Рішення № 75014836, 21.06.2018, Оболонський районний суд міста Києва

21.06.2018 Справа № 756/172/18

Справа № 756/172/18

Провадження № 2/756/2741/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Пересунька Я.В.,

при секретарях - Шецкіній О.Г., Субіну М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Михайлівського старостинського округу № 5 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, державного підприємства «Національні інформаційні системи», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онопченко Оксани Вікторівни, Київської міської ради, Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області про застосування наслідків нікчемного правочину, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, із урахуванням неодноразово уточнених позовних вимог, станом на 10 травня 2018 року (а.с. 94, т.2) просить:

1) застосувати наслідки нікчемного заповіту від імені ОСОБА_8, посвідченого Михайлівською сільською радою Білоцерківського району Київської області 7 жовтня 2016 року за реєстровим № 22 - визнати недійсним цей заповіт та витяг № 47388070 про його реєстрацію в Спадковому реєстрі 10 квітня 2017 року, сформований реєстратором Київської філії ДП «Національні інформаційні системи», а також скасувати запис про цей заповіт в Спадковому реєстрі;

2) визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом як спадкоємцем другої черги за правом представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_8 на: а) двокімнатну квартиру АДРЕСА_1; б) земельну ділянку площею 0,039 га, кадастровий № НОМЕР_3, по вулиці АДРЕСА_2 в) садовий будинок (загальною площею 162,3 кв.м., житловою площею 40,8 кв. м., під літерою «А»), який знаходиться по вулиці АДРЕСА_2 г) 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 та належало померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке видано 4 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 1-1164; д) 1/2 частину права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (місцевості), що належало померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1540; е) 1/2 частину права на частку пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», село Світильня Броварського району Київської області, що належало померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1540; є) 1/2 частину права на частину грошових вкладів в ощадному банку НОМЕР_15 села Світильня Броварського району Київської області, які знаходяться на рахунку НОМЕР_4 (залишок 344 грн), а також на рахунку НОМЕР_5 (залишок 2 249 грн 50 коп.) з відповідними відсотками та компенсаціями, що належали померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1540; ж) гаражний бокс НОМЕР_6 який знаходиться в АДРЕСА_4 з) автомобіль «Geely CK 1.5», 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_1;

3) витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дублікати: а) свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_10, державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори від 22 серпня 2013 року на імя ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0399 га кадастровий № НОМЕР_3, по вулиці АДРЕСА_2 б) свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Двадцять першою київської державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-1466 від 9 серпня 2013 року на імя ОСОБА_8 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті дружини ОСОБА_9; в) технічний паспорт на автомобіль «Geely CK 1.5», 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_1; г) ключі з сигналізацією від вказаного автомобіля; д) мобільні телефони Нокіа 2700с-2 та Самсунг 36Н-С270 з сімкартками МТС; е) зв'язку з 12 ключів, відкривання 7 дверей та 840 грн на заміну серцевини замка, а також інші речі ОСОБА_8, які отримала ОСОБА_4 за розпискою без дати у старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м.Києві Павлюка В.В. з кримінального провадження № 120161000500012632 від ІНФОРМАЦІЯ_7 року за фактом смерті ОСОБА_8

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер рідний дядько ОСОБА_1 - ОСОБА_8, який по день смерті був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1

Після смерті дядька відкрилась спадщина на вищевказане рухоме та нерухоме майно.

27 лютого 2017 року за заявою відповідача ОСОБА_5 в порядку ч. 4 ст. 1264 ЦК України приватним нотаріусом КМНО Онопченко О.В. заведено спадкову справу № 3/2017.

2 червня 2017 року у спадковій справі № 3/2017 нотаріус Онопченко О.В. зареєструвала заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті рідного дядька ОСОБА_8 в порядку представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року батька позивача та рідного брата померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_12.

7 червня 2017 року у спадковій справі № 3/2017 нотаріус Онопченко О.В. зареєструвала заяву відповідача ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 за заповітом від останнього, який начебто було посвідчено Михайлівською сільською радою Білоцерківського району Київської області за реєстровим № 22 від 7 жовтня 2016 року без відмітки про його державну реєстрацію у Спадковому реєстрі, та долучила до спадкової справи оригінал цього заповіту і витягу № 47388070 про реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі 10 квітня 2017 року о 16 год. 40 хв., сформованого реєстратором Київської філії ДП "НАІС" Бичек А.В., а також копію сторінок паспорту і РНОКПП ОСОБА_2

6 листопада 2017 року нотаріус Онопченко О.В. повідомила представника ОСОБА_1 - ОСОБА_14 про те, що не може видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки існує заповіт, складений ОСОБА_8 на ОСОБА_2

Після звернення до суду з цим позовом під час виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків представнику позивача стало відомо про те, що 10 квітня 2017 року ДП "НАІС" отримало заяву про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів від 3 квітня 2017 року № 157, скріплену підписом заявника та печаткою Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, відповідно до якої за відсутності підстав для відмови - була внесена інформація до Спадкового реєстру.

У той же час, із відповідей на адвокатські запити представника позивача, Михайлівський старостинський округ № 5 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, як правонаступник Михайлівської сільської ради, в особі в.о. старости Крижанівської Л.П. повідомив, що у 2016 році заповіти у Михайлівській сільській раді посвідчувались виключно її секретарем Крижанівською Л.П., але заповіт від імені ОСОБА_8 ні 7 жовтня 2016 року, ні взагалі будь-коли в сільській раді не посвідчувався, не реєструвався, а інформація про такий заповіт ніколи не надсилалась до ДП "НАІС". Крім того, про проживання ОСОБА_8 на території сільської ради, як і про проживання там же ОСОБА_2, в сільській раді не відомо.

Таким чином,сукупність зібраних позивачем доказів дає підстави для висновку про те, що за життя ОСОБА_8 не робив розпоряджень на випадок своєї смерті, не складав заповіт, а сам заповіт є підробленим, а відтак і нікчемним.

Указаний заповіт, як і витяг про його реєстрацію у Спадковому реєстрі, має бути визнаний недійсним, а запис про нього в такому реєстрі - скасований.

На думку позивача, сукупність дій ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та приватного нотаріуса Онопченко О.В. були спрямовані на заволодіння спадщиною після смерті ОСОБА_8

Крім того, відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ще й незаконно заволоділи частиною спадкового майна та дублікатами правовстановлюючих документів на нього, і до цього часу утримують таке майно в себе.

Оскільки відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мають жодного відношення до померлого ОСОБА_8, то на думку представника позивача, належними відповідачами у справі також є органи місцевого самоврядування, на території яких розміщено спадкове нерухоме майно, а саме Київська міська рада, а також Світильнянська сільська рада Броварського району Київської області.

Позовну вимогу про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом позивач обґрунтовує тим, що він є рідним племінником спадкодавця ОСОБА_8 по своєму батьку ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Казань Російської Федерації, а його рідним дідом і батьком спадкодавця є ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року у м.Казань Російської Федерації. Вказані обставини підтверджуються як наявними у спадковій справі документами, так і копією рішення Приволжського районного суду м.Казань Російської Федерації.

Тобто позивач ОСОБА_1 має право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 як спадкоємець за законом другої черги за правом представлення.

Діючи як представник ОСОБА_5 при вирішенні питань щодо незаконного спадкування ним після смерті ОСОБА_8, адвокат ОСОБА_6 отримувала дублікати правовстановлюючих документів без складання жодних відповідних розписок, які так і не повернула та незаконно утримує по даний час.

Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_8 був власником вищевказаного нерухомого та рухомого майна, набутого за час проживання з дружиною ОСОБА_9 та сином ОСОБА_18, які померли до нього, в тому числі й у порядку спадкування після їх смерті.

Після того, як ОСОБА_8 помер, було відкрито кримінальне провадження за фактом його смерті, під час досудового розслідування якого ОСОБА_4 склала розписку слідчому поліції про те, що з якихось підстав отримала майно померлого, а саме: технічний паспорт на автомобіль «Geely CK 1.5», 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_1; ключі з сигналізацією від вказаного автомобіля; мобільні телефони Нокіа 2700с-2 та Самсунг 36Н-С270 з сімкартками МТС; зв'язку з 12 ключів, а також інші речі ОСОБА_8, які до цих пір не повернула та безпідставно утримує в себе.

23 квітня 2018 року нотаріус Онопченко О.В. винесла постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що в нього відсутні правовстановлюючі документи на майно.

Враховуючи те, що спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_8 немає, у позивача існують об'єктивні перешкоди для оформлення своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, то за ним необхідно визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом за правом представлення, як за спадкоємцем другої черги.

Крім того, у ОСОБА_6, ОСОБА_5, та ОСОБА_4 необхідно витребувати документи та речі померлого, якими вони безпідставно заволоділи.

28 березня 2018 року до суду надійшли пояснення в.о. старости Михайлівського старостинського округу № 5 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, відповідно до яких у них відсутні копія (оригінал) заповіту ОСОБА_8, посвідченого 7 жовтня 2016 року, оскільки Михайлівською сільською радою Білоцерківського району Київської області вказаний заповіт не посвідчувався; в журналі реєстрації нотаріальних дій сільської ради записи про посвідчення вказаного заповіту відсутні (а.с. 73-74, т.1).

3 квітня 2018 року до суду надійшла заява від приватного нотаріуса КМНО Онопченко О.В., в якій вона вказала, що не може бути відповідачем, оскільки не заінтересована в результатах розгляду справи.

3 квітня 2018 року, до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_2 подав через канцелярію суду заяву, в якій із заявленими вимогами в частині визнання нікчемним заповіту від 7 жовтня 2016 року та визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 він погоджується, і просить суд в цій частині позов задоволити. Водночас в частині стягнення з нього судових витрат просить відмовити, оскільки для складання вказаного заповіту було використано його ім'я та його персональні дані невідомими йому особами (а.с. 97а, т.1).

4 квітня 2018 року до суду надійшов відзив ДП "Національні інформаційні системи" на позовну заяву в первісній редакції, відповідного до якого державний реєстратор не міг не зареєструвати в Спадковому реєстрі заповіт від імені ОСОБА_8 на ОСОБА_2, оскільки цей заповіт надійшов 10 квітня 2017 року на адресу філії міста Києва та Київської області від імені заявника - секретаря Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 106-109, т.1).

6 червня 2018 року до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву від представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_19, який зводиться до того, що позивач не є родичем спадкодавця ОСОБА_8, оскільки дідом позивача є ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_3, тоді як із отриманої ОСОБА_19 копії актового запису про народження випливає, що батьком ОСОБА_16 є "ОСОБА_28", а матір'ю - "ОСОБА_29". Водночас батьками спадкодавця ОСОБА_8 є ОСОБА_28, а матір'ю - ОСОБА_20. Крім того, на думку ОСОБА_19, позивач мав би встановлювати в цьому позові також і юридичний факт споріднення з померлим (а.с. 156-157, т.2).

Інших заяв по суті спору від будь-яких учасників справи, в тому числі й після уточнення позовних вимог позивачем, до суду не надходило.

У судовому засіданні 21 червня 2018 року адвокат ОСОБА_12 - ОСОБА_21 у своєму вступному слові позов підтримав із викладених у позовній заяві підстав.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про направлення смс-повідомлень, зворотні повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, а також оголошення на сайті суду.

Водночас, за наявності клопотань відповідачів Михайлівського старостинського округу № 5 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_2, приватного нотаріуса КМНО Онопченко О.В. та ДП "НАІС" про розгляд справи за їх відсутності, а також з урахуванням відсутності клопотання від представника позивача про ухвалення заочного рішення у справі, суд розглядає справу з ухваленням рішення.

Заслухавши пояснення адвоката позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Казань народився ОСОБА_1, батьками якого є ОСОБА_16 та ОСОБА_29 (а.с. 7, т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року у м.Казань Російської Федерації помер батько позивача - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 (а.с. 6).

Із свідоцтва про народження, виданого відділом актів громадянського стану Татарської АССР, серії НОМЕР_10, випливає, що "ОСОБА_16" народився ІНФОРМАЦІЯ_9. Його батьком є "ОСОБА_28", а матір'ю - "ОСОБА_29" (а.с. 12, т.1).

Рішенням Приволжського районного суду м. Казані Російської Федерації від 2 листопада 2017 року, що набрало законної сили 8 грудня 2017 року, встановлено факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є рідним сином ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, та онуком ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року. У свою чергу ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, є рідним сином ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року (а.с. 76-77, т.1).

Під час розгляду вказаної справи суд Російської Федерації досліджував свідоцтво про народження серії НОМЕР_10 від 14 червня 1945 року, видане Старобаришевською сільською радою Камсько-Устьїнського району ТАССР, відповідно до якого "ОСОБА_16" народився ІНФОРМАЦІЯ_9, а його батьками вказано "ОСОБА_28" (без по-батькові), а матірю - "ОСОБА_29" (без по-батькові). Суд також досліджував, що ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11, виданого Управлінням РАЦС виконавчого комітету муніципального утворення м. Казані Республіки Татарстан. Крім того, 3 жовтня 2017 року УРАЦС ВК МУ м. Казані по Приволзькому району за № 4647 відмовлено ОСОБА_1 у внесенні змін до запису акта про народження його батька за № 4 від 15 травня 1945 року на "ОСОБА_16", а саме в графі "відомості про дитину" ім'я "ОСОБА_16" виправити на "ОСОБА_16", зазначити по-батькові "ОСОБА_16", а дату народження "ІНФОРМАЦІЯ_9" змінити на "ІНФОРМАЦІЯ_10".

Водночас суд під час розгляду справи дослідив вказані документи, заслухав пояснення свідка ОСОБА_29 та задоволив заяву ОСОБА_1

Таким чином, обставини про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є рідним сином ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, та онуком ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року - не підлягають повторному доказуванню відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Отже, із урахуванням мотивувальної та резолютивної частин рішення Приволжського районного суду м.Казані Російської Федерації від 2 листопада 2017 року, доводи ОСОБА_19, викладені нею у відзиві на позов, є необґрунтованими.

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованого 7 липня 2017 року, випливає, що батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, є ОСОБА_28 та ОСОБА_20 (а.с. 215-216, т.1).

Таким чином, судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_8, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_16 були рідними братами по батьку (ОСОБА_28).

ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_12 (а.с. 170, т.1).

ОСОБА_8 був одружений на ОСОБА_9 (померла ІНФОРМАЦІЯ_11), а також мав сина ОСОБА_18 (помер ІНФОРМАЦІЯ_12).

За життя ОСОБА_8 був власником:

-квартири АДРЕСА_1 (а.с. 71, 73, 75, 148, т.2).

-земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, загальною площею 0,039 га, кадастровий № НОМЕР_3, по АДРЕСА_2 (а.с. 80, 145, т. 1).

-садового будинку (загальною площею 162,3 кв.м., житловою площею 40,8 кв. м., під літерою «А»), який знаходиться по АДРЕСА_2 (а.с. 150, т.1).

-гаражного боксу НОМЕР_6 який знаходиться в АДРЕСА_4 (а.с. 139, 141, 230, т. 1).

-автомобіля «Geely CK 1.5», 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 65-66, т.2).

-1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_3 (а.с. 143, т. 1, а.с. 80, т.2).

-1/2 частини права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (місцевості), що належало померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1540 (а.с. 81, т.2).

-1/2 частини права на частку пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», село Світильня Броварського району Київської області, що належало померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1540 (а.с. 81, т. 2).

-1/2 частини права на частину грошових вкладів в ощадному банку НОМЕР_15 села Світильня Броварського району Київської області, які знаходяться на рахунку НОМЕР_4 (залишок 344 грн), а також на рахунку НОМЕР_5 (залишок 2 249 грн 50 коп.) з відповідними відсотками та компенсаціями, що належали померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1540 (а.с. 81, т. 2).

Після його смерті відкрилась спадщина на вказане рухоме та нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно із ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1266 ЦК України визначено, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 є племінником спадкодавця ОСОБА_8, а батько ОСОБА_1 помер до смерті брата ОСОБА_8, то позивач ОСОБА_1 має право на спадкування після смерті дядька ОСОБА_8 за правом представлення як спадкоємець другої черги.

Частинами 1, 2 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Із витребуваних судом від Генеральної прокуратури України копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_8 вбачається, що 27 лютого 2017 року із заявою до приватного нотаріуса КМНО Онопченко О.В. звернувся ОСОБА_5, який вказав, що приймає спадщину після смерті ОСОБА_8 на підставі ст. 1264 ЦК України (а.с. 169, т.1).

Доказів про те, що ОСОБА_5 проживав із спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до відкриття спадщини, матеріали спадкової справи не містять.

На підставі вказаної заяви ОСОБА_5 приватним нотаріусом КМНО Онопченко О.В. заведено спадкову справу № 3-2017 (а.с. 179, т.1).

7 червня 2017 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 за заповітом звернувся ОСОБА_2 (а.с. 180, т.1).

При цьому ОСОБА_2 нотаріусу було надано копію заповіту, начебто складеного ОСОБА_8 за присутності двох свідків 7 жовтня 2016 року (за станом здоров'я за нього заповіт підписала ОСОБА_25), відповідно до якого все своє майно він заповідає ОСОБА_2 Цей заповіт начебто посвідчено секретарем Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Крижанівською Л.П. та зареєстровано в реєстрі за № 22 (а.с. 183-184, т.1).

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, зазначений заповіт було зареєстровано 10 квітня 2017 року о 16 год. 40 хв. реєстратором - філією міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» (а.с. 185-187, т. 1).

29 травня 2017 року до Головного територіального управління юстиції у м.Києві надійшла нотаріально посвідчена у Російській Федерації заява ОСОБА_1, в якій він, як спадкоємець другої черги за правом представлення, повідомляє нотаріуса про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_8 (а.с. 209, т.1).

11 липня 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_26 звертається до приватного нотаріуса КМНО Онопченко О.В. із заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дядька ОСОБА_8 (а.с. 211-214, т.1).

Листом від 30 серпня 2017 року приватний нотаріус КМНО Онопченко О.В. повідомила представника ОСОБА_1 - ОСОБА_27 про те, що не може видати ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_8, оскільки останній склав заповіт на іншу особу (а.с. 217, т.1).

Листом від 16 листопада 2017 року приватний нотаріус КМНО Онопченко О.В. повідомила представника ОСОБА_8 - ОСОБА_14 про те, що не може видати ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_8, оскільки останній склав заповіт на ОСОБА_2 (а.с. 224, т.1).

Постановою приватного нотаріуса КМНО Онопченко О.В. від 23 квітня 2018 року відмовлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_14 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 з тих підстав, що представником спадкоємця не надано документи, які б підтверджували право власності на спадкове майно, а також відсутні оригінали спадкової справи після померлого ОСОБА_8 (а.с. 138, т.1).

Згідно із ч. ч. 1, 3-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 1 ст. 219 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Частинами 1, 2 статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Оскільки судом встановлено, що секретарем Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Крижанівською Л.П. не посвідчувався 7 жовтня 2016 року заповіт від імені ОСОБА_8, і такий заповіт ніколи не реєструвався в реєстрі за № 22 чи будь-коли раніше, то такий заповіт є нікчемним.

Як роз'яснено в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вказує на нікчемність заповіту, складеного 7 жовтня 2016 року від імені ОСОБА_8, відповідно до якого все своє майно він заповідає ОСОБА_2, який посвідчено від імені секретаря Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Крижанівської Л.П.

За таких обставин суд застосовує наслідки нікчемності цього заповіту, що має наслідком скасування запису про державну реєстрацію цього заповіту за № 60507359 в Спадковому реєстрі, який було зроблено 10 квітня 2017 року о 16 год. 40 хв. реєстратором - філією міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Оскільки ОСОБА_1 надав суду докази про те, що він є спадкоємцем другої лінії споріднення після смерті ОСОБА_8, а наявність інших спадкоємців другої лінії споріднення чи першої лінії споріднення судом не встановлено; враховуючи те, що у 6-місячний строк після смерті дядька він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і таку спадщину прийняв; а також враховуючи, що нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то за позивачем необхідно визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_8, як за спадкоємцем другої черги за правом представлення.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судом встановлено, що відповідно до розписки, складеної ОСОБА_4 на ім'я старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м.Києві капітана поліції Павлюка В.В., вона отримала наступні речі в кримінальному провадженні № 12016100050012632: 1) мобільний телефон «Нокіа 2700с-2», ІМЕІ: НОМЕР_13 із сім-карткою МТС; 2) мобільний телефон «Самсунг SGH-C270», ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім-карткою МТС; 3) зв'язку з ключами від автомобіля з брелком сигналізації; 4) зв'язку з 12 ключами; 5) гаманець з 12 пластиковими картками; 6) технічний паспорт на ім'я ОСОБА_8 на автомобіль «Geely CK 1.5» 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_1; 7) посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8; 8) картку киянина на ім'я ОСОБА_8; 9) пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_8; 10) грошові кошти в розмірі 730 грн.; 11) гаманець ; 12) страховий поліс на автомобіль «Geely CK 1.5» 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_1; 13) ключі від поштової скриньки 2 шт.; 14) носові хустки 2; 15) печатки, 16) шапку, 17) таблетки (а.с. 90, т.1).

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 є сестрою померлої дружини ОСОБА_8 - ОСОБА_9

Із урахуванням того, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8, а ОСОБА_4 до цієї спадщини жодного відношення не має, то суд робить висновок що підстава, на якій вона утримує в себе вищевказане майно, відпала. Отже, таке майно має бути повернуто ОСОБА_1

Водночас поверненню позивачу підлягає конкретно визначене майно, яке можливо ідентифікувати, а саме: 1) мобільний телефон «Нокіа 2700с-2», ІМЕІ: НОМЕР_13 із сім-карткою МТС; 2) мобільний телефон «Самсунг SGH-C270», ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім-карткою МТС; 3) технічний паспорт на ім'я ОСОБА_8 на автомобіль «Geely CK 1.5» 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_1; 4) зв'язку з ключами від автомобіля «Geely CK 1.5» 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, з брелком сигналізації; 5) посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8; 6) картку киянина на ім'я ОСОБА_8; 7) пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_8; 8) грошові кошти в розмірі 730 грн.

В іншій частині позову в цій частині необхідно відмовити.

Не підлягають також задоволенню вимоги про витребування у ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дублікатів правовстановлюючих документів, які просить повернути позивач, оскільки доказів про отримання цих дублікатів вказаними особами судом не здобуто.

Питання про розподіл судових витрат, за клопотанням представника позивача, буде вирішено у додатковому рішенні відповідно до ст. ст. 246, 270 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 215, 346, 1216, 1233, 1234, 1251, 1253, 1257, 1287 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 77, 78, 80, 89, 81, 259, 263, 264, 265, 266 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного заповіту від 7 жовтня 2016 року, складеного від імені ОСОБА_8, засвідченого печаткою Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та підписаного від імені секретаря Михайлівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Крижанівської Л.П., який було зареєстровано реєстратором - філією міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» в Спадковому реєстрі 10 квітня 2017 року о 16 год. 40 хв. за № 60507359.

Скасувати запис про державну реєстрацію цього заповіту за № 60507359 в Спадковому реєстрі, який було зроблено 10 квітня 2017 року о 16 год. 40 хв. реєстратором - філією міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 - на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 - на земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва, загальною площею 0,039 га, кадастровий № НОМЕР_3, по АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 - на садовий будинок (загальною площею 162,3 кв.м., житловою площею 40,8 кв. м., під літерою «А»), який знаходиться по АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 - на гаражний бокс НОМЕР_6 який знаходиться в АДРЕСА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 - на автомобіль «Geely CK 1.5», 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 - на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 та належало померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке видано 4 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 1-1164.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 - на 1/2 частину права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (місцевості), що належало померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1540.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 - на 1/2 частину права на частку пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», село Світильня Броварського району Київської області, що належало померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1540.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 - на 1/2 частину права на частину грошових вкладів в ощадному банку НОМЕР_15 села Світильня Броварського району Київської області, які знаходяться на рахунку НОМЕР_4 (залишок 344 грн), а також на рахунку НОМЕР_5 (залишок 2 249 грн 50 коп.) з відповідними відсотками та компенсаціями, що належали померлій ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24 березня 2006 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1540.

Зобов'язати ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5, РНОКПП: НОМЕР_2) повернути ОСОБА_1 індивідуально визначене майно, яке вона отримала відповідно до письмової розписки, складеної на ім'я старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві капітана поліції Павлюк В.В. в межах кримінального провадження № 12016100050012632, а саме: 1) мобільний телефон «Нокіа 2700с-2», ІМЕІ: НОМЕР_13 із сім-карткою МТС; 2) мобільний телефон «Самсунг SGH-C270», ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім-карткою МТС; 3) технічний паспорт на ім'я ОСОБА_8 на автомобіль «Geely CK 1.5» 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, номерний знак НОМЕР_1; 4) зв'язку з ключами від автомобіля «Geely CK 1.5» 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_7, з брелком сигналізації; 5) посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8; 6) картку киянина на ім'я ОСОБА_8; 7) пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_8; 8) грошові кошти в розмірі 730 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Питання про розподіл судових витрат вирішити в додатковому рішенні суду.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 30 червня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо його не буде скасовано.

Суддя: Я.В. Пересунько