Постанова № 75012639, 21.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/406/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах, в якому просив зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію з коефіцієнтом 1,35 і виплатити її за минулий час.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_3 із зменшенням величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1%; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і має 45 років 8 місяців 10 днів страхового стажу.

ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку його пенсії, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області листом від 17.11.2017 №372/Г-10 повідомило позивача, що позивач із 15.01.2008 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на момент проведення перерахунку пенсії позивача (01.10.2017), загальний трудовий стаж його становить 45 років 8 місяців 10 днів. Відповідно до Закону №2148 позивачу проведений перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року, а саме осучаснення заробітної плати із використанням єдиного показника середньої заробітної плати по Україні, який використовується для призначення та перерахунку пенсії в 2017 році на рівні 3764 грн. 40 коп. та зменшенням величини оцінки страхового стажу до 1%. З 01.10.2017, коефіцієнт заробітної плати становить 1,76501 відповідно середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 6644 грн. 20 коп., коефіцієнт стажу становить 0,45667 та вказано, що розмір пенсії позивача з 01.10.2017 становить 3249 грн. 01 коп. Крім того, позивачу було рекомендовано для проведення перерахунку пенсії із зарахуванням стажу, набутого після попереднього перерахунку пенсії звернутись до відповідача із відповідною заявою.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що згідно п. 4 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі, однак судом встановлено, що розмір пенсії позивача з 01.10.2017 зменшився на 1061 грн. 99 коп., що є неприпустимим.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на нижченаведене.

У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV в редакції станом на 11.10.2017) вказано, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону №1058 та передбачає, що при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 1058 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-V1, яка діяла з 01.01.2008р., було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

При цьому, положеннями ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

З матеріалів справи вбачається, що пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", у зв'язку з чим у відповідності до вище вказаних положень підлягала перерахунку з 01.10.2017 року з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Колегія суддів зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01.10.2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.

Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»

Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Під час розгляду та вирішення даної справи колегія суддів враховує, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» був змінений порядок перерахунку пенсії в цілому, а не лише величина оцінки одного року страхового стажу.

При вирішенні питання про те, чи призвели відповідні зміни до звуження змісту та обсягу набутих позивачем прав на соціальний захист необхідно враховувати положення вказаного Закону в комплексі, а не лише його окрему норму.

Колегія суддів встановила, що прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» не мало наслідком звуження змісту та обсягу права ОСОБА_3 на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення кількісної характеристики пенсії позивача.

Так, як вбачається з копії розпорядження на перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.09.2015, розмір пенсійної виплати останнього складав 1697, 99 грн.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної- плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Як вбачається з копії розпорядження на перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.10.2017, розмір пенсійної виплати останнього складав 3249, 01 грн.

Тобто, після перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 01.10.2017 відбулось її збільшення, що не є звуженням обсягу вже набутих ОСОБА_3 прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції зазначаючи, що розмір пенсії позивача зменшився на 1061, 99 грн. не обґрунтував жодним чином такий розрахунок. До того ж, наведене спростовується вищенаведеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.