Рішення № 75021705, 02.07.2018, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/420/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.07.2018 Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості, –

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 25.12.2012 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 11 325,91 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов угоди кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі

11 325,91 грн., а ОСОБА_3 зобов’язався повернути кредит, сплатити відсотки, передбачені угодою.

Кредитор свої зобов’язання за угодою виконав, надавши ОСОБА_3 кредит у сумі визначеній в угоді, однак останній свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилася загальна заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 9 217,52 грн.

31.07.2014 року ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем померлого є ОСОБА_2, яка звернулася до Васильківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

17.12.2017 року до спадкоємця померлого позичальника було направлено лист-претензію з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором, однак ніяких дій з боку ОСОБА_2 не було вчинено.

У судове засідання представник позивача не з’явився та надав заяву, у якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість, судові витрати, справу розглядати за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.

У зв’язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

У ході судового розгляду встановлено, що 25.12.2012 року публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 «ПриватБанк» укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт б/н з ОСОБА_3. Відповідно до умов угоди кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі 11 325,91 грн., а ОСОБА_3 зобов’язався повернути кредит, відсотки за його використання, а також здійснювати інші платежі відповідно до угоди та умов і правил надання продукту кредитних карт. Кредитором у повному обсязі та належним чином виконано свої зобов’язання.

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За правилами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_3 помер 31 липня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 04.08.2014 року.

Позичальник станом на день смерті – 31.07.2014 року, має заборгованість перед кредитором в сумі 9 217 грн. 52 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом – 8 451,31 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом – 766,21 грн.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Зі змісту зазначених норм видно, що прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин, - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Позивач дізнався про наявність у померлого ОСОБА_3 спадкоємців, а саме – дружини ОСОБА_2, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 з листа-відповіді Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 17.12.2015 року на претензію кредитора від 08.11.2015 року, що підтверджується відбитком вхідного штампу ПАТ КБ «ПриватБанк» на вищевказаному листі із зазначенням дати – 15 січня 2016 року.

Перебіг шестимісячного строку для пред’явлення ПАТ КБ «ПриватБанк» вимог до спадкоємців померлого ОСОБА_3 розпочався 15 січня 2016 року та закінчився 15 липня 2016 року.

Враховуючи викладене та відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦПК України кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 131, 141, 211, 247, 259, 263, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 549, 634, 1054, 1216, 1218, 1270, 1281 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.Г. Битяк