Рішення № 75024910, 19.06.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р. Справа № 818/1575/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Дубовик О.М.,

представника третьої особи - Козюлі К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1575/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про:

- визнання протиправною відмови комісії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі - відповідач), засідання якої було затверджено Протоколом №1-18 від 15.01.2018, у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності;

- зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи через травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків, у вигляді 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, за вирахуванням раніше виплаченої суми, що становить 415 450 грн.

19.06.2018р. позивачем до суду було подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с.82-83) відповідно до якої зазначає, що однією з позовних вимог є зобов"язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв"язку із встановленням інвалідності ІІІ групи через травму, пов"язану з виконанням обов"язків у вигляді 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату за вирахуванням раніше виплаченої суми , що становить 415450 грн. (418000 грн., що складається із 1762 грн. х 250) - 2550 грн.). Однак, у позовній заяві, під час розрахунку розміру виплати, допущено арифметичну помилку. При повторному розрахунку розміру виплати встановлено, що 1762грн. х 250 дорівнює 440500 грн., а не 418000 грн., як це зазначено у позовній заяві. Тому, позивачем було уточнено вимоги в цій частині. Згідно уточнень, позивач просить зобов"язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв"язку із встановленням інвалідності ІІІ групи через травму, пов"язану з виконанням службових обов"язків у вигляді 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому прийнято рішення про виплату за вирахуванням раніше виплаченої суми по державному обов"язковому страхуванню 2550грн., що становить 437950грн. (440500грн. - 2550 грн.). В іншій частині позовні вимоги залишилися незмінними.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач проходила службу в органах внутрішніх справ з 12.11.2004р. по 14.09.2011р. З 25.09.2013р. по 22.09.2017р. позивач проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України. 22.09.2017р. була звільнена зі служби через хворобу.

22.11.2004р. МСЕК позивачу було встановлено ступінь втрати працездатності 30% та по державному обов"язковому страхуванню 25.08.2005р. була проведена виплата 2550 грн.

В грудні 2017 року Позивач звернулася із заявою на ім'я начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію», додавши всі необхідні документи, передбачені п.5 Порядку №4.

При розгляді питання комісією Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції області, засідання якої було затверджено Протоколом №1-18 від 15 січня 2018 року, було встановлено, що первинний огляд МСЕК про встановлення ступеня втрати працездатності ОСОБА_1 проведений 22 листопада 2004 року, повторний огляд МСЕК про встановлення ступеня втрати працездатності 31 жовтня 2017 року. Комісією було правомірно відмовлено ОСОБА_1 в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з посиланням на п.2, ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", п.8 розділу IV Порядку № 4, оскільки минуло більше двох років від первинного встановлення інвалідності із відсотком втрати працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.

Позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю внаслідок виконання обов'язків військової служби, посилаючись на Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (сперті) чи втрати працездатності затверджений Наказом МВС від 11.01.2016р. №4, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від. 29 січня 2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29 лютого 2016 року (далі - Порядок №4), відповідно до якого, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата з якої встановлено інвалідність. Позивачем надано до суду докази того, що 31.10.2017 при первинному огляді їй встановлено третю групу інвалідності. Позивач звертає увагу суду на те, що у 2004 році не вирішувалось питання щодо інвалідності, МСЕК установив лише ступінь втрати працездатності, тоді як у 2017 році було встановлено (вперше) групу інвалідності. При цьому, позивач зауважила, що вона не отримувала раніше одноразову грошову допомогу внаслідок встановлення їй інвалідності.

Отже, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у виплаті одноразової грошової допомоги у зв"язку з інвалідністю.

04.05.2018 відповідач надав до суду письмовий відзив (а.с.49), у якому заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 Так, Комісією Північного-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, засідання якої було затверджено Протоколом №1-18 від 15.01.2018, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 інваліду ІІІ групи на підставі п.2 ст.97 Закону України "Про національну поліцію", п.8 розділу ІУ Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016. Позиція відповідача полягає в тому, що відповідно до п.8 розділу ІУ Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Так, відповідач наголошує, що з часу первинного огляду МСЕК про встановлення ОСОБА_1 ступеня втрати працездатності (22.11.2004) до повторного огляду МСЕК (31.10.2017) - минуло більше двох років, як то визначено п.8 розділу ІУ Порядку. Таким чином, комісія Північного-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції правомірно відмовила позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.

Крім цього, відповідач зазначає, що у управління відсутні кошторисні призначення на виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності. Відповідно до Порядку №4, кошти для виплати допомоги виділяються Міністерством юстиції України.

Протокольною ухвалою суду від 16.05.2018 Міністерство юстиції України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача.

08.06.2018 третьої особою до суду надано письмові пояснення (а.с.69-71) у яких підтримує позицію відповідача. В судовому засіданні представник третьої особи підтримав позицію викладу у письмових поясненнях.

У судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримали. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти вимог позивача, просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Представник третьої особи заперечила проти позову, просила відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1

Заслухавши сторін, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ з 12.11.1994 по 14.09.2011р. (а.с.31,34)

З 25.09.2013 по 22.09.2017 проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України (а.с.35).

07.07.2003 старший інспектор групи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Краснопільського РВ УМВС України в Сумській області капітана міліції ОСОБА_1, відповідно до вказівки УМВС в Сумській області від 04.07.03 №8/2-2284, разом з іншими співробітниками райвідділу виїхали автомобілем РАФ-2203 д/н НОМЕР_1 до м. Охтирка для участі в оперативній нараді по підведенню підсумків роботи блоку міліції громадської безпеки за 6 місяців 2003 року.

Близько 15 год. 30 хв. 07.07.2003 сталося зіткнення автомобілів АУДІ-80 д/н НОМЕР_2 з автомобілем РАФ-2203 д/н НОМЕР_1, у якому перебувала ОСОБА_1

Актом про розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 07.07.2003 року 16 год.30 хв. від 16.08.2017 (а.с.29-30) та Актом №948/117/05/31-17 від 17.08.2017 про нещасний випадок (а.с.26-28) встановлено, що ОСОБА_1, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, отримала ушкодження здоров'я у період проходження служби при виконання службових обов'язків.

Наказом №250/ОС-17 від 22.09.2017 позивач звільнена зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до Закону України " Про Національну поліцію" за пунктом 2 частини 1 статті 77 ( через хворобу) (а.с.32).

31.10.2017 року Сумською обласною МСЕК за результатами визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, згідно довідки серія 10 ААА №121505 від 31.10.2017 року на підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії №701, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60%, причина втрати професійної працездатності - травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с.23).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та виписки з акта огляду, серія 12 ААА №669672 від 31.10.2017, позивачу було встановлено третю групу інвалідності первинно. Причина інвалідності - травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с.22).

У зв'язку з цим Управлінням соціального захисту населення Краснопільської РДА видано ОСОБА_1 посвідчення серії НОМЕР_3 від 02.11.2017 року як інваліду 3 групи, яке дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

В грудні 2017 року позивач звернулася із заявою на ім'я начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.97,99 Закону України «Про Національну поліцію», додавши всі необхідні документи, передбачені п.5 розділу III наказу МВС України № 4 від 11 січня 2016 року, яким затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за № 163/28293 і набрав чинності 29 лютого 2016 року.

До заяви ОСОБА_1 надала наступні документи::

- копію довідки до акту огляду МСЕК № 669672 серії 12 ААА, відповідно до якої 31.10.2017 р. після первинного огляду встановлено третю групу інвалідності, що пов'язана з виконанням службових обов'язків,

- довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №121505 серії 10 ААА;

- довідку HACK «Оранта» від 16.11.2017 року № 1890-02-05U024 (а.с.36);

- копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, місце реєстрації та ідентифікаційного коду;

- свідоцтво про хворобу №169 від 16.08.2017, видане військово-лікарською комісією, призначеною розпорядженням МЮ ПСм УКС (а.с.24-25), відповідно до якого травма, отримана позивачем, пов'язана з виконанням службових обов'язків. Постановою військово- лікарської комісії визнана непридатною до служби в поліції,

- акт про нещасний випадок ( у тому числі поранення) форми Н-1 №948/117/05/31-17 від 17.08.2017, відповідно до якого травми вважаюся отриманими у період проходження служби при виконанні службових обов'язків,

- акт форми Н-5 розслідування нещасного випадку ( у тому числі поранення) від 16.08.2017 року, що стався 07.07.2003 року о 16 год. 30 хв., відповідно до якого травми вважаються отриманими Позивачем у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Проте, засіданням комісії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, яке оформлене Протоколом №1-18 від 15.01.2018 (а.с.19-20) ОСОБА_1, інваліду ІІІ групи, було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав, викладених у п.2 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", п.8 розділу ІУ Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського - минуло більше двох років від первинного встановлення інвалідності із відсотком втрати працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відсутності правових підстав на отримання допомоги, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Частиною 1 статті 99 Закону України "Про Національну поліцію", передбачено що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016р. № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Згідно пункту 1 розділу 1 Порядку № 4 останній визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України.

Відповідно до п.З розділу 1 Порядку поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України «Про міліцію».

Одноразова грошова допомога (далі -ОГД) призначається у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського (п п.2 п.4 Порядку):

2) під час виконання службових обов'язків (пункти 3„ 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України,

Відповідно до підпункту 2 п. 1 розділу II Порядку №4 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

За таких обставин, у Позивача право на отримання одноразової грошової допомоги виникло 20.10.2017 року. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної Законом України «Про національну поліцію», можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

При цьому суд сприймає як безпідставні та необгрунтовані посилання відповідача на те, що первинний огляд МСЕК про встановлення ступеня втрати працездатності ОСОБА_1 був проведений 22 листопада 2004 року, а повторний огляд МСЕК про встановлення ступеня втрати працездатності 31 жовтня 2017 року, отже, минуло більше двох років від первинного встановлення інвалідності із відсотком втрати працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.

Суд не приймає вищезазначені заперечення відповідача, оскільки інвалідність позивачу до 31.12.2017 встановлена не була.

Відповідно до пункту 1.12 Інструкції про встановлення інвалідності, яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 561 від 05.09.2011 року датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Пункт 8 розділу IV Порядку №4, на який посилається відповідач, як на підставу для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, не позбавляє Позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Вказана норма Порядку № 4 регулює лише порядок визначення розміру допомоги, проте не встановлює підстави для її призначення та виплати.

Відтак, зазначена норма Порядку № 4 не може бути підставою для позбавлення Позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про національну поліцію" та підставою для відмови у затвердженні висновку Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиці про її призначення.

Перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються визначені ст.101 Закону України «Про національну поліцію». Цей перелік є вичерпним.

При цьому, терміном у два роки обмежується період з моменту первинного встановлення інвалідності до моменту подальшого повторного огляду, на якому буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. При цьому вказано, що якщо ці обставини відбудуться протягом двох років, то виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Будь-яких обмежень дворічним строком виплати одноразової допомоги при повторних оглядах, як вказує відповідач, пункт 8 розділу IV Порядку №4, не містить.

При первинному огляді МСЕК 22.11.2004 Позивачеві була встановлена ступінь втрати працездатності 30 % і та по державному обов'язковому страхуванню 25.08.2005 була проведена виплата 2550 гривень.

При цьому, згідно довідки до акту огляду МСЕК від 31.12.2012 Серії 12ААА №669672 (а.с.22), при п е р в и н н о м у огляді ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності.

Згідно Акту про нещасний випадок від 17.08.2017, тілесні ушкодження ОСОБА_1 отримала у період проходження служби при в и к о н а н н і с л у ж б о в и х о б о в'я з к ів (а.с.27).

На момент звернення ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції вона була звільнена (а.с.32).

Таким чином, позивачу була встановлена інвалідність ІІІ групи вже після її звільнення з військової служби внаслідок травм, отриманих при виконанні службових обов'язків.

У зв'язку з тим, слід відмітити, що ІІІ група інвалідності ОСОБА_1 була встановлена в межах ш е с т и м і я ч н о г о строку після звільнення (звільнена 22.09.2017, інвалідність встановлена 31.10.2017) (а.с.32,23).

Враховуючи викладене, після встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності (межах шестимісячного строку після звільнення), вона мала право на отримання одноразової грошової допомоги у 250-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Як свідчить з довідки управління бухгалтерського обліку та фін.забезпечення Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції одноразову грошову допомогу в разі встановлення інвалідності та втрати працездатності за час проходження служби в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України з 25.09.2013р. по 22.09.2017р. позивач не отримувала (а.с.81).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку протиправність відмови комісії Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, засідання якої було затверджено Протоколом № 1-18 від 15 січня 2018 року, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ОСОБА_1. А тому позовні вимоги в даній частині є обгрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Також, суд звертає увагу, що згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ст. 17-1 Конвенції, згідно з якими кожен має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, державам учасницям Конвенції заборонено скасовувати встановлені нею права.

Стаття 13 Конвенції гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Разом з тим, з довідки Сумського обласного відділення Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" вбачається, що ОСОБА_1 25.08.2005 року отримала 2550 грн. по державному обов'язковому особистому страхуванню за втрату працездатності 30% (а.с.36).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції протиправно не виплачено ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, загальний розмір якої становить 437950 грн. (4440500 грн.-2550грн.=437950 грн.).

Відповідно, суд вважає, що вимога позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.06.2018р. (а.с.82-83), щодо зобов"язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи через травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків, у вигляді 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми по державному обов"язковому страхуванню (2550грн.), що становить 437950 грн. розрахунок якої викладено вище, є обгрунтованою, правомірною і також, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову комісії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, засідання якої було затверджено Протоколом №1-18 від 15.01.2018, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ОСОБА_1.

Зобов'язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) одноразову грошову допомогу в зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи через травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків, у вигляді 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми, що становить 437950 (чотириста тридцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят)грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст постанови складено протягом десяти днів.

Суддя О.М. Кунець