , що недопуск до роботи здійснила саме ОСОБА_6, з огляду на те, що в зазначених актах містяться посилання на дії ОСОБА_21, ОСОБА_7, працівників охоронної фірми.

Не наведено прокурором також достовірних доказів , що ОСОБА_6 надала вказівку іншим особам вчинити такі дії, і кому саме.

Доказів того, що після 19 квітня 2013 року до 05.07.2013 року , як вказано в обвинувальному акті потерпілі не були допущені до роботи , матеріали провадження не містять.

Не можна визнати обгрунтованими і доводи апеляційної скарги прокурора про доведеність винуватості ОСОБА_6 у порушенні вимог ст. 97 КЗпП , а саме у невиплаті заробітної плати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за період з 22.02.2013 року по 05.07.2013 року.

Обвинувальний акт не містить посилання на розмір заробітної плати , який за твердженням апелянта не було сплачено кожному з потерпілих, і яке саме рішення прийняла ОСОБА_6 з питань оплати праці в односторонньому порядку.

З огляду на те, що обвинувальний акт в цій частині не містить зазначення обставин, які підлягають доказуванню, а саме мотив, форму вини, розмір невиплаченої заробітної плати , спосіб вчинення злочину, що робить неможливим визначити , чи мало місце порушення законодавства про працю і чи є воно грубим, сторона обвинувачення в апеляційній скарзі не зазначає доказів , які підтверджують ці обставини, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин прохання апелянта про визнання ОСОБА_6 винуватою у грубому порушенні вимог ст. 97 КЗпП задоволено бути не може.

Виправдовуючи ОСОБА_6 у предявленому обвинуваченні про незаконне звільнення з роботи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з особистих мотивів, суд виходив із відсутності доказів , що звільнення ОСОБА_6 було здійснено з особистих мотивів, та доказів того, що їй достовірно було відомо, що ОСОБА_12 мала на момент звільнення дитину віком до 14 років.

Такий висновок суд обгрунтував показаннями самих потерпілих , які не підтвердили твердження сторони обвинувачення про особистий мотив їх звільнення з роботи.

Доказів наявності будь-яких неприязних стосунків із потерпілими, чи інших особистих мотивів для звільнення стороною обвинувачення , не надано.

Не встановлено такі обставини і рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.12.2013 року, яким поновлено на посаді ОСОБА_13 та рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.12.2013 року , яким поновлено на роботі ОСОБА_12

Як видно, сама обвинувачена в суді заперечила свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, вказавши на відсутність будь-яких особистих мотивів та вважаючи, що для звільнення потерпілих були відповідні підстави.

За недоведеності того, що звільнення з роботи здійснено протиправно саме з особистих мотивів, суд обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для виправдання обвинуваченої за ч. 2 ст. 172 КК.

Саме по собі звільнення з роботи, яке визнано судом незаконним , автоматично не свідчить про те, що у діях особи є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 КК України . Для притягнення особи до кримінальної відповідальності необхідно довести, що таке звільнення відбулося саме з особистих мотивів, що , як вірно встановлено судом, не було доведено стороною обвинувачення.

Суд ретельно дослідив надані стороною обвинувачення докази , та навів мотиви з яких він виправдав ОСОБА_6 за ч 2 ст. 172 КК України , навів підстави , чому він прийняв до уваги одні докази та відкинув інші докази.

Доводи апеляційної скарги прокурора такі висновки суду не спростовують.

Твердження апелянта про те, що суд дав неправильну оцінку доказам сторони обвинувачення слід визнати безпідставними.

Не можна визнати обгрунтованими посилання апелянта, що суд не врахував правових висновків, викладених у постанові Верховного суду України від 01.10.2015 року у справі № 5-106 кс15, оскільки в зазначеному рішенні дано лише визначення поняття «інше грубе порушення законодавства про працю», однак вчинення такого порушення ОСОБА_6 не знайшло свого підтвердження .

Додаткове посилання суду на редакцію ст. 172 КК України , яка не діяла на той час, в який за обвинувальним актом було скоєно злочин, саме по собі не можна визнати підставою для скасування вироку в цій частині, оскільки воно не вплинуло на висновок суду , щодо відсутності у ОСОБА_6 особистого мотиву на звільнення потерпілих, що стало підставою для виправдання .

Клопотання прокурора про повторний допит під час апеляційного провадження потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 залишене без задоволення через необгрунтування прокурором наявності визначених ч. 3 ст. 404 КПК України підстав для повторного допиту потерпілих.

Суд першої інстанції здійснив допит потерпілих із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, і учасники судового провадження не були обмежені у можливості задати питання потерпілим з метою повного з’ясування фактичних обставин справи.

Пояснення потерпілих, викладені у вироку, відповідають наданим в судовому засіданні.

Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вирок не оскаржили в апеляційному порядку. До суду апеляційної інстанції направили заяву про розгляд провадження за їх відсутності.

Відповідно до ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Частинами 1, 6 ст. 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження забезпечено принцип змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів.

Докази, надані сторонами кримінального провадження суд першої інстанції безпосередньо і неупереджено дослідив у повному обсязі, обставин, які б завадили сторонам скористатися своїми процесуальними правами у наданні інших доказів не встановлено.

Висновки суду у вироку викладені чітко і зрозуміло, підстав для безумовного скасування вироку не встановлено, а доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують висновків суду першої інстанції про недоведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення поданих апеляційних скарг колегія суддів не встановила.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 376 ч 2 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2017 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і з цього часу протягом 3-х місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.

Судді: (три підписи)

О.В. ОСОБА_52 ОСОБА_53ОСОБА_1

Копія вірна, ухвала набирає законної сили 25.06.2018 року

Суддя: О.В. Калініна

Часті запитання

Який тип судового документу № 75037353 ?

Документ № 75037353 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 75037353 ?

Дата ухвалення - 25.06.2018

Яка форма судочинства по судовому документу № 75037353 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 75037353 ?

В Апеляційний суд Херсонської області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 75037353, Апеляційний суд Херсонської області

Судове рішення № 75037353, Апеляційний суд Херсонської області було прийнято 25.06.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 75037353 відноситься до справи № 487/8972/15-к

Це рішення відноситься до справи № 487/8972/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАРЛЕТ"

Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 75037351

Наступний документ : 75037355

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Ухвала суду № 75037353, 25.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області