Рішення № 75024803, 02.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1357/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/1357/17 за позовом Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (далі - відповідач), в якому позивач просить надати дозвіл Головному управлінню ДФС у Луганській області на погашення податкового боргу Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал", за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 26 грудня 2017 року № 8.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 812/1509/16 позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення коштів за податковим боргом задоволені повністю. З Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, за податковим боргом з податку на додану вартість за період з 30 вересня 2016 року по 01 грудня 2016 року у сумі 1658910,00 грн (один мільйон шістсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот десять гривень) в дохід Державного бюджету України.

На виконання положень статей 87, 95 Податкового кодексу України позивачем до обслуговуючого відповідача банку надіслано інкасові доручення від 13 березня 2018 року №№ 210, 211, 214. У зв'язку з недостатністю коштів на рахунках відповідача, погашення боргу за зазначеними інкасовими дорученнями у повному обсязі не відбулось. Таким чином, зазначає відповідач, беззаперечним є факт неможливості стягнення грошових коштів з рахунків відповідача у зв'язку з їх недостатністю.

21 грудня 2017 року Головним управлінням ДФС у Луганській області прийнято рішення № 2 про опис майна у податкову заставу, яке перебуває у власності платника податків Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал". Відповідно до акта Головного управління ДФС у Луганській області від 26 грудня 2017 року № 8 проведено опис майна відповідача, а саме: частину водопровідної мережі від артезіанської свердловини до насосної станції 2-го підйома с. Білогорівка, у кількості 600 п.м., ДУ 600/8 мм., інв. №3158, знос 50 %, ГОСТ 10704-97, введена в експлуатацію у 1982 році (дана частина водопровідної мережі знаходиться під землею та потребує демонтажу) у кількості 600 п.м. вартістю 829,09 грн. Вказане майно зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Станом на теперішній час від відповідача не надходила інформація щодо наявності майна, яке може бути включено до податкової застави.

З посиланням на норми статті 95 Податкового кодексу України позивач просить надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" ухвалу від 22 травня 2018 року про відкриття провадження в адміністративній справі отримало 25 травня 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 42). Правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач не скористався.

Ухвалою від 22 травня 2018 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішив розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та зобов'язав Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" у строк до 21 червня 2018 року надати довідку про наявність/відсутність у підприємства готівкових коштів (арк. спр. 1-3).

На виконання вимог ухвали суду від 22 травня 2018 року від відповідача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 20 червня 2018 року за вхідним реєстраційним № 14611/2018 надійшла заява від 15 червня 2018 року № 01/1670, до якої додано витребувані судом документи (арк. спр. 52-54).

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (ідентифікаційний код 03339851) зареєстроване юридичною особою, знаходиться у місті Лисичанську Луганської області та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків, про що свідчать витяг з реєстраційних та облікових даних платника податків та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21 травня 2018 року № 1003997616 (арк. спр. 9-10, 34-37).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 812/1509/16, яка набрала законної сили 14 березня 2017 року, позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" про стягнення коштів за податковим боргом задоволені повністю. З Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, за податковим боргом з податку на додану вартість за період з 30 вересня 2016 року по 01 грудня 2016 року у сумі 1658910,00 грн (один мільйон шістсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот десять гривень) в доход Державного бюджету України (арк. спр. 14-16).

Рішенням Головного управління ДФС у Луганській області від 21 грудня 2017 року № 2 про опис майна у податкову заставу, здійснено опис майна, яке перебуває у власності платника податків Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (арк. спр. 11).

Відповідно до акта Головного управління ДФС у Луганській області від 26 грудня 2017 року № 8 проведено опис майна відповідача, а саме: частину водопровідної мережі від артезіанської свердловини до насосної станції 2-го підйома с. Білогорівка, у кількості 600 п.м., ДУ 600/8 мм., інв. №3158, знос 50 %, ГОСТ 10704-97, введена в експлуатацію у 1982 році (дана частина водопровідної мережі знаходиться під землею та потребує демонтажу) у кількості 600 п.м. вартістю 829,09 грн (арк. спр. 12).

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 05 січня 2018 року № 54527964 активи платника податків згідно з актом опису майна від 26 грудня 2017 року № 8 перебувають у податковій заставі, обтяжувач - Головне управління ДФС у Луганській області (арк. спр. 13).

На виконання вимог постанови Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 812/1509/16 Головним управлінням ДФС у Луганській області 13 березня 2018 року до обслуговуючого відповідача банку надіслано інкасові доручення за № 210 на суму 100000,00 грн, за № 211 на суму 100000,00 грн та за № 214 на суму 100000,00 грн (арк. спр. 17, 18, 19).

Відповідно до меморіальних ордерів від 27 березня 2018 року, 29 березня 2018 року, 30 березня 2018 року №№ 419977411, 420636392, 421405478 відповідно з рахунку відповідача в рахунок погашення боргу з податку на додану вартість за рішенням суду у справі № 812/1509/16 стягнуто 9123,61 грн, 9698,69 грн та 1566,32 грн відповідно, а всього 20388,62 грн (арк. спр. 17 зв., 18 зв., 19 зв.).

Згідно з бухгалтерською довідкою без дати та номера, наданою відповідачем заявою від 15 червня 2018 року № 01/1670, на виконання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Лисичанським комунальним спеціалізованим підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" зареєстровано 1 (один) реєстратор розрахункових операцій (РРО), який знаходиться в касі підприємства. Реєстратор розрахункових операцій (РРО) застосовується при здійсненні розрахункових операцій з прийняття оплати за послуги з водопостачання та водовідведення від населення та підприємств міста. Отримані готівкові кошти спрямовуються на виплату заробітної плати, податкових зобов'язань, закупівлі товарів, робіт, послуг для ведення господарської діяльності підприємства (арк. спр. 53).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3, пункту 49.18);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4 пункту 49.18);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5, пункту 49.18).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість самостійно у строки, передбачені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, не сплачено та в добровільному порядку рішення суду від 21 лютого 2017 року у справі № 812/1509/16 не виконано, внаслідок чого за відповідачем утворився податковий борг за період з 30 вересня 2016 року по 01 грудня 2016 року в сумі 1658910,00 грн.

Наявність у відповідача податкового боргу за рішенням суду станом на час розгляду даної адміністративної справи підтверджена інтегрованою карткою платника податків (арк. спр. 20-24, 45-47).

Абзацами першим, другим пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно (абзаци перший, другий пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Пунктом 89.3 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі. Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису. У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно. У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом (пункт 89.5 статті 89 Податкового кодексу України).

Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (пункт 89.8 статті 89 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС у Луганській області виконані вимоги, передбачені статтею 89 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181).

Відповідно до абзацу першого підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац другий підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181.

Згідно з підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

На виконання вимог підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області посадовій особі Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" під підпис вручено першу податкову вимогу від 08 жовтня 2001 року № 6589 та другу податкову вимогу від 10 грудня 2001 року № 2/151 (арк. спр. 48, 49).

Оскільки перша податкова вимога від 08 жовтня 2001 року № 6589 та друга податкова вимога від 10 грудня 2001 року № 2/151 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445) є органом державної влади та зареєстровано юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21 травня 2018 року за № 1003997168 (арк. спр. 28-29).

Згідно з Положенням про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженим наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2017 року № 503, Головне управління ДФС у Луганській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується Державній фіскальній службі України. Головне управління ДФС у Луганській області є органом доходів і зборів. Основними завданнями Головного управління ДФС у Луганській області є забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного (при виконанні повноважень з контрольно-перевірочної, оперативно-розшукової роботи, досудового розслідування, перевірок фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом) законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. Відповідно до підпунктів 9, 19 пункту 4 вказаного Положення Головне управління ДФС у Луганській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертається до суду у випадках, передбачених законодавством (арк. спр. 30-33).

З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати погашення податкового боргу шляхом отримання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, є Головне управління ДФС у Луганській області.

Враховуючи, що за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг за рішенням суду від 21 лютого 2017 року у справі № 812/1509/16 повністю не погашений і позивачем належним чином здійснені всі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління ДФС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (ідентифікаційний код 03339851, місцезнаходження: 93106, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім. В. Сосюри, будинок 168) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) дозвіл на погашення податкового боргу Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" (ідентифікаційний код 03339851, місцезнаходження: 93106, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім. В. Сосюри, будинок 168) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 26 грудня 2017 року № 8.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська