Постанова № 75024562, 27.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2357/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Смидюк Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Лізингова Компанія" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання до вчинення дій щодо реєстрації податкової накладної,-

суддя в 1-й інстанції - Главач І.А.,

час ухвалення рішення - 26.02.2018 року, 14:35 год.,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 05.03.2018 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" звернувся в суд з позовом до відповідача - Державної фіскальної служби України, в якому просив скасувати рішення №456831/32360637 від 21 грудня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №486 від 20 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідно до Постанови КМУ № 190 від 29 березня 2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедуру зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 ПК України; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Разом з тим, позивачем не надано документів, які підтверджують здійснення господарських операцій та спростовують виявлені системою ризики щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:8703 (Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби). Зокрема, позивачем не представлено основного документу - податкової накладної, виписаної TOB «Порше Україна» щодо постачання TOB «Алекс-ІФ» транспортних засобів, специфікацій до договору, рахунків та виписок банку, актів прийому-передачі товару, доручення на отримання ТМЦ, сертифікатів якості та інших документів, передбачених договором поставки автомобілів № VW23 від 01 липня 2010 року (пункт 7 договору) та чинним законодавством. Таким чином, рішення № 456831/32360637 від 21 грудня 2017 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 486 від 20 листопада 2017 року є правомірним та відповідає нормам податкового законодавства. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта) - Дутка-Гефко Х.М. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - Ільчишин В.В. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" є юридичною особою, 09 квітня 2003 року взяте на податковий облік як платник податків та зборів Державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" здійснює господарську діяльність за таким видами: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний) (код КВЕД 45.11); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код КВЕД 45.20); оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31); роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.32); надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у. (код КВЕД 77.39); складське господарство (код КВЕД 52.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки (код КВЕД 73.20). Крім того, є офіційним дилером концерну "Фольсваген" в Івано-Франківській області.

01 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" (покупець) укладено договір поставки автомобілів за №VW23, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити і передавати у власність легкові автомобілі марки Фольксваген, найменування, кількість, ціна та комплектність яких вказана у специфікації, а покупець - прийняти і оплатити придбаний товар відповідно до специфікації, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 14.1 цього Договору передбачено, що додатки, доповнення та зміни до чинного Договору мають юридичну силу тільки у тому випадку, якщо вони зроблені у письмовому вигляді і підписані обома сторонами (а.с.12-14).

03 листопада 2016 року між сторонами Договору поставки автомобілів за №VW23 від 01 липня 2010 року укладено додаткову угоду до нього, за умовами якої продовжено його дію до 31 грудня 2017 року (а.с.15).

06 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" укладено Договір № 061117 купівлі-продажу автомобіля, відповідно до пункту 1.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" зобов'язане передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" зобов'язане прийняти і оплати нові автомобілі марки Фольсваген моделі Поло седан у кількості чотирьох штук (а.с.18-19).

Згідно з п.2.1 вищезазначеного договору ціна Товару становить 1299244,84 гривні, в тому числі ПДВ 216540,81 грн, що на день підписання Договору згідно з комерційним курсом, встановленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" є еквівалентом 48188,00 доларів США.

П.2.2 Договору передбачає, що ціна товару та розміри платежів можуть бути пропорційно змінені Продавцем у випадку зміни комерційного курсу долара США ТОВ "Порше Україна".

Таким чином, 20 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу автомобіля № 061117 від 06 листопада 2017 року, якою внесено зміни у пункт 2.1 Договору. Відповідно до внесених змін, загальна ціна Товару, з урахуванням зміни курсу обміну гривні до долару США, складає 1276500,12 гривень (а.с.20).

Крім того, 20 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" отримало від імпортера (Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Україна") передбачені специфікаціями № 924903, № 924220, № 924076, № 924075 від 20 листопада 2017 року чотири нових автомобілі марки Фольсваген моделі Поло седан для реалізації їх кінцевому споживачу (Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія"). Даний факт підтверджується видатковими накладними за № 10102705, № 10102706, № 10102707, № 10102709 від 20 листопада 2017 року (а.с.16-17); актами прийняття-передачі транспортних засобів та їх складових частин від 20 листопада 2017 року (а.с.58,65,72,79) та товарно-транспортною накладною № 31117_9-1 від 13 листопада 2017 з додатками до неї (а.с.59-62,68-69,75-76,82-83).

20 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" здійснило оплату одержаних автомобілів, що підтверджується платіжними дорученнями №4491 на суму 320515,22 гривень, № 4492 на суму 314846,47 гривень, № 4493 на суму 314846,47 гривень, № 4494 на суму 314846,47 гривень.

При цьому, 20 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" склало та направило для реєстрації податкові накладні № 604 на суму 320515,22 гривень, з яких 53419,20 гривень податок на додану вартість, № 605 на суму 314846,47 гривень, з яких 52 474,41 гривень податок на додану вартість, № 606 на суму 314846,47 гривень, з яких 52474,41 гривень податок на додану вартість, № 608 на суму 314846,47 гривень, з яких 52474,41 гривень податок на додану вартість.

Ці податкові накладні зареєстровано Державною фіскальною службою України в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" про прихід замовлених автомобілів на склад та виставив рахунок № AISA0000634 від 20 листопада 2017 року на загальну суму 1276500,14 гривень, в тому числі податок на додану вартість - 212750,02 гривень, на підставі виставленого рахунку останнє здійснило платіж на суму 1276500,14 гривень, що підтверджується копією виписки №12327 від 20 листопада 2017 року з електронного рахунку (а.с. 21-22).

Після проведення передпродажної підготовки автомобілі були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" на підставі видаткових накладних № AINA0000184, № AINA0000185, № AINA0000186, № AINA0000187 від 21 листопада 2017 року та Актів приймання-передачі від 21 листопада 2017 року (а.с.23-26).

На виконання вимог пункту 201.10 ст.201 ПК України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" 20 листопада 2017 року (дата надходження коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія") складено податкову накладну №486 на загальну суму 1276500,14 гривень, з яких 212750,02 гривень податок на додану вартість, та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.10).

Разом з тим, згідно з отриманою Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" квитанцією №1 від 23 листопада 2017 року податкову накладну №486 від 20 листопада 2017 року прийнято, але реєстрацію зупинено з причин невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:8703 (автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби). Крім того, в квитанції № 1 від 23 листопада 2017 року вказано позивачу про надання пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про державну реєстрацію податкової накладної.

Після цього, Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" через електронний кабінет направлено на адресу Державної фіскальної служби України повідомлення № 35 з поясненням щодо підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. На підтвердження надходження до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" автомобілів, їх передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" та отримання від останнього плати за них, Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-ІФ" до повідомлення № 35 було додано копії відповідних документів.

Разом з тим, 21 грудня 2017 року комісією Державної фіскальної служби прийнято рішення № 456831/32360637 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 486 від 20 листопада 2017 року з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №486 від 20 листопада 2017 року, оскільки позивач надав контролюючому органу усі передбачені податковим законодавством документи, які свідчать про проведення господарських операції. Таким чином, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, а тому рішення ДФС України № 456831/32360637 від 21 грудня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 486 від 20 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню, і належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього ПК України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт "а"); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "б").

Згідно з п.187.1 п.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт "а"); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт "б").

П.188.1 ст.188 ПК України передбачає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

П.201.10 ст.201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.74.2 ст.74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою КМУ № 1246 від 29 грудня 2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.2 Порядку податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

П.13 Порядку передбачає, що за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи містить пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 190 від 29 березня 2017 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 486 від 20 листопада 2017 року відповідач визначив "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладеної".

Разом з тим, відповідач всупереч вищенаведеним вимогам податкового законодавства України не зазначив, які саме документи складені з порушенням законодавства чи є недостовірними та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, тобто оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав прийняття комісією відповідача рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючим органом у Квитанції №1 зазначено критерій оцінки ступеня ризиків - невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах УКТ ЗЕД: 8703, разом з тим, комісією безпідставно, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується суд апеляційної інстанції, не враховано пояснення позивача щодо підтвердження реальності господарських оперцій, за якими складено податкову накладну №486 від 20 листопада 2017 року, та докумети про підтвердження надходження до позивача автомобілів, їх передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія", а також отримання від останнього плати за них.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної надано достатньо доказів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено. Крім того, факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не може спростовувати факт здійснення позивачем господарської операції - постачання автомобілів та підстав для складення податкової накладної, що підтверджується Договором поставки автомобілів за № VW23 від 01 липня 2010 року, видатковими накладними № 10102705, № 10102706, № 10102707, № 10102709 від 20 листопада 2017 року, актами приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин від 20 листопада 2017 року, платіжними дорученнями № 4491, № 4492, № 4493, № 4494 від 20 листопада 2017 року, Договором купівлі-продажу автомобіля № 061117 від 06 листопада 2017 року, видатковими накладними № AINA0000184, № AINA0000185, № AINA0000186, № AINA0000187 від 21 листопада 2017 року, актами приймання-передачі автомобілів від 21 листопада 2017 року та випискою № 12327 від 20 листопада 2017 року з електронного рахунку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч.2 ст.2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 486 від 20 листопада 2017 року, оскільки позивач надав контролюючому органу усі передбачені податковим законодавством документи, які свідчать про проведення господарських операції. Таким чином, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, а тому рішення ДФС України № 456831/32360637 від 21 грудня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 486 від 20 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню, а належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Матеріалами справи стверджується, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірних рішень ДФС України та відновлення порушених прав. Разом з тим, відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про правомірність прийняття рішення ДФС України № 456831/32360637 від 21 грудня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 486 від 20 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки такі не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.242, 243, 250, 272, 310, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі №809/53/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді: А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 02 липня 2018 року.