Рішення № 75021230, 19.06.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.06.2018

Справа № 334/6211/17

Провадження № 2/334/1207/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

при секретарі Лапі М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філіїї Концерну “Міські теплові мережі” Дніпровського району м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігрів питної води),

ВСТАНОВИВ:

Представник Концерну «Міські теплові мережі» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Концерн «МТМ» по відношенню до відповідача являється виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води). Концерн «МТМ» у період з 01.02.2015 року по 01.04.2016 року надав послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе)АДРЕСА_1, яке належить відповідачці на праві приватної власності на підставі Договору дарування від 05.11.2013р., посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_2, на загальну суму 21156,69 гривень. В липні 2016 року Концерн «МТМ» звертався до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового заказу про стягнення заборгованості за використані боржником послуги, та 29.07.2016 р. суддею було виданий судовий наказ про стягнення з відповідачки вищевказаної заборгованості. Однак, 24.01.2017 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя судовий наказ було скасовано за заявою ОСОБА_1

Система опалення помешкання відповідача є невід’ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від’єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони.

Послуга з централізованого опалення надавалась відповідачу в межах опалювального сезону, а послуга з постачання гарячої води (підігріву питної води) постійно.

Протягом судового розгляду представник позивача уточнив позовні вимоги, оскільки відповідачка продовжує ухилятись від сплати наданих їй послуг з опалення нежилого приміщення, що призвело до збільшення заборгованості за період часу з 01.02.2015 р. по 01.02.2018 р. в сумі 46260,49 грн.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за період часу з 01.02.2015 р. по 01.02.2018 р. в сумі 46260,49 грн., а також витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. за рішенням суду.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі на підставі наданих матеріалів, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась з невідомих причин, про час та місце слухання справи була повідомлена згідно вимог законодавства.

Вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе)АДРЕСА_1, яке належить їй на підставі Договору дарування від 05.11.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, ОСОБА_2 /а.с.11/

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ОСОБА_1 №25 від 29.01.09 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, з 01.01.2009 виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «Міські теплові мережі» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Згідно п. 4 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Нежитлове приміщення, яке належить відповідачці ОСОБА_1 підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

Концерн «МТМ» неодноразово звертався до позивачки з пропозиціями укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді /а.с.15-19/, однак до теперішнього часу договір відповідачкою не підписаний.

Позивач не мав законної можливості припинити відпуск теплової енергії на об'єкти теплопостачання шляхом відключення приміщення від централізованої системи теплопостачання будинку. Для відключення приміщення від централізованої системи теплопостачання будинку відсутні як правові підстави, так і технічна можливість.

Наказом Мінбуду України № 4 от 22.11.2005 року «Про порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води» зі змінами, внесеними Наказом Мінжитлокомунгоспу за № 169 від 06 жовтня 2007р., визначено процедуру надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від ЦО і ГВП.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відсутність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії, обов'язковість укладання якого лежить і на Споживачеві, і на Теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з Відповідача на користь Позивача вартості послуг з теплопостачання, оскільки між Позивачем та Відповідачем склалися фактичні договірні відносини.

Зазначений висновок підтверджується Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.11.2015 року по справі № 6-582 цс 15.

Позивач у період з лютого 2015 року по лютий 2018 року надав відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у нежитлове приміщення, розташоване у м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська /Орджонікідзе/АДРЕСА_2 /а.с. 43-80,98-119/. Станом на 01.02.2018 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 46260,49 гривень що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.94/

Факт надання зазначеної послуги в даному випадку є безспірним та беззаперечним.

Відповідач, скориставшись послугами Концерну, належним чином не здійснила оплату за надані позивачем послуги.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Концерн «МТМ» звертався до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового заказу про стягнення заборгованості за використані боржником послуги, яка була задоволена та 29.07.2016 року судовий наказ видано /а.с.30/. Однак, ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.01.2017 року по справі №334/4843/16-ц судовий наказ було скасовано за заявою ОСОБА_1, а також роз’яснено про можливість розгляду заявлених вимог у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову /а.с.31/.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов’язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 24 ЗУ «Про теплопостачання» передбачено обов’язок відповідача, як споживача послуг позивача, своєчасно укласти з ним договір на постачання теплової енергії, а за ст..25 вказаного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за №630, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК УРСР, наймачі (власники) квартир зобов’язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить.

Оцінивши досліджені докази в цій частині, суд вважає, що відповідач порушила правила оплати послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, тому, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська /Орджонікідзе/АДРЕСА_2, в розмірі 46260,49 грн. за період з 01.02.2015 року по 01.02.2018 року на користь позивача.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1600,00 гривні.

Керуючись ст. ст. 322, 525, 526, 651 ЦК України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК УРСР, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд -

УХВАЛИВ :

Позов Концерну «Міські теплові мережі» –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № 26031300042813 Установа банку: Філія – Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458 Свідоцтво платника ПДВ: 11030127, ІПН: 321214508249) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (підігрів питної води) нежитлового приміщення на адресою м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська /Орджонікідзе/АДРЕСА_2, у сумі 46260,49 грн. (сорок шість тисяч двісті шістдесят гривень 49 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (поточний рахунок 26007301001951 в Філії – Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458), судовий збір у розмірі – 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.