Рішення № 75024911, 25.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. № 820/3706/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Пономаренка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату, в якому просить суд, з підстав наявності бездіяльності:

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";

- скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлене пунктом 19 протоколу № 34 від 30.03.2018 року;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р., у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_3;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_3 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України;

- зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги зазначена у пункті 19 протоколу № 34 від 30.03.2018 року, на думку позивача, є протиправною.

Відповідач, Харківський обласний військовий комісаріат, проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що судом вже розглядалися аналогічні вимоги до Харківського обласного військового комісаріату.

Відповідач, Міністерство оборони України, проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання представник Міністерства оборони України прибув, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судове засідання представник Харківського обласного військового комісаріату не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника Міністерства оборони України, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 30.03.1983 року по 08.07.1985 року проходив військову службу, в тому числі приймав участь у бойових діях в складі діючої армії на території Республіки Афганістан з 20.06.1983 року по 08.07.1985 року.

Згідно свідоцтва про хворобу № 597/3276 від 26.03.1985 pоку, виданого військово- лікарською комісією 114 оружного військового шпиталю - 22.04.1984 року під час бойових дій на території ДРА ОСОБА_3 отримав осколкове поранення стегна і відкритий осколковий перелом правої стегнової кістки. Переніс захворювання. Захворювання отримано в період проходження військової служби. Поранення отримано при виконанні обов'язків військової служби.

З 1985 року внаслідок поранення, отриманого при виконанні обов'язків військової служби, позивачу вперше встановлено II групу інвалідності.

Згідно Довідки до акту огляду МСЕК серія 10ААБ № 187331 від 06.03.2013 року з вищевказаних підстав позивачу встановлена друга група інвалідності з 01.03.2013 року безстроково.

Позивач подав до Харківського обласного військового комісаріату заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Листом № 2471 від 03.10.2017 року Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що чинним законодавством виплата йому одноразової грошової допомоги не передбачена. Такий висновок вмотивований тим, що інвалідність позивачу встановлена з 1985 року, тобто набуття чинності Законом № 33597-ІV від 4 квітня 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Згідно з ч. 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом 3 років з дня виникнення у них такого права.

Постановою Ленінський районний суд міста Харкова від 27.11.2017 року по справі № 642/5118/17 визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності,за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 року апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 27.11.2017 року по справі №642/5118/17 за позовом ОСОБА_3 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії повернуто скаржнику.

Так, постанова Ленінський районний суд міста Харкова від 27.11.2017 року по справі № 642/5118/17 набрала законної сили 19.02.2018 року.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум пункт 19 протоколу № 34 від 30.03.2018 року - позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки - згідно з п. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.п. 4 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року встановлено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби ОСОБА_3 інвалідність встановлено понад 3- місячний термін.

Позивач, вважаючи вказану відмову противоправною, звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону - дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно ч. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності в 2013 році - у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Отже, право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, незалежно від часу настання інвалідності, а тому право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Згідно висновку Верховного Суду України щодо застосування ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», викладеному у постанові від 18.11.2014 року (справа № 21-446а14) - право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і в тому випадку, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період проходження служби.

На день звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» була чинною в редакції Закону України № 2004-VIII від 06.04.2017 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно ч. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України № 2004-VIII дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Отже, Прикінцевими положеннями № 2004-VIII визначена його дія щодо кола осіб, на яких його положення, які набрали чинність з 07.05.2017 року, не поширюються, зокрема, такими є особи, стосовно яких вже прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

За таких обставин позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком № 975 у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності, оскільки до набрання чинності Законом № 2004-VIII рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги не приймалось.

Крім того, Постановою Ленінський районний суд міста Харкова від 27.11.2017 року по справі № 642/5118/17, яка набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 року, підтверджено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

На час звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Відповідно до пп.1 п.6 вищевказаного Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що Міністерство оборони України приймаючи оскаржуване рішення діяло всупереч приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлене пунктом 19 протоколу № 34 від 30.03.2018 року.

З огляду на висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, суд, з метою належного відновлення порушених права позивача, вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Щодо посилань представника Харківського обласного військового комісаріату про наявність підстав для закриття справи в частині позовних вимог щодо зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно направити документи ОСОБА_3 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що у справі № 642/5118/17 позивачем було оскаржено бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», у зв'язку з чим позивачем було заявлено позовну вимогу про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності.

В даній справі позивач оскаржує рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлене пунктом 19 протоколу № 34 від 30.03.2018 року.

Тобто, позовні вимоги до Харківського обласного військового комісаріата у даній справі заявлені з інших підстав ніж у справі №642/5118/17.

Суд зазначає, що положеннями Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві № 975 передбачено, що питання подання висновку про виплату одноразової грошової допомоги за формою (додаток 13 Наказу № 530) розпорядникові бюджетних коштів, тобто Міністерству оборони України в даному випадку, належить саме до повноважень Харківського обласного військового комісаріату, а отже, стосується його прав та обов'язків. Відповідно рішення щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги можливо прийняти на підставі наданих позивачем документів та висновку Харківського обласного військового комісаріату згідно приписів п. 13 Порядку №975.

Суд вважає, що для належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_3 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства оборони України надіслати рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Суд вважає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Так, лише після прийняття Міністерством оборони України відповідного рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у Міністерства оборони України виникає обов'язок щодо надіслання Харківському обласному військовому комісаріату вказаного рішення. В свою чергу, після настання вказаних обставин у Харківського обласного військового комісаріату виникають підстави для вчинення певних дій на виконання рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Отже, на час розгляду даної справи по суті права позивача в даній частині спірних правовідносин відповідачами не порушено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства оборони України надіслати рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_3.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов'язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.

В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір не стягується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п. 9, п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6), Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".

Скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлене пунктом 19 протоколу № 34 від 30.03.2018 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_3 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання Міністерства оборони України надіслати рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 02.07.2018 року.