Постанова № 75024194, 02.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/7822/18

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Абухін Р.Д.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Федусика А.Г.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулося з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління, відповідач), в якому просив:

- скасувати прийняту Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради постанову від 26.04.2018 року №230/18 по справі про адміністративне правопорушення;

- скасувати прийняту Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради постанову від 26.04.2018 року №231/18 по справі про адміністративне правопорушення;

- скасувати прийняту Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради постанову від 26.04.2018 року №232/18 по справі про адміністративне правопорушення;

- скасувати прийняту Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради постанову від 26.04.2018 року №233/18 по справі про адміністративне правопорушення;

- закрити справи про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позивних вимог ОСОБА_2 зазначив, що постанови винесені протиправно, із порушенням діючого законодавства України, а тому підлягають скасуванню в судовому порядку, а справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.96 , ч.12 ст.96 , ч.13 ст.96 , ч.1 ст.96 КУпАП закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судовим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради вказується на те, що воно діяло правомірно, складені протоколи та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення на підставі та за результатами всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. Крім того, Управління зазначило, що судом першої інстанції скасовано всі чотири постанови, та навіть не залишено однієї за більш серйозне правопорушення з санкцією 17000 грн., (постанова № 032/18 або 031/18), що є у будь-якому трактуванні норми закону порушення з боку суду.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 є власником ? частки нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу ННВ 648651 від 10.04.2018 року та ? частки нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу ННВ 648652 від 10.04.2018 року.

Вказана інформація також підтверджуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

В період з 11.04.2018р. по 13.04.2018р. відповідачем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, результати якого оформлено Актом №000435. Згідно Акту №000435 зазначено наступні порушення:

1)Виконання будівельних, робіт з нового будівництва нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, пул. Варненська, 11/1 а, без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч. 1 ст.34 та абз.1 с.2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ за № 466 від 13.04.2011р.

2)Не забезпечено здійснення авторського нагляду за будівництвом за вищевказаною адресою, чим порушено ч. 1 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та. п.2 Порядку № 903 від 11.07.2007р.

З) Не забезпечено здійснення технічного нагляду за будівництвом за вищевказаною адресою, чим порушено абз.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.2 Порядку № 903 від 11.07.2007р.

4) Замовник будівництва під час виконання будівельних робіт з нового будівництва, за адресою: АДРЕСА_1, не витримані обов'язкові протипожежні відстані між будівлями, чим порушено п. 3.25 та додаток 3,1 (обов'язковий) ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень».

13.04.2018р. відповідачем складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил із Вимогами: 1) набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт за даною адресою або привести земельну ділянку у попередній стан, шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта в термін до 13.06.2018р.; 2) зупинити виконання будівельних робіт з 13.04.2018р.

Водночас 13.04.2018р. відповідачем складено Постанови про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.96, ч.12 ст.96, ч.13 ст.96, ч.1 ст.96 КУпАП. 26.04.2018р. Управлінням Державного Архітектурно-Будівельного контролю Одеської міської ради винесено Постанови про адміністративні правопорушення №230/18 за порушення за ч.1 ст.96 КУпАП; №231/18 за порушення за ч.5 ст.96 КУпАП; №232/18 за порушення за ч.12 ст.96 КУпАП; №233/18 за порушення за ч.13 ст.96 КУпАП.

Не погодившись з прийнятими постановами позивач оскаржив вказані постанови в судовому порядку, звернувшись із вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем 22.03.2018р. розглядаючи відносно позивача 4 справи про адміністративні правопорушення було порушено ст. 36 КУпАП України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч. 3 ст. 7 КУпАП, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 217 КУпАП визначено, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 246 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96- 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188- 42).

Приписи ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначають державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ст.ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 244-6 КУпАП до компетенції Відповідача віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно- будівельного контролю.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № Я(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, визначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

За таких обставин, прийняття рішення щодо накладення адміністративного стягнення за порушення у сфері містобудівної діяльності відноситься до дискреційних повноважень Відповідача по справі.

Так, оскаржувані постанови були винесені з посиланням на порушення ФОП ОСОБА_2 ч.5 ст,96 . ч.12 ст.96 , ч.13 ст.96 , ч.1 ст,96 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 96 КУпАП передбачено накладання штрафу від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.

Частиною 5 ст. 96 КУпАП передбачено накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать т: об'єктів з незначними наслідками (СС1).

Згідно ч. 12 ст. 96 КУпАП передбачено накладання штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на правопорушників за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства.

Частиною 13 ст. 98 КУпАП передбачено накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства.

Відповідач перед прийняттям оскаржених постанов, відповідно до установленого нормами законодавства порядку, мав упевнитися в тому, що у справі про адміністративне правопорушення, яка ним розглядалася мали місце подія і склад адміністративних правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.

Вказані положення містить п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю за тим виключенням, що факт правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюється органом державного архітектурно - будівельного контролю за результатом проведених перевірок, що підтверджується крім протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підтверджується також актом перевірки і приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанов №№ 230/18, 231/18, 232/18. 233/18 по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2018р. єдиними доказами вчинення позивачем адміністративних правопорушень були акт перевірки від 13,04.2018р., протокол про адміністративне правопорушення від 13.04.2018р. та припис від 13.04.2018р. Вказане підтверджується самими протоколами про адміністративні правопорушення від 13.04.2018р. та актом від 13.04.2018р., згідно яких будь - яких інших доказів, які нібито свідчать про вчинення позивачем адміністративних правопорушень під час проведення позапланової перевірки крім самих цих документів зібрано не було, адже вони не були додані до цих протоколів під час їх передачі для розгляду справи про адміністративне правопорушення і під час самого розгляду будь - які інші докази відповідачем не досліджувалися та до уваги ним не приймалися, адже вони не зазначені в оскаржених по цій справі постановах.

26.04.2018р. відповідачем відносно ОСОБА_2 розглядалось 4 справи про адміністративні правопорушення, за результатами яких відповідачем було прийнято:

- постанову №230/18 по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2018р., якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень;

- постанову №231/18 по справі про адміністративне правопорушення від 26.04,2018р., якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень;

- постанову №232/18 по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2018р., якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

- постанову №233/18 по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2018р., якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 сімнадцять тисяч) гривень.

Разом з тим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані постанови винесені в порушення ст. 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем 22.03.2018р. розглядачи відносно позивача 4 справи про адміністративні правопорушення було порушено ст. 36 КУпАП України.

Крім того, відповідач, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення прийняв оскаржені по цій справі постанови, якими визнав позивача винним у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.7 ст. 96, ч. 12 ст. 96, ч. 13 ст. 96 КУпАП без жодних належних доказів в підтвердження таких правопорушень.

Також наведене спростовує твердження відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч,7 ст. 96, ч. 12 ст. 96, ч. 13 ст. 96 КУпАП, оскільки докази на підтвердження вказаних обставин відповідачем не збирались, складені акт перевірки, припис та протоколи прийняті з порушенням п.п.9, 11, 12, 13, 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, а оскаржувані постанови, в свою чергу прийняті з порушенням ст. 36 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність складу та події адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.7 ст. 96, ч. 12 ст. 96, ч. 13 ст. 96 КУпАП.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Федусик А. Г. Яковлєв О.В.