Постанова № 75026188, 02.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3890/18

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Носа С.П., Онишкевича Т.В.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2018 року прийняте суддею Грещук Р.П. в місті Надвірна о 17 годині 33 хвилині у справі № 348/2563/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі - Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу для обчислення пенсії, трудовий стаж відпрацьованої роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского району Курської області, Росія з 16 травня - по 10 листопада (включно) 1990 року. Зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 з 12.06.2017 року до трудового стажу для обчислення пенсії, трудовий стаж відпрацьованої роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского району Курської області з 16 травня - по 10 листопада (включно) 1990 року (5 місяців 25 днів), виплатити недоотримані нею суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 640,00 грн. сплаченого судового збору. Врешті вимог позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Суд виходив з того, що не можуть бути задоволені вимоги щодо здійснення перерахунку коефіцієнту заробітної плати, оскільки норма ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» яка урегульовувала подібне набрала чинності з 01.10.2011 року і не має зворотної дії в часі.

Підлягає до задоволенню лише вимога в частині зарахування до трудового стажу період роботи позивача в колгоспі «Путь к Комунізму», виходячи з довідок від 12.11.1990 року, що підтверджують даний факт, а те що відповідач при зустрічній звірці не зміг отримати уточнюючі довідки не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії, за обставин коли позивачем надані довідки про період роботи у вказаному господарстві та факт виконання встановленого мінімуму трудоднів.

Відносно вимоги щодо зарахування стажу роботи у в'язниці, то відсутні дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просять його скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відмови в задоволенні позовних вимог відповідно.

В доводах апеляційної скарги сторона позивача покликається на те, що судом не враховано, що поняття страхові внески було введено значно пізніше, а ніж вона вийшла на пенсію. Також суд покликається на норми, які набрали чинності після того як вона перебувала на пенсії.

В колонії вона працювала на швейній фабриці, що поряд із місцем відбування покарання на посаді інженера державної установи, тому пенсійні внески стягувались обов'язково.

Мається в судовому рішенні висновки, які суперечать один одному, так як за страхові внески на думку суду відповідає роботодавець. Крім того, відповідач не звертався в колонію з питань страхових виплат і суд про це не звернув уваги.

Щодо перерахунку коефіцієнту заробітної плати, то судом не наведено аргументів, хоча відповідач застосовує методику визначення коефіцієнту заробітку з порушенням законодавства. Слід брати до уваги Таблицю № 1, а не № 2, оскільки переглядався заробіток з 60 місяців на 24 місяці. Наведено таблиці та роз'яснення.

Стороною відповідача подано відзив на апеляційну скаргу де зазначено, що для зарахування до стажу роботи період відбування покарання у місцях позбавлення волі, позивачу необхідно сплатити страхові внески за даний період.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2018 року у справі № 348/2563/17 повернуто скаржнику.

Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в 1990 році працювала на сезонних роботах по договору в колгоспі «Путь к Комунізму» Больше-Солдатского района Курської області і загальний трудовий стаж виконаних робіт по договору складав 5 місяців 25 днів (з 16 травня - по 10 листопада 1990 року ). Наведені обставини підтверджуються довідками в кількості чотири екземпляри від 12.11.1990 року, які оглянуті в судовому засіданні в копіях, що маються в матеріалах справи.

Листом від 05.07.2017р. за № 247/Л-15 відповідач повідомив про відмову у перерахунку пенсії, так як період її роботи в колгоспі «Путь к Комунізму» за період з 16 травня - по 10 листопада 1990 року ) не враховано до стажу, оскільки за відсутністю документів про наявний стаж роботи або в зв'язку з неможливістю їх отримати, стаж роботи підтверджується показаннями не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації ( в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відсутність документів в держархівах і як наслідок не підтвердження уточнюючими довідками про встановлений та вироблений мінімум призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили дієвих заходів для забезпечення гарантованого державою права на пенсію, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати спірний період роботи позивача в колгоспі «Путь к Комунізму» до її трудового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник, тобто організації, в яких працював позивач.

Що стосується позовної вимоги щодо зобов'язання Надвірнянського ОУПФ України Івано-Франківської області зарахувати їй до трудового стажу для обчислення пенсії період перебування в ув'язненні з 04.06.1981 року по 07.08.1987 року (6 років 2 місяці 3 дні), то суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується, крім іншого: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії.

Таким чином достатньою та необхідною правовою підставою для зарахування до страхового стажу особи, який враховується при призначенні їй пенсії, періоду відбування покарання у відповідному закладі обмеження чи позбавлення волі є наявність сукупності двох умов: 1) підтвердження трудового стажу особи відповідною довідкою; 2) сплата страхових внесків протягом такого періоду.

Згідно положень абзацу п'ятого частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що період страхового стажу до 1 липня 2000 року підтверджується даними, обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Отже, враховуючи те, що за період залучення позивача до оплачуваної роботи під час відбування покарання з 04 .06.1981 по 07.08.1987 не сплачувалось страхових внесків, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вказаний стаж не може бути врахований при визначенні позивачу розміру пенсії.

Стосовно зарахування заробітної плати відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( в редакції Закону до 08.07.2011 року) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»№ 3668-УІ від 08.07.2011 року внесено зміни до ч. 1 ст. 40 до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» а саме, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року. Дана норма Закону вступила в силу з 01 жовтня 2011 року. Відтак, законодавство зворотної дії в часі не має.

При розгляді даної апеляційної скарги, судом також враховані висновки Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі № 211/3009/17 адміністративне провадження № К/99001/5990/18.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2018 року у справі № 348/2563/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді С. П. Нос Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 02.07.2018 року.