Вирок № 75020660, 27.06.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4015/18

1-кп/310/506/18

ВИРОК

Іменем України

27 червня 2018 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізькій області

у складі головуючого-судді Троценко Т.А.

при секретарі: Корнієнко М.Е.

за участі прокурора Власова І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Амельченка Д.Д.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бердянська матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050790000671 від 08.04.2018 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Єлизаветівка Приморського району Запорізької області, громадянина України, українця, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2018 року приблизно о 01 годині 36 хвилин знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_1 внаслідок алкогольного сп'яніння, з хуліганських мотивів раптово виник злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками в квартирі АДРЕСА_4

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, при цьому знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, 08.04.2018 року приблизно о 01 годині 32 хвилини, використовуючи наявний при ньому мобільний телефон марки «Alcatel» (ІМЕІ:НОМЕР_1), в якому знаходилась сім - карта мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_2, здійснив дзвінок на телефон спецлінії «102» чергової частини Центру обслуговування нарядами Патрульної поліції м. Запоріжжя, в ході якого, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається повідомити є неправдивою та розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості в населення, порушить громадську безпеку, повідомив оператору спецлінії «102» Центру обслуговування нарядами Патрульної поліції м. Запоріжжя про підготовку вибуху в квартирі АДРЕСА_4

Тим самим ОСОБА_1, реалізував свій злочинний умисел, направлений на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, яке загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

В ході виїзду слідчо - оперативної групи до квартири АДРЕСА_5, вищевказане повідомлення ОСОБА_1 про підготовку вибуху за вищевказаною адресою не підтвердилося. Перевіркою працівниками поліції зазначеного вище повідомлення встановлено, що вибухових пристроїв та вибухонебезпечних речовин за вищевказаною адресою на місці події не виявлено, а повідомлення про підготовку вибуху є завідомо неправдиве.

31.05.2018 року між прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, прокурором Бердянської місцевої прокуратури Власовим І.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 за участі захисника Амельченка Д.Д. укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст.468,469, 472 КПК України.

Згідно з даною угодою прокурор Власов І.О. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 259 КК України, при цьому підозрюваний у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального злочину. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання.

Так, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі та звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Отримана згода обвинуваченого ОСОБА_1 на призначення запропонованого виду покарання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Прокурор в судовому засіданні просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, оскільки вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Амельченко Д.Д. в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України віднесений до тяжкого злочину, від якого потерпілих немає.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватими, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується доведена повністю, його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 259 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, враховуючи, що угода про визнання винуватості між прокурором Власовим І.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участі його захисника Амельченко Д.Д. відповідає вимогам КПК та КК України, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно довідки ДУ "Маріупольський слідчий ізолятор" від 27. 04. 2018 року ОСОБА_1 звільнений з Маріупольського СІЗО під заставу згідно ухвали Приморського р/с м. Маріуполя Донецької області від 10. 04. 2018 року.

Вказаною ухвалою суду відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави, яку необхідно залишити без змін.

Питання щодо повернення обвинуваченому грошових коштів, внесених в якості застави в розмірі 35240 грн. вирішити після набрання вироку законної сили.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.05.2018 року, укладену між прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням - прокурором Бердянської місцевої прокуратури Власовим І. О. та підозрюваним ОСОБА_1 за участі захисника Амельченка Д.Д.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31.05.2018 року покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком у 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст.76 КК України, у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи або навчання.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КК України покласти на засудженого додаткові обов'язки, а саме - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон «Alcatel», переданий до камери зберігання Бердянського ВП ГУНП, повернути обвинуваченому,

- диски для лазерних систем зчитування залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили залишити у вигляді застави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду Т.А. Троценко