Рішення № 75031602, 25.06.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4065/17

провадження №: 2/398/747/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"25" червня 2018 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Нероди Л.М.,

за участі секретаря – Борозни Л.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу №398/4065/17ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – універсальна товарна біржа «Інкопмарк-контракт» про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олександрійської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – універсальна товарна біржа «Інкопмарк-контракт» про визнання права власності в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що 12.04.2017 року помер ОСОБА_5, який за життя придбав квартиру АДРЕСА_1, але договір купівлі-продажу укладено на Універсальній-товарній біржі «ІНКОПМАРК-КОНТРАКТ». Право приватної власності зареєстровано в Олександрійському БТІ 24.03.1999 року, реєстровий №9373/64. Після смерті ОСОБА_5 позивач звернулася до нотаріуса щодо прийняття спадщини, але відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як договір купівлі-продажу не посвідчено нотаріально, тому просить визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності у порядку спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 12.04.2017 року, на спадкове майно: квартиру АДРЕСА_2.

Від позивача надійшла письмова заява в якій вона просить розглянути справу у її відсутність та позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на такі докази: технічний паспорт квартири, постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, витяг із спадкового реєстру, свідоцтво про смерть, свідоцтво про одруження, архівна довідка БТІ, спадкова справа.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються, нормами Цивільного кодексу України та іншими нормативно правовими актами.

Судом встановлено, що позивач перебувала у шлюбі з 20.08.1966 року, так як ОСОБА_5 та ОСОБА_6 одружилися, актовий запис №51, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії VI-УР №042836. Прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_5.

26.02.1999 року ОСОБА_5, будучи у шлюб з позивачем, придбав квартиру АДРЕСА_3 та договір купівлі-продажу зареєстровано на УТБ «ІНКОПМАРК-КОНТРАКТ», реєстраційний №468.

24.03.1999 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (по 1 / 2 частки) в КП Олександрійському МБТІ, реєстр №9373/64, згідно архівної довідки №1118 від 17.10.2017 року.

П. 1.7. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб затвердженої Наказом №121 від 09.06.1998 року (діяла на момент виникнення правовідносин) вказує, що реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна проводиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна.

У п. 2.1 (д) Інструкції зазначено, що на копії право встановлювального документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації.

Згідно переліку правовстановлювальних документів, які визначені у Додатку №1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб затвердженої Наказом №121 від 09.06.1998 року, правовстановлювальні документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна це – договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею (п.9).

12.04.2017 року ОСОБА_5 помер, актовий запис №401, відповідно свідоцтва про смерть серії І-ОЛ №242391 та після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 виступила його дружина – ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач – ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 з заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_5, проте постановою від 13.11.2017 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно.

Відмова нотаріуса мотивована тим, що договір купівлі-продажу АДРЕСА_4 нотаріально не посвідчено, а згідно законодавства обов’язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори про відчуження (купівлі-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна, якщо хоча б одна із сторін є громадянин.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.01.2018 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано належним чином завірену копію спадкової справи ОСОБА_5, який помер 12.04.2017 року.

Згідно матеріалів спадкової справи №343-2017 до майна померлого ОСОБА_5 12.04.2017 року ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги, яка звернулася у передбачений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Так, ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 328 ЦК України вказує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту та має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження фактів викладених у позові та для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 за життя уклав договір купівлі-продажу АДРЕСА_4, який зареєстровано товарною біржею та здійснив державну реєстрацію права власності за ним та його дружиною у КП Олександрійському МБТІ, згідно норм, які діяли на момент придбання квартири, що вказує на добросовісність особи.

Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо скасування державної реєстрації права власності АДРЕСА_4 за ОСОБА_5.

Оскільки у позивача наявні перешкоди у оформлені спадщини після смерті ОСОБА_5 в нотаріальному порядку та оформлення права власності на спірну квартиру, тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав та інтересів позивача, що полягає у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273, 280-282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності у порядку спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 12.04.2017 року, на спадкове майно: квартиру АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п. п. 15.5, п. п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА