Рішення № 75036839, 21.06.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/727/2018 Справа № 641/284/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді- Чайка І.В.,

за участю секретаря – Дрокіної С.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ТДВ СК « Альфа –Гарант» - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 641/284/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ТДВ СК « Альфа –Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ДТП в розмірі 19257,25 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 17.08.2017 року в м. Харкові на вулиці Матюшенко,20/2 сталася дорожньо- транспортна пригода за участю відповідача по справі, який керував автомобілем НОМЕР_1 та за участю позивача, яка керувала автомобілем НОМЕР_2. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.09.2017 року відповідача по справі було визнано винним у скоєні вказаного ДТП. Позивач звернувся до ТДВ СК « Альфа-Гарант», де має страховий поліс відповідач, та отримала відшкодування матеріальних збитків в розмірі 23720,98 грн. Однак отримана сума не покрила повністю розміру завданої шкоди, оскільки згідно акту виконаних робіт вартість ремонту автомобіля склала 29853,59 грн. Тобто, різниця між сплаченою сумою та сумою страхового відшкодування становить 6132,61 грн. Крім того, згідно звіту про оцінку транспортного засобу, автомобіль позивача, внаслідок вказаного ДТП втратив товарну вартість на суму 13124,11 грн. Також позивач зазначає, що такими протиправними діями відповідача ОСОБА_3 їй була завдана моральна шкода яка виражається у моральних стражданнях, оскільки вона була вимушена пересуватися на громадському транспорті та таксі, що погіршувало її ділову репутацію, оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем та інколи не встигала та запізнювалась на ділові зустрічі. Також позивач має дитину трьох років, та оскільки вона не мала можливості самостійно відвозити дитину до дитячого садочку, вона постійно була вимушена просити про це родичів та знайомих. Всі ці обставини спричинили у позивача стрес та як наслідок, погіршення самопочуття. Моральну шкоду позивач оцінює у 5000,00 грн. Завдану матеріальну та моральну шкоду позивач просила стягнути з відповідача – ОСОБА_3

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.02.2018 року провадження по вищевказані справі було відкрито та розгляд справи призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.04.2018 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено ТДВ СК « Альфа –Гарант».

Ухвалою суду від 04.05.2018 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

30.05.2018 року постановлена ухвала по справі про проведення судових засідань в режимі відеоконференції за участю представника ТДВ СК « Альфа –Гарант», проведення якого було доручено Печерському районному суді м. Києва .

Позивач в судовому засіданні підтримала доводи позовної заяви в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача ТДВ СК « Альфа –Гарант» в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаюсь на те, що ТДВ СК « Альфа –Гарант» було здійснено виплату страхового відшкодування в межах здійсненої оцінки вартості розміру заподіяної матеріальної шкоди відповідно до розрахунку № 91-D/34/4 та за вирахуванням суми франшизи. Щодо відшкодування моральної шкоди , позивач до ТДВ СК « Альфа –Гарант» не зверталась.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Суд, заслухавши доводи учасників справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Відповідно до ч.1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайного або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено, що 17.08.2017 року в м. Харкові на вулиці Матюшенко,20/2 сталася дорожньо- транспортна пригода за участю відповідача по справі, який керував автомобілем НОМЕР_1 та за участю позивача, яка керувала автомобілем НОМЕР_2. В результаті вказаного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, у зв’язку з чим була спричинена матеріальна шкода.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.09.2017 року відповідача –ОСОБА_3 було визнано винним у скоєні вказаного ДТП. ( а.с.9)

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 є позивач по справі – ОСОБА_1 . ( а.с.13)

З копії полісу № АК/0671555 від 07.09.2016 року вбачається, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Daewoo д.н.з АХ7439 ВК, застрахована в ТДВ СК « Альфа –Гарант». Строк дії договору з 08.09.2016 року по 07.09.2017 року (а.с. 79).

Крім того, вказаним полісом, визначено розмір франшизи в сумі 1000,00 грн. , а також страхову суму ( ліміт відповідальності) на одного потерпілого визначено в розмірі 100000,000 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі ст. 22.1 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як визначено у ст. 29 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до розрахунку вартості матеріального збитку № 91-D/34/4 від 13.11.2017 року, визначено розмір матеріального збитку завданого в результаті пошкодження автомобіля Renault Sandero в розмірі 24720,98 грн. ( а.с.83)

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно платіжного доручення № ІD-101487 від 18.12.2017 року, ТДВ СК « Альфа –Гарант» здійснило виплату позивачу страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, в сумі 23 730, 98 грн. ( а.с.99)

Із звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 21.08.2017 року вбачається, що вартість відновлювальних робіт ремонту автомобіля НОМЕР_3 становить 29853,59 грн. Також вказаним звітом встановлено розмір втрати товарної вартості автомобіля на суму 13124,11 грн. ( а.с.17-18,20-29)

Відповідно до актів виконаних робіт ТОВ « Атлант –М ЮГ» та квитанцій Приватбанк від 07.11.2017 року та від 12.12.2017 року, позивачем була здійснена оплата відновлювального ремонту автомобіля на рахунок ТОВ « Атлант –М ЮГ» в сумі 29853,59 грн. ,( а.с.15-16, 19)

Отже, різниця між фактичним розміром завданої шкоди та страховим відшкодуванням становить 6 132,61 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, які зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювальної ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

У п.32.7 ст.32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зазначив, що страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану з втратою товарної вартості транспортного засобу.

Системний аналіз зазначеної норми з вимогами, передбаченими ст.ст.22, 1166, 1188, 1194 ЦК України, дає можливість дійти висновку про обов'язок винуватця ДТП відшкодувати втрату товарної вартості автомобілю, оскільки законодавством встановлені обмеження щодо відшкодування втрати товарної вартості лише страховиком, а майнова шкода відшкодовується в повному обсязі. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 04.06.2014р. № 6-49цс/14.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача суму матеріальних збитків в загальному розмірі 19257, 25 грн., з яких 6132,61 грн. – різниця між реальною вартістю ремонту автомобіля та розміром страхового відшкодування та 13124,11 грн. – втрата товарної вартості автомобіля позивача.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

За ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд виходить з того, що встановлено вину ОСОБА_3 у пошкодженні автомобіля позивача внаслідок ДТП, та позивачу було завдано душевних страждань у зв»язку з пошкодженням його майна. Доказів на підтвердження порушення нормальних життєвих зв»язків та неможливості користуватись автомобілем позивач в судовому засіданні не надала. Моральну шкоду позивач оцінила у 5000 грн., суд з урахуваннями ступеню вини відповідача –ОСОБА_3, тривалості та глибини страждань позивача, а також зусиль, які необхідно докласти для усунення негативних наслідків після ДТП, враховуючі вимоги розумності та справедливості, задовольняє вимоги позивача у розмірі 1000,00грн.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1409,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ТДВ СК « Альфа –Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди в загальному розмірі 19257 ( дев’ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят сім) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 ( одну тисячу) грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в частині суми 4000 грн. ( чотири тисячі) 00 коп. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 1409 ( одна тисяча чотириста дев’ять )грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4.

Відповідач – ОСОБА_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП-3231902478.

Відповідач -ТДВ СК « Альфа –Гарант», адреса місця знаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ -32382598.

Представник відповідача -ТДВ СК « Альфа –Гарант»– ОСОБА_2, службова адреса: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, паспорт серії СТ № 053972 виданий 03.02.2009 року Боварським МВ ГУ МВС України в Київській області.

Повний текст рішення по справі складено 02 липня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_5