Рішення № 75029763, 22.06.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1702/17

Провадження №2/367/1443/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

з участю секретаря Коваленко С.С.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БГМ ЛТД» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 26 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № Б-2Е-42. Згідно з п. 1.1 Договору предметом є майнові права на об’єкт житлової нерухомості (квартиру), яка знаходиться за адресою м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-Е, які продавець зобов’язується передати у власність, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 вищезгаданого договору після прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, повної оплати ціни майнових прав на квартиру та оформлення відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації прав власності) покупець реалізує майнові права шляхом набуття права власності на квартиру.

Відповідно до даних з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 17.08.2016 року позивач набув права власності на об’єкт житлової нерухомості (квартиру) загальною площею 45,2 кв. м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Таким чином проведення державної реєстрації і виникнення права власності свідчить про те, що зі сторони покупця були виконані всі умови щодо оплати майнових прав, у свою чергу продавець здав об’єкт будівництва в експлуатацію, про що свідчить присвоєння йому поштової адреси та можливість реєстрації прав власності на об’єкт.

Також позивач вказує, що очевидним є той факт, що на даний час відсутні будь-які договори на обслуговування зазначеного житлового будинку, що ставить під сумнів можливість його використання за цільовим призначенням і придатність цього будинку для проживання, у будинку відсутні водо-, електро- та газопостачання.

Згідно відповіді Ірпінської дільниці Києво-Святошинської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» від 24.02.2017 року технічні умови на газопостачання ж/б № 2-д по вул. Лермонтова в м. Ірпені були видані ПАТ «Київоблгаз» 29.06.2016, однак проектно-виконавча документація по цьому об’єкту відсутня в Ірпінській дільниці, що унеможливлює проведення робіт по газифікації та заключення договорів на газопостачання житлового будинку № 2-д.

Відповідно до відповіді комунального підприємства «Ірпіньводоканал» технічні умови № 7 від 18 березня 2014 року, видані для підключення житлових будинків в м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-д виконані частково, що не дозволяє підключити будинок до мереж водопостачання та водовідведення підприємства.

Згідно відповіді ПАТ «Київобленерго» товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» не надало на погодження проектну документацію і, водночас, не здійснило оплату послуг; як результат, виконання будівельно-монтажних робіт з приєднання житлового будинку до електричних мереж не було здійснено.

Окрім цього відповідно до п. 2.4 Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру орієнтовний строк прийняття Об’єкта будівництва в експлуатацію 30.09.2015 року. Змістом цього положення встановлено, що продавець має право в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію Об’єкта будівництва на строк до 3 місяців і це не буде вважатися порушенням умов цього договору. Позивач набув права власності на цей будинок лише 17.09.2016 року, тобто фактично забудовник прострочив виконання зобов’язання з 30.12.2015 року, що вважається неналежним виконанням зобов’язання.

Таким чином, забудовник не виконав свої зобов’язання щодо виконання умов договору про продаж майнових прав, оскільки ним було прострочено виконання зобов’язання і передано квартиру неналежної якості, яка не відповідає будівельним стандартам.

Квартира є складовою об’єкта житлового будівництва, який був прийнятий до експлуатації. Відповідно до абз. 2 п. 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підключення закінченого будівництвом об’єкта , прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Відповідно до п. 10 ст. 39 цього закону замовник зобов’язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об’єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.

На даний момент відсутнє водо-, електро- та газопостачання, а сам будинок не обслуговується відповідною організацією.

Вказує, що за змістом п. 2.5 договору квартира передається покупцеві за наявності постачання холодної води, постачання гарячої води, водовідведення, електропостачання, системи опалення. Забудовником було допущено грубе порушення положень даного договору, норм чинного законодавства України, що регулюють містобудівну, зокрема, житловобудівну діяльність, оскільки квартира, що передана у власність не може використовуватися за її цільовим призначенням.

Позивач придбав квартиру у м. Ірпінь для проживання своєї сім»ї, однак внаслідок неналежного виконання обов’язків відповідачем позивач змушений винаймати окреме житло та нести додаткові витрати у вигляді орендної плати та комунальних платежів, що в сукупності складають матеріальні збитки.

Зокрема, 16 березня 2016 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди на термін з 01 квітня 2016 року по 30 вересня 2016 року. Предметом договору є приміщення, що знаходиться АДРЕСА_2; щомісячно позивач сплачував орендну плату у розмірі 6 000,0 гривень і платежі за комунальні послуги – рахунки за гарячу і холодну воду, послуги кабельної мережі, супутникової антени, інтернету, вартість спожитої електроенергії, рахунки за телефонні розмови, охоронну стоянку для автомобіля.

30.09.2016 року між тими ж сторонами було укладено договір оренди на термін з 01.10.2016 по 30.11.2016 року, предмет договору залишився незмінним – приміщення, що знаходиться АДРЕСА_2; позивачем були здійснені щомісячні платежі у розмірі 5 000,0 гривень.

28 листопада 2016 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір оренди квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3; відповідно до п. 3.1 договору термін оренди складає сім місяців з моменту підписання договору. Щомісячно позивач сплачував орендну плату у розмірі 5 500,0 гривень і плату за комунальні платежі. Окрім цього, позивачем було сплачено 1 500,0 гривень ОСОБА_3 за послуги ріелтора.

У цілому за період з квітня 2016 року по березень 2017 року сума платежів складає 81 537,00 гривень, що становлять матеріальні збитки, понесені позивачем у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань відповідачем.

Враховуючи тривалий період, протягом якого позивач намагається відновити своє порушене право, незручності та психологічне напруження, яких зазнає він у зв’язку з орендою чужих приміщень, постійними переїздами, небажанням зі сторони відповідача врегулювати цей конфлікт мирним шляхом вважає, що розмір моральної шкоди складає 20 000,0 гривень. Позивач обґрунтовує підстави відшкодування моральної шкоди фактично діями відповідача – неналежне виконання зобов’язання, яке призвело до того, що позивача було позбавлено можливості своєчасно отримати побудоване житло і до сьогодні він обмежений у своїх повноваженнях власника, оскільки квартира не може використовуватися за цільовим призначенням та разом з тим, були завдані зайві хвилювання та душевні страждання, постійні стреси і незручності, пов’язані з переїздами, пошуками нового житла, небажанням відповідача досудово вирішити дане питання.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Виговського, буд. 1-Р, 7) на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток, завданий неналежним виконанням зобов’язання на підставі договору про купівлю-продаж майнових прав № Б-2Е-42 від 26.10.2013 у розмірі 81 537,0 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Виговського, буд. 1-Р, 7) моральну шкоду у розмірі 20 000,0 гривень, яку він зазнав у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання та введенням в експлуатацію об’єкта будівництва, який є непридатним для цільового використання; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному сайті Ірпінського міського суду Київської області, причини неявки суду не повідомив.

В зв’язку із цим суд, заслухавши думку позивача ОСОБА_1, який не заперечував проти заочного розгляду справи, вважав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-284 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 26 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № Б-2Е-42. Згідно з п. 1.1 Договору предметом є майнові права на об’єкт житлової нерухомості (квартиру), яка знаходиться за адресою м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-Е, які продавець зобов’язується передати у власність, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 вищезгаданого договору після прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, повної оплати ціни майнових прав на квартиру та оформлення відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації прав власності) покупець реалізує майнові права шляхом набуття права власності на квартиру.

Відповідно до даних з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 17.08.2016 року позивач набув права власності на об’єкт житлової нерухомості (квартиру) загальною площею 45,2 кв. м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Таким чином проведення державної реєстрації і виникнення права власності свідчить про те, що зі сторони покупця були виконані всі умови щодо оплати майнових прав, у свою чергу продавець здав об’єкт будівництва в експлуатацію, про що свідчить присвоєння йому поштової адреси та можливість реєстрації прав власності на об’єкт.

Також на даний час відсутні будь-які договори на обслуговування зазначеного житлового будинку, що ставить під сумнів можливість його використання за цільовим призначенням і придатність цього будинку для проживання, у будинку відсутні водо-, електро- та газопостачання.

Згідно відповіді Ірпінської дільниці Києво-Святошинської ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз» від 24.02.2017 року технічні умови на газопостачання ж/б № 2-д по вул. Лермонтова в м. Ірпені були видані ПАТ «Київоблгаз» 29.06.2016, однак проектно-виконавча документація по цьому об’єкту відсутня в Ірпінській дільниці, що унеможливлює проведення робіт по газифікації та заключення договорів на газопостачання житлового будинку № 2-д.

Відповідно до відповіді комунального підприємства «Ірпіньводоканал» технічні умови № 7 від 18 березня 2014 року, видані для підключення житлових будинків в м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-д виконані частково, що не дозволяє підключити будинок до мереж водопостачання та водовідведення підприємства.

Згідно відповіді ПАТ «Київобленерго» товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» не надало на погодження проектну документацію і, водночас, не здійснило оплату послуг; як результат, виконання будівельно-монтажних робіт з приєднання житлового будинку до електричних мереж не було здійснено.

Окрім цього відповідно до п. 2.4 Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру орієнтовний строк прийняття Об’єкта будівництва в експлуатацію 30.09.2015 року. Змістом цього положення встановлено, що продавець має право в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію Об’єкта будівництва на строк до 3 місяців і це не буде вважатися порушенням умов цього договору. Позивач набув права власності на цей будинок лише 17.09.2016 року, тобто фактично забудовник прострочив виконання зобов’язання з 30.12.2015 року.

Таким чином, забудовник не виконав свої зобов’язання щодо виконання умов договору про продаж майнових прав, оскільки ним було прострочено виконання зобов’язання і передано квартиру неналежної якості, яка не відповідає будівельним стандартам.

Квартира є складовою об’єкта житлового будівництва, який був прийнятий до експлуатації. Відповідно до абз. 2 п. 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підключення закінченого будівництвом об’єкта , прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Відповідно до п. 10 ст. 39 цього закону замовник зобов’язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об’єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.

На даний момент відсутнє водо-, електро- та газопостачання, а сам будинок не обслуговується відповідною організацією.

За змістом п. 2.5 договору квартира передається покупцеві за наявності постачання холодної води, постачання гарячої води, водовідведення, електропостачання, системи опалення. Забудовником було допущено грубе порушення положень даного договору, норм чинного законодавства України, що регулюють містобудівну діяльність, оскільки квартира, що передана у власність не може використовуватися за її цільовим призначенням.

Позивач придбав квартиру у м. Ірпінь для проживання своєї сім»ї, однак внаслідок неналежного виконання обов’язків відповідачем позивач змушений винаймати окреме житло та нести додаткові витрати у вигляді орендної плати та комунальних платежів, що в сукупності складають матеріальні збитки.

Зокрема, 16 березня 2016 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди на термін з 01 квітня 2016 року по 30 вересня 2016 року. Предметом договору є приміщення, що знаходиться АДРЕСА_2; щомісячно позивач сплачував орендну плату у розмірі 6 000,0 гривень і платежі за комунальні послуги – рахунки за гарячу і холодну воду, послуги кабельної мережі, супутникової антени, інтернету, вартість спожитої електроенергії, рахунки за телефонні розмови, охоронну стоянку для автомобіля.

30.09.2016 року між тими ж сторонами було укладено договір оренди на термін з 01.10.2016 по 30.11.2016 року, предмет договору залишився незмінним – приміщення, що знаходиться АДРЕСА_2; позивачем були здійснені щомісячні платежі у розмірі 5 000,0 гривень.

28 листопада 2016 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір оренди квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3; відповідно до п. 3.1 договору термін оренди складає сім місяців з моменту підписання договору. Щомісячно позивач сплачував орендну плату у розмірі 5 500,0 гривень і плату за комунальні платежі. Окрім цього, позивачем було сплачено 1 500,0 гривень ОСОБА_3 за послуги ріелтора.

У цілому за період з квітня 2016 року по березень 2017 року сума платежів складає 81 537,00 гривень, що становлять матеріальні збитки, понесені позивачем у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань відповідачем.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями позивача, матеріалами справи.

У відповідності до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, відповідачем неналежним чином виконані зобовязання щодо ведення в експлуатацію будинку та квартири позивача, чим позивачу завдано збитків, суд вважає, що слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» на користь позивача ОСОБА_1 матеріальний збиток, завданий неналежним виконанням зобов’язання на підставі договору про купівлю-продаж майнових прав № Б-2Е-42 від 26.10.2013 у розмірі 81 537,0 гривень.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає, що у зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язання на підставі договору про купівлю-продаж майнових прав № Б-2Е-42 від 26.10.2013 позивачу такими діями відповідача завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що позивача було позбавлено можливості своєчасно отримати побудоване житло і до сьогодні він обмежений у своїх повноваженнях власника, оскільки квартира не може використовуватися за цільовим призначенням та разом з тим, були завдані зайві хвилювання та душевні страждання, постійні стреси і незручності, пов’язані з переїздами, пошуками нового житла , у зв’язку із чим з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000,0 гривень.

Таким чином, суд задовольняє заявлений позов повністю.

Крім того, у зв’язку із задоволенням позову, суд вважає, що із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 015,38 гривень.

На підставі ст. ст. 23, 525, 526, 611, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 12, 258, 259, 261, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Виговського, буд. 1-Р, 7, ідентифікаційний код 37911391) на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріальний збиток, завданий неналежним виконанням зобов’язання на підставі договору про купівлю-продаж майнових прав № Б-2Е-42 від 26.10.2013 у розмірі 81 537,0 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Виговського, буд. 1-Р, 7, ідентифікаційний код 37911391) на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду у розмірі 20 000,0 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Виговського, буд. 1-Р, 7, ідентифікаційний код 37911391) на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 015,38 гривень.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи 16 червня 2018 року.

Копію заочного рішення направити відповідачу для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд Київської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Пархоменко