Постанова № 75025423, 26.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/616/18

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

26 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: Ліфанчука М.О.

представника відповідача: Звіра Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року (повний текст якого складено 20 квітня 2018 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2018 року позивач - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0013574808 від 22.11.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що затребувані відповідачем документи не було надано в зв'язку з тим, що у товариства вони були відсутні, так як відсутня необхідність в їх оформленні, а контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, а відтак оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем неправомірно застосовано штраф в розмірі 510,00 грн. за порушення, яке позивач не вчиняв.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що відповідач допустив розширене тлумачення норми п. 44.6 ст. 44 ПК України та застосував до позивача штраф за ненадання документів, які не є документами, що підтверджують показники, відображені товариством у податковій звітності.

11 червня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

26 червня 2018 року надійшли додаткові пояснення від позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" з питань нарахування та сплати екологічного податку за період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства.

Перевірка проводилась з 29.09.2017 по 20.10.2017.

Направлення від 29.09.2017 №248, №249 на право проведення перевірки та копію наказу Офісу великих платників податків ДФС від 28.09.2017 №2160 вручено під підпис голові правління Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" Юрченку М.Б.

За результатами перевірки складено акт від 06.11.2017.

Під час проведення перевірки відповідач листами від 18.10.2017, 31.10.2017 та вимогами від 26.10.2017 вимагав від позивача надати документи про втрати природного газу, а саме: акти - розрахунки виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат природного газу за перевіряємий період та розрахунки на основі яких складено акти; розрахунки витрат та втрат за 2016 рік та перше півріччя 2017 року, які проведено відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу; вимагав надати інформацію про кількість газорегуляторних пунктів та їх місцезнаходження, які заходяться на балансі суб'єкта господарювання та на його обслуговуванні та інше.

Позивачем затребувані документи не було надано, а листом від 01.01.2017 на адресу відповідача надіслано повідомлення, що у відповідності до пп. 20.1.6 ст. 20 ПК України контролюючі органи можуть запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, а документи, посилання на які міститься в Положенні про порядок обліку розбалансування природного газу в газорозподільних мережах не є первинними документами та підставою для нарахування екологічного податку.

Представниками відповідача складено акт про ненадання документів для проведення перевірки і вручено представнику позивача 27.10.2017.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.11.2017 №0013574808, яким до позивача застосовано адміністративний штраф в сумі 510,00грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 22.11.2017 №0013574808, яким до позивача застосовано адміністративний штраф в сумі 510,00 грн. залишено без змін.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно вимагав від позивача надати документи, які відображають облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" з питань нарахування та сплати екологічного податку за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, а відтак останнім обґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 20.1.2 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями п.п 85.4, 85.6, 85.7, 85.8 ст. 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з п. 16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію ін.

Відповідно до п.п. 44.1, 44.6 ст. 41 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

За приписами п. 121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Оцінюючи доводи апелянта стосовно протиправності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення слугувало ненадання позивачем документів про втрати природного газу, а саме: акти - розрахунки виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат природного газу за перевіряємий період та розрахунки на основі яких складено акти; розрахунки витрат та втрат за 2016 рік та перше півріччя 2017 року, які проведено відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу; звітів 4-НКРЕ-ГАЗ "Звіт про ліцензовану діяльність суб'єктів господарської діяльності з транспортування зберігання розподілу природного газу та його постачальників за регульованим тарифам; інформації про кількість газорегуляторних пунктів та їх місцезнаходження, які заходяться на балансі суб'єкта господарювання та на його обслуговуванні та інше.

У зв'язку з ненаданням позивачем вищевказаних документів відповідачем складено акт про непредставлення документів без номера й дати (т. 1 а.с. 18-19).

Разом з тим, ПАТ "Хмельницькгаз" листом від 06.11.2017 надало свої пояснення щодо того, що витребовувані документи відсутні, оскільки відсутня необхідність їх оформлення з огляду на те, що відповідно до пункту 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НРКЕКП від 30.09.2015 № 2494, об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу (далі - ВТВ) за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.

Щодо звіту 4-НКРЕ-ГАЗ "Звіт про ліцензовану діяльність суб'єктів господарської діяльності з транспортування, зберігання, розподілу природного газу та його постачальників за регульованим тарифом", то чинними нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку товариства оформляти та подавати такий звіт.

Так, у відповідності до ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України: цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим органів місцевого самоврядування з питань місцевих полатав та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Нормами ст. 5 ПК України визначено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

В той же час, ані Положення про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, затверджене наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2004 №112, ані Методика визначення питомих втрат та виробничо- технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, посилання на які міститься в запиті, не підпадає під визначення податкового законодавства з огляду на норми ст.ст. 3, 5 ПК України, що дозволяє зробити висновок про безпідставність вимог відповідача про надання документів у відповідності до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, оскільки контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Водночас, аналіз п. 44.6 ст. 44 ПК України дає підстави для висновку, що обов'язок платника податків надати документи до перевірки, а також дія вказаної норми поширюються на первинні документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, в той час як відповідач допустив розширене тлумачення вказаної норми та застосував до позивача штраф да неподання документів, які не є документами, що підтверджують показники, відображені товариством у податковій звітності та взагалі останніми не складалися.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відповідно до п. 2 Наказу № 264 застосування Методик є обов'язковим для підприємств з газопостачання та газифікації НАК "Нафтогаз України", однак ПАТ "Хмельнипькгаз" не є структурним підрозділом НАК "Нафтогаз України", а отже не відноситься до вказаного кола суб'єктів господарювання.

Також з 01.10.2015 введено в дію Закон України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015. На виконання вищевказаного Закону затверджено Кодекс газорозподільних систем (постанова НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015), п. 4 глави 6 розділу III якого врегульовано питання визначення обсягу фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу, а не на підставі наказів Міністерства палива та енергетики, на які посилається відповідач.

Колегія суддів приймає до уваги і ту обставину, що відповідно до ліцензії, виданої НКРЕКП, ПАТ "Хмельницькгаз" здійснює виключно розподіл природного газу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу": розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Тобто, транспортування природного газу не включає в себе розподіл, в той час як Методика, затверджена наказом Мінпаливенерго № 264 від 30.05.2003 стосується визначення питомих виробничо-технологічних втрат та визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування, що не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що документи, на які посилається відповідач та які не були надані позивачем під час перевірки, не є первинними документами в розумінні ПК України та підставою для нарахування екологічного податку, а сам факт не складання позивачем таких документів не вказує на порушення вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України.

Колегія суддів також зауважує, що в оскаржуваному повідомленні рішенні навіть не зазначено, на підставі норми якого законодавчого акта застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн., а акт про непредставлення документів не містить ні номеру, ні дати його складання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом не доведено складу правопорушення, за яке застосований штраф, зокрема, не доведений факт ненадання позивачем під час перевірки конкретних первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 06 березня 2018 року по справі №820/737/16 є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

За правилами ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір при поданні адміністративного позову до суду першої інстанції у розмірі 1762 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 129 від 09.02.2018 та при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2643 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3813 від 05.05.2018.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0013574808 від 22.11.2017.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" судові витрати у розмірі 4405 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 липня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.