Рішення № 7503455, 25.12.2009, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Код суду 2023

Справа 2-1541/2009

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2009 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Скородєлової В.В.

при секретарі Бутковій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп’янську, Харківської області цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», представник: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, вказавши, що з ОСОБА_2 03.04.2008 року був укладений кредитний договір № DN81АR100330128. Згідно з яким позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 44536,69 грн. на термін до 02.04.2013 року, а останній зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_2 повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_2 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

ЗАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав позичальнику кредит у розмірі 44536,69 грн..

В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_2 свої зобов’язання виконав частково.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором позичальник станом на 05.05.2009 року має заборгованість – 12273,56 грн., яка складається з наступного: 11497,90 грн. – заборгованість за кредитом, 719,01 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4,66 грн. – заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 51,99 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором позивач з ОСОБА_2 03.04.2008 року уклали договір застави рухомого майна № DN81АR100330128, згідно з яким останній надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 210930-20, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D21093480025525, реєстраційний номер: АХ1392ВІ, що належить на праві власності йому.

У зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд: передати в заклад йому шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставне майно, а саме: автомобіль ВАЗ, модель: 210930-20, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D21093480025525, реєстраційний номер: АХ1392ВІ, а також в рахунок погашення заборгованості за даним договором кредиту звернути стягнення на предмет застави зазначений автомобіль, шляхом продажу вказаного автомобіля ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

07.09.2009 року від позивача – Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в особі Харківського ГРУ «ПриватБанку» надійшла уточнена позовна заява до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення. Зазначивши, що у зв’язку з вищезазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором № DN81АR100330128 від 03.04.2008 року ОСОБА_2, станом на 28.08.2009 року має заборгованість – 33590,00 грн., яка складається з наступного: 31573,26 грн. – заборгованість за кредитом, 1668,36 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 170,02 грн. – заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 178,36 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

В забезпечення повного та своєчасного виконання обов’язків по вищевказаному кредитному договору № DN81АR100330128 від 03.04.2008 року, було укладено з ОСОБА_3 договір поруки від 03.04.2008 року. З умовами кредитного договору поручитель, ОСОБА_3 – ознайомлений.

У відповідності з умовами вищезазначеного договору поруки, а саме, п. 2, п. 4, та ст. 554 ЦК України, ОСОБА_3, як поручитель боржника – ОСОБА_2, відповідає перед «ПриватБанком» за виконання обов’язків боржником у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, як солідарний боржник.

Згідно ч. 1 і ч.2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь – кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати неодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

Також, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 03.04.2008 року був укладений договір застави рухомого майна № DN81АR100330128, відповідно до якого останній надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 210930-20, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D21093480025525, реєстраційний номер: АХ1392ВІ, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу» Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч.6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

А також, виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні «ПриватБанку».

Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Примусове виконання зобов’язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов’язання та полягає в зобов’язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов’язок відповідача передати предмет застави в заклад заставодержателя («ПриватБанку») позивач вважає вимогу стосовно зобов’язання ОСОБА_2 виконати зобов’язання в натурі, - законною і обґрунтованою.

Крім того, позивач зазначає, що Цивільний кодекс України містить в собі гарантії для поручителів. Поручитель, який виконав умови договору поруки стає кредитором боржника. Таким чином, вказаний поручитель, користуючись своїми правами, не зазнає погіршення свого матеріального становища у тому разі, якщо буде звернено стягнення на майно, що належатиме йому на праві особистої власності, а матиме змогу на відшкодування від інших солідарних боржників, у сумі, на яку він виконає договір поруки.

У зв’язку з вищенаведеним, позивач просить суд: передати в заклад «Приватбанку» шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставне майно, а саме: автомобіль ВАЗ, модель: 210930-20, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D21093480025525, реєстраційний номер: АХ1392ВІ; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № DN81АR100330128 від 03.04.2008 року в розмірі 33590,00 грн.; а також в рахунок погашення заборгованості за даним договором кредиту – в розмірі 12273,56 грн. - звернути стягнення на предмет застави зазначений автомобіль, з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідачів солідарно сплачені при подачі до суду позовної заяви: судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які просить суд задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

03.04.2008 року між «ПриватБанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний-заставний договір № DN81АR100330128 (а.с. 4-21), з умовами даного договору останній був ознайомлений у повному обсязі та погодився з ними поставивши свій підпис.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2 було надано в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 210930-20, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D21093480025525, реєстраційний номер: АХ1392ВІ, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В свою чергу, ОСОБА_2, не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов’язання, як то передбачено вищевказаним договором, у зв’язку з чим станом на 28.08.2009 року має заборгованість – 33590,00 грн., яка складається з наступного: 31573,26 грн. – заборгованість за кредитом, 1668,36 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 170,02 грн. – заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 178,36 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, що підтверджується розрахунком (а.с. 39).

У ч.2 ст. 1050 ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченнями), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Ч.1 ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, в забезпечення повного та своєчасного виконання обов’язків по вищевказаному кредитному договору № DN81АR100330128 від 03.04.2008 року, було укладено з ОСОБА_3 договір поруки від 03.04.2008 року (а.с. 40-41).

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В порушення вимог закону та умов договору відповідачі зобов’язання за вищезазначеним договором не виконують, з доводів позивача відомо, що ОСОБА_2 предмет застави в заклад банку не передав.

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та вищезазначеного договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувала негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувала (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, а саме продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі – продажу з іншою особою – покупцем.

У зв’язку з вищенаведеним, суд, приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 61, 79, 88, 213-215, 224, 226, 296 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 625, 530, 541, 543, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», суд –

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», представник: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення – задовольнити.

Передати в заклад «Приватбанку» шляхом вилучення у ОСОБА_2 (Харківська область, м. Куп’янськ, вул.. В. Терешкової, буд. 33) належне йому на праві власності заставне майно, а саме: автомобіль ВАЗ, модель: 210930-20, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D21093480025525, реєстраційний номер: АХ1392ВІ.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № DN81АR100330128 від 03.04.2008 року в розмірі 33590,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» в особі Харківського ГРУ Приватбанку, код ЄДРПОУ 22609983, № 29097052306190, МФО 351533 61010, м. Харків, вул.. Малом’ясницька, 2А.

В рахунок погашення заборгованості за договором № DN81АR100330128 від 03.04.2008 року – в розмірі 12273,56 грн. - звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ, модель: 210930-20, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D21093480025525, реєстраційний номер: АХ1392ВІ, що належить на праві власності ОСОБА_2, з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сплачені при подачі до суду позовної заяви: судовий збір в сумі 122,74 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 250,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Куп’янського міськрайонного

суду Харківської області ОСОБА_4