Рішення № 75022025, 06.06.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3378/17

Провадження № 2/209/297/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

при секретарі Герасимчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кам’янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради, про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 11141, площею 0,0869 га від 19 лютого 2010 року, укладений між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_2, який зареєстрований в Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», запис у Державному реєстрі земель від 12.03.2010 року за № 041010600094.

27 грудня 2017 року від представника позивача – ОСОБА_3 надійшли уточнення до позовних вимог (а.с. 42), де вона просить визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 11141, площею 0,0869 га від 19 лютого 2010 року, укладений між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_1, який зареєстрований в Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», запис у Державному реєстрі земель від 12.03.2010 року за № 041010600094.

26 березня 2018 року від представника позивача – ОСОБА_3 надійшли уточнення до позовних вимог (а.с. 99), де вона просить визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 11141, площею 0,0869 га від 19 лютого 2010 року, укладений між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_1, який зареєстрований в Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», запис у Державному реєстрі земель від 12.03.2010 року за № 041010600094, на той самий строк 5 років на тих саме умовах, що і первинний договір оренди земельної ділянки.

25 квітня 2018 року представник позивача - ОСОБА_3 надала суду заяву про збільшення позовних вимог, яку просила вважати заявою про стягнення судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 640,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2300,00 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 28 січня 2010 року Дніпродзержинською міською радою прийнято рішення №884-46/V «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність, надання земельних ділянок на умовах оренди, розподіл земельних ділянок, вилучення та затвердження фактичних площ землекористування». На підставі цього рішення між Дніпродзержинською міською радою, як орендодавцем, та нею, ОСОБА_1, як орендарем, 19 лютого 2010 року було укладено договір № 11141 оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно якого Дніпродзержинська міська рада передала їй в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0869 га, кадастровий номер 1210400000:01:022:0101, для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам’янське, вул. Володимира Логінова (колишня ОСОБА_4), 16. Цей договір був зареєстрований в Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», запис у Державному реєстрі земель від 12.03.2010 року за № 041010600094. Згідно пунктів 2.2, 2.3, 4.1, 5.2 договору цільове використання земельної ділянки за українським класифікатором: землі індивідуального, житлового, гаражного і дачного будівництва; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3227,45 грн., орендна плата вноситься орендарем в розмірі 103,26 грн./рік без ПДВ на рахунок місцевого бюджету. Пунктами 3.1, 3.2 договору було передбачено, що договір укладений строком до 28 січня 2015 року і орендар має переважне право на поновлення його на новий строк; якщо орендатор бажає продовжити строк дії договору, то він повинний не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

09 грудня 2014 року вона звернулася до Дніпродзержинської міської ради через Центр надання адміністративних послуг м. Дніпродзержинська (ЦНАП) із заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року на новий строк, керуючись Законом України «Про оренду землі». Разом із заявою вона надала повний пакет документів, які вказані в Інформаційній картці адміністративної послуги «Продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки», розміщеній на офіційному сайті Дніпродзержинської міської ради. На підтвердження отримання заяви та пакету документів адміністратор Центру надання адміністративних послуг м. Дніпродзержинська ОСОБА_5 видала їй опис прийнятих від неї документів. Проте, протягом встановленого 60-тиденного строку надання адміністративної послуги Дніпродзержинська міська рада не прийняла рішення щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року або про відмову у його продовженні. Не отримавши від Дніпродзержинської міської ради рішення про відмову у продовженні строку дії вказаного договору оренди земельної ділянки, вона вважала договір поновленим та продовжила будівництво жилого будинку, сплачувала орендну плату за користування земельною ділянкою. 11 березня 2015 року вона повторно звернулася до відповідача із заявою № 1840 про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, але знову ніяке рішення прийнято не було. 04 листопада 2015 року вона в третій раз звернулася до Дніпродзержинської міської ради із заявою № 10541 про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки на новий строк. 25 грудня 2015 року Дніпродзержинська міська рада прийняла рішення № 14-03/VІІ «Про передачу громадянам земельних ділянкою у власність та на умовах оренди», згідно п. 8.2 якого було прийнято рішення: «Продовжити договори оренди земельних ділянок комунальної власності строком на 49 років ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою: вул. Павлика Морозова, 16, загальною площею 0,0869 га». 20 вересня 2017 року вона отримала лист Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради, в якому їй було запропоновано терміново з’явитися та надати витяг про нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки для укладення нового договору оренди земельної ділянки з підвищенням розміру орендної плати. 20 жовтня 2017 року вона направила відповідь, де зазначила, що договір оренди № 11141 від 19 лютого 2010 року земельної ділянки, розташованої по вул. Володимира Логінова (колишня ОСОБА_4), 16, який був укладений між Кам’янською міською радою та нею, поновлений на тих самих умовах, які визначені у договорі, тому обчислення орендної плати повинно здійснюватися з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка вказана у пункті 2.3 договору (з урахуванням коефіцієнтів індексації). Отже, вимога Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для поновлення договору оренду земельної ділянки є необґрунтованою та протиправною. 25 жовтня 2017 року вона отримала лист від Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради, в якому від неї вимагалося укласти новий договір оренди земельної ділянки з урахуванням рішення міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпродзержинськ», на підставі якого прийнято нову грошову оцінку, яку введено в дію з 01 січня 2014 року. Вважає, що така вимога є протиправною, оскільки затвердження грошової оцінки землі рішенням органу місцевого самоврядування є підставою для зміни орендної плати шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі. Кам’янська (раніше Дніпродзержинська) міська рада з 01 січня 2014 року по 28 січня 2015 року, тобто до дати закінчення дії договору оренди земельної ділянки, повинна була запропонувати їй укласти додаткову угоду, а не вимагати від неї у 2017 року укласти новий договір оренди земельної ділянки. Таким чином, відповідач не визнає її право на поновлення договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року на новий строк, на тих самих умовах. Посилаючись на ст. 33 Закону України «Про оренду землі», статтю 3 ЦПК України, статті 15, 626, 792 ЦК України, ст. 124 Земельного кодексу України, постанову Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2540цс16, вважає порушеними свої права як орендаря земельної ділянки, які підлягають судовому захисту.

Представником відповідача – ОСОБА_6 до розгляду справи по суті наданий відзив на позовну заяву (а.с. 68-70), де зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) 19 лютого 2010 року було укладено договір оренди земельної ділянки № 11141 несільськогосподарського призначення, за умовами якого орендодавець на підставі відповідного рішення Дніпродзержинської міської ради від 28 січня 2010 №884-46/V надав, а орендар прийняв в оренду строком до 28 січня 2015 року земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,0869 га, що знаходиться за адресою: м. Кам’янське, вул. В. Логінова (колишня ОСОБА_4), 16. Речове право (право оренди) зареєстровано в Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», запис від 12.03.2010 № 041010600094. Відповідно до п.2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 лютого 2010 року становила 3227,45 грн., а орендну плату орендар повинний був вносити виключно у грошовій формі в розмірі 103,26 грн./рік без ПДВ (п. 4.1 договору). Проте, пунктом 4.4. договору оренди земельної ділянки було передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, підвищення цін і тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, збільшення розміру ставки земельного податку, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законодавством України. Рішенням Кам’янської міської ради від 25 грудня 2015 року №14-03/VІІ «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність та на умовах оренди» продовжено договір оренди земельної ділянки комунальної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку: м. Кам’янське, вул. В. Логінова, 16, площею 0,0869 га. 12 липня 2013 року Дніпродзержинською міською радою було прийнято рішення № 842-38/VІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», яким було затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ із застосуванням базової вартості за 1 кв.м. в розмірі 199,64 грн. та введено в дію 01 січня 2014 року. Пунктом п. 3.1. вказаного рішення міської ради була передбачена необхідність одержання землекористувачами у відділі Держземагенства у м. Дніпродзержинськ витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні (власності) та надання їх до Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди земельних ділянок. Це рішення було офіційно оприлюднене в засобах масової інформації, що є підставою вважати, що громадяни міста, які використовують земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, обізнані про зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок та відповідно до цього обізнані про необхідність переукласти свої договори оренди земельних ділянок.

30 вересня 2016 року Кам’янською міською радою було прийнято рішення № 349-10/VІІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VІ зі змінами», яким пункт 2 рішення міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VІ, викладено у наступній редакції: «Вищезазначеним рішенням встановлено річну суму орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які надані у користування з 01 квітня 2017 року, а саме: 3% - для землекористувачів, у яких сумарна площа орендованих земельних ділянок не перевищує 10 га, 3,5% - для землекористувачів, у яких сумарна площа орендованих земельних ділянок перевищує 10 га та 12% - для землекористувачів, які використовують земельні ділянки для розміщення об’єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним, паливом».

24 лютого 2017 року Кам’янською міською радою було прийнято рішення № 621-14/VІІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VІ зі змінами», яким пункт 2 рішення міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VІ, викладено у наступній редакції: «12% - для землекористувачі, які використовують земельні ділянки для розміщення об’єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним, паливом та для землекористувачів, які використовують земельні ділянки для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності».

Рішенням Кам’янської міської ради від 23 червня 2017 року № 725-17/VІІ «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста» затверджено Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста. Згідно п. 5.1 цього Положення, розмір орендної плати за земельні ділянки визначений у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд – 3% від нормативної грошової оцінки.

Серед документів реєстраційної справи до договору оренди земельної ділянки, які були надані позивачем, є витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки станом на 10 лютого 2016 року, згідно якого нормативно грошова оцінка складає 363709,35 грн., але позивач відмовилася підписати додаткові угоди, складені на підставі цього витягу.

01 вересня 2017 року позивачу направлено лист, в якому її повідомлено про те, що вона повинна надати витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки та в подальшому для укладення договірних документів на землекористування. Проте, позивач надіслала на адресу Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідь, де вказала, що просить направити їй договірні документи на поновлення договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року на тих умовах, що встановлені у договорі від 2010 року. На цю заяву 25 жовтня 2017 року позивачу направлено відповідь, в якій її знову повідомлено про необхідність надати витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 2017 рік для укладення договорів оренди земельної ділянки та роз’яснено про неможливість поновлення договору № 11141 від 19 лютого 2010 року, оскільки рішенням від 25 грудня 2015 року № 14-03/VІІ змінено істотні умови попередніх договорів у відповідності до прийнятого рішення.

На теперішній час до договору оренди земельної ділянки відповідні зміни не внесені, вимоги міської ради позивачем проігноровані, договір не переукладений, що призводить до ненадходження до міського бюджету земельних платежів.

Крім того, Департамент комунальної власності та земельних відносин ще 31 січня 2015 року за вих. № 17/2507 направив позивачу відповідь на її звернення від 09 грудня 2014 року, де повідомив позивача про те, що нею не додано документів, що підтверджують забудову земельної ділянки відповідно до її функціонального призначення та щодо використання земельної ділянки за призначенням, через що неможливо було вирішити питання про продовження договору оренди земельної ділянки.

На заяву позивача від 11 березня 2015 року також надавалася відповідь від 07 квітня 2015 року, вих. № 17/491, де повторно вказано на відсутність документів, що підтверджують забудову земельної ділянки відповідно до її функціонального призначення та щодо використання земельної ділянки за призначенням.

При зверненні в третій раз 03 листопада 2015 року позивач надала до заяви всі необхідні документи, і питання щодо продовження строку дії вищезазначеного договору оренди було винесено на розгляд сесії, на якій 25 грудня 2015 року прийнято рішення від № 14-03/VII « Про передачу громадянам земельних ділянок у власність та на умовах оренди», яким продовжено договір оренди земельної ділянки комунальної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою: м. Кам’янське, вул. В. Логінова, 16, площею 0,0869 га.

Граничний розмір орендної плати за землю на теперішній час передбачений ст.288 Податкового кодексу України, згідно якого розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, а оспорюваний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству. А отже, поновити договір оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2019 року, на умовах укладених у 2010 році, неможливо, оскільки це порушить земельне та податкове законодавство. Позивач згідно рішення від 25 грудня 2015 року № 14-03/VII « Про передачу громадянам земельних ділянок у власність та на умовах оренди» має надати чинний витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку даної земельної ділянки, та підписати додаткові угоди до даного договору, згідно яких в подальшому сплачувати орендну плату.

Представник позивача до розгляду справи по суті надала відповідь на відзив (а.с. 90-93), де вказала, що за період з 01 січня 2014 року та до 28 лютого 2015 року на адресу позивача від відповідача не надходили листи-заперечення щодо поновлення договору на тих самих умовах у зв’язку з прийняттям міською радою рішення від 12 липня 2013 року № 842-38/VІ. Так само в листах від 31 січня 2015 року та від 07 квітня 2015 року, які надані відповідачем до свого відзиву, не зазначено про прийняте міською радою рішення від 12 липня 2013 року № 842-38/VІ та висловлена пропозиція орендодавця поновити договір на інших умовах, з іншою орендною платою, розрахованою на підставі рішення міською ради. Тому посилання відповідача лише у відзиві на зміну нормативної грошової оцінки не є запереченнями проти поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк, оскільки такі заперечення орендодавцем повинні були надіслані орендарю завчасно або протягом одного місяця після закінчення договору оренди землі. Міською радою у період дії договору не була проведена позовна робота щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року та визначення судовим рішенням розміру орендної плати у договорі з урахуванням рішення міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VІ, як того вимагає чинне законодавство та судова практика. Що стосується посилання у листах від 31 січня 2015 року та від 07 квітня 2015 року на відсутність документів, що підтверджують забудову, то вказані документи відсутні у переліку документів, необхідних для поновлення договору оренди земельної ділянки, розміщеному на офіційному сайті міської ради. Крім того, вказані у цих листах документи та інформація не вплинули б на зміну істотних умов договору оренди земельної ділянки, а тому вказані листи не є запереченнями проти поновлення договору у розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Всі інші рішення міської ради, на які посилається відповідач у відзиві на позов, прийняті після закінчення місячного строку на подання орендодавцем заперечень щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, а тому відповідач помилково посилається на їх застосування до спірних відносин, оскільки згідно ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують цивільну відповідальність особи. Отже, у позивача є право на поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на той саме строк, оскільки це передбачено Законом та оскільки позивач виконала усі необхідні дії, направлені на поновлення договору. Відповідач не виконав вимоги чинного законодавства, не направив позивачу свої заперечення проти поновлення договору оренди землі у зв’язку із зміною нормативно грошової оцінки земель міста, яка є підставою для перегляду розміру орендної плати за земельну ділянку. Також відповідач безпідставно вимагає від позивача надання витягу із технічної документації про грошову оцінку землі та вимагає укласти додаткові угоди до договору, строк якого закінчився. Посилаючись на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Стреч проти Об’єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії» від 24 червня 2003 року, вважає, що позивач не має права нести відповідальність за помилки органів влади, які до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки не повідомили його про зміну розміру орендної плати, не запропонували внести зміни у договір та у разі відмови позивача, не провели відповідну позовну роботу щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року.

Представник відповідача до розгляду справи по суті надав заперечення на відповідь на відзив позивача (а.с. 105-106), де зазначено, що на заяву позивача про продовження (поновлення) строку дії договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року, позивачу 31 січня 2015 року надавалась відповідь, в якій її було повідомлено про неможливість вирішити дане питання, без документів, що підтверджують забудову земельної ділянки. У зв’язку з чим виникло наступне питання щодо використання земельної ділянки за призначенням. Посилаючись на ч. 6, 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та ст. 764 ЦК України, вважає, що закон вимагає обов’язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк. Згідно п. 2.2 договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2010 року № 11141, будівництво (реконструкція) будівель і споруд на орендованій земельній ділянці здійснюється орендарем відповідно до проектів, затверджених та погоджених ним у встановленому чинним законодавством порядку. На земельній ділянці, яка надана у користування площею 0,0869 га нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_1 відсутнє. Земельна ділянка була вільною, і надавалась для будівництва та обслуговування жилого будинку, а отже важливе місце має інформація про стан забудови земельної ділянки відповідно до її функціонального призначення.

Позивач не зверталася до департаменту із витягом про нормативно грошову оцінку земельної ділянки для приведення договору оренди у відповідність до законодавства, що свідчить про недобросовісне виконання позивачем своїх обов’язків. Раніше, законодавча норма стосовно мінімального розміру річної орендної плати за землю була закріплена статтею 21 Закону України «Про оренду землі». 03 червня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 04.06.2008 року. Після набрання 01 січня 2011 року чинності Податковим кодексом України до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» внесені відповідні зміни. Граничний розмір орендної плати за землю на теперішній час передбачений ст.288 Податкового кодексу України, згідно якого розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, а оспорюваний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству та призводить до недоотримання власником землі – територіальною громадою, в особі Кам’янської міської ради орендної плати в повному обсязі.

На виконання зазначених вище нормативних актів, Дніпродзержинською міською радою було прийнято ряд рішень щодо врегулювання питання переукладення договорів оренди землі та встановлення розміру орендної плати на рівні трикратного земельного податку по тих договорах, в яких такий розмір орендної плати не відповідає вимогам законодавства. А отже, поновити договір оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року, на умовах укладених у 2010 році не є можливим, оскільки це б порушило земельне та податкове законодавство. Позивач згідно рішення від 25 грудня 2015 року № 14-03/VII «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність та на умовах оренди» має надати чинний витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку даної земельної ділянки, та підписати додаткові угоди до даного договору, згідно яких в подальшому сплачувати орендну плату.

Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, вся, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів та ухвалити рішення, з урахуванням визнання позову відповідачем у справі.

Встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 19 лютого 2010 року між Дніпродзержинською міською радою, як орендодавцем, та ОСОБА_1, як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки № 11141 несільськогосподарського призначення, за умовами якого орендодавець на підставі відповідного рішення Дніпродзержинської міської ради від 28 січня 2010 року №884-46/V надав, а орендар прийняла в оренду строком до 28 січня 2015 року земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,0869 га, що знаходиться за адресою: м. Кам’янське, вул. Володимира Логінова (колишня ОСОБА_4), 16. Речове право (право оренди) позивача ОСОБА_1 зареєстровано в Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК», запис від 12 березня 2010 № 041010600094 (а.с. 9-17).

Згідно п. 2.3, п. 4.1. договору оренди земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01 лютого 2010 року становила 3227,45 грн. і орендну плату ОСОБА_1 повинна була вносити виключно у грошовій формі в розмірі 103,26 грн./рік без ПДВ на рахунок місцевого бюджету.

Пунктом п 4.4. договору оренди земельної ділянки було передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, підвищення цін і тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, збільшення розміру ставки земельного податку, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законодавством України.

03 червня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 04 червня 2008 року. Цим Законом частини 4 та 5 статті 21 Закону України «Про оренду землі» викладені у наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині».

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, і в зв’язку з його прийняттям були внесені зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно ч.2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України було встановлено, що розмір річної орендної плати на земельні ділянки несільськогосподарського призначення, які перебувають в державній або комунальній власності, не може були меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим кодексом, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

12 липня 2013 року Дніпродзержинською міської радою було прийнято рішення № 842-38/VІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки міста Дніпродзержинська», яким передбачено, що з 01 січня 2014 року набрала чинності нова грошова оцінка землі, і прийнятим рішенням було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська із застосуванням базової вартості 1 кв.м. в розмірі 199,64 грн. та введено в дію з 01 січня 2014 року. Пунктом 2 цього ж рішення було визначено з 01 січня 2014 року встановити коефіцієнт розрахунку річної орендної плати земельні ділянки, розпорядниками яких є Дніпродзержинська міська рада, на рівні трикратного розміру земельного податку.

Пунктом 3.1 цього рішення передбачена необхідність одержання землекористувачами у відділі Держземагенства м. Дніпродзержинська витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні та надання їх до Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди земельних ділянок.

Вказане вище рішення було офіційно оприлюднене в засобах масової інформації, що є підставою вважати, що громадяни міста, які орендують земельні ділянки, в тому числі позивач, були обізнані про зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок та відповідно до цього обізнані про необхідність переукласти свої договори оренди земельних ділянок.

09 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до міського голови із заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року, розташованої за адресою м. Кам’янське, вул. Володимира Логінова (колишня ОСОБА_4), 16 (а.с. 18), надавши до заяви копію паспорту, ідентифікаційного коду та копію договору оренди земельної ділянки (а.с. 19).

Проте, позивачем не було надано витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 10 січня 2014 року та не було вирішено питання щодо перегляду річної орендної плати.

28 січня 2015 року закінчився строк дії договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року, укладений між позивачем та Кам’янською (раніше Дніпродзержинською) міською радою, і після цього позивач продовжила користуватися земельною ділянкою.

31 січня 2015 року директором Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради позивачу було направлено листа за вих. 17/2597, в якому вона повідомлялася про те, що у наданій нею заяві від 09 грудня 2014 року відсутні документація щодо використання земельної ділянки за її призначенням (а.с. 71).

11 березня 2015 року позивач повторно звернулася до Дніпродзержинської міської ради із заявою про продовження (поновлення) строку дії договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року на новий строк, керуючись Законом України «Про оренду землі» (а.с. 23), надавши до заяви копію паспорту, ідентифікаційного коду та копію договору оренди земельної ділянки (а.с. 21). Проте, вона не надала до заяви документацію щодо використання земельної ділянки за її призначенням та витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 01 січня 2015 року.

07 квітня 2015 року директором Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради позивачу було повторно направлено листа за вих. № 17/491, в якому вона повідомлялася про те, що для вирішення питання про продовження договору оренди земельної ділянки їй необхідно надати документи, що підтверджують забудову земельної ділянки відповідно до її функціонального призначення або розміщення житлового будинку (а.с. 72).

04 листопада 2015 року ОСОБА_1 знову звернулася до Дніпродзержинської міської ради із заявою про продовження (поновлення) строку дії договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року на новий строк, керуючись Законом України «Про оренду землі» (а.с. 22), надавши до заяви копію паспорту, ідентифікаційного коду, копію договору оренди земельної ділянки, копію технічного паспорту (а.с. 23).

25 грудня 2015 року рішенням Дніпродзержинської міської ради № 14-03/VII «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність та на умовах оренди» ОСОБА_1 продовжено договір оренди земельної ділянки комунальної власності на земельну ділянку площею 0,0869 га за адресою: м. Кам’янське, вул. В. Логінова (колишня ОСОБА_4), 16. Згідно п. 9 цього рішення організацію виконання цього рішення покладено на департамент комунальної власності та земельних відносин міської ради, координацію – на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, контроль – на постійну комісію міської ради з питань містобудування, архітектури, будівництва, земельних ресурсів та комунальної власності (а.с. 24).

Згідно наданих позивачем квитанцій (а.с. 25), ОСОБА_1 до теперішнього часу сплачує оренду плату в розмірі 103,26 грн., виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 лютого 2010 року в розмірі 3227,45 грн.

01 вересня 2017 року департамент комунальної власності, земельних відносин та речових прав на нерухоме майно направив позивачу листа за вих. № 09-11/2369, в якому повідомив ОСОБА_1 про те, що процес укладення документів на землекористування, згідно рішення Кам’янської міської ради від 25 грудня 2015 року № 14-03/VII, яким йому продовжено договір оренди земельної ділянки, унеможливлюється через неявку ОСОБА_1 та не надання нею витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку. У цьому ж листі ОСОБА_1 повідомлялася про те, що для з’ясування питань оформлення документів на землекористування їй необхідно терміново з’явитися до департаменту комунальної власності, земельних відносин та речових прав на нерухоме майно міської ради, а у випадку подальшого затягування процесу оформлення документів на землекористування Кам’янська міська рада буде вимушена звернутися з цього питання до судових органів ( а.с. 36).

Проте, як вбачається із письмової відповіді ОСОБА_1, яка була направлена нею департаменту 20 жовтня 2017 року (а.с. 37), вона вважає поновленим договір оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року на тих саме умовах, які встановлені у договорі.

25 жовтня 2017 року Департамент комунальної власності, земельних відносин та речових прав на нерухоме майно направив позивачу листа «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок» за вих. № К-305 (а.с 38), в якому повідомив позивача про те, що відповідно до представленого нею витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 09 лютого 2016 року департаментом було підготовлено договірні документи, але він відмовився від підписання, проте, з урахуванням ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексу інфляції. В зв’язку з цим йому необхідно надати департаменту витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку землі станом на 2017 рік для укладення договорів оренди земельної ділянки.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не погодилася на зміну умов договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року, який було продовжено на підставі рішення Кам’янської міської ради від 25 грудня 2015 року, виконання якого було покладено на департамент комунальної власності та земельних відносин міської ради, щодо розміру орендної плати. На її думку, укладений з нею договір оренди земельної ділянки, згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» вважається продовженим на тих самих умовах і на той саме строк, а тому відсутні підстави для зміни орендної плати.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Тобто правовідносини оренди землі є одним з видів цивільних правовідносин і підлягають регулюванню Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Поновлення договору оренди землі регламентоване статтею 33 Закону України «Про оренду землі», редакцією якої на час виникнення спірних правовідносин було передбачено наступне:

"По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди

землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди".

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 09 грудня 2014 року, тобто не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, вона через Центр надання адміністративних послуг м. Дніпродзержинська (ЦНАП) звернулася о Дніпродзержинської міської ради із заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки №11141 від 19.02.2010 року на новий строк, надавши при цьому пакет документів, які вказані в Інформаційній картці адміністративної послуги «Продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки. Протягом встановленого шестидесятиденного строку надання адміністративної послуги Дніпродзержинська міська рада не прийняла рішення щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року або про відмову у його продовженні. Не отримавши від Дніпродзержинської міської ради рішення про відмову у продовженні строку дії вказаного договору оренди земельної ділянки, позивач вважала договір поновленим та продовжила будівництво жилого будинку, сплачувала орендну плату за користування земельною ділянкою.

Проте, позивачем не були виконані зазначені вище вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо додання до листа-повідомлення (заяви) про продовження (поновлення) договору оренди землі проекту додаткової угоди, а також щодо обов'язкового укладення сторонами в місячний строк додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення.

Суд вважає, що позивач умисно не надавала відповідачу проект додаткової угоди на продовження договору оренди земельної ділянки з метою уникнення законодавчо передбаченого збільшення в ній розміру орендної плати.

Відсутність в Інформаційній картці адміністративної послуги «Продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки» посилання на необхідність надання, разом з заявою та іншими документами, проекту додаткової угоди, не звільняла позивача, як орендаря земельної ділянки, від обов’язку надання такої додаткової угоди, оскільки це передбачено ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

У зв’язку з недоданням позивачем до листа-повідомлення (заяви) про поновлення договору оренди проекту додаткової угоду, відповідач (орендодавець) у місячний термін не міг розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення (заяву) з проектом додаткової угоди по суті, перевіривши його на відповідність вимогам закону, узгодивши з орендарем (за необхідності) істотні умови договору, в тому числі про орендну плату, і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, уклавши з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, як це було передбачено ч. 5 ст. 3 Закону України «Про оренду землі».

При вирішення справи суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що відповідач, в порушення вимог ч.5 ст. 33 Закону «Про оренду землі», за наявності заперечень щодо поновлення договору оренди землі, не направив йому лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

В дійсності, на заяву позивача від 06.12.2014 року про продовження строку дії договору оренди директором Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради 31 січня 2015 року позивачу було направлено листа за вих. 17/2597, в якому вона повідомлялася про те, що у наданій нею заяві від 09 грудня 2014 року відсутні документи, що підтверджують забудову земельної ділянки, а також відсутня документація щодо використання земельної ділянки за її призначенням (а.с. 71).

Хоча позивачу не було надано листа-відповіді про необхідність укладення додаткової угоди зі зміною розміру орендної плати, та вказувалося на ненадання документів, які не були передбачені в Інформаційній картці адміністративної послуги, зазначеним вище листом фактично заперечувалося поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки на умовах, що були передбачені при укладенні договору оренди 19 лютого 2010 року.

Відмова чи зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі могли бути оскаржені позивачем в суді, як це передбачено в статті 33 закону «Про оренду землі», проте вона цього не зробила.

Оскільки позивач не надала орендодавцю проекту додаткової угоди щодо поновлення (продовження) договору оренди земельної ділянки, як це передбачено в ст. 33 Закону «Про оренду землі», тому суд не приймає до уваги посилання позивача та її представника на неналежне виконання працівниками відповідача та третьої особи своїх обов’язків щодо претензійно-позовної роботи відносно поновлення (продовження) договорів оренди земельних ділянок.

Суд вважає, що саме позивач ухилялася від укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, зі зміною суттєвих умов щодо розміру орендної плати, відповідно діючому законодавству та рішенням Дніпродзержинської міської ради.

Як зазначив представник відповідача у відзиві на позов, на виконання вимог законодавства щодо встановлення річної суми орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, міською радою були прийняті рішення 30 вересня 2016 року № 349-10/VІІ, 24 лютого 2017 року № 621-14/VІІ, щодо врегулювання питання переукладення договорів оренди землі та встановлення розміру орендної плати на рівні трикратного земельного податку по тих договорах, в яких такий розмір орендної плати не відповідає вимогам законодавства. Рішенням Кам’янської міської ради від 23 червня 2017 року № 725-17/VІІ «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста» затверджено Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста. Згідно п. 5.1 цього Положення, розмір орендної плати за земельні ділянки визначений у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд – 3% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках, і на умовах, встановлених договором або Законом.

Відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України та реалізується, зокрема, шляхом встановлення державних фінансових цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фінансових цін і тарифів.

Визначення законами України граничного рівня ціни на продукцію, роботи, послуги є обов’язковою підставою для внесення змін до договору щодо ціни у межах, визначених законом у спосіб як узгодження такої ціни сторонами, так і у судовому порядку у разі недосягнення згоди сторін.

Тобто, визначення законами України ціни на продукцію, роботи, послуги у формі фіксованої ціни, є обов’язковою умовою її прийняття сторонами договору, незалежно від внесення змін до договору, якщо інше не визначено законом.

На теперішній час до договору оренди земельної ділянки № 11141 від 19 лютого 2010 року, що був укладений з позивачем, відповідні зміни відносно орендної плати не внесені, вимоги міської ради щодо надання витягу з нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2017 року для оформлення договірних документів на землекористування позивачем проігноровані, договір не продовжений та не переукладений, що призводить до ненадходження до міського бюджету земельних платежів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір оренди земельної ділянки № 1141, укладений 19 лютого 2010 року між Дніпродзержинською міською радою, як орендодавцем, та ОСОБА_1, як орендарем, не може бути визнаний поновленим (продовжений) на тих самих умовах, оскільки цей договір в частині розміру орендної плати суперечить визначеному в Податковому кодексі, Законі України "Про плату за землю" граничному рівню ціни на оренду державного та комунального майна, а внесення змін до раніше укладеного договору оренди є обов’язковою умовою для подальшого користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, яка є комунальним майном, на умовах оренди.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кам’янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа – Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам’янської міської ради, про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Повне судове рішення складено 15 червня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.