Ухвала суду № 75014923, 08.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20772/18

Провадження № 1-кс/761/14078/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Щебуняєва Л.Л., при секретарі Якимів І.І., за участю слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області Колосюка В.В., розглянувши клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110230001223 від 02 вересня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05 червня 2018 року слідчий СУ Головного управління Національної поліції в Київській області Колосюк В.В. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Київської області Тедеєвим К.Е., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110230001223 від 02 вересня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна, а саме земельних ділянок, перелік, яких вказано в клопотанні, з позбавленням їх власників - фізичних осіб та користувача - ТОВ «Роза-Л» (код ЄДРПОУ 39633783) права на відчуження, розпорядження та користування ними;

земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що належать ПАТ «Обухівське» на підставі Державного Акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 16.02.1996 р. виданого Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 284, Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 13.02.1996 р. виданого Першотравенською сільською радою Обухівського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 19.02.1996 р. виданого Обухівською міською радою Обухівського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 26 радгоспу-комбінату Обухівський, з позбавлення права ПАТ «Обухівське», Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та у галузі земельних відносин та його територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування права на відчуження та розпорядження ними.

З метою збереження речових доказів, зважаючи на те, що земельні ділянки, на які слідчий в клопотанні просить накласти арешт, з метою запобігання злочинним посяганням на вказані об'єкти під час проведення розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на вказані земельні ділянки.

В судовому засіданні слідчий Колосюк В.В. клопотання підтримав у повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши доводи слідчого, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання, виходячи із наступного.

В провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110230001223 від 02 вересня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст.364 КК України.

Як убачається з матеріалів клопотання, в органу досудового розслідування є підстави стверджувати, що всі земельні ділянки, які знаходяться у межах визначених Державними Актами на право постійного користування землею серії НОМЕР_3 від 16.02.1996 р, серії НОМЕР_2 від 13.02.1996 р. та серії НОМЕР_1 від 19.02.1996 р. та виділені у власність працівникам, пенсіонерам ПАТ «Обухівське» та особам, за якими судом визнане право на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування, на підставі проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське», а не Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру в Київській області, а не розпоряджень районної державної адміністрації, набуті кримінально-протиправним шляхом, а тому вказані земельні ділянки є речовими доказами та підпадають під критерії визначені статтею 98 КПК України. Крім того земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні ПАТ «Обухівське» згідно Державних Актів на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 16.02.1996 р, серії НОМЕР_2 від 13.02.1996 р. та серії НОМЕР_1 від 19.02.1996 р., які ще не передані у приватну власність громадянам, наразі все ще залишаються об'єктами кримінально протиправних дій з боку посадових осіб Головного управління Держгеокадастру в Київській області та службових осіб Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В клопотанні слідчий наводить мету та підставу для накладення арешту на земельні ділянки, перелік яких зазначено слідчим в клопотанні, а саме - з метою забезпечення збереження речових доказів.

Проте в підтвердження відповідності вказаних земельних ділянок тим чи іншим ознакам ст.98 КПК України, слідчим не надано постанови про визнання речовими доказами земельних ділянок, на які слідчий просить накласти арешт в кримінальному провадженні №12016110230001223 від 02 вересня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст.364 КК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що наведенні слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими земельні ділянки відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст.171 КПК України, наведені слідчим в клопотанні обставини мають бути доведеними доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області Колосюка В.В., погодженого з прокурором відділу прокуратури Київської області Тедеєвим К.Е., про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110230001223 від 02 вересня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст.364 КК України - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Л.Л. Щебуняєва