Постанова № 75017888, 07.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2018 р. Справа№ 910/6272/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р.

у справі №910/6272/16 (Головуючий суддя Смирнова Ю.М., судді Головіна К.І., Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Юніон стандард банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

2) Національний банк України

про визнання договорів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк", Публічного акціонерного товариства "Юніон стандард банк" про визнання недійсними кредитних договорів, які укладені між відповідачами, відповідно до підтверджень по системі SWIFT №MM45400 LT від 13.02.2015р. на суму 640 000,00 доларів США, №MM45402 LT від 13.02.2015р. на суму 380 000,00 Євро, №ММ45394 LT від 13.02.2015р. на суму 1 000 000,00 доларів США, №MM45396 LT від 13.02.2015р. на суму 2 000 000,00 доларів США, №MM45398 LT від 13.02.2015р. на суму 1 300 000,00 доларів США, №MM45392 LT від 13.02.2015р. на суму 1 000 000,00 доларів США.

Позов умотивований тим, що спірні кредитні договори укладені з порушенням обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України №777/БТ від 04.12.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії проблемних", за змістом якої ПАТ "Златобанк" зобов'язаний був не здійснювати нових кредитних операцій.

На доведення суб'єктивного права на позов про визнання недійсними кредитних договорів, стороною яких позивач не являється, позивач зазначав, що 13.02.2015р. постановою Правлінні НБУ №105, яка на думку позивача, є актом цивільного законодавства, Публічне акціонерне товариство "Златобанк" був віднесений до категорії неплатоспроможних банків, відкликано його ліцензію та прийнято рішення про його ліквідацію. Оскільки позивач є одним із кредиторів банку, який ліквідується, а сума визнаних вимог позивача становить 23 169 012,95 грн., то укладені між відповідачами кредитні договори та раніше укладений договір застави майнових прав, змінюють черговість задоволення вимог відносно позивача, адже у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги.

Відповідач-2 проти задоволення позову заперечував, вважав, що розпорядчі акти НБУ не відносяться до актів цивільного законодавства і не входять до переліку визначених статтею 4 ЦК України актів, а НБУ не є органом державної влади, тож укладення кредитних договорів між відповідачами на виконання умов Генерального договору від 11.03.2014р. не є порушенням актів цивільного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2016р. залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2016р. призначено колегіальний розгляд справи та за клопотанням позивача залучено до участі у справі третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Національний банк України.

Відповідач-1 в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проти задоволення позову заперечував, вказував, що постановою Правління НБУ від 04.02.2015р. встановлено обмеження лише на вчинення проблемним банком кредитних операцій, розміщення таким банком від власного імені на власний ризик залучених ним коштів.

За твердженням Фонду, за кредитними договорами, які оспорює позивач, відповідач-1 не надавав кредитів, а отримував їх; не здійснював бездокументарних операцій, не надавав порук та інших зобов'язань, а тому вчинені правочини, які оспорює позивач, не суперечать постанові правління НБУ №777/БТ від 04.12.2014р.

У ході розгляду спору позивач просив залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача юридичну особу за законодавством Республіки Кіпр компанію «Джунакс Шеарс Лімітед», вказуючи, що рішення у спорі зачіпатиме права вказаної компанії, яка виступила майновим поручителем виконання зобов'язань позивача перед відповідачем-1, передавши в іпотеку останньому два літаки Боїнг 737-500, ринковою вартістю 18 226 000,00 доларів США.

На думку позивача, у разі задоволення його позову і визнання недійсними судом спірних договорів, виконання яких забезпечено Златобанком переданими у заставу ЮСБ Банку майновими права, у тому числі до позивача і іпотекодавця - компанії "Джунакс Шеарс Лімітед" (JUNAX SHARES LIMITED), недійсними будуть і акцесорні вимоги до позивача та вказаної Компанії.

Національний Банк України у своїх поясненнях суду першої інстанції вважав недійсним договір застави майнових прав, укладений 16.12.2014р. між Златобанком та ЮСБ Банком (а.с. 92-93, т. 4), і не висловлював своєї правової позиції по суті заявлених вимог позивача щодо визнання недійсними кредитних договорів, які укладені між відповідачами, відповідно до підтверджень по системі SWIFT №MM45400 LT від 13.02.2015р. на суму 640 000,00 доларів США, №MM45402 LT від 13.02.2015р. на суму 380 000,00 Євро, №ММ45394 LT від 13.02.2015р. на суму 1 000 000,00 доларів США, №MM45396 LT від 13.02.2015р. на суму 2 000 000,00 доларів США, №MM45398 LT від 13.02.2015р. на суму 1 300 000,00 доларів США, №MM45392 LT від 13.02.2015р. на суму 1 000 000,00 доларів США

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у визнанні недійсними укладених відповідачами в рамках Генерального договору низки кредитних договорів на загальну суму 5 940 000,00 доларів США та 380 000,00 євро в системі SWIFT, вчинених 13.02.2015р., суд першої інстанції послався на те, що з дати отримання 05.12.2014р. Златобанком постанови правління НБУ №777/БТ від 04.12.2014р. вказаний банк не обмежений у можливості отримання кредитних коштів. Суд також відхилив твердження позивача про наявність у нього суб'єктивного інтересу у визнанні недійсними спірних договорів, пославшись на ту обставину, що зміна черговості задоволення кредиторських вимог відбулася не у зв'язку з оспорюваними позивачем договорами, а внаслідок укладеного відповідачами раніше договору застави майнових прав, який у рамках даного спору позивач не оскаржує.

Не погоджуючись із мотивами прийнятого судом першої інстанції рішення, Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом усіх обставин, що мають значення для справи, не відповідність висновків суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

За твердженням апелянта, судом не було встановлено, що при укладанні спірних кредитних договорів в порушення положень Постанови №777/БТ від 04.12.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії проблемних" у відповідача-1 виникає зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів відповідачу-2. Крім цього, кредитні договори забезпечені заставою ще до їх укладення з метою надання переважного права задоволення вимог перед іншими кредиторами та позивачем.

На думку скаржника, суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про залучення до участі у справі Компанію "Джунакс Шеарс Лімітед" (JUNAX SHARES LIMITED) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017р., у складі колегії суддів Кропивна Л.В. (головуючий), Зубець Л.П., Смірнова Л.Г., апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.09.2017р.

Розгляд справи відкладався.

12.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке задоволено колегією суддів.

12.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу, у якому він просив залишити без змін та скасування рішення суду першої інстанції, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Національний Банк України підтримав доводи апелянта і просив скасувати прийняте судом першої інстанції рішення, вказуючи при цьому, що суд першої інстанції невірно витлумачив зміст кредитної операції. На думку НБУ, відповідно до Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» №351 від 30.06.2016р., кредитною операцією є видом активної банківської операції, пов'язаної із розміщенням залучених банком коштів шляхом: надання їх у тимчасове користування або прийняття зобов'язань про надання певної суми коштів. На думку НБУ, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до Постанови Правління НБУ №506/БТ від 19.08.2014р. «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Злаботобанк» шляхом призначення куратора щодо відповідача-1 був запроваджений особливий режим контролю. Особливий режим був запроваджений відносно відповідача-1 строком на 180 днів. З моменту запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку, за твердженням НБУ, Златобанку були встановлені обмеження на здійснення нових кредитних операцій та на надання порук та інших зобов'язань, тож вчинивши оспорювані правочини після запроваджених НБУ обмежень у діяльності ПАТ «Злаботобанк» не мав належного обсягу повноважень.

12.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Компанію "Джунакс Шеарс Лімітед" (JUNAX SHARES LIMITED) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Клопотання залишено без задоволення з підстав зазначених в ухвалі від 12.09.2017р.

19.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

19.09.2017р. в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про витребування у Національного Банку України належним чином засвідчених копій повідомлень ПАТ "Златобанк" про стан виконання запланованих заходів щодо фінансового оздоровлення банку, а також проведення ним своєї діяльності у відповідності до вимог банківського законодавства, надісланих ПАТ "Златобанк" на виконання постанови Правління Національного банку України №77/БТ від 04.12.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" до категорії проблемних", яке задоволено судом.

19.09.2017р. в судовому засіданні представники сторін звернулися з клопотанням про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Клопотання задоволено судом та продовжено строк розгляду справи.

31.10.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від НБУ надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду про витребування документів.

02.11.2017р. у судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про витребування у Національного Банку України належним чином засвідчену копію постанови Правління Національного банку України №506/БТ від 19.08.2014р. "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" шляхом призначення куратора", яке задоволено колегією суддів.

22.11.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про долучення копій документів.

05.02.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №826/2184/17 за позовом ТОВ «Авангард-Експо» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участі третьої особи ПАТ «Златобанк» про визнання протиправними та скасування рішень.

В обґрунтування клопотання заявник вказував, що станом на час розгляду даної справи неможливо встановити чи перебуває банк в стані ліквідації та чи був визнаний неплатоспроможним, чи була законним чином в банку введена тимчасова адміністрація, хто має право діяти та представляти в суді інтереси від імені банку, та хто має право надавати іншим особам повноваження на представництво інтересів банку в судах; такі обставини, на думку заявника, унеможливлюють належний розгляд справи з дотриманням всіх норм матеріального та процесуального права.

29.03.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №826/15453/17 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Реєстратора Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Дідичука І.А., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Національного банку України, ПАТ «Златобанк» про визнання протиправним та скасування реєстраційних записів.

Заявник зазначав, що у зв'язку з розглядом справи №826/2184/17 у касаційній інстанції, на даний час не вбачається можливим встановити, чи перебуває банк в стані ліквідації та чи був визнаний неплатоспроможним, чи була законним чином в банку введена тимчасова адміністрація, хто має право діяти та представляти в суді інтереси від імені банку, та хто має право надавати іншим особам повноваження на представництво інтересів банку в судах. Станом на 29.03.2018р. в ЄДРПОУ міститься інформація щодо перебування ПАТ «Златобанк» в процесі припинення та про те, що Уповноважена особа ФГВФО Славкіна М.А. виконує обов'язки керівника органів банку, тож ці обставини унеможливлюють належний розгляд справи з дотриманням всіх норм матеріального та процесуального права.

Зі змісту пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України випливає, що суд обов'язково зупиняє провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Наведені клопотання позивача про зупинення провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено неможливості (зокрема, через наявність будь-яких перешкод) розгляду даної справи до вирішення справ №826/15453/17, №826/2184/17.

У будь-якому разі встановлені при розгляді вказаних спорів обставини не були відомі суду першої інстанції при розгляді спору, ініційованого позивачем щодо укладення відповідачами оспорюваних правочинів в системі SWIFT, вчинених 13.02.2015р., а тому оцінка цих обставин та їх вплив на розгляд справи не входить до предмету оцінювання апеляційним господарським судом.

29.03.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору.

12.04.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги ПАТ «Державний ощадний банк України» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017р. у справі №910/10917/16.

За твердженням позивача, предмети та підстави позовів у справах є подібними, тож правові позиції при вирішенні справи Верховним Судом, будуть обов'язковими для суду апеляційної інстанції та можуть суттєво вплинути на вирішення даної справи.

23.05.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено колегією суддів.

У судовому засіданні представником позивача долучено до матеріалів справи копію постанови Верховного Суду від 18.04.2018р. у справі №910/10917/16, з огляду на що клопотання про зупинення провадження залишено без задоволення.

Представники відповідача-1 та третьої особи-1 до судового засідання, що відбулось 07.06.2018р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 11.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Публічним акціонерним товариством "Юніон стандард банк" укладено Генеральний договір №56/57 про загальні умови і порядок проведення міжбанківських операцій (далі - Генеральний договір), предметом якого є порядок укладення сторонами угод на проведення міжбанківських операцій і загальні умови їх виконання.

Пунктом 5.1 Генерального договору передбачено, що укладення угод відповідно до цього договору відбувається шляхом визначення їх умов у кожному конкретному випадку шляхом проведення переговорів між дилерами сторін за допомогою системи REUTERS DEALING, по телефону або іншими узгодженими засобами зв'язку та обміну відповідними підтвердженнями по телексу, системі SWIFT, електронній пошті НБУ або іншими узгодженими засобами зв'язку.

16.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством "Юніон стандард банк" (заставодержатель) укладено договір застави майнових прав №56/57-3 (далі - Договір застави), за яким предметом застави визначені майнові права вимоги у повному обсязі (включаючи право на отримання відсотків, пені та штрафів, які існують на дату укладення цього Договору або виникнуть у майбутньому) по Кредитному договору №07/12-KLMV від 18.01.2012р. (далі - Кредитний договір), укладеному між заставодавцем та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (боржник, позичальник), відповідно до якого позичальник повинен повернути заставодавцю грошові кошти за наданим кредитом (кредитною лінією) в розмірі згідно фактично наданим траншам (максимальний ліміт кредитної лінії складає 15 000 000,00 доларів США), з кінцевим терміном повернення 20.05.2015р. та сплачувати відсотки за користування кредитом за ставкою 12,9% процентів річних. Зобов'язання, що виникли та/або можуть виникнути у майбутньому з кредитного договору №07/12-KLMV від 18.01.2012р. та всіх додаткових угод і змін до нього, забезпечуються договором застави майнових прав №07/12-KLMV/S-4 від 10.01.2013р., іпотечним договором від 09.10.2012р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.М. та зареєстрований у реєстрі за №№5047, 5048. Протягом дії даного договору кредитний договір може бути забезпеченим додатковими договорами.

Звертаючись з позовом, позивач вказував, що у зв'язку з запровадженими з 04.12.2015р. Національним Банком обмеженнями у діяльності Златобанку, віднесеного до числа проблемних, є недійсними вчинені Златобанком з ЮСБ банком кредитні правочини відповідно до підтверджень по системі SWIFT №MM45400 LT від 13.02.2015р. на суму 640 000,00 доларів США, №MM45402 LT від 13.02.2015р. на суму 380 000,00 Євро, №ММ45394 LT від 13.02.2015р. на суму 1 000 000,00 доларів США, №MM45396 LT від 13.02.2015р. на суму 2 000 000,00 доларів США, №MM45398 LT від 13.02.2015р. на суму 1 300 000,00 доларів США, №MM45392 LT від 13.02.2015р. на суму 1 000 000,00 доларів США.

Обґрунтовуючи наявність суб'єктивного права на позов про визнання недійсними кредитних правочинів, вчинених відповідачами, позивач зазначав, що внаслідок забезпечення виконання цих правочинів заставою майнових прав, згідно з договором застави від 16.12.2014р. позивач, як кредитор Златобанку, може очікувати на задоволення своїх вимог лише після задоволення вимог ЮСБ банку, чиї вимоги забезпечені заставою.

Колегія суддів вважає, що такі доводи позивача свідчать про недоведеність ним порушення прав або охоронюваних законом інтересів вчиненими відповідачами кредитними правочинами, що є обов'язковою умовою для задоволення вимоги про визнання недійсним договорів, стороною яких позивач не являється. Так, черговість задоволення вимог кредиторів установлюється законом ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Договір застави від 16.12.2014р. у рамках даного спору позивач не оспорював, тоді як ця обставина вплинула на черговість задоволення вимог кредиторів.

Тож, вчинення відповідачем спірних правочинів після запровадження НБУ спеціальних обмежень самі по собі не можуть бути підставою для визнання їх недійсними за позовом особи, яка не довела, що вчинені правочини зачіпають його цивільні права або охоронювані законом інтереси.

Питання визнання вимог кредиторів та черговості їх задоволення виникає у разі прийняття Національним банком України рішення про ліквідацію банку і здійснення за встановленою законом процедурою ліквідації банку.

За приписами ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Колегія суддів, вирішуючи спір, виходить з того, що шляхом визнання недійсним правочину захищається цивільне право або інтерес, які порушує або зачіпає оспорюваний правочин.

За приписами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009р., вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому, під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Доводи та відповідні заперечення відповідачів не досліджуються, з огляду на встановлення факту відсутності у позивача порушеного суб'єктивного права з боку відповідачів.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р. у справі №910/6272/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р. у справі №910/6272/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6272/16 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 27.06.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко