Постанова № 75019972, 27.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/409/2018(м)

263/6396/17

Головуючий в 1 інстанції Музика О.М.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року місто Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Принцевської В.П.,

суддів - Мироненко І.П., Лопатіної М.Ю

секретар Сидельнікова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Донецької області від 06 квітня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із орендної плати за користування земельною ділянкою.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 30 червня 2015 року № 6/49-5483 між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки від 03 вересня 2015 року. Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1. Договір оренди укладений на 10 років з моменту його державної реєстрації, з фіксованою платою за земельну ділянку у грошовій формі у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки за рік. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію іншого речового права від 09 вересня 2015 року № 43613317 за громадянкою ОСОБА_1 зареєстроване право оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1014 га (кадастровий № НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відповідно до даних Відділу Держгеокадастру у м. Маріуполі Головного управління у Донецькій області, нормативна грошова оцінка указаної земельної ділянки складає станом на 2015 рік - 656 грн. 58 коп. за 1 кв. м; на 2016 рік - 940 грн. 88 коп. за 1 кв. м (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,4333); на 2017 рік - 997 грн. 33 коп. за 1 кв. м (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,06). Згідно з розрахунками договірних обов'язків за орендною платою за землю Департаменту фінансів Маріупольської міської ради, станом на 03 березня 2017 року за період з 09 вересня 2016 року по лютий 2017 року сума заборгованості ОСОБА_1 за орендною платою за договором становить 43 207 грн. 99 коп., у тому числі 5 788 грн. 84 коп. пеня. Отже, посилаючись на указані обставини та положення ст. ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 129, 136, 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 13, 15, 24 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 258, 525, 526, 527, 629 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості з орендної плати за землю та пеню, а також сплачений судовий збір при подачі позову до суду.

У січні 2018 року від Маріупольської міської ради до суду надійшов уточнений позов, в якому позивач уточнив період, за який виникла заборгованість з орендної плати, а саме: з 09 вересня 2015 року по лютий 2017 року та відповідно строк нарахування пені, а саме у відповідності до положень ст. 258 ЦК України та за період з березня 2016 року.

Рішенням Жовтневого районного суду Донецької області від 06 квітня 2018 року задоволено позовні вимоги Маріупольської міської ради.

З даним рішенням не погодилася відповідач та оскаржила його в апеляційному порядку. Вона посилалася на те, що суд не повно з»ясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального і матеріального Закону. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання відповідач та її представник не зявилися, повідомлені про час і місце судового засідання судовими повістками на підставі вимог ст. 130 ч. 5 ЦПК України.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає необхідним відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Статтею 12 ЗК України встановлено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин визначені статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зазначений перелік повноважень є вичерпним.

Так, за нормами цієї статті до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів; б) делеговані повноваження, зокрема, здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За положеннями ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 17 цього Закону об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Положеннями ст. 22 цього Закону врегульоване питання форми орендної плати, а саме: орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (стаття 31 Закону України «Про оренду землі»).

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано у статті 32 цього Закону.

За змістом 36 Закону України «Про оренду землі» у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором. У разі виявлення таких недоліків орендар має право вимагати: зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків; відрахування з орендної плати певної суми своїх витрат на усунення таких недоліків з попереднім повідомленням про це орендодавця; дострокового розірвання договору.

Згідно з рішенням Маріупольської міської ради від 30 червня 2015 року № 6/49-5483 про повторний розгляд звернення ОСОБА_1 про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1, вирішено надати із земель житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий № НОМЕР_1) площею 0,1014 га із розміром орендної плати на рівні 3 % від її грошової оцінки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських побудов та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1 Покладено на ОСОБА_1 обов'язки вчинити дії з оформлення документів для передачі в оренду земельної ділянки та після отримання договору оренди здійснити оплату у бюджет.

ОСОБА_1 27 серпня 2015 року звернулася до начальника управління земельних ресурсів Маріупольської міської ради із заявою про підготовку проекту договору оренди земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1.

Відповідно до плану (схеми) меж земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1, розмір такої становить 0,1014 га, із описом меж її розташування та актом встановлення та узгодження меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 03 вересня 2015 року, укладеного між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), предметом договору визначено, що орендодавець, згідно з рішенням Маріупольської міської ради від 30 червня 2015 року №6/46-543, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № НОМЕР_1) (п. 1.1). Об'єктом оренди є земельна ділянка площею 0,1014 га (п. 2.1). Договір укладений на 10 років з моменту державної реєстрації договору оренди у встановленому законом порядку (п. 3.1).

Згідно з п. п. 4.1 - 4.3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2015 рік становить 656 грн. 58 коп. за 1 м. кв. Грошова оцінка земель м. Маріуполя встановлена рішенням Маріупольської міської ради від 15 грудня 2009 року № 5/38-6108 та посвідчується довідкою (витягом) встановленого зразку, що видається управлінням Держземагенства у м. Маріуполі. Орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки (за рік).

За пунктом 4.9 договору, у разі затвердження нової грошової оцінки у м. Маріуполі після укладення цього договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у новому розмірі на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки без укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 4.10 договору, у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахуванням суми пені) із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня нараховується із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день зниження.

Згідно з п. 5.1 договору, земельна ділянка передається в оренду з метою та цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10 вересня 2015 року № 43613317, цього дня проведено державну реєстрацію указаного договору оренди земельної ділянки.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки, згідно з договором оренди, зареєстрованим реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області без дати за 2015 рік, Маріупольська міська рада передала, а ОСОБА_1 прийняла у користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 01 грудня 2016 року № 7/13-993 про затвердження документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок по АДРЕСА_1, вирішено припинити право оренди земельної ділянки площею 0,1014 га по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1, визнано таким, що втратило чинність рішення Маріупольської міської ради від 30 червня 2016 року № 6/49-5483 «Про повторне звернення громадянки ОСОБА_1 про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1», розірвано договір оренди земельної ділянки від 30 вересня 2015 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10 вересня 2015 року індексний номер 43613317, номер запису про інше речове право: 11116536 від 09 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Маріупольською міською радою. Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок та надано в оренду строком на 10 років земельні ділянки з розміром орендної плати на рівні 3 % від їх грошової оцінки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 ОСОБА_1: площею 0,1000 га (кадастровий номер НОМЕР_2); площею 0,0014 га (кадастровий номер НОМЕР_3). Покладено на ОСОБА_1 обов'язки: подати до Центру надання адміністративних послуг заяви про оформлення проектів: додаткового договору про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03 вересня 2015 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10 вересня 2015 року індексний номер витягу 43613317, номер запису про інше речове право: 11116536; договорів оренди вказаних земельних ділянок у встановленому порядку; оформити правовстановлюючі документи на вказані земельні ділянки у встановленому законом порядку; у п'ятнадцятиденний строк після державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок надати копії договорів відповідному органу державної податкової служби; після отримання договорів оренди протягом 30 днів сплатити до бюджету орендну плату за земельні ділянки у розмірі, передбаченому договорами, у встановленому законом порядку; звернутися до Центру адміністративних послуг за два місяці до закінчення строку дії договорів оренди з письмовою заявою про продовження шляхом переукладення договорів оренди; сплатити до бюджету орендну плату за земельну ділянку згідно з договором оренди від 03 вересня 2015 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10 вересня 2015 року індексний номер витягу 43613317, номер запису про інше речове право: 11116536 від 09 вересня 2015 року до дня його розірвання у встановленому законом порядку. Управлінню земельних відносин міської ради підготувати відповідні проекти договорів оренди та Управлінню Держгеокадастру у м. Маріуполі Донецької області внести зміни в Державний земельний кадастр.

На виконання указаних у рішенні обов'язків ОСОБА_1 звернулася до Центру адміністративних послуг Маріупольської міської ради із завою та відповідним пакетом документів щодо переукладення договору оренди земельних ділянок.

Відповідно до додаткового договору від 30 грудня 2016 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03 вересня 2015 року, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права номер запису про інше речове право: 11116536 від 09 вересня 2015 року, укладеного між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1, сторони дійшли згоди на підставі пункту 3 рішення Маріупольської міської ради від 01 грудня 2016 року № 7/13-993 розірвати договір оренди земельної ділянки від 03 вересня 2015 року, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - номер запису про інше речове право: 11116536 від 09 вересня 2015 року, на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1014 га (кадастровий № НОМЕР_1). Згідно підпункту 5.6 пункту 5 рішення Маріупольської міської ради від 01 грудня 2016 року № 7/13-993 сплатити в бюджет орендну плату за земельну ділянку згідно з указаним договором оренди земельної ділянки до дня розірвання договору оренди земельної ділянки, згідно діючого законодавства. Цей додатковий договір про розірвання договору оренди земельної ділянки набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Згідно із розрахунком договірних обов'язків по орендній платі за землю станом на 03 березня 2017 року за договором оренди земельної ділянки від 03 вересня 2015 року, заборгованість з орендної плати становить - 37 419 грн. 15 коп., розмір пені - 5 788 грн. 84 коп.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що працює директором ПП «Пале», яке займається землевпорядною документацією (підготовка, виготовлення геодезії та інше). До підприємства зверталася ОСОБА_1 та їй були надані послуги із виготовлення технічної документації щодо можливості приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1, однак оскільки земельна ділянка має площу 0,1014 га, то її не можна приватизувати, оскільки вона перевищує допустиму норму, у зв'язку із чим був укладений договір оренди, а у подальшому планувалося земельну ділянку розділити на дві частини та приватизувати, однак у зв'язку із подіями у м. Маріуполі приватизація затягнулася, у подальшому під час розірвання договору оренди підприємство ПП «Пале» уже не приймало участі. Метою укладення договору оренди була саме майбутня приватизація землі.

Суд дійшов правильного висновку, що наведені докази у порядку, передбаченому ст. 81 ЦПК України, відповідачем не спростовані, а у суда відповідно до ст. ст. 77, 78, 79 ЦПК України відсутні підстави вважати ці докази неналежними, не допустимими та не достовірними. У своїй сукупності відповідно до ст. 80 ЦПК України дані докази вказують на наявність заборгованості перед позивачем із орендної плати.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є безпідставними.

Згідно з вимогами ст. 81 ч. 1, ч. 5, ч. 6 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд дійшов правильного висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Суд правильно встановив, що позивачем доведено факт укладення договору оренди землі від 03 вересня 2015 року, за яким у відповідача виник обов'язок зі сплати оренди, однак така її не сплачувала, внаслідок чого станом на 03 березня 2017 року наявна заборгованість із орендної плати - 37 419 грн. 15 коп., яка у встановленому порядку відповідачем не заперечена та не спростована, тому суд на підставі наведених норм матеріального та процесуального права вважає, що вимоги позову в цій частині є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 14 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Щодо наявного у справі додаткового договору від 30 грудня 2016 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03 вересня 2015 року, суд також дійшов правильного висновку, що в цьому договорі сторони домовилися, що він набирає чинності лише з моменту його державної реєстрації, однак у порядку, передбаченому ст. 81 ЦПК України суду не представлено доказів такої реєстрації.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію іншого речового права № 43613317 09.09.2015 року за гр. ОСОБА_1 зареєстроване право оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1014 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На виконання прийнятого рішення Маріупольської міської ради від 01 грудня 2016 року № 7/13-993 про припинення права оренди земельної ділянки площею 0,1014 га по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1 та розірвання договору оренди земельної ділянки від 03 вересня 2015 року, відповідач не провів державну реєстрацію додаткового договору від 30 грудня 2016 року та не отримала відповідні первинні документи - Витяг про реєстрацію цього договору.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У свою чергу частиною 1 статті 235 ЦК України встановлено, що удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Відповідач, як підставу для відмови у задоволенні позову, наводить аргументи, що договір оренди землі від 03 вересня 2015 року у силу статті 235 ЦК України є удаваним правочином, тому не може створювати правових наслідків для відповідача.

У даному випадку судом правильно встановлено, що, керуючись принципом свободи договору, сторони уклали саме строковий договір оренди землі з дотриманням норм чинного законодавства, що регулюють правовідносини оренди. При цьому позивач зобов'язаний сплачувати за спірним договором саме орендні платежі і державна реєстрація цього договору була здійснена саме як договор оренди.

Посилання відповідача у запереченнях на наявність на спірній земельній ділянці належного їй нерухомого майна жодним чином не підтверджує факт удаваності правочину, як не свідчить і про недотримання сторонами вимог чинного законодавства при його укладенні.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити, а рішення Жовтневого районного суду Донецької області від 06 квітня 2018 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду Донецької області від 06 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 2 липня 2018 року.

Судді