Рішення № 75025819, 02.07.2018, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1164/17

Провадження по справі №2-а/276/7/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Мельника М.Л.

при секретарі Процюк О.В.

з участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Хорошівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про

визнання неправомірними та протиправними дії Хорошівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, вказуючи, що 04.05.1999 року померла її мати - ОСОБА_3. 17.11.2017 року вона звернулась до відповідача з заявою про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника, так як вона являється інвалідом ІІІ групи з дитинства. Однак, Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило їй своїм рішенням № 3053/02 від 20.11.2017 року у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, пославшись на те, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні зокрема, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років та вважає, що вона стала інвалідом після 18 років. Вважає висновки відповідача не законними, а його рішення протиправним.

Позивач просить суд визнатинеправомірними, протиправними дії відповідача та скасувати рішення Хорошівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області№ 3053/02 від 20.11.2017 року про відмову їй в призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії по втраті годувальника; зобов'язати Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати та виплатити їй пенсію у зв'язку з втратою годувальника з часу подання заяви, тобто з 17.11.2017 року; судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що вона з дитинства хворіла нирками та була на диспансерному обліку у лікарні. З віком її стан здоров’я погіршився і вона в 2017 році була направлена в діагностичний центр для проведення УЗД внутрішніх органів. Після проведення УЗД її повідомили про наявність вродженої вади сечової системи – агенезії правої нирки, тобто її відсутність. З дитинства не обстежувалась, а тому не знала про наявність вказаного захворювання.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відсутні, так як позивач не визнаний інвалідом до досягнення 18 років.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що

- 2 -

включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до ч.1 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2.18 розділу II (Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший) вказаного Порядку передбачено, що визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

За змістом вищевказаних правових норм, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються непрацездатним членам сім'ї померлого, що були на його утриманні, зокрема особам, які стали інвалідами до досягнення 18 років, що має бути підтверджено висновком МСЕК.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку управління Пенсійного фонду в Володарсько – Волинському районі Житомирської області з 05.07.2017 року та отримує пенсію як інвалід 3 групи згідно довідки акту огляду МСЕК від 29.06.2017 року. Довідкою до акту огляду МСЕК від 25.10.2017 року позивачу встановлено 3 група інвалідності дитинства з 25.10.2017 року. 17.11.2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перехід на пенсію з виду на вид у зв’язку з втратою годувальника та надала необхідні документи для призначення вказаного виду пенсії. Відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії з виду на вид своїм рішенням №32 від 20.11.2017 року, про що повідомив позивача своїм листом №3053/02 від 20.11.2017 року, зазначивши, що умовою для призначення даного виду пенсії є визнання його інвалідом до досягнення 18 років.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3, тобто мати позивача померла 04.05.1999 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач визнана інвалідом 3 групи дитинства 25.10.2017 року на підставі довідки до акту огляду МСЕК серії 12АА №867644 від 25.10.2017 року.

Згідно із виписки медичної карти позивача №12325 обласної клінічної лікарні ім.Горбачевського та консультативного висновку спеціаліста від 03.10.2017 року слідує, що при обстеженні виявлено вроджену ваду сечової системи: агенезія правої нирки, подвоєння ЧЛС лівої нирки з подвоєнням лівої ниркової артерії із збереженням видільної функції нирки.

- 3 -

Вказаний діагноз підтвердила медико-соціальна експертна комісія у своїй довідці до акту огляду МСЕК серії 12АА №867644 від 25.10.2017 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона працювала тривалий час в Володарсько – Волинській ЦРЛ у підростковому кабінеті і на диспансерному обліку перебувала неповнолітня ОСОБА_5, тобто позивач у зв’язку хронічним пієлонефритом, про що є відповідні записи в амбулаторній картці №0010 останньої. В 2017 році позивач працювала у Хорошівському центрі первинної медико-санітарної допомоги та була направлена на діагностичне обстеження, за результатами якої було встановлено вроджену агенезію правої нирки, тобто відсутність нирки. Ця вада з’явилась у позивача з народження, жодних хірургічних втручань з даного питання не було.

Досліджена в судовому засіданні медична картка амбулаторної хворої №0010 ОСОБА_1 підтверджує звернення позивача до медичного закладу 21.01.1990 року та 15.05.1990 року у зв’язку з захворюванням нирок та встановлення діагнозу - хронічний пієлонефрит.

Виходячи із досліджених в судовому засіданні доказів суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 стала інвалідом з народження, а вперше їй інвалідність дитинства була встановлена на підставі УЗД, виписки з медичної карти стаціонарного хворого, консультативного висновку спеціаліста у 2017 року, згідно акту огляду МСЕК 25.10.2017 року про те, що позивач мала вроджену ваду сечовидільної системи: агенезія правої нирки, подвоєння ЧЛС, тобто медичні показники для визнання її дитиною - інвалідом. На даний час акт огляду МСЕК ніким не скасований.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач в судовому засіданні надала докази, які підтверджують настання її інвалідності з дитинства. Представник відповідача не довів та не надав доказів, які спростовують обставини доведені позивачем.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позивач є інвалідом дитинства, перебувала на утриманні матері, що дає підстави суду задоволенню позову.

Виходячи із змісту заявлених позовних вимог щодо визнання неправомірними дій відповідача в частині відмови у переведенні пенсії з одного виду на інший, з огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати пенсії або прийняття рішення про відмову у їх видачі, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Відповідно до ст.94 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Хорошівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача судові витрати в сумі 640 гривень.

- 4 -

Керуючись ст.ст.244-246 КАС України, ст.36 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1задовольнити.

Визнатинеправомірними дії Хорошівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1в призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії по втраті годувальника.

Рішення Хорошівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області№ 3053/02 від 20.11.2017 року про відмову ОСОБА_1в призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії по втраті годувальника скасувати.

Зобов'язати Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути подану ОСОБА_1 заяву про перехід на пенсію по втраті годувальника та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що ОСОБА_1 є інвалідом дитинства та має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника з часу подання заяви, тобто з 17.11.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хорошівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Володарсько-Волинський районний суд.

Головуючий /підпис/

Копія вірна.

Суддя: Мельник М.Л.