Рішення № 75026304, 29.06.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/4452/17

2/336/178/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2018 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Брагіній І.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради ,треті особи ОСОБА_3,ОСОБА_4,Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради,про визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/110 про передачу у власність ОСОБА_3земельної ділянки, про визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/111 про передачу у власність ОСОБА_5земельної ділянки

за участю учасників справи та їх представників:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_6П.(на підставі договору про надання юридичних послуг від 22.09.2017 р.)

представника відповідача ОСОБА_7О.(на підставі довіреності від 18.01.2018 р.№ 01/03-20/00150)

третьої особи ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_3адвоката ОСОБА_8М.(на підставі договору про надання правової допомоги від 27.09.2017 р.)

третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_4адвоката ОСОБА_8М.(на підставі договору про надання правової допомоги від 25.05.2018 р.та ордеру серія ЗП № 033706 від 25.06.2018 р.),-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 р.ОСОБА_1звернулася до суду з позовом,уточненим в процесі розгляду справи,про визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/110 про передачу у власність ОСОБА_3земельної ділянки по вул.Руставелі/Куйбишева56/302 в м.Запоріжжі, про визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/111 про передачу у власність ОСОБА_5земельної ділянки по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 10.07.1992 р.вона на підставі свідоцтва про право на спадщину № 4-1574,виданого П’ятою ОСОБА_2 державною нотконторою,набула право власності на житловий будинок по вул.Куйбишева 304 в м.Запоріжжі та,відповідно,право користування земельною ділянкою, на якій розміщений цей будинок,площею 973 кв.м.

У 2015 році під час обстеження межі для встановлення парканів із сусідніми земельними ділянками по вул.Руставелі/Куйбишева 56/302 та по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі,власниками яких є ,відповідно,ОСОБА_3та ОСОБА_5,дізналася про зменшення її земельної ділянки до площі 823 кв.м.внаслідок незаконного захоплення частини її земельної ділянки ОСОБА_3та ОСОБА_5 із зміною меж суміжного землекористування.

В 2016 р.після виготовлення кадастрової документації позивачу стало відомо,що ОСОБА_3 вздовж спільної межі земельних ділянок по вул.Руставелі/Куйбишева 56/302 та вул.Куйбишева 304 в.мЗапоріжжі шляхом перенесення у бік земельної ділянки ОСОБА_1паркану незаконно зайнята частина її земельної ділянки площею 0,0040га,у такий самий спосіб ОСОБА_5вздовж спільної межі земельних ділянок по вул.Куйбишева 306 та вул.Куйбишева 304 в.мЗапоріжжі шляхом перенесення у бік земельної ділянки ОСОБА_1паркану незаконно зайнята частина її земельної ділянки площею 0,0110 га.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/110 у власність ОСОБА_3була передана земельна ділянка по вул.Руставелі/Куйбишева 56/302 в м.Запоріжжі площею 0,1га,в тому числі площею 0,0040 га незаконно зайнята за рахунок її земельної ділянки.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/111 передана у власність ОСОБА_5земельна ділянка по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі площею 0,0468га,в тому числі площею 0,0110 га незаконно зайнята за рахунок її земельної ділянки,

Посилаючись на те,що вона добровільно не відмовлялась на користь ОСОБА_3та ОСОБА_5від частини земельної ділянки,що перебувала у її користуванні,акту встановлення та узгодження меж земельних ділянок не підписувала,підроблення її підпису в акті, який є невід'ємною частиною документації із землеустрою, свідчить про незаконність оскаржуваних рішень ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/110 про передачу у власність ОСОБА_3земельної ділянки по вул.Руставелі/Куйбишева56/302 в м.Запоріжжі, від 07.10.2015 р.№ 58/111 про передачу у власність ОСОБА_5земельної ділянки по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі.

Внаслідок незаконної приватизації земельної ділянки ОСОБА_3та ОСОБА_5істотно зменшився розмір ділянки,що перебуває у її користуванні,чим порушені права землекористувача.

З наведених підстав ОСОБА_1просить визнати недійсними та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/110 про передачу у власність ОСОБА_3земельної ділянки по вул.Руставелі/Куйбишева56/302 в м.Запоріжжі, від 07.10.2015 р.№ 58/111 про передачу у власність ОСОБА_5земельної ділянки по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі.

Відповідачем ОСОБА_2 міською радою був наданий відзив на позов(заперечення проти позову),за змістом якого,не погоджуючись із заявленими позивачем вимогами,відповідач акцентував увагу на тому,що документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку ,відповідно до ст.125 та 126 Земельного Кодексу України, є державний акт,який видається і реєструється в порядку,визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку міститься у ст.140 Земельного Кодексу України,яка не передбачає такої підстави,як скасування рішення органу виконавчої влади ,на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.Оспорювані позивачем рішення ОСОБА_2 міської ради були прийняті у межах повноважень та з дотриманням адміністративної процедури,відповідно до якої погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації,необхідної для передачі громадянам безоплатно у власність земельних ділянок,проте відповідачем не доведено порушення вимог закону при її складанні. На підставі оспорюваних позивачем рішень органу місцевого самоврядування виникли правовідносини,пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів,суб’єкти яких заперечують проти їх зміни чи припинення.Просить суд з урахуванням цих обставин відмовити в позові у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3подав заперечення на позов,за змістом яких посилається на те,що з 23.06.1998 р.після набуття у власність житлового будинку по вул.Руставелі/Куйбишева 56/302 в м.Запоріжжі він встановив та узгодив межу земельних ділянок із сусідкою ОСОБА_1,яка мешкає по вул.Куйбишева 304 в м.Запоріжжі,за власний кошт встановив паркан,а 28.05.2015 р.ОСОБА_1О.в акті погодження меж землекористування своїм підписом підтвердила узгодження фактично існуючих меж та площі їх земельних ділянок.На підставі технічної документації із землеустрою,рішенням ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/110 йому була передана у власність земельної ділянки по вул.Руставелі/Куйбишева 56/302 в м.Запоріжжі загальною площею 0,1 га,право власності зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 02.11.2015 р.Посилаючись на те,що розмір та межі його земельної ділянки з часу її забудови не змінився,оспорюване позивачем рішення ОСОБА_2 міської ради прийнято у передбаченому законом порядку,підстави припинення права власності на земельну ділянку визначні законом та мають вичерпний перелік,просить суд відмовити у позові в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_5подав заперечення на позов,за змістом яких посилається на те,що з 03.11.1998 р.після набуття у власність житлового будинку по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі він встановив та узгодив межу земельних ділянок із сусідкою ОСОБА_1,яка мешкає по вул.Куйбишева 304 в м.Запоріжжі,частину земельної ділянки ОСОБА_1відступила йому за оплату.За власний кошт він встановив паркан,а 28.05.2015 р.ОСОБА_1О.в акті погодження меж землекористування своїм підписом узгодила фактично існуючі межі та площі земельних ділянок.На підставі технічної документації із землеустрою,рішенням ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/111 йому була передана у власність земельна ділянка по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі загальною площею 0,468 га,право власності зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 02.11.2015 р.Посилаючись на те,що оспорювань позивачем рішення ОСОБА_2 міської ради прийнято у передбаченому законом порядку,підстави припинення права власності на земельну ділянку визначні законом та мають вичерпний перелік,просить суд відмовити у позові в повному обсязі.

Третя особа Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради,залучена до участі у справі позивачем,про свою позицію суд не повідомило,його представник не з’явився в жодне судове засідання.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 30.08.2017 р.

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень чинного ЦПК України справи в судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу(до 15.12.2017 р.), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, при вчинені процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень судом застосовуються положення ЦПК України у редакції,чинній з 15.12.2017 р.

Відповідно до ст.274 ч.1 п.2 ЦПК України,справа розглянута в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2018 р.до участі у справі замість померлого ОСОБА_5залучена його правонаступник ОСОБА_4

В судовому засіданні були заслухані пояснення учасників справі, їх представників,за змістом яких позивач та її представник адвокат ОСОБА_6підтримали заявлені позивачем вимоги у повному обсязі з урахуваннях їх уточнень;представник відповідача ОСОБА_7підтримав викладені у запереченнях на позов доводи проти його задоволення;аналогічну позицію висловили треті особи ОСОБА_3,ОСОБА_4,їх представник адвокат ОСОБА_8

Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши учасників справи та їх представників,дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку,що позов заявлений необґрунтовано,задоволенню не підлягає,на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Відповідно до приписів ст.2 ЦПК України,завданнями цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається з встановлених судом обставин,предметом поданого ОСОБА_1позову є вимога про скасування прийнятого органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції рішення про безоплатну передачу у власність фізичним особам земельних ділянок із земель комунальної власності для обслуговування житлових будинків індивідуального будівництва(землі житлової та громадської забудови),спрямована на припинення права власності цих осіб на земельні ділянки.

Правовідносини,які виникли між сторонами,регулюються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»,Земельним Кодексом України.

З матеріалів справи встановлено,що 10.07.1992 р.ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 4-1574,виданого П’ятою ОСОБА_2 державною нотконторою,набула право власності на житловий будинок по вул.Куйбишева 304 в м.Запоріжжі та,відповідно,право користування земельною ділянкою, на якій розміщений цей будинок,площею 973 кв.м.

Суміжними користувачами цієї земельної ділянки є ОСОБА_3,якому на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03.11.1998 р.належить житловий будинок по вул.Руставелі 56/Куйбишева 302 в м.Запоріжжі,та ОСОБА_4,в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5,якому на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.06.1998 р.належав житловий будинок по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/110 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості)по вул.Руставелі /Куйбишева 56/302 ОСОБА_3та передано у власність земельну ділянку за цією адресою площею 0,1000га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (землі житлової і громадської забудови).

На підставі вищезгаданого рішення ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по вул.Руставелі /Куйбишева 56/302 в м.Запоріжжі та 02.11.2015 р.проведено державну реєстрацію прав власності.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 07.10.2015 р.№ 58/111 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості)по вул.Куйбишева 306 ОСОБА_5та передано у власність земельну ділянку за цією адресою площею 0,0468га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (землі житлової і громадської забудови).

На підставі вищезгаданого рішення ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0468 га, розташовану по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі та 02.11.2015 р.проведено державну реєстрацію прав власності.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 12 ЗК України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як встановлено ч.2 ст.3 ЗК України, органи місцевого самоврядування та органи державної влади є суб’єктами права власності та земельних відносин, міська рада має право володіти, користуватись і розпоряджатись землями комунальної власності в повному обсязі, встановленому для них нормами публічного права.

Згідно ст. 116 Земельного. кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зокрема, вказаною статтею встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на Розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні Дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої Державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради № 37 від 05.11.2014 р. затверджено регламент по розгляду заяв громадян та юридичних осіб з питань, оформлення земельних ділянок у м. Запоріжжі, яким передбачено порядок дій та надання необхідних документів при вирішенні питання щодо приватизації земельних ділянок,порушення його з боку відповідача при прийняті оскаржуваних нею рішень позивач доказами не довела

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 міська рада, при винесенні оскаржуваних позивачем рішень №58/110 та №58/111 від 07.10.2015р. діяла виключно із наданої на сесійне голосування технічної документації, яка попередньо пройшла регуляторну процедуру, а також виключно в межах законодавства України та повноважень, якими вона наділена при вирішенні відповідних питань.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Вказаний перелік є вичерпним.

Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку в державному реєстрі Речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ЗК України не передбачено.

Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 8 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), роз’яснив судам,що при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до п.5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини,; пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відсутність на архівному обліку та зберіганні у міськрайонному управлінні у ОСОБА_2 районі та м.Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі по вул.Руставелі/Куйбишева 56/302 та по вул.Куйбишева 306 в м.Запоріжжі не є передбаченою законом підставою для визнання недійсними та скасування рішень органів місцевого самоврядування з питань приватизації земельних ділянок.

Як на підставу своїх вимог позивач посилалася на відсутність її підпису(його підроблення) в акті узгодження меж земельних ділянок із суміжними користувачами ОСОБА_3та ОСОБА_5

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Згідно ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

З огляду на викладене вбачається, що погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок на праві приватної власності.

Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року N 43 (далі - Інструкція), чинною на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено відмови у видачі державного акта на землю за відсутності узгоджених меж.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами.

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції перенесення в натуру (на місцевість) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив'язкою не менш двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним врахуванням координат поворотних точок меж (державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки.

Таким чином, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначаються не відповідно до акта узгодження та визначення меж, а згідно з наявними планово-картографічними матеріалами та матеріалами кадастрової зйомки.З матеріалів справи встановлено,що межі земельної ділянки ОСОБА_1суміжні із земельними ділянками ОСОБА_3та ОСОБА_4, вказані згідно з планово-картографічними матеріалами,а,крім того, відсутність(підроблення) підпису від її імені у акті узгодження та визначення меж взагалі під час розгляду справи не доведена.

Аналогічна позиція була висловлена в постанові Верховного Суду (КЦС) від 18.04.2018 р.справа № 445/297/17.

Посилання позивача на те,що в порядку виконання рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради народних депутатів №147/120 від 27.03.1997р.про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам Шевченківського району м.Запоріжжя вона,через відсутність досвіду,не змогла вчасно отримати державний акт про право власності на земельну ділянку по вул.Куйбишева 304 в м.Запоріжжі площею 973 кв.м.,хоча мала таке право та була включена до п.15 списку,який є додатком до цього рішення, на висновки суду не впливає,оскільки до вступу в законну силу Земельного кодексу України в редакції 2001 року, питання пов’язані із правом власності на землю регулювались Земельного Кодексу України №561-XII від 18.12.1990 року, у статті 23 якого було визначено зазначено документи, які посвідчують право на земельну ділянку, а саме: право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів,якого позивач не отримувала.

Судом при розгляді справи не встановлено порушень відповідачем прав позивача,які потребують захисту у спосіб,обраний нею при пред’явлені позовцу,заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на законі та доказами не підтверджені,тому суд приймає рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України,при відмові у задоволенні позову судові витрати позивачу не компенсуються.

На підставі ст.26,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,ст.2,116,118,125,126,140 Земельного Кодексу України,ст.ст.12,13,76,81,141, 258,259,265,280,284,353,355 ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А.Галущенко