Рішення № 75027715, 18.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12103/14-ц

Провадження № 2/344/279/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на 4/6 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_16 яка залишилась після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 стягнення в солідарному порядку 33 050 дол. США; стягнення судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_10 померла їхня матір ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_17 загальною площею 89,4 кв.м., житловою площею 50,4 кв.м. Вони, як спадкоємці першої черги, подали заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини, відповідно до якої заведено спадкову справу № 1281/2008. Таку ж заяву про прийняття спадщини подав і ОСОБА_3 на підставі перебування в шлюбі з їхньою матір'ю, який звернувся до суду про визнання права власності на 1/2 частину зазначеного майна, як спільної сумісної власності пережившого з подружжя, та 1/6 частини нарівні зі спадкоємцями першої черги. На підтвердження даних вимог представив свідоцтво про шлюб, зареєстрований між ним та померлою матір'ю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_13 зареєстрованого в окрузі Кук, штат Іллінойс за законами США та представив свідоцтво про одруження з проставленим апостилем від 02.12.2010 року. В процесі розгляду вищезазначеної справи позивачам стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 не міг укладати шлюб з їхньою матір'ю, оскільки в період з 26.12.1978 року по 25.01.2005 року перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. На вимогу Івано-Франківського апеляційного суду витребувано копії актових записів про шлюб №2390 від 26.12.1978 року та розірвання шлюбу №107 від 25.01.2005 року, які підтверджують факт перебування ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 26.12.1978 року по 25.01.2005 року. А тому, шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є недійсним з моменту його укладення в силу того, що ОСОБА_3 вже перебував в зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. Дана обставина підтверджена рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.06.2014 року. Крім цього, у позивачів відсутні правовстановлюючі документи на спірну квартиру, що знаходяться у відповідача ОСОБА_3, який відмовляється представити їх оригінали. 04.12.2004 року видано свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_18 на ОСОБА_6 та на ім'я ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_19. Тобто одночасно було оформлено право власності на різні квартири, що свідчать про особисту власність кожного з набувачів житла. Позивачі звернулися у відповідні державні органи з приводу виготовлення дублікату правовстановлюючого документа (свідоцтва про право власності на квартиру), однак Департаментом комунального господарства, транспорту і зв'язку Івано-Франківського МВК відмовлено та вказано, що його може видати лише суб'єкт, що видав такий документ. Реєстраційною службою ГУЮ в Івано-Франківській області 07.08.2014р. також відмовлено у видачі дубліката свідоцтва про право власності на підставі того, що він оформляється на ім'я особи, якій належало право власності, а власник, матір позивачів - ОСОБА_6 померла. Просили суд визнати недійсним шлюб між ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_6, укладений 17.02.2001 року та зареєстрований в окрузі Кук, штат Іллінойс з проставленим «Апостиль» від 02.12.2010 року, визнати за ними право власності на спадкове майно - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_20 загальною площею 89,4 кв.м., житловою площею 50,4 кв.м. після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року та стягнути з відповідача судові витрати.

ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсними правочинів та права власності на майно придбане в недійсному шлюбі та відшкодування коштів і майна, визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, мотивуючи тим, що він познайомився з ОСОБА_8 30.04.1995 року в день її прильоту до м.Чікаго в США. Спільно проживали, працювали в США. З половини 1996 року і до повернення на Україну ОСОБА_6 не працювала та перебувла на його утриманні. У ОСОБА_6 є двоє дорослих дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_21. В 1998 році на її прохання він зі свого банківського рахунку перераховував щомісячно на рахунок її доньки ОСОБА_10 кошти на оплату комунальних послуг та ремонт будинку по АДРЕСА_21, що належав ОСОБА_6, так як вона перебувала в США нелегально і не могла пересилати звідти гроші на Україну. З 2001 року по 2003 рік він вислав близько 30 посилок загальною вартістю близько 30000 доларів США. В 1997 році вислав на ім'я ОСОБА_1 два семимісні автомобілі "Осмобіл"-шевролет і міні вен "Плімут" вартістю 7000 доларів кожен, та оплатив по 3000 доларів США за пересилку та митний збір. 10.09.1997 року рішенням Окружного суду округу Кук, Штат Іллінойс № 97 D 10623 шлюб між ним та ОСОБА_11 розірвано, та стягнуто аліменти на утримання дітей, Він вислав дане рішення дружині та постійно висилав аліменти на утримання дочки, а тому вважав, що колишня дружина зареєструє припинення шлюбу в Україні. Саме тому 17.02.2001 року в суді округу Кук по укладенню шлюбів зареєстрували шлюб, про що було видано свідоцтво про шлюб за №11001243. В 2003 році до них приїжджав син ОСОБА_12 ОСОБА_2, приїзд якого йому коштував 10000 доларів США. А коли він повертався на Україну, ОСОБА_3 перерахував з свого рахунку на рахунок ОСОБА_4 (чоловіка ОСОБА_22.) 20000 доларів США. Будучи в шлюбі, за спільні кошти вони з ОСОБА_6 придбали дві трьохкімнатні квартири АДРЕСА_22 на що він висилав кошти зятю дружини - ОСОБА_4, на ім'я якого ним перераховано в 2003-2004 роках 60000 доларів США. За його ж кошти ОСОБА_4 20.03.2003 року купив для себе однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. 29.06.2004 року вони повернулися в Україну. На підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради № 421 від 19.10.2004 року дружині видано свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_4 яке зареєстроване в Івано-Франківському ОБТІ за реєстром 8825258. В кінці 2004 року він поїхав до м. Вінниця, щоб отримати свідоцтво про розірвання шлюбу, однак довідався, що у відділі РАЦС Вінницького МУЮ розірвання його шлюбу з ОСОБА_11 не зареєстровано, тому був змушений зареєструвати розірвання шлюбу лише 25.01.2005 року. У жінки виявили гіпетронічну хворобу, а потім цукровий діабет. На вимогу дочки ОСОБА_12 виписалась з свого будинку, виписала свого сина ОСОБА_13, і вони зареєструвались у їх квартирі по АДРЕСА_23 в м.Івано-Франківську. Свій будинок ОСОБА_6 подарувала дочці ОСОБА_14. Стан здоров'я дружини погіршувався, він один доглядав її. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року, після чого її діти намагаються позбавити його права власності на квартиру АДРЕСА_40 яка куплена за його гроші і в якій він проживав з дружиною ОСОБА_6 та доглядав її. Вважає, що визнавати шлюб недійсним немає потреби, оскільки він вже є припиненим в зв'язку з смертю ОСОБА_6 Вказана спірна квартира, на яку просять визнати право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є спадковим майном, оскільки вона куплена за його кошти. Просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнати недійсним рішення виконкому Івано-Франківської міської ради № 421 від 19.10.2004 року, на підставі якого ОСОБА_6 передано у власність квартиру АДРЕСА_25 в м. Івано-Франківськ та видане їй свідоцтво про право власності на зазначену квартиру серії НОМЕР_5 і визнати за ним право власності на вказану квартиру, а також визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 від 20.03.2003 року, укладений ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на цю квартиру, оскільки вона куплена за його гроші, зобов'язати ОСОБА_1 відшкодувати йому 20000 доларів США за вислані ним два автомобілі, які вона продала, а кошти присвоїла, стягнути з ОСОБА_2 в його користь 20000 доларів США, перерахованих після повернення з США, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.03.2015 року об'єднано в одне провадження цивільну справу №344/12103/14-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на спадкове майно та цивільну справу №344/19288/14-ц за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на майно придбане в недійсному шлюбі та відшкодування коштів і майна, визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

16.06.2015 року ОСОБА_3 подав до суду заяву в порядку ст. 31 ЦПК України, в якій зменшив позовні вимоги та просив їх розглядати за виключенням вимоги (п.5) - визнати недійсним договір купівлі-продажу ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_26 від 20.03.2003р. та визнати за ним права власності на вказану квартиру, оскільки вона куплена за його гроші (а.с. 114 том 2).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.02.2017 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на майно придбане в недійсному шлюбі, відшкодування коштів і майна та визнання недійсним рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в якості співвідповідача (за зустрічним позовом) - ОСОБА_5 (АДРЕСА_28).

29.03.2017 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог по зустрічному позову, відповідно до якої просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_27; визнати недійсним договір купівлі-продажу ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_5 від 20.03.2003 року та визнати за ним право власності на цю квартиру, оскільки вона куплена за його гроші; допустити поворот виконання скасованого рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (суддя Хоростіль Р.В.) від 02.07.2015 року; визнати недійсним і скасувати договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_6, посвідчений приватним нотаріусом Дорошенко Оленою Володимирівною Івано-Франківського міського нотаріального округу між ОСОБА_2 і ОСОБА_5, посвідченого нею 10.11.2015 року в 11:59:32 внесеного до реєстру і в 12:07:54 за індексним номером 25997570 і скасувати дану реєстрацію; зобов'язати ОСОБА_1 відшкодувати йому 20 000 доларв США за вислані їй два автомобілі, які вона продала, а кошти присвоїла; стягнути з ОСОБА_2 в його користь 20 000 доларів США, перерахованих йому після повернення його з США; стягнути з відповідачів судові витрати (а.с. 145-147 том 3).

02.03.2018 року ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на спадкове майно, відповідно до якого просив в задоволенні позовної вимоги про визнання шлюбу недійсним відмовити в повному обсязі, позовні вимоги в частині визнання права власності на спадкове майно визнав частково, не заперечив щодо визнання за позивачами права власності по 1/6 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_7, що залишилась після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року(а.с.32-34 том 4).

07.03.2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_16 подала до суду відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого просила в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовити в тому числі із спливом строку позовної давності (а.с.35-37 том 4).

Також 07.03.2018 року до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1, відповідно до якої вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 по зустрічному позові в повному обсязі (а.с.38-40 том 4).

В судовому засіданні 12.03.2018 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 заявив клопотання про зменшення позовних вимог та подав відповідну заяву. Просив визнати за ним 4/6 трьохкімнатної квартири загальною площею 89,4 кв.м., житловою площею 50,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, що залишилась після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року. Стягнути в солідарному порядку з позивачів за первісним позовом кошти в сумі 33 050 дол. США та судові витрати (а.с.48-50 том 4).

В судовому засіданні 16.04.2018 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 подав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого, просив залишити без розгляду позовні вимоги про: визнання недійсним договору купівлі-продажу ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_9 від 20.03.2003 року та визнання права власності на цю квартиру; допуск повороту виконання скасованого рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.07.2015 року; визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_7, посвідченого приватним нотаріусом Дорошенко О.В. 10.11.2015 року, внесеного до реєстру за номером 25997570 та скасування даної реєстації; зобов"язання ОСОБА_1 відшкодувати 20 000,00 дол. США за вислані два автомобілі; стягнення з ОСОБА_2 20 000,00 дол. США перерахованих після повернення його з США (а.с.65, 66 том 4).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16.04.2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 про: визнання недійсним договору купівлі-продажу ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_9 від 20.03.2003 року та визнання права власності на цю квартиру; допуск повороту виконання скасованого рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.07.2015 року; визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_7, посвідченого приватним нотаріусом Дорошенко О.В. 10.11.2015 року, внесеного до реєстру за номером 25997570 та скасування даної реєстації; зобов"язання ОСОБА_1 відшкодувати 20 000,00 дол. США за вислані два автомобілі; стягнення з ОСОБА_2 20 000,00 дол. США перерахованих після повернення його з США - залишено без розгляду. Проведено розгляд об"єднаної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на 4/6 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_16 яка залишилась після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 стягнення в солідарному порядку 33 050 дол. США; стягнення судових витрат (а.с.71 том 4).

Позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_17 в судовому засіданні вимоги первісного позову підтримали з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили визнати за позивачкою право власності на 1/2 ідеальну частину спадкового майна - трьохкімнатної квартири АДРЕСА_20, загальною площею 89,4кв.м., житловою площею 50,4кв.м., після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 а також стягнути витрати за надання правової допомоги. В задоволенні зустрічного позову просили відмовити в повному обсязі.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, попередньо подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.184 том 3).

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_18 уточнені зустрічні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав наведених у зустрічній позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог від 16.06.2015 року, заяві про уточнення позовних вимог від 29.03.2017 року, клопотанні про зменшення позовних вимог від 12.03.2018 року та уточненні до позовної заяви від 16.04.2018 року. Вимоги первісного позову визнав частково, з посиланням на відзив на позовну заяву про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на спадкове майно від 02.03.2018 року.

Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 - ОСОБА_16 в судовому засіданні в задоволенні вимог зустрічного позову просила відмовити з підстав наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву від 07.03.2018 року.

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилася, попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи проводити без її участі, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 просила відмовити (а.с.139 том 3).

Представник відповідача виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з"явилася, попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи проводити без її участі, при винесенні рішення послалась на розсуд суду, за умови доведення обставин, на які посилається заявник, як на підставу своїх вимог (а.с.23 том 4).

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до копії Запису акта про укладення шлюбу №2390 від 26.12.1978 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 одружились. ОСОБА_19 після укладення шлюбу "ОСОБА_23" (а.с.10 том 1).

Вищезаначені особи перебували в зареєстрованому шлюбі з 26.12.1978 року та 25.01.2005 року розірвали шлюб, про що свідчить аковий запис про розірвання шлюбу №107 (а.с.11 том. 1).

Рішенням Окружного суду округу Кук, штату Іллінойс, США, відділу з питань сімейних справ від 10.09.1997 року було зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 (а.с. 4-8 том 2).

Згідно копії свідоцтва про шлюб, 17.02.2001 року в окрузі Кук, штату Іллінойс, США був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 7, 8 том 1).

Відповідно до ст. 55 ЗУ "Про міжнародне приватне право" в редакції від 23.06.2005 року право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України (2947-14 ) щодо підстав недійсності шлюбу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» в редакції від 23.06.2005 року шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Відповідно до ст. 17 КпШС УРСР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не допускається укладення шлюбу: між особами, з яких хоча б одна перебуває вже в іншому шлюбі; між родичами по прямій висхідній і низхідній лінії, між повнорідними і неповнорідними братами й сестрами, а також між усиновителями і усиновленими; між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства.

Шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15 - 17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб). Визнання шлюбу недійсним провадиться в судовому порядку.

Вищезначені вимоги передбачені ст.ст. 38, 39 СК України, відповідно до яких підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

Оскільки, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 був укладений на території України згідно вимог КпШС УРСР, то і розірванння такого шлюбу мало б відбутись у відповідності до вимог КпШС УРСР (СК України).

У випадку розірвання шлюбу на території США, за рішенням суду, таке рішення мало бути визнане на території України.

Однак, судом встановлено, що ОСОБА_3 із відповідною заявою про визнання на території України рішення Окружного суду округу Кук, штату Іллінойс, США, відділу з питань сімейних справ від 10.09.1997 року не звертався, а тому вищезазначене судове рішення немає юридичної сили в Україні.

І тільки, в 2005 році ОСОБА_3 разом із своєю дружиною ОСОБА_11 звернулись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області з метою розірвання шлюбу, укленого у відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 26.12.1978 року, актовий запис №2390. Підставою реєстрації розірвання шлюбу була постанова відділу реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області від 25.01.2005 року №29.

Суд звертає увагу на те, що на день прийняття рішення ОСОБА_3 до відділу РАЦС із заявою про анулювання актового запису №107 про розірвання шлюбу від 25.01.2005 року не звертався, як і не звертався із заявою про реєстрацію розірвання шлюбу укладеного 26.12.1978 року на підставі рішення Окружного суду округу Кук, штату Іллінойс, США, відділу з питань сімейних справ від 10.09.1997 року, в той час, як у момент реєстрації розірвання шлюбу у 2005 році і ОСОБА_3 і його дружина ОСОБА_11 знали про існування такого рішення. А тому, суд вважає, що реєстрація розірвання шлюбу на підставі заяв подружжя було їхнім волевиявленням, так як особа вправі вчиняти будь-які дії на власний розсуд. Також, ОСОБА_3 не надано суду доказів того, що йому було відмовлено в реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення Окружного суду округу Кук, штату Іллінойс, США, відділу з питань сімейних справ від 10.09.1997 року.

Крім цього, як вбачається із поданої зустрічної позовної заяви, то сам ОСОБА_3 заявив позовну вимогу про визнання права власності на майно придбане в недійсному шлюбі, тим самим визнає, що шлюб укладений між ним та ОСОБА_6 17.02.2001 року, зареєстрований в окрузі Кук, штат Іллінойс є недійсним.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 17.02.2001 року, зареєстрований в окрузі Кук, штат Іллінойс з проставленим "Апостиль" від 02.12.2010 року є недійсним.

Що стосується позовної вимоги про визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, то суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Згідно вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Крім цього, відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є зокрема майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Недійсний шлюб (стаття 39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України. Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності (ст. 45 СК України).

Так, згідно договору АДРЕСА_34/д на дольову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_31, ОСОБА_6 прийняла дольову участь у будівництві 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_30 (а.с.24, 25 том 2).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.12.2004 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 421 від 19.10.2004 року ОСОБА_6 є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_10 (а.с.12 том 1).

Згідно довідки, виданої Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою № 2083/02-14/1 від 27.06.2014 року, в нотаріальній конторі заведена спадкова справа за № 1281/2008 після смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14 На день видачі довідки спадкоємцями померлої за законом є її дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2, які 27.09.2008р. та 09.08.2008р. подали заяви про прийняття спадщини (а.с.29 том 1).

В судовому засіданні встановлено, та не заперечується учасниками процесу, що ОСОБА_6 і ОСОБА_3 працювали в Сполучених Штатах Америки.

За час роботи в Сполучених Штатах Америки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 здійснювали перекази на ім»я ОСОБА_4, за які останній придбав дві трьохкімнатні квартири в будинку АДРЕСА_32 що підтверджується копією розписки від 04.02.2004 року, укладеної між ПП ОСОБА_20, в тім що він отримав від ОСОБА_4, мешканця АДРЕСА_33 грошові кошти в розмірі 160 364,00 грн. за кв. №1 та 159 424,00 грн. - за кв. АДРЕСА_36 (обидві трьохкімнатні). По приїзду родичів із-за кордону договір про дольову участь буде складено із вказаними ОСОБА_4 громадянами (а.с.28 том 2).

Як ОСОБА_6, так і відповідач ОСОБА_3 набули у власність нерухоме майно: ОСОБА_6 - квартиру АДРЕСА_34, а ОСОБА_3 - квартиру АДРЕСА_35 що підтверджується актами приймання-передачі від 30.09.2004 року, рішенням від 19.10.2004 року №421 виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради "Про оформлення права власності на нерухоме майно", свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 04.12.2004 року (а.с.22-30 том 2).

18.07.2005 року ОСОБА_3 було відчужено вказану вище квартиру та 06.03.2009 року придбано квартиру АДРЕСА_11 (а.с.20, 21 том 1).

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_6 працюючи в США невеликий проміжок часу в тому числі і «нелегально», не мала коштів на придбання спірної квартири, спростовуються представленими самою ж стороною відповідача за первісним позовом документами - договорами на вклади, укладеними у 2004 році між ОСОБА_6 та АППБ «АВАЛЬ» (а.с.142, 144, 146 том 2), та відповідними квитанціями про внесення на рахунок коштів (а.с. 141, 143, 145 том 2), що в свою чергу свідчать про наявність в останньої власних грошових коштів. Доказів протилежного стороною відповідача суду не надано.

Таким чином, квартира АДРЕСА_7 є особистою приватною власністю ОСОБА_6, а одже, є спадковим майном.

Крім цього судом встановлено, що обставинами, які унеможливлюють оформлення права власності на спадкове майно за позивачами, є відсутність у них оригіналів правовстановлюючих документів, такі знаходяться у ОСОБА_3, чого останній не заперечив, та неможливість отримати відповідні дублікати, що в свою чергу підтверджується відповідями Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку Івано-Франківського МВК та Реєстраційної служби ГУЮ в Івано-Франківській області.

З огляду на вищенаведене, позовна вимога ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно є обгрунтованою, та такою, що підлягає до задоволення, а вимога зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права власності на 4/6 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_16 яка залишилась після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 року, є необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 33 050 дол. США, то суд виходить з наступного.

Як вбачається із копії розписки від 04.02.2004 року, укладеної між ПП ОСОБА_20, в тім що він отримав від ОСОБА_4, мешканця АДРЕСА_33 грошові кошти в розмірі 160 364,00 грн. за кв. №1 та 159 424,00 грн. - за кв. АДРЕСА_36 (обидві трьохкімнатні). По приїзду родичів із-за кордону договір про дольову участь буде складено із вказаними ОСОБА_4 громадянами (а.с.28 том 2).

А посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_4 використав кошти, які йому надсилались з США на купівлю собі квартири АДРЕСА_12, є безпідставними та необгрунтованими, оскільки, в 2001 році ОСОБА_4 разом із членами своєї сім"ї відчужили трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_13 і більша частина одержаних коштів була внесена на купівлю однокімнатної квартири (а.с.31 том 2).

Крім того, суд звертає увагу на те, що після повернення ОСОБА_3 до України в 2004 році, оформивши право власності на квартиру АДРЕСА_14, у останнього не було жодних вимог-претензій до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 щодо повернення йому будь-яких коштів.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_16 в судовому засіданні та у відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.35-37 том 4) просила застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст. 267 ЦПК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зважаючи на те, що із зустрічним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду аж 10.12.2014 року зі спливом понад 10 років, а тому, позовна вимога ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 33 050 дол. США до задоволення не підлягає.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

На підставі вищенаведеного, оцінюючи зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, виходячи з меж заявлених первісних та зустрічних позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд поза розумним сумнівом прийшов до висновку про те, що первісний позов підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - слід відмовити.

Згідно вимог ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, вимоги первісного позову підлягають до задоволення, то з відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_2 1 795,50 грн. витрат по оплаті судового збору згідно квитанцій №ПН579518С1 від 14.08.2014 року та №ПН579516С1 від 14.08.2014 року (а.с.1, 2 том 1).

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнена як інвалід ІІ групи, а тому з відповідача за первісним позовом слід стягнути в дохід держави 1 795,50 грн. судового збору.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

14.08.2014 року ОСОБА_1 на виконання умов договору про надання правової допомоги №12/9 від 14.08.2014 року оплачено 800,00 грн. адвокату ОСОБА_16 за складання позовної заяви, згідно квитанції Серія АЕ №011221 (а.с.26 том 1).

Таким чином, вищевказана сума витрат на правову допомогу підлягає до стягнення з відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 на користь позивачки за первісним позовом ОСОБА_1

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12.03.2015 року відстрочено ОСОБА_3 сплату решти судового збору у розмірі 2 754,00 грн. до ухвалення судового рішення у справі (а.с.78 том 1).

Відповідно до ч.2 ст. 136 ЦПК України якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно достатті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

На підставі вищенаведеного з ОСОБА_3 слід стягнути в дохід держави 2 754,00 грн. судового збору.

Керуючись ЗУ «Про міжнародне приватне право», ст. 17 КпШС УРСР, ст.ст. 38, 39, 45, 57 СК України, ст.ст. 392, 1216, 1223, 1261 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 13, 16, 133, 136, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним та визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Визнати недійсним шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_13 зареєстрований в окрузі Кук, штат Іллінойс з проставленим "Апостиль" від 02.12.2010 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_39 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_37, право власності в рівних долях (по 1/2 частці) на спадкове майно - трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_25 в м. Івано-Франківськ, загальною площею 89,4кв.м., житловою площею 50,4кв.м., після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_15.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_38, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_37, витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_38, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_39, витрати на правову допомогу в розмірі 800 (вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_38, на користь стягувача Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКС України в м.Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 4 549 грн. 50 коп. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на 4/6 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_16 яка залишилась після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 стягнення в солідарному порядку 33 050 дол. США; стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 02.07.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.