Ухвала суду № 75021209, 27.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/198/2018(м)

241/681/18

Єдиний унікальний 241/681/18 Слідчий суддя.: Демочко Д.О.

Номер провадження 11-сс/775/198/2018(м) Суддя-доповідач: Демяносов О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області колегією суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у складі:

судді-доповідача Демяносова О.В.,

суддів Бєдєлєва С.І.,

Преснякової А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Меркулової Я.О.,

прокурора Третьяка Є.І.,

заявника ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області від 14 червня 2018 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини

Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області від 14 червня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області Мурзи Д.М. Накладено арешт на вилучене 30 квітня 2018 року в ході огляду місця події майно, а саме: мотоцикл «Yamaha» д/н НОМЕР_3, який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_6, а фактично знаходиться в користуванні ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію мотоциклу НОМЕР_1, серії НОМЕР_4 та ключі від мотоциклу, які було вилучено у ОСОБА_4, з позбавленням права користування відчуження, розпорядження, та проведення будь яких ремонтних робіт, для проведення експертизи.

За обставин, встановлених слідчим суддею та детально викладених в ухвалі, в провадженні СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження №12018050710000175 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що 29 квітня 2018 року о 17.40 год. до чергової частини Мангушського ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на блок-посту М-23, на автодорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, був зупинений ОСОБА_4, який пересувався на мотоциклі Yamaha, р/н НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію якого має ознаки підробки.

Відповідно до протоколу від 29 квітня 2018 року слідчим Мангушського ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області проведений огляд місця події та вилучений транспортний засіб, а саме мотоцикл НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, свідоцтво про реєстрацію мотоциклу НОМЕР_2, серії НОМЕР_4 та ключі від мотоциклу, вище вказаний мотоцикл НОМЕР_2 знаходиться на майданчику для зберігання транспортних засобів в Мангушському ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області.

Згідно з постановою слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області від 29 квітня 2018 року мотоцикл НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію мотоциклу «Yamaha» р/н НОМЕР_3, серії НОМЕР_4 та ключі від мотоциклу визнані речовими доказами та залучені до кримінального провадження №12018050710000175.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_4, посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді, порушує питання про її скасування та постановлення судом апеляційної інстанції ухвали, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області Мурзи Д.М. про накладення арешту на вилучене 30 квітня 2018 року в ході огляду місця події майно.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначив, що слідчим не доведено, які саме ознаки підробки має свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та не обґрунтовано необхідності накладення арешту на транспортний засіб. Крім того, зауважує, що слідчим порушено строки звернення до суду з клопотанням про накладення арешту, а також право на захист, яке полягло в ігноруванні слідчим його клопотання про припинення проведення слідчих дій без участі адвоката.

Позиції учасників судового провадження

Заявник ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді - скасувати й постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Мангушського ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області Мурзи Д.М. про накладення арешту на вилучене 30 квітня 2018 року в ході огляду місця події майно.

Прокурор заперечував відносно задоволення апеляційної скарги заявника, ухвалу слідчого судді, як законну і обґрунтовану, просив залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали досудового розслідування у кримінальну провадженні, й обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі заявника ОСОБА_4 в її межах, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131, 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказане у клопотанні майно, яке є речовим доказом в даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права та свободи власника майна з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст.100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно з ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, Суд

ухвалив:

апеляційну скаргу заявника ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду Донецької області від 14 червня 2018 року про накладення арешту на майно, вилучене 30 квітня 2018 року в ході огляду місця події, залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ ______ ______

С.І.Бєдєлєв О.В.Демяносов А.А.Преснякова