Постанова № 75030720, 27.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1600/17 Головуючий у І інстанції Коваленко К. В.Провадження № 22-ц/780/2443/18 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 26 27.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Мережко М.В., Волохова Л.А.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року у справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач з зазначеним позовом звернувся до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, свої вимоги мотивує тим, що відповідно до підписаної анкети-заяви № б/н від 12.02.2014 року, отримав кредит у розмірі 3500.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, станом на 17.10.2017 року має заборгованість - 28931.71 грн., яка складається з наступного: 3336.01 грн. - заборгованість за кредитом; 23741.81 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина). 1353.89 грн. - штраф (процентна складова).

Просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість у розмірі - 28931.71 грн. за кредитним договором № б/н від 12.02.2014 року та судові витрати у розмірі 1600.00 грн.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, (адреса: Україна 49094 м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) рах. 29092829003111 МФО 305299 заборгованість в розмірі 3336 ( три тисячі триста тридцять шість) грн.01 коп.. за кредитним договором № б/н від 12.02.2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, (адреса: Україна 49094 м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) рах. 29092829003111 МФО 305299 184,48 грн. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідач повідомлявся про зміну відсоткової ставки шляхом отримання виписки, яку б він має можливість отримати у всіх відділеннях банку ПриватБанку, крім того, ним надані належні та допустимі докази розрахунку заборгованості, у якому вказані суми відсотків, пені та інші суми відповідно до кредитного договору.

А, тому просить рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року в частині відмови у стягненні суми скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» надав ОСОБА_3 01.11.2012 року грошові кошти у розмірі 3500.00 грн., що підтверджується, анкетою-заявою та не оспорюється відповідачем. (а.с. 7) .

Так, звертаючись до суду з позовом Банк, в частині позовних вимог щодо стягнення коштів, які утворились внаслідок заборгованості за кредитом, а саме заборгованість за процентами - 23741.81 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн. , штраф (процентна складова) 1353.89 грн., свої вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_3 має сплатити на його користь вказані кошти відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою», затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70, що підтверджується підписом ОСОБА_3.у анкеті - заяві.

Однак, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що будь-які докази того, що відповідач у справі - ОСОБА_3. ознайомлений та погоджувався із вказаними умовами та правилами надання банківських послуг, згідно яких нараховуються проценти по нарахуванню пені, комісії та штрафів - відсутні.

Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтвердили, що саме долучені до матеріалів справи Умови ( а.с. 9-32) є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і, що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.З таким висновком погоджується і колегія суддів.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року ( справа № 6-2320цс16).

В підпункті 7 пункту 1 розділі XIII «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що суд який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, фактично, висновки Верховного Суду України повинні враховуватись судами так само як і висновки Верховного Суду, оскільки, якщо суд у своєму рішенні застосує норму іншим чином, ніж передбачено висновком Верховного Суду України і справа дійде до суду касаційної інстанції, Верховний Суд, виходячи з положення підпункту 7 пункту 1 розділі XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у разі, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Верховного Суду України, зобов'язаний буде передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, або, в іншому випадку - скасувати таке рішення, як таке, в якому неправильно застосовано норму матеріального або процесуального права .

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормою ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 3 ст. 1056 -1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Керуючись ст. 7, 328, 355, 356, 369,375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді