Постанова № 75018093, 25.06.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року Справа № 914/2488/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Огороднік К.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Литвинчук Ю.О. - директор, паспорт серія № НОМЕР_1 від 18.05.96 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПрАТ "Сколівське кар'єроуправління" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 26.02.18р. суддею Тимошенком О.М. у м.Житомирі, повний текст складено 12.03.18р. у справі № 914/2488/17

за позовом Приватне акціонерне товариство "Сколівське кар'єроуправління"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром"

про відшкодування матеріальної шкоди 182390,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "Сколівське кар'єроуправління" звернулось з позовом до ТзОВ "Євровибухпром" про відшкодування матеріальної шкоди (завданих збитків) в сумі 182390,05 грн. Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору відповідач виконував буровибухові роботи на кар'єрі Зелемянського родовища пісковиків. Під час виконання цих робіт сталося руйнування автодороги. На думку позивача руйнування сталося з вини відповідача. Вартість відновлення автодороги становить 182390,05 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.02.2018 (суддя Тимошенко О.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Приватне акціонерне товариство "Сколівське кар'єроуправління" подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить останнє скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що буровибухові роботи 15.10.2016 року відповідачем були проведені з порушенням плану розвитку гірничих робіт на родовищі, внаслідок чого при вибусі було порушено цілісність єдиної кар'єрної автодороги для безпечного заїзду автотранспорту на верхні видобувні горизонти родовища на яких заплановані видобувні роботи згідно проекту розробки родовища.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує доводи апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача підтримав викладені у відзиві заперечення.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надіслав заяву про відкладення розгляду справи, яка мотивована тим, що захисник - адвокат Яцишин І.В. не може бути присутнім на судовому засіданні в зв'язку із зайнятістю у іншій справі в Жовківському районному суді Львівської області. До заяви додано витяг з реєстру призначених справ Жовківського районного суду Львівської області.

За результатами розгляду даної заяви колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Станом на 25.06.2018 р. визначений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги сплинув. Явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та будь-які додаткові докази не витребовувались.

Відтак, нез'явлення представника позивача (апелянта) в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 19.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром" (виконавець/відповідач) та Приватним акціонерним товариством Сколівське кар'єроуправління (замовник/позивач) укладено договір № 19-08/16 на виконання буровибухових робіт, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання комплексу буровибухових робіт по подрібненню гірничої маси методом свердловинних зарядів.

Місце проведення: Львівська область, Сколівський район, с. Гребенів (а.с.126).

Відповідно до п. 4.1 договору, роботи виконуються в об'ємі, визначеному погодженим графіком проведення робіт (за наявності), з урахуванням п. 1.4 цього договору або в сумарному об'ємі поданих заявок.

Згідно з п. 4.2 договору, фактичний обсяг виконаних робіт по договору (підірваної гірничої маси в щільному тілі по кожному вибуху) визначається згідно тахеометричної зйомки, яка проводиться представниками (маркшейдерами) обох сторін в день виконання масового вибуху підтверджується актами виконаних робіт (актами прийому передачі виконаних робіт), підписаними представниками Замовника і Виконавця. При наявності будь-яких суперечностей у визначенні обсягу виконаних робіт по Договору, для проведення відповідних робіт залучається незалежний маркшейдер за рахунок сторони ініціатора, на підставі висновків якого проводиться розрахунок з Виконавцем за виконанні роботи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2017, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року у справі № 914/1380/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровибухпром", м. Житомир до Приватного акціонерного товариства "Сколівське карєроуправління", Львівська область с. Гребенів про стягнення 134 385, 26 грн. заборгованості за договором № 19-08/16 від 19.08.2016 р. встановлено, що на виконання умов договору позивачем в період з 01 жовтня 2016 року по 15 жовтня 2016 року проведено буровибухові роботи, за результатами яких складено акт здачі-приймання виконаних буровибухових робіт від 15.10.2016 на загальну суму 460 394, 52 грн.

Підписанням вказаного акту сторони підтвердили факт належного надання послуг виконавцем відповідно до положень договору. Також в акті вказано, що замовник не має претензій до виконавця стосовно якості виконаних робіт.

Однак, позивач посилається на те, що при проведенні вказаних робіт відповідачем зруйновано єдину кар'єрну автодорогу, на відновлення якої позивачем витрачено 182390,05 грн., у зв'язку з чим зазнав збитків, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Місцевий господарський суд, врахувавши всі істотні обставини справи а також п. 8.3 договору, дійшов підставного висновку про відмову в задоволені позовних вимог, з яким колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності за заподіяну майнову шкоду обов'язковою є одночасна наявність таких умов: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

В обгрунтування розміру завданої шкоди в сумі 182390,05грн., апелянт вказує, що 24.11.2016 року було проведено обстеження місця руйнування автодороги і складено Акт обстеження зруйнованої кар'єрної автодороги Зелем'янського родовища пісковиків Сколівського району Львівської області за участі: Директора, члена правління ПрАТ "Сколівське кар'єроуправління" - Сюти А.В., членів комісії: маркшейдера - Ріжнів І.П; головного бухгалтера - Бичкович М.М., представника проектної фірми КП ЦІНТП "АУМ" - Афанасьєва О.Л. В акті зафіксований факт руйнування автодороги (а.с.12).

Для детального аналізу гірничо-технічного стану кар'єрної автодороги скаржник залучив Колективне підприємство Центр інженерних та науково-технічних послуг "АУМ"(далі КП ЦІНТП "АУМ"), яке є розробником проекту розробки Зелемянського родовища.

У січні 2017 року КП ЦІНТП "АУМ" надав позивачу "Звіт про результати інженерно-геологічнної оцінки стану зруйнованої кар'єрної автодороги для заїзду на верхні горизонти Зелемянського родовища пісковиків Сколівського району Львівської області" (а.с.40).

При обстеженні і подальшій камеральній обробці інформації КП ЦІНТП "АУМ" виявлено:

- На момент обстеження кар'єрної автодороги в грудні 2016 року у місці пікету ПК 12+30 згідно проекту розробки і рекультивації, половина дороги по повздовжній осі на довжині приблизно 60 метрів просіла по схилу до 2 метрів по вертикалі, що унеможливлює безпечний заїзд кар'єрної техніки на вищерозміщені горизонти кар'єру для видобутку корисної копалини згідно з Проектом розробки Зелем'янського родовища пісковиків;

- Дорога зруйнована внаслідок буровибухових робіт, що проводилися у жовтні 2016 року на нижчележачому горизонті безпосередньо під місцем зсуву гірничої маси;

- Для подальшої безпечної планової експлуатації кар'єру необхідне відновлення автодороги, шляхом перевезення з горизонту +345 і зворотної засипки у утворену виїмку гірничої маси що утворилася внаслідок вибуху;

- При камеральному обробленні даних маркшейдерської зйомки у місці руйнування автодороги методом поперечних перерізів був визначений об'єм породи, необхідний для зворотної засипки;

- Для відновлення дороги Позивачу необхідно здійснити перевезення приблизно 1963 м підірваної гірничої маси і засипати нею утворені виїмки. Під час здійснення разрахунків використовувалася формула V гірничої MacH=l/2[(S1+S2)L,+(S2+S3)L2]=l/2[(33,73+33,74)30,8+(33,74+36,29)26,4]=1963м3.

Згідно державних норм та стандартів технологічно для відновлення кар'єрної автодороги необхідно (навантаження підірваної гірничої маси, і її перевезення до місця зсуву і засипка з вирівнюванням поверхні) використання мінімально можливих механізмів, а саме:Екскаватор з ковшем мінімальної місткості 0,5 м ; Бульдозер з потужністю двигуна 108 к.с; Автосамоскид з вантажопідйомністю від 10 до 15 тон.

У Звіті КП ЦІНТП "АУМ" зроблені прямі розразунки вартості робіт по відновленню автодороги на січень 2017 року, що становить 151541,00грн.

Разом вартості експлуатації будівельних машин та механізмів складає 146870 гривень. Разом загальновиробничі і адміністративні витрати складають 4671 грн. Додаткові матеріальні витрати, для відновлення дороги складають: 38985,18 грн. (1963 м3(необхідна гірнича маса) х 19.86 грн (ціна кубометра гірничої маси з ПДВ згідно договору № 19-08/16 від19.08.2016 року).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Протиправною поведінкою відповідача позивач зазначає проведення буровибухових робіт.

Згідно з п. 4 додатку № 2 "Перелік видів робіт підвищеної небезпеки" Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів,устаткування підвищеної небезпеки затвердженого постановою КМУ № 1107 від 26.10.2011 року, до джерел підвищеної небезпеки відносяться: вибухові роботи та роботи пов'язані з використанням енергії вибуху.

Як зазначає позивач, відповідно до дозволу № 1005.14.30 виданого Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 15 жовтня 2014 року Відповідач має право виконувати вибухові роботи та робити, пов'язані з використанням енергії вибуху.

Договором на виконання буровибухових робіт №19-08/16 від 19.08.16, позивач доручив відповідачу виконати комплекс буровибухових робіт по подрібненню гірничої маси методом свердловинних зарядів. В комплекс робіт входить буріння свердловин буровим станком та основні вибухові роботи по подрібненню гірничої маси свердловинними зарядами (а.с.126).

Пунктом 4.4 договору, передбачено, що замовник своїми силами і за свій рахунок проводить всі роботи, які передують основним роботам, як-то забезпечення під'їздів до робочих майданчиків, очистка забоїв і місць виконання робіт, підготовка блоків під буріння,розкладка негабаритних блоків на робочих майданчиках для їх подальшого подрібнення.

Пунктом 4.5 договору, передбачено, що замовник зобов'язується постійно з дотриманням графіку проведення робіт надавати підготовлений фронт робіт для проведення бурових та вибухових робіт з розрахунком на уступах серій свердловин, які обумовлені типовим проектом і планом розвитку гірничих робіт.

З огляду на вказане, суд першої інстанції підставно відмітив, що саме на позивача покладено обов'язок по влаштуванню місця виконання робіт відповідачем.

При цьому, позивачем не наведено яке саме неправомірне рішення (неправильно обраний метод чи спосіб подрібнення гірничої маси тощо) або неправомірна поведінка (дія або бездіяльність) в порушення умов договору чи закону відповідача призвели до пошкодження майна позивача.

Апелянтом не надано доказів протиправної поведінки відповідача та відповідно причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою.

Відтак, суд першої інстанції правомірно вказав на відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, що виключає настання відповідальності відповідача.

Разом з цим, п.8.3. договору передбачено, що виконавець (відповідач) не несе відповідальності за можливі наслідки при проведенні вибухових робіт,пошкодження будинків, споруд,засівів,насаджень, ЛЕП,силових і кабельних ліній, а також інших інженерних споруд, розташованих в межах небезпечної зони, а також за устаткування кар'єру.

Відповідно до ст.ст. 6, 627,629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки сторони договору передбачили, що місце проведення вибухових робіт відповідачем встановлює та облаштовує позивач, відповідач не несе відповідальності за пошкодження об'єктів кар'єру при проведенні робіт, позивачем не наведено умислу чи неправомірних дій відповідача у пошкодженні кар'єрної автодороги, не доведений причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, суд першої інстанції дійшов правомірного та обгрунтованого висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 73, 74, 76-80, 91 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 26.02.2018р. ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сколівське кар'єроуправління" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року у справі №914/2488/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №914/2488/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "27" червня 2018 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Юрчук М.І.