Рішення № 75025955, 16.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2018 року 17 год. 57 хв.Справа № 808/995/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542)

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська 50, код ЄДРПОУ 39820689)

про визнання протиправними дії та витяг, зобов'язання вчинити певні дії, -

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності № 18-68 від 02.05.2018 року)

від позивача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності №18-54 від 02.05.2018 року)

від відповідача - ОСОБА_3

( діє на підставі довіреності №8-0.62-293/62-18 від 16.03.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (надалі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 при формуванні та видачі позивачу витягів від 06 квітня 2017 року за №471/207-17, від 11 квітня 2017 року, № 507/207-17 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- визнати протиправним та скасувати витяг від 06 квітня 2017 року за №471/207-17, від 11 квітня 2017 року, № 507/207-17 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок, видані відповідачем для позивача;

- зобов’язати відповідача для обчислення орендної плати за землю в 2017 році сформувати та видати позивачу, в установленому порядку через Центр надання адміністративних послуг м. Запоріжжя, витяги на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №7-2015-06-30, з наступними коефіцієнтами, які характеризують функціональне використання земельних ділянок:

* Кф 1,2 для земельної ділянки 45,0029 га для розташування заводу, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007, категорія земель: землі промисловості, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001699, зареєстрованого за №3168 від 06 квітня 2001 року;

* КФ 1 для земельної ділянки 0,4405 га для розташування критої платної автостоянки для зберігання особистого транспорту, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, категорія земель: землі транспорту, зв’язку, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001636, зареєстрованого за №3243 від 23 жовтня 2001 року.

28 березня 2018 року ухвалою відкрито провадження в адміністративній справі, підготовче судове засідання призначено на 26 квітня 2018 року про що постановлено відповідну ухвалу.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 26 квітня 2018 року суддею закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 травня 2018 року.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 16 травня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2.0 при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010 є протиправними та не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Представник позивача вказує на те, що на підставі чинного законодавства, відповідач був зобов’язаний видати витяги з чинної технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із значеннями Кф в 1,2 та 1 відповідно, з огляду на що, дії Управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 при формуванні та видачі ПАТ «ЗФЗ» витягів від 06 квітня 2017 року №471/207-17 та за № 507/207-17 від 11 квітня 2017 року із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок є протиправними, а витяги підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» позов підтримали та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. 13022 від 24 квітня 2018 року), відповідно до якого зазначає, що оскільки відомості про земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача не внесенні до Державного земельного кадастру, то відповідно і код та цільове призначення земельних ділянок, що застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення відсутні у Державному земельному кадастрі. Вказує, що таким чином, витяги від 06 квітня 2017 року № 471/207-17 та від 11 квітня 2017 року № 507/207-17 не є протиправними та не підлягають скасуванню. Разом з тим, зазначає, що пунктом 1.4. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 (наразі втратив чинність) було передбачено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови. В свою чергу визначення Кф за Порядком, що втратив чинність відбувалося в наступному порядку. Так, відповідно до пункту 3.5. Порядку від 27 січня 2006 року коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а- зем, 6б-зем, 2-зем) ( za788-98 ), затвердженою наказом Держкомстату України від 05 листопада 98 № 377 ( z0788-98 ), зареєстрованою в Мін'юсті України 14 грудня 1998 року за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою. Проте вказує, що на даний час змінено інформаційну базу для нормативно грошової оцінки земель населених пунктів, що є ключовим моментом у спірних правовідносинах, тому Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області при наданні витягів керується виключно приписами чинного законодавства.

В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів є користувачем земельних ділянок площею:

- 45,0029га для розташування заводу, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007, категорія земель: землі промисловості, місцезнаходження: ОСОБА_4, вул. Діагональна, 11 на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001699, зареєстрованого за №3168 від 06 квітня 2001 року;

- 0,4405га для розташування критої платної автостоянки для зберігання особистого «транспорту, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, категорія земель: землі транспорту, зв'язку, місцезнаходження: ОСОБА_4, вул. Діагональна, 11 на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001636, зареєстрованого за №3243 від 23 жовтня 2001 року.

З метою обчислення плати за землю, ПАТ «ЗФЗ» звернулось до Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області для отримання витягів з технічної документації про грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010.

11 квітня 2017 року ПАТ «ЗФЗ» отримано від Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області витяги від 06 квітня 2017 року за № 471/207-17 та за № 507/207-17 від 11 квітня 2017 року на земельні ділянки кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010 відповідно, у яких, не було зазначено кадастрові номери та цільове призначення ділянок та на думку позивача помилково застосовано коефіцієнт функціонального призначення зі значенням 2.0.

26 квітня 2017 року ПАТ «ЗФЗ» звернулось до начальника Міжрайонного управління в Запорізькому районі та м.Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області із листом №02-06-04/23 від 24 квітня 2017 року про виправлення помилки та видачі нових витягів.

Листом №0-8-0.18-486/117-17 від 05 травня 2017 року керівник міжрайонного управління повідомив, що земельні ділянки мають кадастрові номери, та рекомендував звернутись до землевпорядної організації.

У зв’язку із тим, що у вказаній відповіді не було повідомлено про виправлення помилки та не було зазначено про неможливість її виправлення, ПАТ «ЗФЗ» повторно звернулось до міжрайонного управління Держгеокадастру в Запорізькій області із листом №02-06-08/82 від 18 серпня 2017 року.

На вказаний лист керівником міжрайонного управління Держгеокадастру в Запорізькій області надано дві відповіді - від 05 жовтня 2017 року №0-8-0.18-1059/117-17, від 30 жовтня 2017 року №0-8-0.18-1186/117-17, які отримані ПАТ «ЗФЗ» 09 жовтня 2017 року та 06 листопада 2017 року.

У відповіді №0-8-0.18-1059/117-17 від 30 жовтня 2017 року, яка отримана ПАТ «ЗФЗ» 06 листопада 2017 року, повідомлено, що при видачі витягів не було допущено помилок, в той же час, не було вказано передбачених законодавством України правових підстав відсутності кадастрових номерів та цільового призначення ділянок, а також для застосування Кф із значенням 2.0.

Вважаючи дії відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2.0 при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010 протиправними, Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулося до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Правові засади проведення оцінки земель, регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначаються Законом України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі - Закон «Про оцінку земель»).

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

За правилами частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) визначено поняття плати за землю як обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками такого податку є власники земельних ділянок та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за №1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою:

В х Нп

Цн = ----------- х Кф х Км,

Нк

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306.

У пункті 2 примітки до додатку 1, яким визначаються значення коефіцієнтів функціонального використання земель, зазначено, що у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Таким чином, застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 2,0 відбувається за тих умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з даними Державних актів на право постійного користування зазначеними земельними ділянками серії ІІ-ЗП №001699 від 06 квітня 2001 року, серії ІІ-ЗП № 001636 від 23 жовтня 2001 року, витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24 березня 2017 року, код Класифікації видів цільового призначення земель щодо спірної земельної ділянки відсутній.

Відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:02:031:0007 та 2310100000:02:031:0010 не були внесені до Державного реєстру земель.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини від умерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Суд звертає увагу на те, що відомості про земельні ділянки, що перебувають у користуванні позивача не були зареєстровані Державному реєстрі земель.

Наразі державна реєстрація здійснюється на підставі землевпорядної документації із землеустрою. На підтвердження реєстрації надаються витяги з Державного реєстру земель, а оскільки відомості про земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача не внесенні до Державного земельного кадастру, то відповідно і код та цільове призначення земельних ділянок, що застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення відсутні Державному земельному кадастрі.

За даними Публічної кадастрової карти відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:02:031:0007 та 2310100000:02:031:0010 - відсутні.

Дані підтверджують той факт, що у відомостях Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 2310100000:02:031:0007 та 2310100000:02:031:0010 відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, визначений на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, як того вимагає пункт 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з статтею 20 Закону № 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаних земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області правомірно, у передбачений законодавством спосіб були видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначених земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», у яких при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 2,0, як того вимагає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що у попередніх висновках про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, площею 4405 м2 та 450029 м2, розташованих по вул. Діагональна, 11 було застосовано Кф 1.0 та 1.2 відповідно, що цілком відповідало чинному на той час законодавству, проте суперечить діючому на даний час законодавству.

За наведених обставин, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо застосування у витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), у розмірі 2,0 відповідають вимогам законодавства, а відтак не є протиправними.

Суд приходить до висновку про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, суд дійшов до висновку, що визначені позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі вищевикладеного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України судовий збір на користь позивача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська 50, код ЄДРПОУ 39820689) про визнання протиправними дії та витяг, зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 26 травня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов