Рішення № 75012587, 19.06.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/16046/17 2/335/806/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, в порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників процесу цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 69 500,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.06.2016 о 14:56 год. на перехресті пр. Гагаріна та вул. Паторжинського у м. Дніпро з вини водія ОСОБА_1 ОСОБА_2 була вчинена дорожньо-транспортна пригода. Водій керував автомобілем НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_3 Докази, на підставі яких водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відсутні, тому ОСОБА_3 в силу вимог ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) має нести цивільно-правову відповідальність за заподіяну шкоду разом із водієм ОСОБА_1

На момент ДТП відповідачі не мали чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «Форд», д.н. НОМЕР_2, що належав ОСОБА_4. Розмір завданих збитків склав 78 571,01 грн. Шкода не була відшкодована відповідачами, а тому власник автомобіля звернулась до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивач на підставі вимог пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 69 500,99 грн.

Позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача-1 із листом від 18.08.2017 № 3.1-05/20004, але відповідач залишив лист без реагування.

Просив стягнути з відповідачів солідарно на користь МТСБУ матеріальну шкоду у розмірі 69 500,99 грн., судові витрати зі сплати судового збору 1 600,00 грн. (а.с. 29–31).

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи (а.с. 40).

Від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. У заяві зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач-1 ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями, проте конверти із поштовими відправленнями були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про відмову відповідача від отримання судових повісток. Відповідно до ч. 9 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК України) особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.Відповідач-1 причини неявки у судове засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач-2 ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями. Відповідачем-2 подано заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 52).

За таких обставин судом в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів (із занесенням до протоколу судового засідання).

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

13 червня 2017 р. о 14:56 год. на перехресті пр. Гагаріна та вул. Паторжинського в м. Дніпрі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6 У результаті ДТП автомобіль марки «Форд», державний номер НОМЕР_2, зазнав технічних ушкоджень.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст. 1166 ЦК України передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме:

1.наявність шкоди,

2.протиправність поведінки особи, що завдала шкоду,

3.причинний зв’язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою,

4.вина особи, що завдала шкоду.

Наявність і розмір шкоди, завданої власнику автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_2, підтверджуються висновком № 3007/17/17 експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, спричиненої володільцеві КТС, від 21.07.2017, згідно з яким зазначено характер пошкоджень, їх перелік, а також перелік поновлювальних робіт та необхідних запасних частин, та визначено розмір матеріальної шкоди 78 571,01 грн. (а.с. 8–16).

Вина водія ОСОБА_1 та протиправність його поведінки підтверджується постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 3 липня 2017 р. у справі № 201/8853/17-п, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 7). З вказаної постанови також вбачається, що дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху України. Отже, дії ОСОБА_1 знаходились у причинному зв’язку із заподіяною шкодою власнику автомобіля «Форд», державний номер НОМЕР_2.

Таким чином, судом встановлено, що маються усі елементи, наявність яких є підставою для відшкодування шкоди згідно зі ст. 1166 ЦК України.

Цивільно-правова відповідальність відповідача-1 на момент ДТП застрахована не була, що підтверджується заявою потерпілої ОСОБА_4 на адресу МТСБУ (а.с. 5-6).

31.07.2017 ОСОБА_4 звернулась до МТСБУ із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (а.с. 5-6).

Наказом МТСБУ № 7659 від 18.08.2017 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4В.» вирішено сплатити на рахунок ОСОБА_4 69 500,99 грн. (а.с. 17).

Платіжним дорученням № 1236441 від 19.08.2017 МТСБУ перерахувало ОСОБА_4 суму у розмірі 69 500,99 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

В силу ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи, що відповідачем спричинено майнову шкоду, яка відшкодована позивачем відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому з відповідача ОСОБА_1 як особи, винної у вчиненні ДТП, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, сплаченого ОСОБА_4 у розмірі 69 500,99 грн.

Разом із тим, суд вважає необґрунтованими посилання позивача у позовній заяві на ст. 1187 ЦК України як на підставу солідарного стягнення з відповідачів розміру заподіяної шкоди, оскільки дана норма права встановлює відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В даному випадку між сторонами справи виникли регресні правовідносини, які врегульовані спеціальною нормою, що закріплена у ст. 1191 ЦК України, та яка передбачає право зворотної вимоги саме до винної особи.

Крім того, матеріали справи не містять доказів неправомірного заволодіння ОСОБА_1 транспортним засобом. Натомість, відповідачем ОСОБА_3 надано суду архівну довідку від 28.03.2018 № 878/01-17 та копію довіреності від 29.10.2014 на підтвердження передачі повноважень з продажу належного ОСОБА_3 транспортного засобу «ВАЗ 21063», 1987 року випуску, д.н. НОМЕР_3, іншим особам – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 50–51).

Отже, суд задовольняє позов МТСБУ частково, а саме в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_1

На підставі статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн., що документально підтверджені (а.с. 4).

На підставі ст.ст. 19, 89, 141, 244–245, 259, 264, 265, 272–273, 274–279, 280–283, 289, 496 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_9, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 69 500 (шістдесят дев’ять тисяч п’ятсот) гривень 99 копійок, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, а всього стягнути 71 100 (сімдесят одну тисячу сто) гривень 99 копійок.

У задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 червня 2018 р.

Повне судове рішення виготовлене 25 червня 2018 р.

Копію заочного рішення надіслати сторонам рекомендованими листами із повідомленнями.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Якщо після набрання заочним рішенням суду законної сили зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Суддя А.В. Шалагінова