Рішення № 75021893, 21.06.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1602/17

Провадження № 2/210/172/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"21" червня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_4 управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_4 управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними.

В обґрунтування позову зазначив, що з 1984 року працювала на ОСОБА_5 ««Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на різних посадах. При видачі їй довідки №460 від 30 вересня 2016 року, уточнюючої особливий характер роботи, адміністрацією підприємства в довідку не включено період її роботи на посаді контролера збагачувальної фабрики у відділі технічного контролю за період з 01 вересня 1984 року по 01 січня 1992 рік. Відповідь мотивовано тим, що зарахувати період роботи на посаді контролера продукції збагачення до 01 січня 1992 року за Списком №2 не має законних підстав, оскільки на цей період була чинна ОСОБА_6 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, згідно з якою робота контролера продукції збагачення не була передбачена. Вважає таку відмову не правомірною, оскільки працювала на посаді контролера збагачувальної фабрики у відділі технічного контролю до 21 серпня 1992 року (день набрання чинності Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого ОСОБА_6 КМУ №442 від 01 серпня 1992 року) і після, виконувала одні і тіж самі обов’язки, у тих самих умовах, повний робочий день, тому вважає що в довідку повинно бути включено весь період роботи на цій посаді, тобто з 01 вересня 1984 року по 07 червня 1999 року. Тому просить суд визнати дії ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» незаконними та зобов’язати підприємство надати довідку уточнюючу особливий характер роботи в якій вказати, що вона в період з 01 вересня 1984 року по 01 січня 1992 року на ОСОБА_5 «ІГЗК» працювала повний робочий день, в якості контролера продукції збагачування дільниці рудозбагачувальної фабрики №1 відділу технічного контролю, що передбачено списком №2 розділу 1 підрозділ «а» позиція «2030000а-13040», затвердженого постановою КМУ №10 від 26 січня 1991 року.

Позивач до судового засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах на полягала.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до судового засідання не з’явилася, надала заяву про відкладення розгляду справи. До поданої заяви суд віднісся критично, оскільки ухвалою суду від 12 січня 2018 року вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ст.275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Також суд взяв до уваги те, що сторони вже надавали пояснення в судових засіданнях, надали докази по справі, відзиви, допитано свідків, не розглянуті клопотання судом відсутні.

З письмових заперечень та відзиву на позовну заяву вбачається, що позов не визнає та просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі посилаючись з наступного. Відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 прийнята на роботу до Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату 17 квітня 1984 року пробовідбірником у відділ технічного контролю згідно наказу №424. 01 вересня 1984 року переведена у відділі технічного контролю контролером збагачувальної фабрики згідно наказу №1218, та 08 червня 1999 року переведена у відділі технічного контролю контрольним майстром збагачувальної фабрики згідно наказу №887, крім того 01 червня 2002 року переведена у відділі технічного контролю начальником дільниці прийомки готової продукції згідно наказу №1075, де працює по теперішній час. Згідно п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2015 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. До того ж, зазначено що в період робота ОСОБА_2 з 01 вересня 1984 року по 31 грудня 1991 року чинними були Списки виробництв, цехів, професій та посад, праця на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені ОСОБА_6 Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року. Професія контролера продукції збагачення у відділі технічного контролю в даних Списках відсутня.

Дані заперечення та відзив залучено до матеріалів цивільної справи.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Надавши до суду відзив просив суд відмовити в задоволенні позову посилаюсь на наступне.

В відзиві на позовну заяву позов не визнав, та просив відмовити в його задоволенні з наступних підстав. Зокрема посилається на те, що в спірний період роботи позивача, а саме з 01 вересня 1984 року по 01 січня 1992 рік діяли списки затвердженні ОСОБА_6 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, якими посада контролера ВТК в гарячих цехах передбачала право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2. Посилання Позивача на п.3 Порядку в частині яка зазначає що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків, є безпідставним оскільки дана норма стосується тих посад та професій які були внесені до Списків вперше, а посада контролера ВТК в гарячих цехах вже була передбачена в розділі III «Агломерації та збагачування» Списку №2 ОСОБА_6 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. До того ж зазначив, що для можливості зарахування спірного періоду позивача до Списку №2 відповідно до ОСОБА_6 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, їй необхідно підтвердити факт її роботи контролером ВТК саме в гарячих цехах. Оскільки позивачем не додано жодних документів підтверджуючих, що вона дійсно працювала на посаді контролера ВТК в гарячих цехах, відсутні законні підстави для зобов'язання ПАТ «ІнГЗК» включити в довідку, уточнюючу особливий характер роботи позивача період з 01 вересня 1984 року по 01 січня 1992 року.

Відзив залучено до матеріалів цивільної справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.247 ЦПК України.

В судовому засіданні допитано в якості свідка начальника пенсійного бюро відділу кадрів ОСОБА_5 «ІНГЗК» ОСОБА_7, яка надала пояснення з приводу пільгового стажу, списків №1, №2 та роз’яснила вимоги до осіб, які мають право йти на пенсію з пільговим стажем роботи.

В судовому засіданні також були допитані як свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 які, кожен окремо, пояснили суду, що працювали на підприємстві в той же час, що і позивач, на умовах повного робочого. Характер роботи мали однаковий. Кожен з них є пенсіонером та вийшли на пенсію зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком №2, з врахуванням до пільгового стажу періоду їх роботи у ОСОБА_5 «ІНГЗК».

До того ж, показання свідків не суперечать обставинам справи та знайшли своє підтвердження відповідно наданих суду доказів.

Відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: «1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1».

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, де хто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Так, у справі «Тлімменос проти Греції» (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06 квітня 2000 року, заява №34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об’єктивного та розумного виправдання.

В даному спорі вбачається, що позивач, працюючи в той самий час і на тій самій посаді, що свідків, та виконуючи аналогічні роботи на тих самих умовах, що і вони, зазнає дискримінації, так як їм цей період зарахований у стаж, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, а позивачеві у цьому відмовлено, що є неприпустимим.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, вислухавши думку сторін, допитавши свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийнята на роботу до ОСОБА_5 «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» 17 квітня 1984 року пробовідбірником у відділ технічного контролю згідно наказу №424; 01 вересня 1984 року переведена у відділі технічного контролю контролером збагачувальної фабрики згідно наказу №1218; 08 червня 1999 року переведена у відділі технічного контролю контрольним майстром збагачувальної фабрики згідно наказу №887; 01 червня 2002 року переведена у відділі технічного контролю начальником дільниці прийомки готової продукції згідно наказу №1075, де працює по теперішній час, що підтверджено трудовою книжкою серії БТ-І №8008782 від 19 квітня 1984 року (а.с.8).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Позивачу ОСОБА_2 30 вересня 2016 року ОСОБА_5 «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат» було видано довідку за №460, уточнюючу особливий характер роботи, однак в останню не включено період роботи на посаді контролера збагачувальної фабрики у відділі технічного контролю за період з 01 вересня 1984 року по 01 січня 1992 рік (а.с.9).

З листа від 11 листопада 2016 року №07/10706 ОСОБА_5 «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат» слідує, що в довідку не включено період з 01 вересня 1984 року по 01 січня 1992 рік на посаді контролера продукції збагачення до 01 січня 1992 року за Списком №2, оскільки відсутні законні підстави так, як в цей період була чинна ОСОБА_6 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, згідно з якою робота контролера продукції збагачення не була передбачена (а.с.10).

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 передбачено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 22 серпня 1992 року. В додатку №1 до п.3 Порядку застосування списків вказано обставини аналогічні ОСОБА_2, оскільки вона працювала у період дії Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ СРСР від 26 січня 1991 року №10, яким була передбачена професія контролера продукції збагачення рудо - збагачувальної фабрики відділу технічного контролю (розділі підрозділ «а» позиція (2030000а-13040), до пільгового стажу зараховується весь період роботи за цією професією при дотриманні вимог, передбачених законодавством.

Міністерством юстиції України 22 липня 2011 року було роз'яснено «Порядок застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Відповідно до цих роз'яснень: Держава гарантує право на пільгове пенсійне забезпечення працівникам, які працюють на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів. Специфіка пільгового пенсійного забезпечення даної категорії громадян пов'язана із особливими умовами, характером та тривалістю роботи, наявністю і тривалістю спеціального трудового стажу, що дає їм право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15 ), який набрав чинності 1 січня 2004 року, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (3 6-2003 -п), затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12).

Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12 ) пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до цієї статті вказаного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 (36-2003-п ) затверджено Список №1 та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (36-2003-п ).

Також слід зазначити, що порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12 ), регулюється статтею 100 зазначеного Закону (1788-12).

Так, цією статтею Закону (1788-12 ) передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше чинним законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону (1788-12 ), повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше чинним законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього Закону (1788-12) (жінки - 55 років, чоловіки - 60 років), знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 та 14 цього Закону (1788-12 ), виходячи з вимог до цього стажу, встановлених раніше чинним законодавством.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно цієї статті застосовуються Списки виробництв, цехів, професій та посад, праця на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені ОСОБА_6 Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, за Списком №2 (36-2003-п) (далі - Списки), наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року №383 (2І451-05 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 01 грудня 2005 року за №1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Щодо визначення пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, то необхідно зазначити, що до такого стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року, тобто з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (442-92-п), якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок).

Згідно з цим Порядком (442-92-п) атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 05 років. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, впродовж 05 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (637-93-п). В такій довідці (637-93-п) має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Таким чином, за записами трудової книжки визначається не тільки загальний стаж роботи, але і встановлюються відомості, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Відсутність необхідних документів, які підтверджують даний факт на підприємстві ОСОБА_5 «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не може бути поставлена у залежність до реалізації своїх прав ОСОБА_2

Аналізуючи вказані норми законних та підзаконний актів, суд вважає доведеним факт того, що позивач протягом повного робочого дня працював у важких та шкідливих умовах праці у період з 01 вересня 1984 року по 01 січня 1992 року, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_5 «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 640,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_4 управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними - задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» неправомірними та зобов’язати Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» надати довідку, уточнюючу особливий характер роботи в якій вказати, що ОСОБА_2 в період з 01 вересня 1984 року по 01 січня 1992 року працювала повний робочий день на ОСОБА_3 акціонерному товариству «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», у виробництві «збагачування» в якості контролера продукції збагачування дільниці рудозбагачувальної фабрики №1 відділу технічного контролю, що передбачено Списком №2 розділ І, підрозділ «а», позиція «2030000а-13040», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №10 від 26 січня 1991 року.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2, адреса: м. Кривий Ріг, пров. Дорожній, 48 судовий збір сплачений при зверненні до суду в розмірі 640,00грн. (шістсот сорок гривень).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2, адреса місця проживання: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дорожній, 48;

- відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», юридична адреса: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47;

- Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, юридична адреса: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26.

Суддя: Н. Ю. Вікторович