Рішення № 75030189, 25.06.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2667/18

Провадження № 2/500/2193/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі – Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом, яким просили визнати за ними в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 20 березня 2005 року та після смерті батька ОСОБА_5, померлого 29 липня 2017 року право власності відповідно на 1/4 та на 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок не зареєстрований у встановленому законом порядку.

В свою чергу відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, яким просив визнати за ним право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, якими позовні вимоги первісного позову підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, а також не заперечують проти задоволення зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справ повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою зустрічні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, а також не заперечує проти задоволення первісного позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_4, належала 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26 на підставі договору купівлі – продажу, незавершеного будівництвом частки будинку від 06.07.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_7 в реєстрі за № 5022.

Крім цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 також, належать по ? частині вищезазначеного житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26 на підставі договору забудови від 20.05.1963 року та угоди від 02.07.1980 року, посвідченої державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_8 в реєстрі за № 2/2706 та рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів № 365/1 від 11.06.1980 року.

Згідно довідки наданої КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 11.06.2018 року за № 809, житловий будинок розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26 побудований у 1981 році є завершений будівництвом та відповідно до Інструкції про «Порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна» затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 582/5773 від 10.07.2001 року не належить до самочинного будівництва. Крім цього, згідно листа № 12/5 – 126 від 23.03.1999 року Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України об’єкти, які були закінченні будівництвом до 05 серпня 1992 року прийняттю в експлуатацію не підлягають. Тому, об’єкт нерухомості розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26 є житловим будинком з надвірними спорудами завершеного будівництвом, який не підлягає здачі в експлуатацію. Станом на останню технічну інвентаризацію від 03.03.2018 року об’єкти самочинного будівництва не виявлено.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 006288 від 21.03.2005 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_4 померла 20.03.2005 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 50916243 від 14.02.2018 року, інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є:

- чоловік ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії ЯФ № 040266 від 06.02.1955 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу Одеської області;

- донька ОСОБА_9, що підтверджено свідоцтвом про народження серії IV – УР № 543532 від 19.06.1961 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР;

- донька ОСОБА_10, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ЯИ № 441083 від 07.03.1955 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу Одеської області та свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ЖД № 401040 від 22.09.1977 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу УРСР згідно якого ОСОБА_11 змінила прізвище на «Шаптилей».

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено судом, ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_4, що підтверджено будинковою книгою на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26, тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І – ЖД № 497371 від 01.08.2017 року, виданого Ізмаїльським міськрайоним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 помер 29 липня 2017 року.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26, з якої ? частина належала йому згідно підставі договору купівлі – продажу, незавершеного будівництвом частки будинку від 06.07.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_7 в реєстрі за № 5022, а 1/12 частину якого він фактично прийняв після смерті дружини ОСОБА_4, але юридично не встиг оформити своїх спадкових прав.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 50916187 від 14.02.2018 року, згідно якого інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 відсутня.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є:

- донька ОСОБА_9, що підтверджено свідоцтвом про народження серії IV – УР № 543532 від 19.06.1961 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР;

- донька ОСОБА_10, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ЯИ № 441083 від 07.03.1955 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу Одеської області та свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ЖД № 401040 від 22.09.1977 року, виданого Ізмаїльським відділом РАЦСу УРСР згідно якого ОСОБА_11 змінила прізвище на «Шаптилей».

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_5, що підтверджено записом в будинковій книзі на житловий будинок, розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26, тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Таким чином, ОСОБА_9 після смерті батька ОСОБА_5 стали належати ? частина спадкового житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26.

Оскільки ОСОБА_10 згідно договору забудови від 20.05.1963 року та угоди від 02.07.1980 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_8 в реєстрі за № 2/2706 та рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів № 365/1 від 11.06.1980 року також належала ? частина вищезазначеного житлового будинку та 1/4 частина, яку вона фактично прийняла після смерті батька та матері тому їй стало належати ? частина спадкового житлового будинку.

В свою чергу ОСОБА_3 належали ? частина житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26 на підставі договору забудови від 20.05.1963 року та угоди від 02.07.1980 року, посвідченої державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_8 в реєстрі за № 2/2706 та рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів № 365/1 від 11.06.1980 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи, що ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному тобто по ? частині належав вищезазначений житловий будинок, а одночасне існування права спільної сумісної власності та спільної часткової власності на житловий будинок, позбавляє ОСОБА_3 можливості реєстрації права власності на зазначений житловий будинок то суд вважає за необхідне первинний та зустрічний позови задовольнити.

Окрім цього, приймаючи до уваги те, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє первісний та зустрічний позови.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ № 328377, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 03.09.1996 року, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 26), ОСОБА_2 (паспорт серії КК № 860473, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 21.01.2002 року, РНОКПП – НОМЕР_2, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 26) до ОСОБА_3 (паспорт серії КК № 858360, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 25.12.2001 року, РНОКПП – НОМЕР_3, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 26) про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 20 березня 2005 року та після смерті батька ОСОБА_5, померлого 29 липня 2017 року право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 20 березня 2005 року та після смерті батька ОСОБА_5, померлого 29 липня 2017 року право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26.

Зустрічний позов ОСОБА_3 (паспорт серії КК № 858360, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 25.12.2001 року, РНОКПП – НОМЕР_3, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 26) до ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ № 328377, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 03.09.1996 року, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 26), ОСОБА_2 (паспорт серії КК № 860473, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 21.01.2002 року, РНОКПП – НОМЕР_2, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 26) про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 права власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пирогова, б. 26.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2018 року.

Суддя: ОСОБА_13