Постанова № 75027572, 21.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/990/17 Головуючий у 1 інстанції: Дзеньдзюра С.М.

Провадження № 22-ц/783/4684/17 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія:39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Куцика І.Б.

з участю представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, з участю третьої особи - П'ята Львівська державна нотаріальна контора про надання додаткового терміну для прийняття спадщини, скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулась до суду з позовом про надання додаткового терміну для прийняття спадщини, скасування свідоцтв про право на спадщину за законом.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, з участю третьої особи - П'ята Львівська державна нотаріальна контора про надання додаткового терміну для прийняття спадщини, скасування свідоцтв про право на спадщину за законом відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_5

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд не дослідив та не надав належної оцінку тому факту, що відповідачі ввели в оману апелянта, запевнивши його, що все спадкове майно належить їм за заповітом. Проте, по спливу 6 місяців, протягом яких вона мала право звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, їй стало відомо, що заповіту не існує. Більш того, при звернені до нотаріуса, ОСОБА_2 у заяві про прийняття спадщини зазначила що має тільки брата, приховавши наявність сестри, яка може також бути спадкоємцем.

Крім цього вказує, що суд не прийняв до уваги поважність причин пропуску строку на звернення з заявою про прийняття спадщини, тої обставини, що вона є інвалідом 2 групи, наданих мною доказів, не дослідив факт омани з боку відповідачів як мене, так і нотаріуса.

ОСОБА_5 вважає, що фактично мала місце змова відповідачів з метою отримання спадщини.

Просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заперечення апеляційної скарги,перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1., про що ІНФОРМАЦІЯ_1., складено відповідний актовий запис за № 00114163532 Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та підтверджується свідоцтвом про смерть від 20 лютого 2014р. НОМЕР_1.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, зокрема на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, з якої 2/3 частки належала матері спадкодавця - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2., та після її смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла, але не встигла оформити свої спадкові права.

04 березня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до П'ятої Львівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття у спадщини за законом, в якій вона зазначила, що крім неї спадкоємцем є брат. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори - Кіріловою Т.М., від 25 лютого 2015р. за реєстровим №3-338, ОСОБА_2 отримала право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1

04 березня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до П'ятої Львівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття у спадщини за законом, в якій він зазначив, що крім нього спадкоємцем є сестра. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори - Кіріловою Т.М., від 25 лютого 2015р. за реєстровим №3-335, ОСОБА_3 отримав право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття, право на спадкування за законом, як зазначено у ст.1223 ЦК України, одержують спадкоємці з першої по п'яту чергу.

Згідно із ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1/ у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2/ ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), від 4 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15) та від 14 вересня 2016 року (справа № 6-1215цс16).

Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Таким чином, відповідно до наведених вище положень ЦК України для набуття прав щодо вступу в спадщину, на спадкоємця покладається вимога подати відповідну заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк.

ОСОБА_5 в шестимісячний термін, встановлений ст.1270 ЦК України, не звернулася до нотаріальної контори за оформленням та отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому звернулась до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги про факт обману зі сторони відповідачів не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що причини пропуску строку для прийняття спадщини, на які посилався позивач, об'єктивно не вплинули на можливість вираження нею, як спадкоємцем волі та волевиявлення щодо вступу у спадщину, оскільки ОСОБА_5 не вчинила протягом шестимісячного строку для подання відповідної заяви жодних дій, які б свідчили про її намір для прийняття спадщини. Також судом вірно враховано, що позивач знала про смерть своєї двоюрідної сестри та наявність в неї спадкового майна, натомість, відповідачі, вчасно звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, та оформили своє право власності на спадкове майно відповідно до приписів чинного законодавства, тому суд не має підстав скасовувати свідоцтва про права на спадщини від 25.02.2015р. № 3-335 та №3-338, видані державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Т.М.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 02 липня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.