Рішення № 75019914, 27.06.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження№2/235/234/18

Справа №235/6429/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 червня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого – судді Величко О.В.

при секретарі - Лебеденко В.В.

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Покровського району Донецької області, треті особи : відділ містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом ОСОБА_4 сільської ради Покровського району Донецької області, треті особи : відділ містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування своїх позовних вимог вказали, що вони є рідними братом та сестрою. 03.12.2016 року помер їх батько ОСОБА_5, який постійно мешкав за адресою: с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області, вул. Широка, 23. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді:

- житлового будинку № 23 по вул. Широка в с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області;

- кафе «Світанок» № 25 по вул. Поштова с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області, який належав померлому на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського районного нотаріального округу Донецької області від 11.10.2004 року реєстр 3981.

Вони як спадкоємці першої черги, звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.10.2017 року нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю документів про узаконення:

- прибудови, у зв’язку з якою змінена загальну площу житлового будинку, сараю, сараю, збудованих самочинно, а саме: прибудову а2-1, сарай Л-1, сарай О-1 у житловому будинку № 23 по вул. Широка в с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області;

- прибудова, у зв’язку з якою змінена загальна площа будинку та сараю, збудований самочинно, а саме прибудову а2-1 та сарай Б-1 у кафе «Світанок» № 25 (колишній б/н) по вул. Поштова с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області. Позивачі просять визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого 03.12.2016 року, а саме на

? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по вул. Широка, 23 в с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області; кафе «Світанок» з господарськими будівлями та спорудами по вул. поштова, 25 с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області. За ОСОБА_2 просять визнати право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, а саме на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по вул. Широка, 23 в с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради в судове засідання не з’явились, просили справу слухати без участі відповідача ( а. с. 52).

Представник третьої особи відділ містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради в судове засідання не заявились, просили справу слухати без участі представника ( а. с. 5).

Представник третьої особи Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області в судове засідання не з’явився, просили справу слухати без участі представника ( а. с. 55 том 2).

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03.12.2016 року помер ОСОБА_5 ( а. с. 16).

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку № 23 по вул. Широка в с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області; кафе «Світанок» № 25 по вул. Поштова с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області ( а. с. 13, 33-36).

Згідно довідки КП БТІ від 29.08.2017 року за № 824/01-02 будинок № 23 (колишній б/н) по вул.. Широка с. Сергіївка в КП БТІ незареєстрований. Загальна площа 98,2 кв. м., житлова площа 53,6 кв.м. по вул.. Широка, 23 с. Сергіївка. Загальна площа змінена самочинно, прибудова а2-1, сарай Л-1, сарай О-1 збудовані самочинно ( а. с. 22).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 040930 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: с. Сергіївка, вул.. Широка, 23 ( а.с. 20).

Як встановлено в судовому засіданні згідно пояснень позивачів по справі житловий будинок був побудований їх батьком ОСОБА_5, з технічного паспорту вбачається рік побудови -1963 рік, підсобні приміщення до 2010 року ( а.с. 26).

Позивачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємці першої черги звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ( а. с. 68-74).

Згідно договору про розподіл спадкового майна від 08.11.2017 року ОСОБА_1 сину померлого на праві приватної власності переходить 13/50 частин складу № 8, розташованого в с. Сергіївка ОСОБА_4 сільської ради Покровського району Донецької області, вул.. Широка та земельну ділянку, розташовану на території Сершіївської сільської ради Покровського району площею 5.8450 га, кафе «Світанок», розташоване в с. Сергіївка ОСОБА_4 сільської ради Покровського району, вул.. Поштова, 25.

ОСОБА_2 дочці померлого -6/25 складу № 6, розташованого в с. Сергіївка ОСОБА_4 сільської ради Покровського району, та земельну ділянку площею 5,9589 га; ( а.с. 90).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної діє від 11.10.2017 року нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що в технічному паспорті КП БТІ міститься відмітка про те, що прибудова а-2 збудована самочинно( рік прибудови 2008 рік) у зв’язку з чим змінена загальна площа житлового будинку і становить 98,2 кв. м., була 53,3 кв. м. ,прибудова а2-1 та сарай Л та сарай О збудовані самочинно. Внаслідок самочинної прибудови суттєво змінились технічні характеристики житлового будинку. Згідно технічного паспорту на каіе «Світанок» виданий КП БТІ є відмітка про те, що прибудова а2-1 збудована самочинно у зв»язку з чим змінена загальна площа житлового будинку і становить 150,5 кв.м., а була 140,5 кв.м. та сарай Б1 та на підставі відповіді КП БТІ прибудова а2-1 та сарай Б1 збудовані самочинно Внаслідок самочинної прибудови суттєво змінились технічні характеристики споруди. ( а.с. 41).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на ново строєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва ( створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).

Судом встановлено, що спадковий житловий будинок був збудований у 1963 році, що підтверджується матеріалами справи, зокрема технічним паспортом. Проте суду не надано документів, зокрема акту про прийняття будинку до експлуатації, будинок не зареєстрований в КП БТІ.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з»ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, в то в разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Отже, при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Окрім того, суд вважає за необхідним зазначити, що до правовідносин щодо спадкування застосовується норма, яка діяла на час відкриття спадщини, а до правовідносин щодо набуття права власності - законодавство, яке було чинним на момент набуття.

У 1963 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі – Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі – Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п’яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов’язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року.

Згідно з пунктами 6, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції).

Зокрема, за пунктом 10 цього переліку таким правовстановлюючим документом про право власності на жилий будинок, збудований після видання Указу від 26 серпня 1948 року, є затверджений виконавчим комітетом місцевої ради народних депутатів акт державної комісії про прийняття будинку в експлуатацію.

Ці правові акти не пов’язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Аналогічні правові позиції містяться в постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року по справі № 6-137цс13.

Отже, в даному випадку, лише з моменту затвердження виконавчим комітетом місцевої ( сільської) ради народних депутатів акта державної комісії про прийняття збудованого громадянином у 1963 році житлового будинку цей громадянин набуває статусу власника житлового будинку .

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні із 1979 року. В по господарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Українській РСР, що затверджена 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов»язкову реєстрацію будинків і домоволодінь у межах місь і селищ, в тому числі на підставі записів у по господарських книгах

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Як встановлено в судовому засіданні житловий будинок, що розташований по вул.. Широка, 23 в с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області не прийнятий до експлуатації, що підтверджено поясненнями позивачів в судовому засіданні.

До матеріалів справи наданий лише технічний паспорт на житловий будинок, виготовлений 25.08.2017 року.

З довідки, наданої ОСОБА_4 сільської ради Покровського району вбачається, що будинок, розташований в с. Сергіївка Покровського району належав ОСОБА_5 згідно особового рахунку № 01-0394-1 погосподарської книги № 8 на 2016-2020 роки ОСОБА_4 сільської ради. Проте, не зазначено рік введення до експлуатації вказаного будинку ( а. с. 36).

Оскільки позивачем не надано належного доказу щодо прийняття будинку до експлуатації, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи, враховуючи вищезазначені норми права,суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за кожним по ? частини.

Що стосується визнання права власності в порядку спадкування на кафе «Світанок», то суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 є власником кафе «Світанок», що розташований в с. Сергіївка Красноармійського району Донецької області по вул.. Поштова на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2004 року, право власності зареєстровано у передбачений законом порядок ( а. с. 33-35).

Як вбачається з технічного паспорту на кафе «Світанок» у 2010 році були збудовані прибудова а2-1 та сарай Б-1 ( а. с. 28-31). Із схематичного плану земельної ділянки, на якому відображено розташування будинку та господарських споруд ( а. с. 29) видно, що вказані прибудови літ. а2-1 та Б-1 зведені впритул до будівлі А-1 та відокремлені від нього капітальною стіною. Вбачається, що параметри самої будівлі не змінились.

Таким чином, зведені прибудови не змінюють технічні характеристики самої будівлі, є окремими спорудами, які відокремлені від будинку

У постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим застосування самочинного будівництва) роз’яснено, що розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186, 381 ЦК України є приналежністю головної речі (будинку). У зв’язку із цим положення ч.5 ст. 376 ЦК не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно-побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Прийняття в експлуатацію таких об’єктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних та житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року №91.

Відповідно до Порядку в прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджених постановою КМУ № 923 від 08.10.2008 року за № 923 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, господарських споруд, прибудов, будівництво яких здійснено без залучення підрядних організацій, проводиться за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об»єктів.

Посилання позивача на те, що прибудови, які були збудовані в 2010 роках спадкодавцем, не належать до самочинного будівництва, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зазначені в технічному паспорті, як самочинні, та докази, які б підтверджували, що ці будівлі не повинні вводитися в експлуатацію, суду не надані.

Ці будівлі не є самостійними об'єктами будівництва, а лише приналежністю головної речі, без відповідних позовних вимог на них неможливо визнати і право власності як на будівельні матеріали, які були використані в процесі цього будівництва.

Аналогічна позиція викладена і в роз'ясненнях, які надані в п.4, 6, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на кафе «Світанок», зокрема на будівлю кафе «Світанок» літ А-1, ганок а-1, крім самочинних прибудови а2-1, сарай Б-1, у визнанні права власності на які слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. . 1218,1268, 1269 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Покровського району Донецької області, треті особи : відділ містобудування, архітектури та земельних відносин Покровської міської ради, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1,, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 03.12.2016 року на кафе «Світанок», що розташовано по вул.. Поштова, 25 с. Сергіївка Красноармійського району, яке складається з будівлі кафе «Світанок» літ А-1, ганок а-1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.06.2018 року.

Суддя: