Рішення № 75025085, 02.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 липня 2018 р. Справа №820/4319/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Петра Іванова, буд. 1, м. Куп'янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 40384269) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 3 від 17.01.2018 Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яким позивачу відмовлено в виплатах пенсійного забезпечення;

- визнати неправомірними дії Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призупинення виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії з 01.08.2017;

- зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначену йому пенсію з 1 серпня 2017 року відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також позивач просить суд допустити до негайного виконання постанову суду в частині присудження виплат Позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, позивач звернувся до Шевченківської РДА Харківської області із заявою про скасування довідки тимчасово переміщеної особи № 0000416803 від 23.11.2017 та відповідно до рішення Шевченківської РДА від 18.12.2017 позбувся такого статусу. 09.01.2018 позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про сплату пенсійних виплат, на які він має законне право як пенсіонер - інвалід війни, здійснення яких було фактично припинено з 01.08.2017 без будь-якого повідомлення позивача та з не відомих йому причин. Однак Рішенням № 3 від 17.01.2018 року Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області позивачу відмовлено в виплатах пенсійного забезпечення у зв'язку з ненаданням ним довідки про взяття на облік особи внутрішньо переміщеної особи, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509. Вказане рішення позивач вважає протиправним та таким, що порушує його права, що і зумовило звернення до суду із зазначеним позовом. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом. Ухвалу про прийняття позову до розгляду та відкриття спрощеного провадження отримано за довіреністю 13.06.2018.

Відповідно до ч.1 ст.261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до приписів ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши доводи позову, відзиву дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув право на отримання пенсії за інвалідністю як інвалід війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, яке видано Пенсійним фондом України на ім'я ОСОБА_1 від 13.03.2015, пенсія призначена довічно.

Сторонами не заперечувалось, що пенсія за інвалідністю призначена позивачу на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року (із змінами та доповненнями). Позивачем зазначено, що з 09.06.2015 він перебував на обліку в УПСЗН адміністрації Київського району Харківської міської ради, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО і отримував пенсії за інвалідністю відповідно до довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 09.06.2015 року №6327005686, виданою УПСЗН адміністрації Київського району Харківської міської ради та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 13.03.2015 року на ім'я ОСОБА_1. 16.08.2017 позивач на підставі договору купівлі-продажу № 2570 від 16.08.2017, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляда Ю.С., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36650381 від 16.08.2017р., набув права власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 80.4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" позивач 14.07.2017 у зв'язку із зміною місця проживання здійснив реєстрацію місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту серія МТ 402985.

У зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, розташоване за вищевказаною адресою та реєстрацією постійного місця проживання позивач звернувся до Шевченківської РДА Харківської області із заявою про скасування довідки тимчасово переміщеної особи № 0000416803 від 23.11.2017 та відповідно до рішення Шевченківської РДА від 18.12.2017 року позбувся такого статусу.

Позивач звернувся з письмовою заявою від 09.01.2018 до відповідача про нарахування та виплату пенсійних виплат, на які він має законне право як пенсіонер - інвалід війни, здійснення яких було фактично припинено з 01.08.2017.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Рішенням № 3 від 17.01.2018 Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області Позивачу відмовлено в виплатах пенсійного забезпечення у зв'язку з ненаданням ним довідки про взяття на облік особи внутрішньо переміщеної особи, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 (далі Порядок №509).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Єдиним нормативним актом, що відповідно до вимог Конституції України регулює питання пенсійного забезпечення громадян України є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-1V (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до статті 4 Закону №1058-ІV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі статтею 5 Закону №1058-ІV виключно цим Законом визначається умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 44 Закону №1058-ІV визначено, що порядок призначення пенсії визначається Правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Передбачено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Статтею 47 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Позивачем зазначено та не спростовано органом Пенсійного фонду, що ОСОБА_1 у липні 2017 року подана заява на запит пенсійної справи за новим місцем зареєстрованого проживання.

Статтею 49 Закону №1058-ІV передбачено право територіального органу пенсійного фонду України своїм рішенням припиняти виплату пенсії, у випадках: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність у позивача довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як на підставу відмови у поновленні виплати пенсії суперечить фактичним обставинам справи, оскільки позивач самостійно звернувся до уповноваженого органу про скасування такої довідки у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, за адресою якого здійснив реєстрацію свого місця проживання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала заяву про відмову від довідки.

При цьому у межах спірних правовідносин судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача з вимогою поновити йому виплату пенсії саме як внутрішньо переміщеній особі, оскільки добровільно відмовився від такого правового статусу шляхом самостійного звернення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи, а тому нарахування та виплата пенсії позивачу має здійснюватися за загальними нормами законодавства про пенсійне забезпечення.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що у відповідача відсутні підстави для припинення виплати позивачу пенсії, визначені Законом №1058-ІV.Доказів надання позивачем до органів Пенсійного фонду документів, що містять недостовірні відомості, або відсутність певних документів, до суду не надано.

З огляду на вищевикладене висновки відповідача щодо відсутності у пакеті документів довідки про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи є протиправними, а оскаржуване рішення про відмову у поновленні виплати пенсії за таких підстав є таким, що порушує права і законні інтереси позивача.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення № 3 від 17.01.2018 Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яким позивачу відмовлено в виплатах пенсійного забезпечення та визнання неправомірними дій Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призупинення виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії з 01.08.2017 є обґрунтованими.

Суд вважає, що зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначену йому пенсію з 1 серпня 2017 року відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є належним способом відновлення порушеного права позивача, а також слугуватиме меті усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах з огляду на наступне.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 6 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату позивачу призначену йому пенсію з 1 серпня 2017 року відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обов'язку у відповідача відновити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначену йому пенсію з 1 серпня 2017 року відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Петра Іванова, буд. 1, м. Куп'янськ, Харківська область, 63701, код ЄДРПОУ 40384269) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення № 3 від 17.01.2018 Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яким позивачу відмовлено в виплатах пенсійного забезпечення.

Визнати неправомірними дії Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призупинення виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії з 01.08.2017.

Зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) призначену йому пенсію з 1 серпня 2017 року відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 02 липня 2018 року.

Суддя Котеньов О.Г.