Рішення № 75017209, 21.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2018Справа № 910/4582/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національного банку України

про стягнення 88 550,43 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Українець Т.А. - представник (довіреність № 1195 від 20.09.2017),

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2018 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (далі - ПрАТ «Київський страховий дім», відповідач) про стягнення 88 550,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів АЕ № 003721 від 18.08.2016, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплатив страхове відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, з вини якої трапилась ДТП, була застрахована відповідачем - ПрАТ «Київський страховий дім», позивач звернувся до останнього з вимогою відшкодувати сплачену позивачем страхову виплату. Враховуючи, що відповідачем не відшкодована заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 88 550,43 грн. у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/4582/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.05.2018.

17.05.2018 відділом автоматизованого діловодства суду було зареєстроване подане відповідачем клопотання про залучення до участі у справі Національного баку України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки вказана особа є страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеним з відповідачем, отже, останній у випадку задоволення даного позову отримає право зворотної вимоги до страхувальника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2018 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національний банк України (далі - НБУ, третя особа), розгляд справи відкладено на 12.06.2018.

18.06.2018 відділом автоматизованого діловодства суду були зареєстровані подані позивачем додаткові пояснення щодо включення розміру невиплаченої страхової премії по договору добровільного страхування до розміру страхового відшкодування, яке позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2018 повідомлено відповідача - ПрАТ «Київський страховий дім» про судове засідання, призначене на 21.06.2018.

У судовому засіданні 21.06.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Представник відповідача правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.06.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

18.08.2016 між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (страховик) та Литвиненко Зінаїдою Михайлівною (далі - Литвиненко З.М., страхувальник, вигодонабувач) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АЕ № 003721 (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Hyundai І10, державний номерний знак АА8972МХ.

15.10.2016 на перехресті вул. Дачна в с. Стоянка та траси М06 (21 км) трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Hyundai І10, державний номерний знак АА8972МХ, під керуванням Литвиненко З.М., та автомобіля марки Mercedes-Benz, державний номерний знак АА3835КХ, під керуванням Новіцького В.В. Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Києва-Святошинського районного суду Київської області від 12.12.2016 Новіцького В.В. визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.

Як вбачається зі звіту № PZU/3504/16 від 25.10.2016 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, відновлювальний ремонт є недоцільним з економічної точки зору, оскільки ринкова вартість транспортного засобу Hyundai І10, державний номерний знак АА8972МХ, прирівнюється до вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, та становить 211 160,43 грн.

Відповідно до звіту № PZU/3838/16-173038ЗАЛ від 25.10.2016 про оцінку ліквідаційної вартості автомобіля від 08.11.2016 ліквідаційна вартість автомобіля марки Hyundai І10, державний номерний знак АА8972МХ, складає 111 110,00 грн.

Позивачем був складений страховий акти № UA2016101500006/L01/01 від 10.11.2016 на суму страхового відшкодування - 88 550,43 грн.

Згідно з розрахунком страхового відшкодування до вищевказаного страхового акту сума страхового відшкодування була розрахована наступним чином: 211 160,43 грн. (ринкова вартість транспортного засобу) - 111 110,00 грн. (ліквідаційна вартість автомобіля марки) - 11 500,00 грн. (франшиза за умовами договору добровільного страхування) = 88 550,43 грн.

Крім того, оскільки до настання страхового випадку - ДТП, що трапилась 15.10.2016, страхувальник не виплатив страхові платежі у повному обсязі несплаченою залишилась страхова премія в розмірі 7 263,00 грн. Тому позивачем, на підставі п. 10.5.5 договору добровільного страхування, було здійснено зарахування несплаченої страхової премії в розмірі 7 263,00 грн., а на виконання умов вказаного договору страховик - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатив грошові кошти в загальному розмірі 81 287,43 грн. (88 550,43 грн. сума страхового відшкодування - 7 263,00 грн. несплачена страхова премія), що підтверджується платіжним дорученням № 47849 від 15.11.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Частиною 4 ст. 203 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання.

Згідно з приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи у межах фактичних витрат, які становлять 88 550,43 грн., оскільки розмір збитку понесеного позивачем становить саме 88 550,43 грн., а виплата страхового відшкодування у меншому розмірі (81 287,43 грн.) відбулась внаслідок припинення зобов'язання в частині 7 263,00 грн. (несплачена страхова премія) у інший спосіб - шляхом зарахування на підставі ч. 4 ст. 203 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у відповідача - ПрАТ «Київський страховий дім» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ 9440441 з лімітом відповідальності по майну 100 000,00 грн. та франшизою 0,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За приписами ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв'язку з укладенням полісу АЕ 9440441 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки Mercedes-Benz, державний номерний знак АА3835КХ.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 189/17 від 07.07.2017 про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 88 550,43 грн., направлення якої підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку № 2268 від 07.07.2017. Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді, понесені позивачем витрати не відшкодував.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що за умовами полісу АЕ 9440441 розмір франшизи становить 0,00 грн.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, ідентифікаційний код 25201716) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування в розмірі 88 550,43 грн. (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 43 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.07.2018.

Суддя О.Г. Удалова