Рішення № 75026667, 11.06.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3310/17 Провадження № 2/450/694/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарях Оленич О.І., Бідник І.Р., Штойка С.В.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення коштів за договорами банківських вкладів,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення коштів за договорами банківських вкладів та просив стягнути з відповідача в його користь суму заборгованості за депозитними вкладами у розмірі 5195,49 доларів США, що складається з 3686,68 доларів США (розмір вкладу) та 1508,87 доларів США (розмір відсотків); 227,54 Євро, що складається з 165,19 Євро (розмір вкладу) та 62,35 Євро (розмір відсотків). В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.03.2010 року він уклав з відповідачем два депозитних договори, зокрема договір № SAMDN10000709982952 від 29.03.2010 року на оформлення вкладу «Копилка дітям», який оформлений для його сина ОСОБА_5 у валюті USD. У п. 1 договору вказано, що сума вкладу складає 600 доларів США на строк 12 місяців до 29.03.2011 року включно. Банк видав йому електронну ощадну книжку №1201000094398661 та відкрив особовий рахунок № 26359606277099. Згідно умов договору, у випадку якщо по закінченню строку дії даного договору, клієнт не заявив банку про відмову продовжувати договір, вклад автоматично вважається продовженим ще на один термін, який вказаний у п. 1 договору, тобто на 12 місяців. Він так і робив, тобто договір був активним, і він періодично поповнював рахунок у банку. 29.03.2010 року він підписав ще один договір № SAMDN10000709983107 на тих самих умовах, але в іншій валюті, а саме Євро. Для цього йому було видано ощадну книжку № 1201000094398653, а також відкрито інших особовий рахунок 26359606277732. 11.05.2014 року йому видано довідку № 15956568, про наявність у відповідача належних йому трьох банківських рахунків, зокрема, депозитного від 29.03.2010 року в доларах США (вклад дитячий накопичувальний), на якому станом на 11.05.2014 року було 3686,62 долари США.; картка голд (рахунок № 5168*****4930), на якій були грошові кошти також у доларах США, а саме 868,53, а також ще один рахунок «Дитячий накопичувальний» на якому було 165,19 Євро. Після окупації Криму Російською Федерацією, вважаючи себе громадянином України, та маючи намір проживати саме на Україні, він з сім’єю був змушений виїхати за межі Криму та проживає тепер у с.Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області разом із своєю сім’єю. Довідкою із системи Приват 24 від 04.11.2016 року підтверджується наявність у нього заблокованого рахунку лише № 5168742062714930 із сумою на такому 868,42 долари США. Відповідач не дає жодної інформації про його депозитні вклади, які він оформляв для свого сина. На даний час в системі Приват 24 відображається інформація лише щодо одного рахунку, не зважаючи на те, що всі вони були відкриті в м.Феодосія, АР Крим. 18.08.2017 року він звертався із нотаріально завіреним письмовим запитом власника банківського вкладу з метою отримання виписок з банківських рахунків, довідки про залишок коштів на рахунках, але таких документів банк йому не надав. На звернення про повернення коштів, які розміщені на його особових рахунках по вкладу «Скарбничка дітям» банк такі не повернув. Станом на 11.05.2014 року на його рахунках було 3686,62 доларів США, 165,19 Євро. Такі гроші йому не були виплачені. За його розрахунками станом на 30.11.2017 року загальна сума заборгованості банку за договором «Копилка дітям» в доларах США становить 5195,49 доларів США, по договору «Копилка дітям» в Євро – 227,54 Євро. В ході розгляду справи уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача також відсотки за користування грошовими коштами із розрахунку за один день користування 1,21 долар США та 0,05 Євро, починаючи з 31.11.2017 року до моменту виконання рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.01.2018 року вирішено судове засідання у цивільній справі призначене на 13.02.2018 року о 14 год. 30 хв. проводити в режимі відеоконференції.

31.01.2018 року, 06.02.2018 року відповідач подав до суду відзиви на позовну заяву.

13.02.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 13.02.2018 року вирішено судове засідання у цивільній справі призначене на 26.02.2018 року о 17 год. 00 хв. проводити в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 26.02.2018 року справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 26.02.2018 року вирішено судове засідання у цивільній справі призначене на 20.03.2018 року о 17 год. 00 хв. проводити в режимі відеоконференції.

27.02.2018 року до суду надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив.

Ухвалою суду від 20.03.2018 року вирішено судове засідання у цивільній справі призначене на 03.05.2018 року о 10 год. 30 хв. проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.05.2018 року вирішено судове засідання у цивільній справі призначене на 11.06.2018 року о 12 год. 15 хв. проводити в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та дала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та її уточненнях, відповіді на відзив, зазначивши, що договір між сторонами був укладений належним чином, між ними існують правовідносини, наявність коштів підтверджується довідкою Кримського регіонального відділення ПАТ КБ «Приватбанк» від 11.05.2014 року №15956568, інформація про один з таких рахунків підтверджується довідкою з системи «Приват 24». Просила позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив та поясив, що позивач як сторона по справі, зобов’язаний довести ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення спірних правовідносин між сторонами на підставі договорів банківського вкладу та на невиконання банком взятих на себе договірних зобов’язань, оскільки обов’язок подання доказів покладається на сторін. Докази, які позивач повинен надати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається, як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, повинні бути виключно оригінали документів. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, квитанцією або іншим документом, що підтверджує внесення готівки у відповідну платіжну систему. Договори №№ SAMDN10000709982952 та SAMDN10000709983107 від 29.03.2010 року є ксерокопіями, не відповідають вимогам законодавства України; не містять відбиток “мокрої” печатки на кожній сторінці, не завірені повноважним працівником банку та не зазначено посаду працівника, який підписав договір; перша сторінка договорів, з якої вбачаються істотні умови договору, не підписана та не містить мокрої печатки, посади, П.І.Б. особи, яка її підписала; друга та перша сторінки договору містять різний порядковий номер, що дає підстави сумніватися щодо автентичності договорів. Також зазначив, що Довідка банку №15956568 від 11.05.2014 року є ксерокопією; містить не повні номера банківських рахунків; видана станом на 11.05.2014 року, не містять відбиток “мокрої” печатки та є не завіреною повноважним працівником банку, не зазначено посаду працівника, який їх завірив; не підтверджує наявність грошових коштів на рахунках на момент звернення до суду. Відокремлений підрозділ ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АР Крим та міста Севастополя не мав правових підстав та практичної можливості здійснювати банківську діяльність, після окупації АР Крим та міста Севастополя, відповідач втратив все майно та документи. Довідка №0000000719945294 від 04.11.2016 року теж не містить всіх реквізитів. Пояснив, що позивач не є належним, оскільки його син досягнув повноліття та вправі розпоряджатися вкладами. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріли цивільної справи, оглянувши оригінали документів, які долучені до позову, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка с частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків мас право на справедливий судовий розгляд.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 року (справа № 6-149цс13) міститься висновок про те, що згідно зі статтями 1058, 1059 ЦК України та положеннями Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошових сум підтверджується договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; факт видачі вкладнику лише ощадної книжки не є підтвердженням укладення договору банківського вкладу та внесення вкладником грошової суми.

У постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року (справа № 6-118цс14) міститься висновок про те, що в силу положень статті 1059 ЦК України, пункту 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, пунктів 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, пункту 8 глави 2 «Приймання банком готівки» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Стороною позивача не надано квитанцій про внесення коштів на вклад «Копілка дітям» згідно договорів №№ SAMDN10000709982952 та SAMDN10000709983107 від 29.03.2010 року, а тому відсутні підстави вважати доведеним внесення позивачем (вкладником) грошових сум згідно згаданих вище договорів.

Однак, не заслуговує на увагу посилання представників відповідача щодо відсутності у позивача оригіналів укладених договорів, а відтак недотримання письмової форми договору, оскільки в судовому засіданні були оглянуті договори №SAMDN10000709982952 від 29.03.2010 року та № SAMDN10000709983107 від 29.03.2010 року, в яких наявний відбиток печатки та підпис

Правлінням Національного банку України прийнята постанова від 06.05.2014 р. № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території АР Крим і м.Севастополя», в зв’язку з чим була припинена робота Кримської філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Доводи ПАТ КБ «ПриватБанк» про те, що у зв’язку з окупацією території Автономної Республіки Крим банк не може перевірити інформацію щодо спірних договорів, не є переконливими, оскільки договори банківського рахунка були укладені безпосередньо з ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридичною особою, а не з його Кримською філією. Відтак у банку має бути наявна вся необхідна інформація за вказаними договорами.

Посилання відповідача на законодавство Російської Федерації, відповідно до якого рішенням Центрального Банку вказаної держави від 21 квітня 2014 року і рішень судів Російської Федерації відповідальність за повернення грошових коштів за вкладами покладено на автономну некомерційну організацію «Фонд захисту вкладників», не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Як вбачається зі змісту договорів №SAMDN10000709982952 від 29.03.2010 року та №SAMDN10000709983107 від 29.03.2010 року, отримувачем за даними договорами є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вступає у володіння вкладом на наступний день після досягнення 18 річного віку і може розпоряджатися вкладом за наявності паспорта і договору. До цього моменту вкладом розпоряджається клієнт – ОСОБА_4.

Таким чином на час звернення до суду 30.11.2017 року отримувач вкладу ОСОБА_6 досягнув 18 років та вступив у володіння таким, а тому позивач втратив право розпоряджатися даним вкладом.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Оскільки на момент звернення до суду позивач згідно умов договорів не мав права розпорядження (власності) на зазначені вклади, суд не вбачає порушення прав саме позивача діями відповідача.

Враховуючи вищевикладене в задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК, ст. ст. 11, 12, 13, 15, 16, 1058, 1059 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_4, місце проживання та реєстрації Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна Вода, вул.Князя Святослава, 5а, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя Мусієвський В.Є.