Постанова № 75025488, 02.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4884/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Гуляка В.В.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської області (головуючий суддя Чишій С.С.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Любомль о 11 год 45 хв. 30 травня 2018 року у справі №163/772/18 за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

03.05.2018 ОСОБА_3 звернулась в суду з позовом до Волинської митниці ДФС, просила визнати протиправними дії посадових осіб Волинської митниці ДФС щодо складання протоколу про порушення митних правил від 21.03.2018 №1415/20500/18 та розгляду скарги від 03.04.2018, скасувати постанову Волинської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 18.04.2018 №1415/20500/18.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 30 травня 2018 року позов задоволено частково: постанову начальника Волинської митниці ДФС від 18.04.2018 в справі про порушення митних правил №1415/20500/18 про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень скасовано, справу за протоколом про порушення митних правил №1415/20500/18 відносно ОСОБА_3 направлено на новий розгляд Волинській митниці ДФС, в решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час складання протоколу і винесення оскаржуваної постанови допущено істотну неповноту і необ'єктивність провадження в справі. Пояснення позивача щодо віку, відсутності навиків і права водіння дали підстави суду першої інстанції для обґрунтованого сумніву визначення посадовими особами митниці саме позивача як водія автомобіля, а ОСОБА_4, який теж перетинав кордон автомобілем «Мерседес-Бенц», номерний знак НОМЕР_2, як пасажира. З огляду на такі норми закону і відповідні їм правовідносини, що встановлені під час розгляду позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час здійснення провадження Митницею не вжито всіх необхідних процесуальних дій для повного з'ясування обставин переміщення транспортного засобу через митний кордон.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Любомльського районного суду Волинської області від 30.05.2018 та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що протягом всього періоду провадження у справі про порушення митних правил та по даний час ОСОБА_3 не прибула жодного разу на виклики Волинської митниці ДФС, ніяких повідомлень чи клопотань на Митницю не надсилала, хоч була належно повідомлена про дату і час розгляду справи про порушення митних правил. Скаржник вказує, що адміністративне стягнення накладено в межах строку, передбаченого Митним кодексом України. Зауважує, що за відсутності необхідних документів автомобіль на митну територію України в режимі «транзит» не було б пропущено. Скаржник зазначає, що транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлено митному органу як власником так і уповноваженою особою, при цьому обов'язкової вимоги щодо наявності у такої особи посвідчення водія та навиків керування законодавець не висуває. Крім того, звертає увагу на той факт, що станом на день подання апеляційної скарги автомобіль марки «Мерседес-Бенц», номерний знак НОМЕР_2 знаходиться на митній території України.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржене рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, 21.03.2018 старшим державним інспектором ВМО №4 М/П «Ягодин» Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №1415/20500/18, згідно з яким 21.03.2018 під час здійснення митних формальностей проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме, АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС та встановлено, що 21.11.2017 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 з метою транзиту ввезла на митну територію України автомобіль марки «Mercedes-benz 220», реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, перевищивши встановлений ст.95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення зазначеного автомобіля.

Постановою начальника Волинської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1415/20500/18 від 18.04.2018 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Вважаючи дії щодо складання протоколу про порушення митних правил протиправними, а постанову у справі про порушення митних правил незаконною та такою, що підлягає скасуванню, ОСОБА_3 звернулась із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Частиною 1 статті 95 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - МК України) встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.491 МК України безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил є підставою для порушення справи про порушення митних правил.

Статтею 494 МК України встановлено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною 2 статті 486 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Згідно з положеннями ст.508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать, зокрема, опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб.

Наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються, зокрема, поясненнями свідків та поясненнями особи, яка притягується до відповідальності (п.2,3 ч.1 ст.495 МК України).

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що листом Волинської митниці ДФС від 23.02.2018 ОСОБА_3 повідомлена про необхідність прибути о 10:00 год 19.03.2018 на митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС у зв'язку з проведенням посадовими особами митного поста «Ягодин» перевірки щодо законності перебування на митній території України автомобіля марки «Mercedes-benz 220», реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, ввезеного ОСОБА_3 на митну територію України 21.11.2017 транзиту, однак позивач пояснень не надавала, опитана уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів не була.

Протокол про порушення митних правил №1415/20500/18 складено уповноваженою посадовою особою органу доходів і зборів лише 21.03.2018 за відсутності позивача, копія такого направлена позивачу листом від 21.03.2018 з одночасним повідомленням про розгляд справи 18.04.2018 о 10 год.

04.04.2018 Волинською митницею ДФС зареєстровано скаргу ОСОБА_3 від 03.04.2018 щодо складання протоколу за її відсутності та неправдивих відомостей щодо її неявки 19.03.2018 року, щодо якої листом Волинської митниці ДФС від 20.04.2018 повідомлено про право в будь-який час прибути у відділ провадження УПМП та МВ Волинської митниці ДФС та надати письмові пояснення щодо не вивезення даного транспортного засобу, направити пояснення письмово на адресу Митниці.

Разом з тим, листом Волинської митниці ДФС від 20.04.2018 позивачу скеровано постанову від 18.04.2018 про накладення штрафу у справі про порушення митних правил №1415/20500/18, винесену за ч.3 ст.470 МК України.

При цьому, з аналізу п.1.1 ч.1 розділу ІV Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2015 року №1118, вбачається, що при оформленні зобов'язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля та наявності прав на керування транспортним засобом, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з бази даних АСМО «Інспектор 2006» встановлено, що в автомобілі перебувало двоє осіб, пасажиром слідував ОСОБА_4, однак пояснення від нього уповноваженою посадовою особою органів доходів і зборів не відбирались.

Разом з тим, аналізуючи вимоги ч.1 ст.486, ст.489 МК України, щодо з'ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону, а також приписів ч.1 ст.466 МК України, щодо застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України, вимог частини 1 статті 531 МК України, щодо підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, враховуючи, що відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не досліджено всіх обставин справи в їх сукупності та не надано їм належної оцінки, не опитано особу, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, пасажира, який перебував в автомобілі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо передчасності висновків відповідача щодо вчинення ОСОБА_3 порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

Таким чином, виходячи із повноважень, встановлених п.2 ч.3 ст.286 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що після вирішення судом питання про скасування постанови в справі про порушення митних правил справа про порушення митних правил підлягає новому розгляду компетентним органом - Волинською митницею ДФС.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 229, 250, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 30 травня 2018 року у справі №163/772/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш В. В. Гуляк