Рішення № 75019180, 26.06.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2-а/235/90/18

Справа 235/1525/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі

головуючого - судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Кучерявого М.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області інспектора роти № 2 батальйону № 4 лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2018 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області інспектора роти № 2 батальйону № 4 лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що відповідно до змісту постанови в ній зазначений пункт ПДР, який він начебто порушив, а саме: п. 11.4 (виїзд на зустрічну смугу руху), а не 11.5 ПДР, на порушення якого вказували, коли його зупинили, Однак на зустрічну смугу руху він виїхати не міг, оскільки вона відгороджена відбійником.

Позивач зазначає, що відповідач незаконно звинуватив його у порушенні ПДР, оскільки немає жодних доказів, що підтверджують факт порушення ПДР та скоєння ним адміністративного правопорушення, незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи, позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок, встановлений ст. ст. 278, 279 КУпАП.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області інспектора роти № 2 батальйону № 4 лейтенант поліції ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судової повістки (а.с. 17-18), копію ухвали отримано, відзиву до суду не надав, будь-яких заяв до канцелярії суду не надходило. На адресу суду надходив відзив на позовну заяву від Управляння патрульної поліції в Дніпропетровській області, яке не є відповідачем по справі, тому суд не приймає його до уваги (а.с. 21-26).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері

забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом 30.03.2018 р, щодо оскарження постанови від 23.03.2018 р., не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_4, який підтвердив, що він в якості пасажира на автомобілі під керуванням позивача рухався по трасі Е105 Харьків-Сімферополь, по правій смузі руху, побачили вантажівку, яка стояла на правій полосі руху, тому водій вимушений був переїхати на ліву смугу руху, після чого автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції., дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області інспектора роти № 2 батальйону № 4 лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 334234 від 23.03.2018 р. на позивача ОСОБА_1, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 8).

У постанові зазначено, що 23.03.2018 року о 13-31 год. ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 в лівій смузі руху при вільній правій смузі для руху, чим порушив п. 11.4 ПДР – на дорозі з двостороннім рухом щонайменше 2 смуги в одному напрямку заборонено виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП (а.с. 8).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зіст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обовязковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зіст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про

адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушенняправил дорожнього рухупри винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі «до постанови додається» не зазначено будь-яких доказів.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення наЛунька І.В. штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП, не було в наявності та відповідно, не долучено до матеріалів справи.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Крім того, згідно п.10 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, зі змінами затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2017№ 690, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема: у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, імя та по батькові особи, яка винесла постанову» - прізвище, імя, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції (повністю, без скорочень); у графі «установив» - число, місяць, рік, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи; у графі «ураховуючи, що гр-нин(ка)» - прізвище та ініціали правопорушника; у графі «постановив»

- уповноважена посадова особа органу поліції з урахуванням та зазначенням обставин, що помякшують (стаття 34КУпАП) чи обтяжують (стаття 35КУпАП) відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення.

З пункту 6 оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 в лівій смузі руху при вільній правій смузі для руху, чим порушив п. 11.4 ПДР – на дорозі з двостороннім рухом щонайменше 2 смуги в одному напрямку заборонено виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги. Даний пункт містить протиріччя, оскільки, якщо ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 в лівій смузі руху при вільній правій смузі для руху, то він порушив не п. 11.4, а п. 11.5 ПДР - на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Таким чином, всупереч вимог закону в пункті 6 постанови вказані не вірні дані.

Крім того, пункт 6 постанови повинен містити дані про час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення, але пункт 6 оскаржуваної постанови не містить даних про місце скоєння правопорушення, постанова містить пункт 2 про місце розгляду справи: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Перещепине.

Стаття 7 КУпАПпередбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення субєкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин зазначених в оскаржуваній постанові не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч. 1 ст .5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що

рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії поліцейського при складанні постанови відносно позивача є протиправними, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 241-247, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАА № 334234 від 23.03.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце реєстрації: Донецька область, м. Покровськ, вул. Таманова, 28/33.

Відповідач: ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області інспектор роти № 2 батальйону № 4 лейтенант поліції ОСОБА_3,місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Троїцька, 2а.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошена його вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 26 червня 2018 року. Повне судове рішення складено 02 липня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду, з врахуванням вимог п. 15.5 Перехідних положень КАС України. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Є.Філь

26.06.18