Рішення № 75018714, 25.06.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/651/18

ЄУН 226/651/18

Провадження №2/226/417/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 червня 2018 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.

за участю секретаря Тіссен О.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Мирноградська міська рада, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування вимог вказала, що на підставі рішення Димитровського міського суду Донецької області від 07.10.2016 року вона є власником будинку, розташованого по вулиці Невського,28 в м.Мирноград Донецької області, де, крім неї, значиться зареєстрованою і її донька – відповідачка ОСОБА_2, яка з 2008року в будинку без поважних причин не проживає і ним не користується. Вказуючи на те, що з зазначеного часу вони з відповідачкою спільним побутом не пов’язані, що відповідачка будь-якої участі у підтриманні стану будинку не приймає, втративши інтерес до його використання в якості житла, а реєстрація відповідачки в даному будинку створює їй перешкоди у розпорядженні правом власності, позивачка просить суд припинити її право користування жилим приміщенням в зазначеному будинку, визнавши такою, що втратила право користування цим будинком.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що в будинку №28 по вулиці Невського в м.Мирноград Донецької області вона проживає з 1990 року, де разом з нею жила і її донька – відповідачка ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в 2008році, залишивши їй на виховання свою неповнолітню дитину, виїхала в м.Донецьк, не знявшись з реєстраційного обліку, і припинила з ними спілкування. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2016 року за нею було визнано право власності на вказаний будинок, зареєстроване в установленому законом порядку, але у зв’язку з тим, що відповідачка залишається бути зареєстрованою у вказаному будинку, це перешкоджає їй повноцінному розпорядженню правом власності, а також позбавляє її права оформити субсидію на користування комунальними послугами. Вказуючи на ці обставини та відсутність спільного побуту з відповідачкою, позивачка просила суд визнати її такою, що втратила право користування цим будинком.

Відповідачка, будучи повідомленою про час і місце судового розгляду, до судового засідання не з’явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, що дає суду підстави для розгляду справи у заочному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі рішення Димитровського міського суду від 07.10.2016 року, є власником будинку № 28 по вулиці Невського в м.Мирноград Донецької області (арк.спр.6-7).

05.12.2016року право власності позивачки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №17884669 (а.с.5).

Згідно домової книги, в будинку №28 по вулиці Невського в м.Мирноград Донецької області зареєстровані позивачка, її донька ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, і онук позивачки – ОСОБА_3, 1997року народження (а.с.10-12).

Вказана інформація також підтверджується довідкою відділу ведення Реєстру територіальної громади виконавчого комітету Мирноградської міської ради (арк.спр.8).

Відповідно до акту координаційного комітету органів самоорганізації населення м.Мирнограда від 27.03.2018року, відповідачка ОСОБА_2 в будинку № 28 по вулиці Невського в м.Мирноград Донецької області не проживає з червня 2008 року (арк.спр.9).

Зазначена обставина знайшла своє повне підтвердження і в показаннях свідка ОСОБА_4, яка суду пояснила, що з позивачкою ОСОБА_1 вона проживає по-сусідству, добре знала її доньку – відповідачку ОСОБА_2, яка жила разом з матір’ю та сином по вулиці Невського,26. Майже 10 років відповідачка за зазначеною адресою не проживає. Зі слів позивачки їй відомо, що донька поїхала в м.Донецьк, залишивши неповнолітнього сина матері, яка і займалася його вихованням. Протягом зазначеного періоду вона жодного разу відповідачку не бачила.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право приватної власності є непорушним. Це означає, що особа згідно з вимогами ст.ст.316,317,319 Цивільного Кодексу має право на безперешкодне володіння, користування і розпорядження належним їй майном, в тому числі на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, незалежно від волі інших осіб.

Права власника житлового будинку чи квартири визначені ст. 383 Цивільного Кодексу та ст.150 Житлового Кодексу України.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16,386,391 ЦК України. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Судом встановлено, що з червня 2008 року будинок №28 по вулиці Невського в м.Мирноград Донецької області за своїм цільовим призначенням відповідачкою не використовується. Її відсутність в вищезазначеному житловому приміщенні складає близько 10 років і носить безперервний характер. Сторони спільно не проживають і спільним побутом не пов’язані, що відповідно до ст. 391 ЦК України надає позивачці, як власнику, право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження будинком.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону і втрачають право на користування ним у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Так як судом встановлено, що відповідачка в спірному жилому приміщенні відсутня більше року без поважних на те причин, спільним побутом з позивачкою не пов’язана, домовленості між нею та позивачкою, як власником житла, щодо порядку використання жилого будинку відсутні, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.16,316,317,319,321,405 Цивільного Кодексу України, ст.ст.4,5,259,263-265,280-282 Цивільного процесуального Кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: м.Мирноград, Донецька область, вул.Невського, буд.28, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце реєстрації: м.Мирноград, Донецька область, вул.Невського, буд.28, про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце реєстрації: м.Мирноград, Донецька область, вул.Невського, буд.28, втратившою право користування будинком, розташованим в м.Мирноград Донецької області, вул.Невського, буд. 28.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 25 червня 2018 року. Повний текст судового рішення виготовлено та підписано в нарадчій кімнаті 27 червня 2018року.

Суддя Л.І.Клепка