Вирок № 75020456, 02.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6310/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі - Матіко Я.Ю.

з участю прокурора - Демків І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 та його адвоката - Бухтоярова Р.Д.

обвинуваченого ОСОБА_3 та його адвоката - Андрейкович О.В.

адвоката потерпілого ОСОБА_5 - Есенова О.Е.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, угоду про визнання винуватості укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030000179 від 15.01.2018 року між прокурором та обвинуваченими у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем м. Ужгород, зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1, фактично проживаючим за адресою АДРЕСА_2, українцем, громадянином України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючим, одруженим, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимим, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцем м. Ужгород, зареєстрованим за адресою АДРЕСА_3, фактично проживаючим за адресою АДРЕСА_2, українцем, громадянином України, студентом УЖНУ, не працюючим, раніше не судимим, -

В С Т А Н О В И В :

15 січня 2018 року, близько 01 год. 30 хв., ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку №10, що по вул. Благоєва, в м. Ужгород, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, проникли до незамкненого автомобіля марки «Пежо 407», д/н Словаччини НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_5, власником якого є ОСОБА_7, при цьому ОСОБА_1 сів на місце водія, а ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння та завівши автомобіль за допомогою ключа запалювання, що знаходився у замку запалення, заволоділи вказаним автомобілем, покинувши в подальшому на вказаному автомобілі місце злочину та розпорядившись ним на власний розсуд.

31.05.2018 року між прокурором у кримінальному провадженні №12018070030000179 - прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Толочко А. та обвинуваченими у цьому провадженні ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за письмовою згодою у відповідності до вимог ч.4 ст.469 КПК України потерпілого ОСОБА_5, за участю захисників Бухтоярова Р.Д., Андрейкович О.В., на підставі статей 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину за ч.2 ст. 289 КК України визнали повністю, щиро покаялися у вчиненому.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені п.п.1,2 ч.1 п.2 ч.2 ст. 76 КК України.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені п.п.1,2 ч.1 п.2 ч.2 ст. 76 КК України.

Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов'язки прокурора та обвинуваченого щодо укладення угоди.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину за ч.2 ст. 289 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнали повністю, щиро покаялися у вчиненому. Просили затвердити угоду про визнання винуватості, заявивши при цьому, що наслідки укладення такої вони розуміють в цілому та зобов'язуються в подальшому не вчиняти нових злочинів.

Захисники Бухтояров Р.Д. та Андрейкович О.В. у судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості укладену між їх підзахисними та прокурором. Також просили суд при призначенні іспитового строку врахувати ті обставини, що їх підзахисні щиро розкаялися у вчиненому та добровільно відшкодували заподіяну шкоду.

Адвокат потерпілого ОСОБА_5 - Есенова О.Е. в судовому засіданні підтвердив обставини щодо надання його підзахисним згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, а також обставини щодо добровільного відшкодування обвинуваченими спричиненої шкоди.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України. Просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 узгоджене в угоді покарання.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та їх захисників, адвоката потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_9, думку прокурора, дослідивши зміст укладеної між прокурором та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 468 КПК України визначено в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Даний злочин відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочин.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. Обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Оцінивши в сукупності наведені вище обставини, зважаючи на те, що укладена між прокурором та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, не суперечить інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що така може бути затверджена судом.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі складають 858 грн., за проведену по справі експертизу, які підлягають стягненню з обвинувачених.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 394,395,475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.05.2018 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні №12018070030000179 - прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Толочко А. та обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання, затверджене угодою у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробаціїї.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання, затверджене угодою у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробаціїї.

Речові докази по справі :

1.автомобіль марки «Пежо 407», д/н Словаччини НОМЕР_1, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2 - вважати повернути власнику.

2.осип світлових приладів - знищити.

3.цільний уламок ліхтаря - повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Закарпатського НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (одержувач: УК у мУжгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016, призначення: за експертизу) витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у розмірі 858 грн.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк