Рішення № 75022555, 27.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 р. Справа№805/2741/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (Донецька область, м. АДРЕСА_1) до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна буд. 154), третя особа Управління соціального захисту населення Покровської міської ради (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова б. 22) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Управління соціального захисту населення Покровської міської ради з вимогами:

- визнати протиправними дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення з 01.09.2016 виплати пенсії ОСОБА_1;

- зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату пенсії довічно та виплатити з 01.09.2016 заборгованість з пенсійних виплат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1.

В обґрунтування позову зазначила, що позивач є пенсіонером за віком, має статус внутрішньо переміщеної особи, в даний час перебуває на обліку в Красноармійському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України. Відповідач неправомірно припинив виплату пенсії з 01.09.2016, посилаючись на те, що позивач не знаходився за адресою свого місця перебування під час проведення перевірки, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам". Зазначає, що вимога відповідача особисто з'явитись до управляння пенсійного фонду за місцем проживання та надати докази, що підтверджують постійне місце проживання на території, яка контролюється українською владою, є протиправною. Вважає дії відповідача протиправними, що суперечать Конституції та Законам України.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Кониченка О.М. від 23 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

У результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (у звязку з знаходженням судді Кониченка О.М. у відпустці) було визначено суддю Стойку В.В. для розгляду адміністративної справи №805/2741/18-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.05.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 30.05.2018.

30.05.2018 відкладено розгляд справи до 20.06.2018.

20.06.2018 позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи, засобами електронного звязку надали заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, засобами поштового зв'язку надав відзив на адміністративний позов.

Відповідач у відзиві зазначив, що виплата пенсії ОСОБА_1 дійсно була призупинена оскільки жодним нормативним актом, що регламентують порядок здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг у період збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, не передбачено здійснення виплат потерпілим, які не перемістились із тимчасово окупованої території на підконтрольній органам державної влади території.

Крім того, відповідач зауважив, що за результатом синхронізації баз управління (АСОПД) та бази УСЗН (база переміщених осіб з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, затвердженого ПКМУ від 01.10.2014 №509), у вказаній електронній пенсійній справі фіксується «93 особливість», яка не дає можливості поновити виплату пенсії. У зв'язку з чим просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Третя особа свою думку, стосовно заявлених позовних вимог, не висловила.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Красноармійському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області, що сторонами не оспорюється.

Відповідно до довідки від 09.02.2016 №1441019653 позивача взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2

Довідку на момент розгляду справи не скасовано і вона є чинною.

З листа Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №36734/02/25 від 04.12.2017 встановлено, що виплати та нарахування пенсії позивачеві призупинено з вересня 2016 року на підставі синхронізації баз управління (АСОПД) та бази УСЗН (база переміщених осіб з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, затвердженого ПКМУ від 01.10.2014 №509). Для поновлення виплати пенсії позивачу запропоновано особисто звернутися до пенсійного органу з паспортом, кодом та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 №2120 від 23.05.2018 убачається, що пенсія позивачу нараховувалася щомісяця, проте виплата - з січня 2016 року не здійснювалася.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01.09.2016 на підставі не підтвердження місця перебування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус внутрішньо переміщеної особи визначений Законом України від 20.10.2014 №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII).

Згідно статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-VI) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

За приписами пункту 4.3 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 4.7. вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Судом встановлено та не спростовується сторонами, що виплата та нарахування пенсії позивачу припинена з вересня 2016 року.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені статтею 49 Закону №1058-VI, зокрема, згідно частини 1 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини 1 статті 49 Закону №1058-VI, оскільки з квітня 2016 року позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав, а рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам соціального захисту населення, не є таким рішенням у розумінні статті 49 Закону №1058-VI.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 регулюються питання здійснення соціальних виплат, які призначаються та виплачуються з дотриманням певних умов, але пенсія не є соціальною виплатою.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Судом враховані положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952), яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд застосовує положення Конституції України, згідно яких в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього на відміну від інших громадян України певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю, та потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, не передбачених Законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення тощо.

Судом встановлено, що виплата пенсії позивачу припинена з вересня 2016 року.

Суд враховує, що суми невиплаченої пенсії є власністю позивача, на які не розповсюджуються строки звернення до суду. Виплата пенсії припинена в зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України прийнято низку законів та нормативно-правових актів, які спрямовані на відновлення виплат пенсій громадянам з моменту їх припинення без обмеження строком, виплата яких була зупинена в зв'язку з неможливістю проведення виплат на тимчасово неконтрольованій території.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням наведених обставин та правових норм, суд приходить висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 242, 243, 244, 245, 246, 293, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення з 01.09.2016 виплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна буд. 154; код ЄДРПОУ 37869345) поновити виплату пенсії виплатити заборгованість з 01.09.2016 ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: Донецька область, м. АДРЕСА_1); ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центальна, 154; код ЄДРПОУ37869345) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: Донецька область, м. АДРЕСА_1); ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення складено та підписано 27.06.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Стойка В.В.