Рішення № 75030406, 20.06.2018, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/1571/17

Провадження № 2/505/87/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2018 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої: судді Павловської Г.В.

за участю секретаря Шевчук С.В.

позивачки ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника органу опіки та піклування Подільської міської ради Одеської області - спеціаліста першої категорії сектору з питань усиновлення опіки та піклування відділу - служби у справах дітей Подільської міської ради Одеської області - Ганул З.П.

у відсутності представника Подільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану - Вишневської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільську Одеської області позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах малолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Подільської міської ради Одеської області та Подільський міськрайонний відділ РАЦС ГТУЮ в Одеській області, про визнання батьківства та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 та з урахування уточнених позовних вимог просить визнати відповідача батьком її сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини та стягнути з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів його заробітку, доходу щомісячно але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 27 червня 2017 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

В обґрунтування позову посилається на те, що з відповідачем вона знаходилася в близьких стосунках, від яких у них 10.03.2010 року народився син ОСОБА_6, прізвище, іимя та по-батькові якого було записано в порядку ч.1 ст.135 СК України. Оформленням запису про народження сина у відділі РАЦС займалася вона, відповідач не побажав подати заяву про запис його в якості батька. Вважає за неохідне визнати батьківство відповідача відносно сина ОСОБА_6, виходячи із забезпечення інтересів дитини, яка має право знати хто її батько. Відповідач у добровільному порядку визнати дитину відмовився, що і стало підставою для звернення до суду. Крім того дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, хоча має таку можливість, оскільки працює та має регулярний дохід.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовну заяву, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, не заперечував в його задоволенні.

Представник органу опіки та піклування Подільської міської ради Одеської області - спеціаліст першої категорії сектору з питань усиновлення опіки та піклування відділу - служби у справах дітей Подільської міської ради Одеської області - Ганул З.П. вважала за доцільне в інтересах дитини визнати батьківство відповідача.

Третя особа - Подільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану до судового засідання не зявився, надав заяву, яка зареєстрована в канцелярії Котовського міськрайонного суду Одеської області за №5626 від 16.05.2018 року про розгялд справи у відсутності представника.

За клопотанням відповідача та згодою позивачки, ухвалою від 24.10.2017 року було призначено судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертизи було поставлено питання: чи є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобовязано сторони надати судовому експерту необхідні зразки для проведення цієї експертизи.

Як вбачається з висновку експерта № 125 від 11.01.2018 року молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженої громадянкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 з ймовірністю 99,999999 %, таким чином, батьківство практично доведене.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника третьої особи Ганул З.П., дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно витягу №00015926551 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України вбачається, що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області був складений 24 березня 2010 року актовий запис про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 за №146, із зазначенням відомостей про батька, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України.

Преамбула та ст. 7, 9, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у Конвенції, держави-учасниці надають батькам належну допомогу у виконанні обов'язків по вихованню дітей.

Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Судом встановлено, що державна реєстрація народження ОСОБА_6, здійснена відповідно до частини першої статті 135 СК України. Відповідач визнає своє батьківство повністю та вважає ОСОБА_6 своїм рідним сином, що також підтверджується отриманим результатом аналізу ДНК.

Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

У ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. Якщо вони ухиляються від цих зобов'язань, аліменти на їх утримання стягуються у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», встановлено те, що в 2018 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2018 року становить 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), держави учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави учасниці вживають усіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині держави - учасниці, так і за кордоном.

Оскільки питання аліментів сторонами у добровільному порядку не врегульовано, відповідач працездатний, має нормальний стан здоров'я і об'єктивну можливість виплачувати аліменти, будь-яких відомостей про неможливість сплачувати аліменти на утримання сина суду не надав, тому суд дійшов висновку про наявність встановлених законом підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина у запропонованому позивачкою розмірі.

Одночасно суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Стаття 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Тому стягнення аліментів слід рахувати з 27.06.2017 року.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне допустити стягнення аліментів негайно у межах платежу за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_3 визнає себе батьком малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд дійшов висновку про задоволення позову, так як він є обґрунтованим, законним та підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.125,128,134, 181-183, 191 СК України, ст. ст.10,12,13,141,263-265,430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, уродженця с.Глибочок Котовського району Одеської області, паспорт серія НОМЕР_3, виданого 16.04.1997 року Котовським МРВ УМВС України в Одеській області, зареєстрованого АДРЕСА_1, а проживаючого АДРЕСА_2 батьком малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Котовську Одеської області, актовий запис про народження №146, складений 24 березня 2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Котовську Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Внести зміни до актового запису №146 від 24 березня 2010 року про народження ОСОБА_6, зроблений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Котовську Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області, де в графі батько вказати «ОСОБА_3» замість «ОСОБА_3», в графі замість прізвища "ОСОБА_6" вказати "ОСОБА_6".

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, уродженця с.Глибочок, Котовського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів його заробітку, доходу щомісячно але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 27 червня 2017 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Павловська Г.В.