Постанова № 75018082, 26.06.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Справа № 902/182/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.05.2018р. у справі №902/182/18 (суддя Банасько О.О.)

за позовом ОСОБА_1 (м.Чернівці)

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод" (Барський район, Вінницька область); 2) ОСОБА_2 (м.Київ); 3) ОСОБА_3 (м. Київ)

про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, рішення загальних зборів товариства та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - не з`явився;

відповідача-3 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до відповідачів про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 10.02.2016р., рішення загальних зборів учасників ТОВ "Барський комбікормовий завод", оформленого протоколом №01-02/2016 від 10.02.2016р та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Також позивачем до суду першої інстанції подана заява про забезпечення позову (вх. №02.1-50/47/18 від 17.05.2018 р.) шляхом заборони державному реєстратору реєструвати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни в установчих документах складу учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.05.2018р. у справі №902/182/18, зокрема, відмовлено позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким вимоги заяви задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що 20.04.2018р. учасник товариства ОСОБА_2 підписав повідомлення про проведення 22.05.2018р. загальних зборів товариства з наступним порядком денним: прийняти рішення про передачу 51% частки товариства ОСОБА_4; прийняти рішення про зміну директора товариства; прийняти рішення про продаж обладнання; прийняти рішення про зміни в статут; розглянути заяву про вихід ОСОБА_1 із складу учасників товариства. Як вказує скаржник ним надіслано письмові пояснення щодо питань, які зазначені в даному порядку денному, в яких він зазначив про незаконність таких зборів та відкликання заяви про вихід з складу товариства. Скаржник звертає увагу суду, що подальший продаж несформованого статутного капіталу товариства ускладнить виконання рішення по даній справі, а виключення з учасників товариства порушить його права, тому з метою захисту його прав доцільним є застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони проведення реєстраційної дії зміни складу засновників.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд скарги призначено на 26.06.2018р. об 11:00 год.; зобов'язано скаржника надати суду докази надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з додатками (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

На виконання вимог ухвали суду, представник ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання (вх. №18995/18 від 18.06.2018р.), до якого долучено поштові квитанції про надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з додатками. Також повідомлено суд, що учасниками ТОВ "Барський комбікормовий завод" було включено до складу товариства ОСОБА_5, змінено розмір статутного капіталу товариства чим зменшено вдвічі частку позивача. Представник позивача підтримує доводи апеляційної скарги, просить розглядати її без його участі.

Відповідачі не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 26.06.2018р., про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, предметом спору у даній справі є нематеріально-правова вимога позивача до відповідачів про:

-- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 10.02.2016р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Барський комбікормовий завод", оформленого протоколом №01-02/2016 від 10.02.2016р.;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до установчих документів ТОВ "Барський комбікормовий завод", здійснений 23.02.2016р. за номером 11471050016000586.

Позивач подав до суду першої інстанції заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив суд заборони державному реєстратору реєструвати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни в установчих документах складу учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод".

Обґрунтовуючи вимоги заяви позивач посилається на те, що подальший продаж несформованого статутного капіталу товариства ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позовних вимог, а виключення його з учасників товариства порушить його права.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.05.2018р. у справі №902/182/18, зокрема, відмовлено позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу зазначив, що обраний позивачем захід забезпечення позову не має прямої пов'язаності з предметом спору у даній справі, а є лише похідним, у зв'язку з чим невжиття вказаного заходу забезпечення позову не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ефективно захистити права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся з даною позовною заявою. Обраним заходом забезпечення позову позивач фактично презюмує вчинення дій державним реєстратором щодо реєстрації в реєстрі змін в установчих документах складу учасників товариства, які на нього покладено законом та прямо не стосуються предмету спору, тому прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено право на звернення до господарського суду юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, пред'явлення позову є процесуальною формою реалізації позивачем права на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Окрім того, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Пунктами 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. роз'яснено про те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову шляхом подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позов забезпечується в тому числі забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Відповідно до п.п. 6.5., 6.6., 6.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016р. №4 заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Господарським судам слід виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову.

Згідно п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що такий спосіб забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій передбачений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Оцінивши обставини, викладені позивачем в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, беручи до уваги предмет та підстави заявленого позову, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що позивачем не обґрунтовано, яким чином заходи забезпечення позову (щодо заборони іншим особам вчиняти дії) пов'язані з предметом саме заявлених позовних вимог та не доведено, яким чином невжиття даного заходу утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у справі з позовом про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 10.02.2016р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Барський комбікормовий завод", оформлене протоколом №01-02/2016 від 10.02.2016р. та скасування відповідних реєстраційних дій, або ж чи спроможні дані заходи забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову), імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст.137 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, тому відсутні підстави для її скасування за наведених у апеляційній скарзі мотивів.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.05.2018р. у справі №902/182/18 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 17.05.2018р. у справі №902/182/18 повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 27.06.2018 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.