Рішення № 75035825, 23.06.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/218/18

провадження №2/619/924/18

РІШЕННЯ

іменем України

23 червня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіОСОБА_1за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2

справа №619/218/18

Ім’я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»;

відповідач – ОСОБА_3,

розглянув позов за правилами спрощеного позовного провадження про стягнення заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором б/н від 05.04.2013 року в сумі 12275,02 грн. В обґрунтування позову позивач вказав, що 05 квітня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір б/н від 05.04.2013 в сумі 2000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв’язку з невиконанням прийнятих на себе зобов’язань за вказаним договором за відповідачем станом на 30.11.2017 числиться заборгованість в сумі 12275,02 грн, яка складається з заборгованості по кредиту у сумі – 1918,93 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі – 9295,37 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн, - штраф (фіксована частина), 560,72 грн - штраф (процентна складова).

ОСОБА_3 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що заперечує проти позову та вказала, що дійсно 05.04.2014 року вона зверталася до позивача для оформлення картки для отримання соціальних виплат при народженні дитини. В ультимативному порядку співробітники банку їй пояснили, що при оформленні картки для отримання соціальних виплат обов’язково треба оформити кредитну картку. Отже 05.04.2013 нею було отримано дві банківські картки: № 5167987203002544 строк дії до 12.2016 року (для соціальних виплат); № 5211537344210799 строк дії до 12.2016 року (кредитна картка). Слід зазначити, що кредитний ліміт надавався у розмірі 300 гривень. Нею дійсно знімалися грошові кошти з кредитної картки в межах ліміту 300 гривень та своєчасно погашалися, що не суперечить розрахунку позивача. Як видно з розрахунку позивача, лише з 26.08.2014 року кредитний ліміт рахується у розмірі 1436,51 грн, нею неодноразово вносилися кошти на погашення кредитного ліміту, що навіть за розрахунком банку набагато перевищує 2000 грн. З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 30.11.2017 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 12275,02 грн. З вказаним розрахунком вона не згодна у повному обсязі, а саме: банком не враховано, що строк дії картки закінчився 12.2016 року; змінена процентна ставка; не враховані фактичні виплати на погашення тіла кредиту; застосовано у формулі розрахунку 365 календарних днів замість 360 днів; та застосовано подвійний коефіцієнт. Отже, проведений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, а також процентна ставка, за якою позивач нараховував проценти за користування кредитом, не відповідають умовам укладеного сторонами договору та були ним змінені в односторонньому порядку. Так, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним окремо проводилось нарахування відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом та на залишок простроченої заборгованості за кредитом. Крім того, дослідженням долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості встановлено, що позивачем нараховувались проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки: до 01.09.2014 30,00% річних, з 01.09.2014 по 31.03.2015 включно 34,80% річних, з 01.04.2015 по 31.01.2016 включно - 43,20% річних. Таке нарахування, вочевидь, не відповідає зазначеній в позовній заяві процентній ставці 30,00% річних. В тому числі, як визнано позивачем в своїх додаткових поясненнях, ним з 01.03.2014 була змінена формула нарахування відсотків (відсотки нараховуються як на тіло кредиту так і на нараховані відсотки та санкції в попередньому періоді, а також застосовується кратність-2, що значно, в рази, змінює нараховані відсотки), що є порушенням п.2.1.1.12.6.3 Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якого відсотки за користування Кредитом (кредитним лімітом) нараховуються на дату їх сплати, передбачену п.2.1.1.12.4 та п.2.1.1.12.5, при цьому відсотки нараховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично використані в рахунок кредиту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли кредит (кредитний ліміт) стає простроченим кредитом. У Позивача не було підстав для збільшення процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, оскільки це суперечить вимогами ст.10561 ЦК України. Згідно з вимогами ч.4 вказаної статті, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Крім того, встановлено, що укладеним між сторонами договором, в тому числі вищезазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, не передбачено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, не передбачено формули визначення змінюваної процентної ставки, а також максимального розміру збільшення процентної ставки. За таких обставин, в межах заявлених позовних вимог, визначена при укладенні договору процентна ставка 30,00% річних є фіксованою та не може змінюватись протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком, як про це стверджує позивач, оскільки без дотриманням вищенаведених вимог ст.10561 ЦК України, така умова договору є нікчемною. Виходячи з наведеного, а також досягнутих сторонами істотних умов при укладенні договору, з урахуванням фактично використаних кредитних коштів (сум заборгованості за кредитом як поточної так і простроченої), зазначеної в розрахунку кількості днів користування коштами та відсоткової ставки 30 % річних, а також, враховуючи, що згідно з умовами п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, позивач нараховує відсотки за користування кредитом з розрахунку 360 календарних днів на рік, відсотки за використані кредитні кошти (кредитний ліміт) мали бути нараховані та становлять наступні суми: з 26.08.2013 по 31.12.2016 включно: (1918,93 (заборгованість за кредитом поточна та прострочена разом): 360днів х 1207 днів (фактична кількість днів користування кредитними коштами)х30% (відсоткова ставка визначна сторонами при укладенні договору) = 1929,18грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

07 лютого 2018 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 09 год. 00 хв. 05 березня 2018 року. Також запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 22 лютого 2018 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 27 лютого 2018 року. Запропоновано відповідачеві подати до суду в строк до 02 березня 2018 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

06 березня 2018 року судом ухвалено заочне рішення.

06 квітня 2018 року до суду надійшла заява відповідача про перегляд заочного рішення.

02 травня 2018 року представник позивача подала до суду відзив на заяву.

Ухвалою суду від 02 травня 2018 року скасовано заочне рішення суду, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 10 год. 00 хв. 15 травня 2018 року.

15 травня 2018 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, її представник ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій просила ухвалити рішення з урахуванням відзиву, справу розглядати у її відсутність.

У судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до договору б/н від 05.04.2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 2000,00 грн.

На виконання вказаного договору ОСОБА_3 отримала кредитну картку «Універсальна» №5211 5373 4421 0799, зі строком дії до грудня 2016 року.

Згідно розрахунку за кредитним договором б/н від 05.04.2013 року, станом на 30.11.2017 числиться заборгованість в сумі 12275,02 грн, яка складається з заборгованості по кредиту у сумі – 1918,93 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі – 9295,37 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн, - штраф (фіксована частина), 560,72 грн - штраф (процентна складова).

Згідно розрахунку, проведеного відповідачем, заборгованість за кредитним договором б/н від 05.04.2013 року числиться у розмірі 3848,11 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 1918,93 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 1929,18 грн.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з кредитного договору б/н від 05.04.2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_3 грошові кошти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За весь час користування кредитом ОСОБА_3 свої зобов’язання не виконала та не сплатила суму заборгованості по кредиту та відсотках.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Сторонами не оспорюється, що заборгованість по кредиту складає 1918,93 грн.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України зазначений розмір заборгованості не підлягає доказуванню.

При цьому, суд бере до уваги розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, який наданий відповідачем, оскільки суд погоджується з доводами про те, що так як строк дії кредитної картки «Універсальна» №5211 5373 4421 0799 до грудня 2016 року, то розрахунок заборгованості по процентам повинен бути здійснений по цей строк.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про стягнення штрафу, оскільки ОСОБА_3 не виконала умови договору та не повернула запозичені нею кошти.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так як суд задовольняє позов частково, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати у розмірі 704,80 грн. (1918,93+1929,18+500+560,72/12084,03=0,40; 1762х0,40=704,80).

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354, пунктами 8, 9, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд –

ухвалив

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 05 квітня 2013 року в розмірі 4908,83 грн, яка складається з заборгованості по кредиту у сумі – 1918,93 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі – 1929,18 грн, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн, - штраф (фіксована частина), 560,72 грн - штраф (процентна складова).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001 м. Київ вул. Грушевського№1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_3, місце реєстрації: 62332 Харківська область Дергачівський район с Руська Лозова вул. Радянська №121, РНОКПП НОМЕР_1.

Повне судове рішення складено 02 липня 2018 року.

Суддя Є. А. Болибок