Рішення № 75035489, 25.06.2018, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/682/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі :

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Сарни справу №572/682/18 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 124 693 гривні 72 копійки боргу за кредитним договором без номеру від 20 травня 2011 року та 1870 гривень 41 копійку понесених судових витрат.

Позивачем в особі представника ПАТ – ОСОБА_3 заявлено клопотання про розгляд даного спору в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем, у відповідності до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України заперечень щодо такого порядку не висловлено.

Згідно із позовною заявою позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що між сторонами було укладено кредитний договір, умови якого позивачем виконано в повному обсязі. В той же час відповідачем у справі неналежним чином виконувались умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у сумі 34 551 грн. 96 коп., за відсотками за користування кредитом у сумі 44 550 грн. 60 коп., через що позивачу нараховано штраф у сумі 500 грн. (фіксована частина), 5 913 грн. 99 коп. (процентна складова), а також пеня у сумі 39 177 грн. 17 коп. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором, яка становить 124 693 гривні 72 копійки.

У строк, вказаний в ухвалі про відкриття провадження у справі, відзив відповідачем суду надано не було.

Представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду даної справи – для подання відзиву. Вказане клопотання судом було задоволено, однак, в подальшому відзиву суду подано не було.

Інших клопотань сторонами заявлено не було.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Так, між сторонами виникли договірні правовідносини.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України – за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано, що між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 25 000 грн.

Однак, із змісту договору без номеру від 20 травня 2011 року у вигляді анкети-заяви, укладеного між сторонами по справі, копія якого надана позивачем, встановлено, що відповідач виявив бажання оформити на своє ім’я платіжну картку ощадна (депозитна).

Заявою від 20 травня 2011 року, підписаною відповідачем, обумовлено, що ця заява, тарифи та ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг є договором про надання банківських послуг.

До позовної заяви позивачем долучено обумовлені анкетою-заявою тарифи з обслуговування кредитних карт, які стосуються обслуговування кредитних карт «Універсальна», в той час як відповідачем 20 травня 2011 року було виявлено бажання щодо отримання іншого виду банківських послуг.

Крім цього, із наданих стороною ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» встановлено, що заява-анкета про надання послуг – це звернення клієнта до банку про відкриття йому банківського рахунка та/або надання йому банківських послуг на умовах цих ОСОБА_4 та правил (п.1.1.1.37).

ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг в «ПриватБанку» не регулюють правовідносини щодо оформлення та використання клієнтом платіжної картки ощадна (депозитна), а тому в даному випадку судом застосовуються норми ЦК України - відповідно до п.1.1.1.32 вказаних вище ОСОБА_4 та правил, якими встановлено, що у разі суперечності умов договору, що укладається банком х клієнтом до ОСОБА_4 і правил надання банківських послуг пріоритет мають умови договору та п.1.1.7.60, згідно із яким все, що не передбачено цими Умовами та правилами, регулюється чинним законодавством України.

Із змісту ст.ст.1064, 1065 ЦК України вбачається, що ощадним депозитом є угода, відповідно до якої одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкаладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язовується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Таким чином, судом встановлено, що позивач виявив бажання відкрити на своє ім’я депозитний, а не кредитний рахунок.

Відповідно до ст.526 ЦК України – зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Доказів на доведення отримання ОСОБА_2 саме кредитної картки із встановленим на ній кредитним лімітом, відповідно до наданих позивачем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку», позивачем, відповідно до вимог ст.81 ЦПК України суду надано не було.

З огляду на наведене, судом не приймається наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту ОСОБА_2, відповідно до якого станом на 20 лютого 2018 року загальна сума заборгованості за залишком кредиту за договором без номеру від 20 травня 2011 року складає 124 693 гривні 72 копійки.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу, вказаної у позові, є безпідставною і до задоволення у розмірі, вказаному у довідці не підлягає.

Позивачем, також, ставиться вимога про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат по даній справі.

Відповідно із ч.1 ст.141 ЦПК України – судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість позову ПАТ – не підлягає до задоволення, також, вимога позивача щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат, сплачених згідно із платіжним дорученням від 22 лютого 2018 року у розмірі 1870 грн. 41 коп.

З огляду на надані докази, суд вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного, ст.ст.11, 536, 549, 551, 627, 628, 1046, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 81, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (розташований у м.Дніпро вул.Набережна Перемоги,50) до ОСОБА_2, ( жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії СР №280269, ІПН НОМЕР_1) про стягнення 124 693 гривні 72 копійки боргу за кредитним договором без номеру від 20 травня 2011 року та 1870 гривень 41 копійку понесених судових витрат – відмовити, за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя підпис

Копія вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_6