Ухвала суду № 75022647, 25.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4531/18

Провадження № 2/204/1403/18

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

25 червня 2018 року м.Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Тітова І.В., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и л а:

21 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з пред'явленням позову позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 31.10.2017р. та зареєстрований в реєстрі за №17652, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.02.2011р. у розмірі 34096,57грн., що перебуває на виконанні у Чечелівському відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо якого відкрито виконавче провадження ВП АСВП №55500802.

Матеріали позовної заяви разом із заявою про забезпечення позову 22 червня 2018 року передані судді Тітовій І.В.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

У ході дослідження матеріалів заяви про забезпечення позову встановлено таке.

Заяву про забезпечення позову було подано до відкриття провадження у вищевказаній цивільній справі.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.ч.1-2 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Як роз’яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

У поданій позивачем заяві про забезпечення позову він просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 31.10.2017р. та зареєстрований в реєстрі за №17652, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.02.2011р. у розмірі 34096,57грн., що перебуває на виконанні у Чечелівському відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо якого відкрито виконавче провадження ВП АСВП №55500802.

У заяві позивач посилається на те, що провадяться дії, що спрямовані на звернення стягнення на квартиру – єдине житло позивача і його родини, у тому числі малолітніх дітей, отже, є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробить неможливим виконання судового рішення у зв’язку з накладенням арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, але на підтвердження зазначеного не надано (не зазначено) жодних доказів, а також не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також необхідно зазначити, що за виконавчим написом №1172 від 31.10.2017р. стягується сума - 34096грн.57коп., а не звернуто стягнення на квартиру позивача, як він про те зазначає.

Крім того, сам позивач зазначає, що на його майно накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження, що протирічить посиланню на те, що майно позивача може бути відчужене.

Крім вищевикладеного, у відповідності до ч.5 ст.151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивач посилається на те, що на підставі ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору.

Як передбачено ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч.1 ст.1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Проте, ані у позовній заяві, ані у заяві про забезпечення позову позивачем не зазначено, яке саме право його, як споживача товарів, робіт або послуг, передбачене Закону України «Про захист прав споживачів», було порушено. Документу, що підтверджує сплату судового збору, до заяви ним також додано не було.

Згідно з ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Виходячи із вищевикладеного, оскільки заяву про забезпечення позову було подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, вона підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст.149-153 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и л а:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тітова