Ухвала суду № 75023620, 26.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

26 червня 2018 р. Справа № 802/1230/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів -Подільської міської ради про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів -Подільської міської ради про зобов'язання вчинити дії.

Позивачем подано клопотання про визнання причин пропуску поважними та поновлення строку звернення до суду, на обґрунтування якого зазначено, що в лютому 2018 року ним подано аналогічний позов, який в березні 2018 року повернуто через неусунення недоліків, про що позивач дізнався лише у квітні. Після чого позивач звернувся повторно до суду з цим позовом, але уже з пропуском строку звернення. На думку позивача, причини пропуску строку звернення до суду є поважними.

Розглянувши питання щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд зазначає про наступне.

Строки звернення до суду на час виникнення спірних правовідносин визначались статтею 99 КАС України, відповідно до частини другої якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..

Аналогічні норми містить КАС України, в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р., а саме частиною другою статті 122 КАС України, визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..

Обгрунтовуючи подане клопотання позивач зазначає, що вживав заходів для здійснення перерахунку та виплати спірної допомоги, а саме, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із ідентичним позовом, який повернуто ухвалою від 16.03.2018 р.

В подальшому, позивач, отримавши дану ухвалу, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з цим позовом. Однак, встановлений новими нормами строк вже збіг.

Так, судом встановлено, що 19.09.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою щодо надання інформації про причини недоплати разової допомоги до 5 травня, за наслідком розгляду якої листом від 29.09.2017 р. його повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, позивач у лютому 2018 р. в межах шестимісячного строку, звернувся до суду із позовом, за наслідком розгляду якого 16.03.2018 р. прийнято рішення про повернення заяви у зв'язку із неусуненням недоліків позовної заяви.

У зв'язку із чим позивачем у квітні 2018 року повторно подано ідентичну позовну заяву.

Визначаючись щодо заявленого клопотання суд вважає за необхідне зазначити й про те, що відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

Крім того, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, враховуючи наведені норми та беручи до уваги вищевказане, а також з метою забезпечення права учасника справи на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд дійшов висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду, наведені у клопотанні є поважними, а відтак клопотання позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 121, 123, 248, 243 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

клопотання позивача - задовольнити.

Поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень статті 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна