Постанова № 75031594, 26.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року м. Кропивницький

справа № 398/3514/17

провадження № 22-ц/781/1127/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів Карпенка О.Л., Суровицької Л.В.

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

представник позивача за довіреністю - Бистров Сергій Анатолійович

відповідач - Демченко Артем Олександрович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2018 року у складі судді Нероди Л.М. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитом,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитом.

Зазначав, що 09 лютого 2009 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредитні кошти в сумі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором не виконав. Станом на 31 серпня 2017 року виникла заборгованість в сумі 74941 грн. 70 коп., з яких: 7317 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 60484 грн. 16 коп. - заборгованість за процентам за користування кредитом, 3332 грн. 85 коп. - заборгованість за пенею та комісією, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 3556 грн. 75 коп. - штраф (процентна складова).

Просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість у розмірі 74941 грн. 70 коп. та судові витрати в розмірі 1600 грн.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2018 року в задоволенні позову про стягнення коштів за кредитом відмовлено у зв?язку з пропуском позовної давності.

В апеляційній скарзі банк просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити постанову про задоволення позову. Зазначає, що суд не визначив моменту недотримання боржником строку погашення чергового платежу, строку дії кредитної картки, а відтак і початок перебігу позовної давності, не врахував підстави для переривання строку позовної давності. Також не взяв до уваги, що строк дії договору не закінчився та договір продовжує діяти. Строк дії кредитної картки був визначений до лютого 2013 року, в подальшому картка була перевипущена з новим строком дії до листопада 2016 року, що підтверджується випискою по рахунку. Останній платіж відповідач здійснив 26 вересня 2014 року в сумі 676 грн. 09 коп., наступний платіж повинен був сплатити до 25 жовтня 2014 року, проте не здійснив цього. У зв?язку з несплатою наступного платежу розпочався строк позовної давності з 26 жовтня 2014 року. Позов поштою направлено в суд 30 вересня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності. Також банк мав розпорядження позичальника на списання грошових коштів з рахунків клієнта при наявності на них необхідних коштів в межах сум, які підлягають сплаті банку (договірне списання), що є підставою для переривання строку позовної давності.

Апеляційне провадження відкрито 29 травня 2018 року (а.с.85), розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи призначено на 26 червня 2018 року (а.с.89).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, апеляційне провадження закрити. Зазначає, що автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов?язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення не має. Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов?язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів, неустойки. Виходячи з цього, кінцевим терміном повернення кредиту в повному обсязі слід вважати 28 лютого 2013 року, що відповідає строку дії картки. Трирічний строк позовної давності сплинув 01 березня 2016 року (а.с.92,93).

В засіданні апеляційного суду представник банку підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_2 про дату , час та місце розгляду справи повідомлений під розписку (а.с.96), в засідання апеляційного суду не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

За приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.1 ст.631 ЦК України).

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

28 лютого 2009 року відповідач подав банку анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та оформлення на його ім'я кредитної картки «Універсальна» Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердив свою згоду з тим, що його заява з Пам'яткою клієнта, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку з використанням кредитки «Універсальна», які були надані йому для ознайомлення під розписку, кредитний ліміт встановлено в сумі 500 грн. (а.с.7,8,9-14).

Справжність свого підпису на заяві-анкеті, факт отримання кредитної картки з терміном дії лютий 2013 року та користування нею відповідач не заперечує, разом з тим в письмовій заяві зазначає, що оскільки кінцевим терміном повернення кредиту було 28 лютого 2013 року, тому строк позовної давності сплинув 01 березня 2016 року за спливом позовної давності (а.с.46-47).

Позивач, посилаючись на розрахунок (а.с.4-6) зазначав, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач припинив виконувати, у зв'язку з чим станом на 31 серпня 2017 року виникла заборгованість в сумі в сумі 74941 грн. 70коп., з яких: 7317 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 60484 грн. 16 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3332 грн. 85 коп. - заборгованість за комісією, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 3556 грн. 75 коп. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком банку (а.с.4-6).

Також розрахунком банку підтверджується, шо позивачем в односторонньому порядку змінено порядок нарахування відсотків за користування кредитом, зокрема до бази розрахунку включено вже нараховані відсотки та санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань, а також процентну ставку визначено з 01 вересня 2014 року на рівні 34,8 %, з 01 квітня 2015 року - 43,2%. На 01 вересня 2014 року заборгованість за процентами складала 190 грн.89 коп., а на 31 серпня 2017 року її розмір становить 60484 грн. 16 коп.(а. с. 4-6).

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. Відповідно до пунктів 3.1.1 та 33.1.3 Правил користування платіжною карткою карта дійсна до останнього календарного дня вказаного в картці місяця і по закінченню строку дії картки банк продовжує строк дії картки шляхом надання клієнту картки з новим строком дії, якщо від клієнта не надійшла письмова заява про закриття карткового рахунку.

Згідно з пунктом 5.4 правил користування платіжною карткою строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month).

Згідно ч.1 та ч.4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені), що передбачено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року № 6-154цс15.

Разом з тим, за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає. Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов'язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.

За договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Така правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 22 жовтня 2014 року у справі №6-127 цс 14.

Таким чином, договір діяв до 01 березня 2013 року, на цей час кредитні кошти не були повернуті (а.с.5), тому у позивача виникло право вимагати повернення кредиту згідно з умовами договору, звернувшись до суду в установлений законом строк позовної давності.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив останній платіж з погашення кредиту в сумі 676 грн.09 коп. 26 вересня 2014 року, а цей позов здано на пошту 30 вересня 2017 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності (а.с.5 зворот, а.с.24).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку про відмову в позові за спливом позовної давності. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів у справі.

Доводи позивача про погашення заборгованості 27 жовтня 2014 року в сумі 342 грн.49 коп. не можуть свідчити про переривання перебігу позовної давності, оскільки вони здійснені не добровільно боржником, а шляхом списання банком коштів з інших рахунків відповідача.

Також колегія суддів зазначає, що за правилами ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) у відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Звертаючись з позовом до суду банк не надав доказів щодо строку дії кредитної картки, а також не надав виписку по рахунку, ці докази на спростування висновків, викладених в рішенні суду, він долучив лише до апеляційної скарги без зазначення причин неподання їх до суду першої інстанції.

Суд надав належну оцінку доказам, правильно здійснив тлумачення закону з урахуванням установлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги про продовження дії картки не впливають на визначення кінцевого терміну повернення заборгованості та початку перебігу позовної давності.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 02 липня 2018 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: О.Л.Карпенко

Л.В.Суровицька