Рішення № 75019061, 15.06.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1266/18

2/264/827/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В. , при секретарі Мащенко Д.О., за участю сторін та представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Кальміуського району міст Маріуполя, про зменшення розміру аліментів, стягуваних на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, який підлягає стягненню за рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області по справі №264/6392/14-ц від 25 листопада 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 1/2 частини усіх видів заробітку на 1/5 частину від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розпочавши стягнення з дня вступу рішення в законну силу і до повноліття дитини; відкликати з виконання виконавчий лист у справі №264/6392/14-ц, виданий Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області згідно з рішенням від 25 листопада 2014 року. В обґрунтування позову зазначив, що в 2014 року за рішенням суду з нього було стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частки від доходу. В січні 2018 року за рішенням суду з нього було стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини та дружини ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку. Вказує, що відповідно до статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань не може бути більше ніж 50 відсотків заробітної плати, однак на даний час загальний розмір відрахувань із його заробітної плати перевищує встановлений законодавством, що ставить його у вкрай скрутне матеріальне становище. Крім того він вимушений нести витрати на оренду житла із новою родиною, а його попередня дружина проживає в його частині будинку в селищі Сартана по вулиці Першого Травня №71. Після народження сина в 2017 року він вимушений нести витрати на його утримання із дружиною та не може сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі на трьох дітей. На підставі зазначеного просив зменшити розмір сплачуваних аліментів на трьох дітей до 1/5 частки від заробітку.

В судовому зсіданні позивач та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали, наголошували на тому, що відповідачка проживає із дітьми в його будинку, при цьому позивач вимушений винаймати житло із дружиною та сином та не має для цього коштів, оскільки вся заробітна плата утримується в рахунок сплати аліментів. В рахунок сплати аліментів на дітей позивач пропонував передати у власність свою частку в спільному сумісному майні житловому будинку, що розташований за адресою: селище Сартана, вулиця Першого Травня, будинок 71.

Відповідач та її представник, адвокат ОСОБА_8, в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Надали письмовий відзив, в якому зазначили, що позивач під час розгляду справи та стягнення аліментів на користь дружини та сина в розмірі 50%, приховав, що у нього є зобов’язання по сплаті аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей та навмисно не хоче сплачувати аліменти на цих дітей, намагаючись зменшити аліменти до 1/5 частини. Пропонувала переїхати позивачеві до його занедбаної частини будинку в Сартані з метою не винаймати житло. Також вказувала на майнову нерівність двох дружин та дітей при сплаті аліментів, оскільки позивач на теперішню дружину та сина готовий сплачувати аліменти в розмірі 50%, а на трьох дітей 1/5 частину. Відповідач зазначала, що працює та отримує заробітну плату в розмірі 6000,00 гривень та не має змогу самостійно утримувати трьох дітей. На підставі зазначеного вважала, що розумним є зменшення аліментів на утримання трьох дітей до 1/3 частини з усіх видів заробітку позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом статті 180 Сімейного кодексу України (надалі СК України) батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними Постанові № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов’язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Стаття 183 СК України передбачає можливість визначення розміру аліментів на утримання дитини у частці від заробітку (доходу) батька.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

З представлених сторонами доказів судом встановлено, що з 2003 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який в 2014 року за рішенням суду було розірвано.

В період шлюбу у сторін народились троє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 листопада 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи утримання з 17 липня 2014 року.

Одночасно з цим 01 жовтня 2017 року у ОСОБА_1 народився ще один син ОСОБА_9.

Також 30 січня 2018 року рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 21 грудня 2017 року, а також аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення сином ОСОБА_10 трьох років, починаючи утримання з 21 грудня 2017 року.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує майновий стан платника аліментів. Так, згідно з наявною в матеріалах справи довідкою з місця роботи позивач офіційно працевлаштований на підприємстві ТОВ «Сателлит» інженером-теплотехніком, та його заробітна плата за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року становить 94149,27 гривень, що в середньомісячному розмірі дорівняє 15606,00 гривень, в тому числі податки та збори.

Відповідач працює на підприємстві ПрАТ «ММК ім.Ілліча» на посаді лаборанта хімічного аналізу 4 розряду, та за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року отримала заробітну плату в сумі 40386,09 гривень.

Також ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/2 частина житлового будинку, що розташований в місті Маріуполі, смт.Сартана, вулиця Першого Травня, буд.71, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №113181132 від 07.02.2018 року.

Вказані докази свідчать про зміну сімейного стану позивача ОСОБА_1, який після стягнення з нього аліментів на трьох дітей в розмірі 1/2 частки, уклав інший шлюб, під час якого у нього народилася ще одна дитина та за рішенням суду з нього стягнуто на утримання дружини та дитини аліменти у розмірі 1/2 частки від доходів.

Водночас діючим законодавством встановлені обмеження відрахувань із заробітної плати. Так, статтею 128 КЗпП України передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п’ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.

Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків. Ідентична норма закріплена в частині 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, відповідно до загального правила, встановленого КЗпП України та Законом України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань при виплаті заробітної плати по цивільним зобов’язанням не може перевищувати п'ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, у тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами по аліментах.

Таким чином сімейний стан та розмір стягуваних аліментів перевищує встановлений законодавством максимум, який відповідно до діючого законодавства становить 50% заробітної плати.

У відповідності до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 року, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Враховуючи, що сімейний стан позивача змінився, він має на утриманні ще одну дитину та непрацездатну дружину, що є підставою для перегляду розміру аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача, а тому на думку суду попередній розмір стягуваних аліментів слід зменшити.

При визначенні розміру аліментів суд виходить із загальної кількості утриманців у ОСОБА_11, як платника аліментів, а саме: чотирьох неповнолітніх дітей та дружини, яка доглядає за дитиною віком до трьох років. Тобто на даний час з ОСОБА_11 утримуються аліменти на п’ятьох стягувачів, які, на думку суду, мають рівні права на отримання аліментів та в своєму розмірі мають забезпечити не менше ніж 50% прожиткового мінімуму. Враховуючи розмір заробітної плати ОСОБА_11, який в середньому дорівнює більше ніж 15000 гривень щомісячно, розмір прожиткового мінімуму на неповнолітніх дітей, а також 50-ти відсотковий розмір обмежень щомісячних відрахувань із заробітної плати платника аліментів, суд вважає, що 50% доходу позивача слід розподілити порівну між п’ятьма утриманцями по 10% на кожного, що забезпечить рівність та справедливість. Таким чином, на користь трьох неповнолітніх дітей слід стягувати аліменти в розмірі 30% від доходу або 3/10 частки від заробітної плати позивача.

З урахуванням вказаного, а також того, що батьки в рівних частках зобов'язані утримувати своїх дітей та забезпечувати щонайменше їм прожитковий мінімум для сталого розвитку та існування, суд вважає доцільним частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_11 та зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/2 частини на 3/10 частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту набрання рішенням суду законної сили до досягнення старшою дитиною повноліття.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, тому відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 352 гривні 40 копійок.

Керуючись статями 12, 76-81, 89, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Кальміуського району міста Маріуполя, про зменшення розміру аліментів, стягуваних на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: м.Маріуполь, селище Сартана, вулиця 1 Травня, будинок 71) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: м.Маріуполь, селище Сартана, вулиця 1 Травня, будинок 71) на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/2 частини на 3/10 частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту набрання рішенням суду законної сили до досягнення старшою дитиною повноліття.

Виконавчий лист, виданий Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області у справі № 264/6392/14-ц (2/264/10216/2014) за рішенням суду від 25 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку – відкликати.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: м.Маріуполь, селище Сартана, вулиця 1 Травня, будинок 71) на користь держави судовий збір в сумі 352 гривні 40 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення буде виготовлено 20 червня 2018 року.

Суддя: Д. В. Кузнецов